Чому пшениця випадає з експорту, а по кукурудзі з’являються 203–204 $/т? Бліц з Наталею Левконюк, Atria Brokers

Наталя Левконюк, брокер Atria Brokers
Наталя Левконюк, брокер Atria Brokers
Джерело фото: Facebook

Пшениця з України фактично випала з великих CIF/FOB-контрактів, а кукурудза за кілька тижнів просіла з 211–212 $/т до $203–204 $/т. За цими цифрами — проблемна логістика, обстріли портів, дорогі автоперевезення і стратегія великих гравців «пересидіти».

Брокер Atria Brokers Наталя Левконюк пояснює, чому премії на CPT і DAP зникли, внутрішній ринок інколи виглядає вигіднішим за порт, а трейдери обережніше беруть нові експортні партії. 

Latifundist.com: Разом з портами одна з головних болей ринку — залізниця. Як у вас «їде»?
Наталя Левконюк: Все складно. Якщо раніше вагони з центральної України до портів ішли 3–5 днів, то останні місяці це легко могло розтягуватися на 2–3 тижні. Водночас, минулого тижня конкретно мій контракт із Хмельницької області доїхав за 6 днів. Це радше виняток, але він дає обережну надію, що ситуація з вагонами поступово стабілізується. У всякому разі всі на це сподіваються. 

Росія змінює баланс у Чорному морі: як військовий ризик заходить у ціну зерна після атак на турецькі судна
Читати також

Latifundist.com: А що з авто?
Наталя Левконюк: Машини фізично їдуть швидко — за добу-дві доходять до порту. Проблема інша: їх складно знайти. Багато транспорту вже зайнято: під збирання та переробку. А також суттєву роль відіграють постійні обстріли в портах, тривоги, відсутність електропостачання, що спричиняє черги. Тому логістика подорожчала: якщо раніше рахували коефіцієнт 1,5 грн за тонно-кілометр, то зараз, щоб реально знайти машину, треба закладати 3–3,5. І банально не вистачає бажаючих їхати в порти.

Авто до порту їде швидко, але знайти машину складно: обстріли, черги й дефіцит транспорту підняли вартість логістики вдвічі.

Latifundist.com: Як це впливає на ціни CPT / DAP і роботу з портами?
Наталя Левконюк: Премії, які раніше були на CPT чи DAP, практично зникли. Раніше, коли CIF і FOB торгувався в звичайному режимі, трейдери, яким не вистачало продукції, могли ставити максимальні ціни на внутрішніх базисах зі швидкою доставкою. Зараз у портах складно вивантажитись швидко, також бачимо низькі зовнішні котирування, тому ціни наразі без премії. Нові обсяги на CIF і FOB трейдери беруть дуже обережно або не беруть взагалі.

Latifundist.com: Чому внутрішній ринок інколи виглядає вигіднішим за порт?
Наталя Левконюк: Великі компанії із розгалуженою мережею елеваторів часто платять на внутрішньому ринку гривнею на 3–5 долари дорожче, ніж паритет із портом. Для фермера це менші ризики: не стояти тиждень у порту в чергах, чекаючи вивантаження, не заморожувати гроші, а продати тут і зараз, з швидкою логістикою (за 100–200 км від власного господарства). Для трейдера — завантажений елеватор, зарплати людям і накопичений обсяг.

Latifundist.com: Це свідома стратегія великих гравців?
Наталя Левконюк: Так. Логіка проста: накопичити зерно зараз, розраховуючи, що наприкінці січня або в лютому логістика подешевшає. Тоді можна буде вивезти обсяг і заробити вже на експорті. Це типова стратегія мультинаціоналів.

Накопичити зерно зараз і чекати здешевлення логістики взимку — типова стратегія великих міжнародних трейдерів.

Latifundist.com: А як щодо середньої ланки трейдерів?
Наталя Левконюк: Малі й середні трейдери в дуже важкому стані — думають, що робити після Нового року, чи зберігати команди. Великі гравці з запасами можуть сидіти пів року й більше, не продаючи за низькими цінами. Загальна логіка зараз така: краще не втратити те, що є, ніж заробити кілька доларів і взяти на себе всі ризики.

Latifundist.com: Як це відбивається на цінах, зокрема, по кукурудзі?
Наталя Левконюк: Кукурудза дуже просіла за останній час. Ще нещодавно бачили 211–212 $/т, потім 207–208 $/т, зараз після ударів по портах і проблем зі світлом вже називають 203–204 $/т. Аргумент покупця простий: навіщо платити більше, якщо товар все одно не поїде?

Latifundist.com: А що з пшеницею?
Наталя Левконюк: По пшениці ситуація ще складніша. Росія активно демпінгує, продає з кращим протеїном за менші гроші, тому ми маємо жорстку конкуренцію з ними в Туреччині і Єгипті. Європа не розпочала купувати, попит дуже низький. Ризики високі, маржа мінімальна — багато хто вирішує просто перечекати. CIF-FOB-контракти по великих суднах фактично не рахуються вже кілька тижнів по пшениці з України.

Latifundist.com: А є щось попит на ринку?

Наталя Левконюк: Так, це соя, вона потрібна на експорт, бо багато зараз їде на переробку. І трейдери не можуть сформувати потрібну партію, тому навіть невеличкі обсяги готові розглядати по максимальним цінам.

Костянтин Ткаченко, Latifundist.com