Як заробити мільйони на відходах харчового виробництва? Досвід МХП
Як необхідність утилізації відходів відкрила новий бізнес-напрямок? На які продукти харчової переробки сьогодні у світі зростає попит галопуючими темпами? Яку маржу обіцяє глибока переробка відходів? Про це розповів Latifundist.com експерт з експорту та розвитку нових ринків збуту продуктів переробки МХП Максим Гузєв.
Latifundist.com: У вас були суперамбітні плани у переробці відходів курятини. Що вдалось зробити?
Максим Гузєв: Колись вони називались відходами, на сьогодні це продукти з доданою вартістю. З 2017 по 2024 рік ми реалізували понад 200 тис. т таких продуктів. Це колосальні цифри. В Європі ми — один з найбільших виробників продуктів рендерінгу (тваринної переробки).
Загалом в цю нішу ми зайшли в 2017 році. Перед цим вивчили, які є моделі такого бізнесу, які продукти представлені на ринку, де вони використовуються і що має додану цінність. Не тільки вартість, але й цінність.
Latifundist.com: 200 тис. т продукції за цей період — це скільки в грошовому еквіваленті?
Максим Гузєв: Це понад $100 млн.
Latifundist.com: Які саме продукти рендерінгу виробляє МХП?
Максим Гузєв: З самого початку їх було чотири: мʼясокісткове борошно, пір'яне та кровʼяне борошно, а також курячий жир. На сьогодні ми подвоїли портфоліо і маємо вже вісім продуктів.
Раніше ці продукти ми використовували в якості постачання кормових інгредієнтів на сторонні комбікормові заводи для с/г підприємств. Проте коли заглибилися, зрозуміли, що вони є кор-продуктом для Pet food — сухих кормів для собак і котів. Для нього по всьому світу використовують мʼясокісткове куряче борошно і курячий жир.
Вертикально інтегровані
Latifundist.com: Чи є у вас взагалі щось таке, що іде у відходи?
Максим Гузєв: Повний набір продуктів з відходів ми перетворили на окремий бізнес у продовженні нашої вертикально інтегрованої моделі бізнесу. У нас все використовується.
Latifundist.com: Що, і навіть курячі лапи?
Максим Гузєв: Курячі лапи експортуються зокрема у Азію. Культура споживання в азіатському регіоні передбачає, що всі частини курки з'їдають, без залишку. В них так само є своя тваринна переробка, свій рендерінг. Переймаючи досвід світових практик, ми навіть курячий послід і технічний жир поставляємо на наші біогазові комплекси.
Latifundist.com: Виробництво pet food — конкурентна ніша бізнесу?
Максим Гузєв: Суперконкурентна. Якщо в 2019 році світовий ринок Pet food-індустрії складав $74,6 млрд, то в 2024 році — уже $121 млрд. Попит здебільшого тільки зростає.
Під час ковіду люди, залишившись вдома наодинці, заводили все більше домашніх улюбленців. Це стало значним і рушійним фактором росту світової індустріі кормів для домашніх тварин.
Наприклад, тільки Туреччина за 2022 рік виросла майже на 300% у виробництві Pet food. Досить високі темпи росту в Японії та Бразилії. Бразилія, до речі, займає друге місце в світі по споживанню і виробництву Pet food. І в мене є аналітика, що до 2029 року світовий ринок Pet food виросте до $163 млрд.
Latifundist.com: Ви займаєтесь виробництвом продуктів рендерингу тільки в Україні?
Максим Гузєв: Наші продукти рендерингу виготовляються при наших забійних фабриках також в деяких з наших регіонів присутності, у Словенії, наприклад. Ми консультуємо своїх європейських колег в частині бенчмарку продуктів, їх якості, стратегіям розвитку та експансії, відкриттям нових ринків. Вони переймають наш досвід. І це цікавий кейс, коли європейці переймають український досвід, як вести дану бізнес-модель. Колись ми переймали досвід по світу, а тепер його переймають у нас. Досить цікава історія, як з відходів тваринної переробки можна побудувати цілий бізнес.
Latifundist.com: Можливо європейські компанії-виробники мʼяса недооцінюють рендеринг?
Максим Гузєв: В Європі є ряд операторів ринку відходів харчової промисловості (виробництва курятини, свинини, телятини, тощо), які самі організовують транспорт на м'ясо-переробні виробництва і забирають власним транспортом всю цю частину. А виробники мʼяса, в свою чергу просто не мають проблем із утилізацією чи переробкою тваринних відходів.
Latifundist.com: А у МХП від початку існував цей business unit? Чи спочатку він був як додаток до виробництва курятини?
Максим Гузєв: З самого початку це був більше факультативний напрям, що в першу чергу мав виконувати функцію переробки тваринних відходів, згідно європейського регламенту і директив. Скоріше він мав вирішити проблему з утилізацією тваринних відходів. Бо одна справа — просто нести витрати за утилізацію, зовсім інша — заглибитися у процес, зрозуміти, що це — окремий бізнес юніт, де можна рости, маштабуватись і отримувати added value на ринку, заходити і співпрацювати в різноманітні індустрії (Petfood, аквакультура, біодизель, біоенергетика, виробництво біодобрив, тощо).
