Польська блокада. Чому український бізнес має взяти справу в свої руки
Долю Польщі вирішує польське суспільство. Це справедливо також для інших країн ЄС. Політики чи ЗМІ можуть впливати на думку суспільства, але у підсумку політичні (суспільно-значущі) рішення приймає суспільний консенсус. Політик, який перебуваючи на посаді державного службовця, робить непопулярні у суспільстві речі — втрачає посаду.
Можливо, це банальні речі, але Україна їх не враховує у взаємовідносинах з Польщею. Очікувати від Туска, що він розблокує кордон — марно, якщо це буде суперечити уявленню про справедливість більшості суспільства. А зараз це виглядає саме так. Україні спочатку треба переконати польське суспільство, а лише потім кордон буде розблокований. Точно в такій послідовності діяла попередня польська влада. З початку формування суспільної думки — потім блокада аграрної продукції.
У Польщі зараз відбувається гостре політичне протистояння. 10 січня 2024, прямо у палаці президента Анджея Дуди відбувся арешт колишнього міністра МВС та його заступника. Наступного дня партія ПіС у Варшаві провела величезну демонстрацію на свою підтримку. До цього відбувалося фізичне протистояння за контроль телебачення.
Очікувати від Туска у цих умовах розгону протестувальників — марно. Бо це загрожуватиме розколом коаліції і зміною уряду. Отже, блокада продовжиться. Скоріше тут можна очікувати, що на фоні євроскептичних настроїв, ЄС підтримає проєвропейського Туска шляхом задоволення вимог протестувальників. Якщо допустити прийняття такого рішення на рівні Європи, то назад ми його вже не відвернемо. Воно буде також в угоді про підготовку до вступу, а також про вступ України до ЄС. Тобто наслідки нинішніх подій ми відчуватимемо пару наступних десятиліть.
Якщо Україна швидко не почне комунікувати з польським суспільством самостійно і не виправить ситуацію. Слід зазначити, що такої комунікації не відбувалося. Щоб у цьому переконатися вистачить подивитися на сайт посольства України в Польщі. Українська влада зайняла пасивно-ображену позицію.
Що належить повідомити польському суспільству, основна теза: блокада українського зерна жодним чином не може покращити становище польських фермерів.
Поширюваний у польських ЗМІ наратив, що Україна винна у низьких заробітках польських аграріїв — маніпуляція з метою перекласти на Україну відповідальність за бездіяльність ПіС протягом попередніх 8 років.
За існуючої структури землекористування — вирощування зерна в Польщі буде збитковим, навіть при найбільш оптимістичній калькуляції, про що детально написано у моїй іншій статті.
Не вина зерна
Слід підкреслити, що я у статті навів найбільш оптимістичні розрахунки показавши, що вирощування пшениці для середньостатистичного господарства у Польщі, навіть за найкращих обставин, даватиме прибуток значно менший одної польської мінімальної заробітної плати.
З української сторони кілометрові черги, а з польської — авто на українських номерах зводять з автобанів на платні паркінги. Тиждень блокади на кордоніЧитати також
Якщо подивитися актуальну повну калькуляцію витрат, які наводять польські профільні портали, то ні про які прибутки говорити взагалі не можна, збиток на кожному гектарі пшениці в Польщі в 2023 році становить 1847 злотих (близько 420 євро, джерело: 1, 2). Ця ситуація ніяк не залежить від України.
Ціна пшениці на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX) близько 200 євро за тону, вартість доставки тони пшениці з узбережжя США до Польщі близько 30 євро. Це, зрештою, доведено на практиці, на початку блокади, у квітні минулого року, ціна на пшеницю у Польщі була понад 1000 злотих за тону, а станом на зараз менше 750 злотих за тону, тобто після початку блокади українського зерна, ціна на пшеницю в середині Польщі ще впала на понад 25%.
