Тетяна Адаменко про стан озимих культур після рекордно теплого січня
Джерело фото: Latifundist.com
Очікувані морози до кінця лютого навряд чи завдадуть значної шкоди озимим культурам, адже температури залишаються в межах безпечних значень, а сніговий покрив забезпечить додатковий захист, каже керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко. Водночас дефіцит вологи в ґрунті, особливо на півдні країни, залишається серйозною проблемою, яка може вплинути на майбутній урожай. Більше про стан озимих Тетяна Адаменко розповіла під час Trend and Hedge Club. Публікуємо основне з її виступу.
Незвичайна зима
Цьогорічна зима нестандартна. Хаотична, як каже мій колега, хоча, можливо, це не зовсім коректне висловлювання з метеорологічної точки зору. Але ми спостерігаємо не стільки зиму, скільки окремі епізоди зими серед осінньо-весняних погодних умов.
Безперечно, автором таких хаотичних епізодів весни є події високого впливу, а саме глобальне потепління. Звідси порушення сезонності та «заплутаності свідомості» рослин.
Проблеми під час осінньої посівної
Але все починається з осені. Адже стан озимини на кінець осені та ймовірність успішної перезимівлі значною мірою залежить від погодних умов сівби, появи сходів та подальшої осінньої вегетації. За яких же умов це все відбувалося?
Осінь 2024 року не стала винятком із загальної тенденції останніх років: тривала літня засуха до середини осені значно знизила запаси вологи у ґрунті.
Особливо варто відзначити рівень накопичення ефективного тепла. Аграрії добре розуміють, що це ключовий фактор, який визначає строки дозрівання культур. У сезоні 2024 року суми ефективних температур перевищили норму в 1,5 рази — це безпрецедентний випадок.
Вересень 2024 року став найтеплішим за всю історію спостережень. Дощі практично не випадали, а денні температури сягали 30–35°C. Через це верхній шар ґрунту в східних і південно-східних областях залишався майже сухим.
Сіяти у другій половині вересня було ризиковано. Через брак вологи зерно не проростало протягом 3–4 тижнів, а в деяких регіонах взагалі не відбувалася сівба. В Миколаївській, Херсонській, Харківській, Кіровоградській та Дніпропетровській областях кількість ефективних опадів у період сівби становила лише 10-20% від норми. Це означає, що протягом двох-трьох місяців у цих регіонах майже не було дощів.
Лише в другій половині жовтня ситуація почала змінюватися: прийшли опади, що дозволило сформувати нормальні запаси вологи у ґрунті. Проте для нормального розвитку пізніх посівів не вистачало тепла — рівень температури не відповідав потребам рослин. За оцінками гідрометеорологічної системи спостережень, на початок першого зимового епізоду (середина листопада), коли навіть спостерігався сніговий покрив, лише 30% площ озимих культур мали безпечні фази розвитку, зокрема фазу кущення.
Стан озимих культур: аналіз зимового періоду
Підвищення температури в другій половині грудня та рекордно теплий січень (температури були характерні для кінця березня-початку квітня) сприяли подальшому розвитку рослин. На дуже пізніх посівах спостерігалося подальше проростання та місцями навіть кущення, що є сприятливим фактором для успішної перезимівлі.
Проте з похолоданням, яке почалося 5–6 лютого, озимина повернулася у стан зимового спокою. Це похолодання відбувалося поступово, що дозволило уникнути стресових явищ для рослин. Якби зниження температури було різким, ситуація могла б бути значно гіршою.
Можливі ризики та побоювання
Є певні побоювання щодо зниження морозостійкості рослин. Існує думка, що через зимову вегетацію (відростання зеленої маси) рослини витратили накопичені цукри, які є важливим фактором морозостійкості. Однак є й інша точка зору: якщо рослина активно росла, вона також накопичувала цукри, які перерозподілялися в кореневу систему. А це могло сприяти її загартуванню. Остаточні висновки щодо цього ще потребують додаткових досліджень. Але більше я схиляюся до другої думки.
Оцінка життєздатності озимих культур
У якому ж стані зараз озимі культури? 25 січня одночасно на всій території країни наші метеостанції відібрали зразки рослин з полів, де ведуться спостереження протягом всього їх вегетаційного періоду. Згідно наших методик, зразки помістили у нормальні температурні умови. Метод оцінки доволі простий: підраховується, скільки рослин було відібрано, скільки збереглося та скільки загинуло.