Продукти тваринної переробки МХП вже проекспортувало у 27 країн
Latifundist.com: 200 тис. т продуктів тваринної переробки — це дуже багато. Де ви реалізуєте свою продукцію?
Максим Гузєв: Спочатку ми починали, як постачальники інгредієнтів для українських виробників кормів для домашніх тварин (зараз в частині постачання ми займаємо частку більше 70% українського ринку Pet food). Далі ми розпочали експансію на зовнішні експортні ринки Світу.
Latifundist.com: Які країни вже виробляють корми для тварин з інгредієнтами МХП?
Максим Гузєв: Спочатку це були країни ЄС та Близького Сходу. Потім до них приєднались країни Південної і Південно-Східно Азії, останнім регіоном стала Латинська Америка. Першим імпортером у Латинській Америці була Перу, куди ми відправили свою продукцію у 2021 році.
Минулого року ми погодили дозвіл на експорт та супровідну ветеринарну документацію між країнами для постачання борошна і жиру до Великобританії і Сербії. Цього року вже погодили Ізраїль. Наразі займаємось плануванням відкриття ринків США, Чилі, Таїланду та Нігерії для продуктів рендерингу.
Загалом з 2017 по 2024 рік ми вже відкрили і проекспортували наші продукти тваринної переробки до 27 країн світу.
Latifundist.com: У Нігерії великий ринок, більше 200 мільйонів населення…
Максим Гузєв: Так. В додаток до цього дуже цікавим є і ринок ПАР. Це дуже класні ринки. В них є великий потенціал для наших продуктів, як в частині тваринного борошна так і курячого жиру.
Було — чотири. Стало — вісім
Latifundist.com: Ви додали до портфоліо ще чотири продукти. Які саме?
Максим Гузєв: У 2020 році ми зробили вектор на преміальні і суперпреміальні продукти. Почали доочищати продукти і входити в глибоку переробку.
Latifundist.com: Що це означає?
Максим Гузєв: Ми отримуємо протеїн в курячому борошні до 68-70%, знижуємо рівень золи та отримуємо найвищу засвоюваність. І це вже сегмент преміум і суперпреміум інгредієнтів, що можна постачати у лінійці преміум і суперпреміум кормів для собак і котів. З одного продукту — мʼясокісткового борошна — ми вже маємо три його різновиди. З борошном з гідролізованого пера проводили ряд експериментів в частині його подальшої ферментації, додавали спеціалізовані ензими.
Latifundist.com: Для чого це робиться?
Максим Гузєв: Рівень протеїну пір'яного борошна набагато вище за м'ясокісткове. Якщо в мʼясокістковому може бути максимум до 70-71% відсотків протеїну, то пір'яне — це 80-85%. Але разом з тим, засвоюваність у мʼясокісткового борошна вища, аніж у пір'яного. Проте додаючи ензими, можна підняти рівень засвоюваності цього борошна до його максимуму.
У кровʼяному борошні вміст протеїну складає понад 90%, засвоюваність близько 92-94%. Тобто це по суті — чистий білок. Разом з тим, кров'яне борошно можна розщепити в більш глибокій переробці та доочистці на 2 продукти: плазму і гемоглобін. В Європі це досить поширена практика. Проте тільки в частині свинячого і яловичого борошна. Що стосується птиці, то тут проблема полягає в тому, що у птиці дуже важко акумулювати кров та її подальшому згортанні, тим паче у великих об’ємах.
Latifundist.com: МХП вже розщеплює курячу кров на плазму і гемоглобін?
Максим Гузєв: Поки що ні, це досить амбітний проект, але наразі він в перспективі. Розщеплення крові на курячу плазму і курячий гемоглобін — це дуже фундаментальний і складний процес, а отримані продукти — дуже і дуже нішеві. У всьому світі професійним розщепленням курячої крові займаються лише в Китаї і один бізнес юніт у Польщі. Втім, ми розглядали цей проєкт як потенційно можливий.
Не кормом єдиним
Latifundist.com: Заводи з виробництва pet food є вашими основними імпортерами?
Максим Гузєв: Якщо ми говоримо про Латинську Америку, то нашу продукцію закуповують більше виробники не pet food, а кормів для аква-культури (для риби). Ринок Європи зацікавлений у поставках тваринного курячого жиру. Слідуючи Green Deal, в Єропі все більше відмовляються від використання пальмової олії і переходять у виробництві біопалива на HVO. Біодизель може включати в себе як перероблену олію UCO, так і інші рослинні і тваринні жири. Це може бути курячий, яловичий, свинячий жири, тощо.
Latifundist.com: Тобто умовний British Petroleum може використовувати як, приміром, ріпакову олію, так і курячий жир?
