Ринок соєвого шроту входить у фазу профіциту: чому ціни під тиском і що це означає для України
Джерело фото: Latifundist.com
Ринок сої входить у нову фазу: баланс більше не визначається шротом — його визначає олія. Переробка зростає не через попит кормового сектору, а завдяки сильному попиту на біопаливо, передусім у США. У підсумку саме олія формує маржу і фактично «оплачує» переробку.
Переробка як джерело дисбалансу
У цій моделі дисбаланс виникає майже автоматично. Зростання переробки означає не лише більше олії, а й пропорційне збільшення шроту — незалежно від того, чи здатен ринок його поглинути.
Світова переробка сої зросла з близько 276 млн т у 2015/16 МР до майже 368 млн т у 2025/26 МР, за оцінками USDA. Виробництво соєвого шроту за цей же період збільшилося з 216 до майже 290 млн т, що є історичним максимумом.
Споживання також зростає і наближається до рекордних 290 млн т, але цього вже недостатньо для балансування. Пропозиція стабільно випереджає попит, і надлишок накопичується у запасах — з близько 14 млн т у 2022/23 МР до майже 19 млн т у 2025/26 МР.
Ринок фактично переходить із фази балансу у фазу накопичення — і ключове обмеження в цій фазі вже формується з боку попиту.
Попит: зростає, але не встигає
Кормовий сектор продовжує зростати, але недостатньо швидко, щоб поглинути додаткову пропозицію.
Водночас зростають ризики для цього попиту. Нещодавній сплеск цін на енергоносії, спричинений ескалацією на Близькому Сході, може мати ширші економічні наслідки. Якщо високі ціни на нафту збережуться, це посилить тиск на економічне зростання і споживання, особливо в країнах, що розвиваються.
У такому сценарії темпи зростання виробництва м’яса сповільняться, що безпосередньо обмежить попит на корми і, відповідно, на соєвий шрот.
При цьому пропозиційний фактор лише посилюється. Ринок уже закладає розширення площ під соєю у США цього року до 34,5–34,6 млн га проти 32,9 млн га минулого року. Менша потреба в добривах робить сою більш привабливою альтернативою кукурудзі, що означає більше врожаю, більше переробки — і ще більший обсяг шроту на ринку.
Європейський фактор також працюватиме на посилення профіциту шроту. За березневим прогнозом COCERAL — провідної європейської асоціації торгівців зерновими та олійними — фермери ЄС продовжують скорочувати площі під кукурудзою через невдоволення врожайністю та високі ціни на добрива. Замість неї вони активно переходять на соняшник і сою, особливо у Франції та балканських країнах. Це призводить до зростання власного виробництва сої в ЄС і посилює конкуренцію на ринку соєвого шроту для імпортерів.
Ціни як відображення дисбалансу
Цей структурний профіцит чітко відображається в цінах. На Чиказькій товарній біржі соєвий шрот (контракт May’26) торгується в діапазоні 310–330 дол./т, залишаючись суттєво нижче рівнів 2022–2023 років.
Після тривалого спадного тренду ринок намагається стабілізуватися, але поки що залишається нижче довгострокових середніх. Поточне зростання виглядає як технічний відскок, а не як розворот тренду.
Водночас короткострокове зміцнення котирувань на Чикаго знайшло відображення і на фізичному ринку: аргентинські ціни також зросли останніми тижнями, однак цей рух був радше реакцією на зовнішні фактори — передусім зростання цін на нафту та здорожчання фрахту, — ніж сигналом зміни фундаменту.
У результаті формується чітка асиметрія: соєва олія отримує підтримку, тоді як шрот залишається під тиском надлишкової пропозиції.
Для переробників це означає зміну логіки маржі — вона дедалі більше залежить від олії, а не від шроту. Для ринку — затяжний ціновий тиск.
І поки не з’явиться новий драйвер попиту або не сповільниться переробка, шрот залишатиметься найслабшою ланкою соєвого комплексу.
Що це означає для України
Для України ця глобальна модель має прямі наслідки.
У сезоні 2025/26 МР Україна фактично повторює глобальний тренд, але з іншими драйверами. На старті сезону переробка сої різко зросла, зокрема на тлі введення 10% мита на експорт сої для посередників та меншого врожаю соняшнику. У вересні–грудні виробництво соєвого шроту досягало 220–285 тис. т на місяць, що суттєво перевищує рівні попередніх сезонів.
Навіть з урахуванням очікуваного сезонного спаду в другій половині року вже можна говорити про те, що Україна сформує один із найвищих рівнів переробки за останні сезони.
Відповідно, зростає і експорт. У вересні — лютому 2025/26 МР поставки соєвого шроту досягли близько 784 тис. т порівняно з 566 тис. т за аналогічний період роком раніше і 352 тис. т у 2023/24 МР.
Експорт має чітку географічну концентрацію: 47% припадає на Польщу (295 тис. т), 24% — на Угорщину (147 тис. т), 12% — на Туреччину (76 тис. т), 11% — на Румунію (70 тис. т). Загалом близько 74% поставок спрямовується до країн ЄС, що підкреслює залежність українського ринку від європейського попиту.
Зростання обсягів супроводжується зростанням концентрації. Україна посилює позиції на ключових ринках, але водночас підвищує залежність від попиту саме в цих напрямках.
У профіцитному ринку ключовий ризик — не обсяги, а ціна і конкуренція. Більше шроту означає жорсткішу боротьбу з іншими експортерами.
За високої концентрації поставок у ЄС та Туреччину навіть незначні зміни попиту швидко трансформуються у ціновий тиск.
Поки що зростання переробки підтримує експорт. Але в умовах структурних змін на глобальному ринку постає ключове питання — не лише скільки шроту Україна зможе продати, а й за якою ціною.
Вікторія Блажко, керівниця відділу аналітики та контенту ASAP Agri
Резюме
Глобальний ринок сої у 2025/26 МР змінює структуру: переробка зростає під впливом попиту на біопаливо, але це створює профіцит соєвого шроту. Ціни залишаються під тиском, а ключовим фактором стає не обсяг, а здатність ринку поглинати пропозицію. Україна нарощує переробку і експорт, але стає більш залежною від попиту ЄС і Туреччини.
Чому ринок соєвого шроту входить у профіцит?
Через зростання переробки сої, яке стимулюється попитом на олію для біопалива, а не кормового сектору.
Чому ціни на соєвий шрот залишаються низькими?
Пропозиція випереджає попит, що призводить до накопичення запасів і тиску на ціни.
Як це впливає на Україну?
Україна нарощує переробку і експорт, але стає залежнішою від зовнішніх ринків і цінової кон’юнктури.
Хто формує попит на соєвий шрот?
Переважно тваринництво, але темпи його зростання відстають від виробництва.
Чому важлива соєва олія?
Саме вона зараз формує основну маржу переробки і визначає економіку ринку.