Результати дослідження показали практично 100% відростання озимих культур. Навіть у Харківській області, де протягом літа, осені та зими спостерігалися найскладніші умови, всі відібрані рослини показали відростання. Є окремі випадки зрідження посівів, особливо на дуже пізніх полях, де сходи не встигли сформуватися до зими. Однак рівень зрідження не перевищує природних меж (до 10%), що є нормальним явищем.
Вплив зимових температур на озимі
Незважаючи на холодний період, загроз для озимих культур поки що немає. Найважливіший показник — мінімальна температура ґрунту на глибині 3 см (де розташовується вузол кущення) — залишався значно вищим за критичний рівень. Критична температура залежить від культури: для ріпаку та озимого ячменю вона становить -9°C, а для пшениці — від -13°C до -16°C. Однак фактичні температури не опускалися нижче -5…-7°C, що свідчить про відсутність загрози вимерзання.
Майбутні погодні умови та їхній вплив на рослини
До 20 лютого, за прогнозами синоптиків, очікується морозна погода, що є типовою для лютого. Найнижчі температури прогнозуються на сході, зокрема в Харківській та Сумській областях, де можливе короткочасне зниження до -15…-18°C. На решті території мінімальні температури сягнуть -9-12°C, що є безпечним для рослин. Крім того, передбачається утворення снігового покриву від 1,5 см на більшості територій до 10 см на сході, що забезпечить додатковий захист посівів.
Дефіцит зимових опадів
Суттєвий дефіцит зимових опадів є реальністю: за січень-лютий випало лише 50% норми, тоді як у грудні кількість опадів була близькою до норми. Водночас значна частина опадів випадала у вигляді туманів і мряки. А оскільки промерзання ґрунту майже не спостерігалося, то майже вся ця волога засвоювалася ґрунтом.
Згідно з визначенням запасів продуктивної вологи (дані метеостанцій від 8 лютого), в метровому шарі ґрунту міститься від 120 до 170 мм вологи, а в західних областях — до 200 мм і більше, що перевищує середні багаторічні показники.
У південних областях, зокрема Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Сумській та Луганській, запаси вологи становлять 80-120 мм, а в Херсонській області подекуди лише 80 мм, що на 20-30% менше за норму.
Перспективи опадів
Суттєвих опадів у найближчі 10 днів не очікується, однак 14-15 лютого можливі невеликі опади внаслідок проходження циклону. На фоні підвищення температур можливе утворення снігового покриву, який стане додатковим захистом рослин від вимерзання у випадку значного похолодання.
Якщо температури нижче -15°C утримуватимуться два-три дні, це може стати критичним фактором. Проте короткочасні морози до -17°C протягом одного дня не завдадуть суттєвої шкоди.
Відсутність снігу в басейнах річок
На жаль, відсутність снігу у водозбірних басейнах річок (не лише в Україні, а й у білорусі та росії) може вплинути на рівень весняного водопілля. Зокрема, в басейні Дністра та на малих річках спостерігається мінімальна кількість снігових запасів. Оскільки глибина промерзання ґрунту незначна (від 5 до 20 см), ймовірність повноцінного весняного водопілля залишається низькою.
За останні 10 років повноцінне водопілля спостерігалося лише один раз, що є прямим наслідком глобального потепління.
Кліматичні зміни та рекорди температур
Згідно бюлетеня Всесвітньої метеорологічної організації за 2024 рік, останнє десятиліття (2015-2024) стало найтеплішим в історії спостережень. 2024 рік встановив новий рекорд, перевищивши попередній найтепліший рік — 2023-й. Глобальне підвищення температур уже сягнуло 1,55°C від доіндустріального рівня, що перевищує поріг 1,5°C, встановлений Паризькою кліматичною угодою.
Для України 2024 рік також став найтеплішим за весь період спостережень. Середня річна температура склала 11,5°C, що на 2,5°C вище за кліматичну норму та на 3,5°C вище за норму 1961-1990 років. Фактично, кліматична норма 1991-2020 років, введена у 2021 році, вже застаріла і не відповідає сучасним погодним реаліям.