Максим Гузєв: Саме так. З тваринного жиру виготовляється той самий HVO на біодизельних заводах світу. Бо порівняно з тією ж самою пальмовою олією HVO з тваринного жиру має менші викиди СО2 в атмосферу на 75%. Тому до 2030 року Європа планує максимально відмовитися від використання пальмової олії і перейти на HVO в частині біопалива, що виготовлятиметься з рослинних і тваринних жирів. Тож ми будемо доочищати наявні жири і поглиблюватись в цій індустрії.
Latifundist.com: Для широкого впровадження виробництва і продажу біодизелю це має бути регламентовано на законодавчому рівні?
Максим Гузєв: Так, це має бути закріплено на законодавчому рівні. В Європі цей процес дуже сильно регламентований.
ЄС: як подолати бар'єри?
Latifundist.com: Чи багато курячого жиру ви поставляли до Польщі?
Максим Гузєв: Так, зокрема понад 70% курячого жиру.
Latifundist.com: Чи є у вас проблеми зараз, коли блокуються кордони, встановлюються обмеження на ввезення українських товарів?
Максим Гузєв: Проблеми є у всіх учасників експортного ринку. Ми були вимушені робити об'їзд через Словаччину. Постачаємо свою продукцію і через Угорщину, Румунію і через всі пункти, які тільки можна задіяти. Але разом з тим, ми дуже тісно співпрацюємо з українськими перевізниками так і іноземними, диверсифікуючи свої ризики.
Іноземні перевізники та експедиторські компанії разом з українськими нам забезпечують безперебійну подачу транспорту. Але якщо глобально: чи були у нас складнощі? Так, вони були у всіх. Наприкінці 2023 року і початок 2024 року був просто суцільний транспортний колапс, машини не поверталися з рейсів тижнями.
Latifundist.com: Хіба жир не продукт, який може зіпсуватися у дорозі?
Максим Гузєв: Взагалі термін зберігання жиру 6 місяців. Але ми вирішили не ризикувати, тож, знизили частку експорту жиру до Польщі з 70% до 35-40%. Все інше диверсифікували між ринками: українським і зарубіжними. Ми експортуємо у велику кількість країн світу, тож мали змогу швидко вибудувати модель та переорієнтувати транспортні потоки, що були б для нас найоптимальнішими.
Latifundist.com: Всі зараз спостерігають за кампанією з дискредитації українських товарів у ЄС. Почали від зерна і дійшли вже до готової продукції. Зокрема, у Польщі навіть організовуються тематичні платформи для хейту українських продуктів. Чи є у МХП проблеми в зв'язку з цим?
Максим Гузєв: Із основних продуктів, які ми постачаємо до Польщі, є курячий жир. Немає жодного з польських заводів, які б не знали про портфель продуктів рендерингу МХП. В частині жирів ми займаємо одну з лідируючих позицій в експорті до Польщі.
Плани — 2024
Latifundist.com: Які ставите перед собою задачі в поточному році?
Максим Гузєв: В цьому році ми запускаємо лінію з виробництва харчового жиру. До цього курячий жир ми використовували лише для кормових та технічних цілей. Харчовий жир призначений для кондитерської і хлібобулочної промисловостей. Це жир найвищої чистоти. Зокрема, ззовні він чимось схожий на нерафіновану соняшникову олію. Якщо подивитися на звичайний курячий жир, він має забарвлення від світло-коричневого до темно-коричневого. Харчовий жир максимально світлий, непрозорий, але його можна дезодорувати і повністю нейтралізувати в частині запаху і т.і.
Latifundist.com: Для цього потрібне якесь спецобладнання?
Максим Гузєв: Так. У нас окрема лінія з виробництва ММО. Від неї окремо виділена виробнича лінія з виробництва харчового жиру, що за допомогою пресу вичавлює курячий жир. Він дуже чистий, свіжий та преміальної якості.
До речі, кормова промисловість також закуповує цей жир для преміальних лінійок. Тобто в нас є кормовий жир, який використовується для pet food чи виробництва кормів. Але разом з тим є компанії-кормовиробники, яким потрібен більш чистий та якісний жир найвищого ґатунку і вони готові платити за якість додаткову премію.
Latifundist.com: Наскільки вища додана вартість на преміальний продукт відносно звичайного кормового жиру?
Максим Гузєв: В деякі періоди часу він був на 50% дорожче від кормового. Тобто, тонна харчового жиру коштувала як півтори тонни кормового.
Latifundist.com: Хто потенційний покупець цього продукту?
Максим Гузєв: Скоріш за все буде це буде експортна модель. Дуже зацікавлений в ньому ЄС та Туреччина. На нашу думку, ЄС і Близький Схід будуть кор-ринками. В Україні цей продукт тривалий час використовувала компанія «Техноком». Але вони купували його в не дуже великій кількості. 10-15% місячного виробництва харчового жиру нашої компанії здатне закрити всі потреби українського ринку. 85-90% буде йти на експортні ринки.
Віолетта Громова, Костянтин Ткаченко, Latifundist.com
