Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.
Клімат по всій Україні став як в Одесі та на Півдні — Тетяна Адаменко
Поле згорівшого соняшнику
Джерело фото: Latifundist.com
Джерело фото: Latifundist.com
На агроринку Тетяну Адаменко знають, як головного агрометеоролога країни. Пані Тетяна очолює відділ агрометеорології Гідрометцентру і, як ніхто, знає, що відбувається з погодою в полях. Під час форуму «Зерно і Переробка: розвиток попри війну» вона розповіла, як у світі і Україні змінюється клімат та до чого готуватися аграріям.
До кінця 21 сторіччя температура на Землі може підвищиться на 3-6°. Планету охоплять тайфуни, урагани, повені та паводки. Мільярди людей не будуть мати відкритого доступу до води. Через непридатні умови мільйони не можуть займатися сільським господарством.
Гадаєте, це сценарій фільму жахів? Ні, це прогноз Міжурядової групи експертів зі змін клімату, організації, що працює під егідою ООН і включає представників 180 країн. Це реалістичний прогноз, який спирається на сьогоднішню динаміку глобального потепління.
Сьогодні я спробую показати кліматичні тенденції у розрізі світу та України. Вони базуються на численних дослідженнях Всесвітньої метеорологічної організації та інших авторитетних кліматичних установ.
Отже, літо 2023 року визнано найтеплішим за всю 174-річну історію спостережень. В Україні воно було більш поблажливим, найспекотнішим у нас досі вважається літо 2010 року.
У світі встановлена безліч температурних рекордів, максимальна температура сягала небувалих значень. Наприклад, в Тунісі 49°, в Марокко — 50°. Постраждала південна Європа, де температура сягала 48°.
Глобальне потепління загрожує підвищенням температури на 3° деяким континентальним країнам, зокрема, і Україні. У нас уже були роки, коли середньорічна температура перевищувала звичайні показники на 2-2,5°. Це передусім 2019 та 2022 роки.
Чим це загрожує світовій продовольчій безпеці?
На цьому слайді показані прогнози зміни урожайності по окремих культурах у світі у зв'язку з глобальним потеплінням. Підвищення температури на 2° може спровокувати падіння врожайності по всіх культурах більше як на 20%. А при потепління на 3-4° безглуздо вирощувати пшеницю і кукурудзу в Штатах та Африці.
Клімат в Україні змінюється дуже стрімко, кожне десятиріччя тепліше попереднього.
Ми помірно-прохолодна країна. Але ситуація змінюється. Якщо норма річної температури до 1990 року складала 7,8°, то за останнє десятиріччя досягла майже 10°. А в 2019-2020 роках перевищила і взагалі становила 10,5°.
Клімат по всій Україні став таким як раніше був в Одесі та південних областях.
Потепління спостерігається майже у всі місяці року. До чого це призвело? За останні 15-20 років були зафіксовані абсолютні температурні максимуми на всій території України.
Крім того, відбувається вирівнювання клімату. Наприклад, максимум в 41° фіксували і в Херсоні, і в Чернігові. Це колосальні кліматичні події.
В рази збільшилась кількість хвиль тепла, тобто днів з високими і надвисокими температурами — + 30° і 35°. Якщо раніше кількість днів на Західній Україні з температурою +30° за літній сезон сягала 5-10 днів, то останніми роками — 15-20 днів. Такі температури розповсюджуються і на північ.
Що є наслідком? Посухи.
Якщо у Львівській області імовірність посухи складала 10%, то зараз 30-40%.
Для сільського господарства такі тривалі хвилі тепла дуже небезпечні. У 2023 році літо не було найбільш спекотним. Але, наприклад, на півдні кількість днів з надвисокими температурами (+30°) сягнула 70. Тобто більше двох місяців.
Це означає передчасне закінчення вегетації культур і відповідно зменшення врожайності.
Перейдемо до опадів. Річна кількість опадів в Україні невелика, складає в середньому 578 мм. За останнє десятиріччя цей показник знизився по країні на 3%. Начебто не дуже багато, але це важливий індикатор.
Наприклад, ось порівняння річних опадів в Німеччині та Україні. У Німеччині це 600-800 мм, в Україні — 500-600, а на півдні взагалі — 400.
Підвищення в Україні середньорічної температури на 1° загрожує зникненням Полісся і північного Лісостепу. Це невелика зона, але достатньо зволожена.
Перехід до зон нестійкого зволоження — наступна тенденція по всій Україні. Червоним показані області, які потребують хоча б епізодичного зрошення. Південь і взагалі на 90% потребує поливу.
Чи є якісь позитивні моменти? Так. Це збільшення теплозабезпечення, наслідком якого є покращення перезимівлі культур. У нас практично не відбувається вимерзання посівів. Це прямий наслідок глобального потепління.
Як людина, яка давно працює в цій сфері, я розумію, що довгостроковий прогноз погоди неможливий. Моделей, які би давали надійний прогноз більше, ніж на 10 днів, не існує ніде в світі. А ось клімат прогнозується, і досить надійно.
Отже, на думку експертів Всесвітньої метеорологічної організації, наступне десятиріччя буде схожим на попереднє. Холодніше не буде однозначно.
Щодо опадів — ситуація складна. Найбільш ймовірна зміна режиму опадів — деяке збільшення їх кількості в зимовий і весняний періоди та зменшення влітку і восени.
Україна точно буде на хвилі глобального потепління. Ситуацію погіршуватимуть скорочення зволоження. Водночас треба скористатися тим, що теплозабезпечення територій дозволяє нам змінювати види сільгоспкультур та вводити нові.