Тому польським фермерам, щоб краще жити, недостатньо блокувати український кордон. Потрібно також блокувати польські порти та дороги до Німеччини та Литви, бо там теж є порти. Якщо усе по периметру заблокувати, і ціна виросте у понад 5 разів, то це дозволить середньому польському фермерському господарству, на вирощуванні пшениці, гідно утримувати родину (мати дохід у розмірі приблизно 2 середніх польських зарплати).
Іншими словами блокада українського зерна — це повний абсурд з економічної точки зору. Це не могло хоч якось істотно вплинути на добробут польського фермера. Зрештою, ціни пшениці в Польщі не виросли, а впали на понад 25% від початку блокади.
Але, навіть якщо уявити, що якимось чином ціни на пшеницю зростуть у Польщі у 5 разів і польські фермери зможуть гідно утримувати родину, заробляючи з середнього господарства двох середніх заробітних плати, що тоді буде?
Стане дорожчим не лише хліб, але також усі продукти тваринного походження, адже зерно — це сировина для їх виробництва, тобто корм для тварин. Чи це буде добре для польських домогосподарств?
Чи конкурентною буде польське молоко та м’ясо на зовнішніх ринках? Навряд колишній уряд не усвідомлював економічної абсурдності рішення про блокаду українського зерна. Більш ймовірно, що ця блокада була зроблена колишньою правлячою партією — Право і справедливість (ПіС), щоб зробити з України цапа відбувала за відсутність реформ у аграрній галузі Польщі протягом попередніх років.
Як живе польський фермер
А чи середньостатистичний польський фермер, який обробляє 11 гектарів, взагалі може заробляти більш як 2 середніх польських заробітних плати? — Так. Це можливо з використанням сучасних європейських технологій. Експорт сільськогосподарської продукції Нідерландів у 2021 році становив 75,7 млрд євро при площі сільськогосподарських земель у 1,8 млн гектарів.
Тобто на 1 гектарі було вироблено продукцію вартістю понад 42 тис. євро. Для прикладу, середня врожайність пшениці в Польщі (як і в Україні), 4,5 тонни з гектара, ціна, як вказано вище, 200 євро, тобто вартість експорту з гектара пшениці = 900 євро (у понад 46 разів менше середньої вартості експорту з гектара Нідерландів). Зрозуміло, що Нідерланди не використовують свою землю для вирощування пшениці, вони її імпортують виробляючи продукти з багатократно більшою доданою вартістю. Цього, звісно, неможливо досягти, якщо європейські та власні фонди використовувати для дотацій на вирощування зерна.
До речі, у тому таки 2021 році, експорт аграрної продукції України склав 27,8 мільярдів доларів, тобто у три рази менше від Нідерландів, при у більш як на порядок більшій площі земель. Ці цифри красномовного говорять, про, м’яко кажучи, перебільшення потужності і конкурентоздатності українського АПК.
Так, Україна виробляє багато зерна, але — це сировина, найбільш проста і низькомаржинальна продукція. Чому Україна виробляє саме її — тема окремої статті. Належить лише зазначити, що так склалося за десятиліття. Україна є дуже добра саме у вирощуванні зерна, цьому сприяє і структура землекористування (господарства понад 500 гектарів) і клімат і загальна специфіка економіки країни.
Для покращення добробуту польських фермерів потрібні європейський капітал, технології та українська дешева, бездотаційна сировина. Тоді і ціни у магазинах будуть нижчі, і польська продукція конкурентна, і фермери матимуть гідну винагороду за свою працю без потреби скорочення їх кількості.
Це потрібно донести до польського суспільства.
У відносинах з Польщею потрібен «PR» у класичному значенні — діалог з суспільством з метою пошуку порозуміння. Враховуючи, що даних тез не було озвучено ані послом України в Польщі, ані торговельним представником тощо, діалог має забезпечити український бізнес. Тобто аграрні та інші профільні бізнес-асоціації.
Юлій Зоря, експерт у сфері україно-польської торгівлі, підприємець
