Від посухи до квот ЄС: що насправді визначало агроринок України у 2025 році
Джерело фото: Latifundist.com
ASAP Agri підбиває підсумки аграрного 2025 року — сезону, який для українського агробізнесу радше нагадував смугу перешкод, ніж рівну дистанцію. За східним календарем це був рік Зеленої Дерев’яної Змії — символу гнучкості й здатності змінювати траєкторію без зайвого шуму. Саме так і минув сезон: без різких рухів, але з постійною необхідністю адаптуватися й перебудовувати стратегії на ходу.
Ринок говорив мовою полів, портів і бірж, яку ми протягом року детально аналізували в аналітиці ASAP Agri, зокрема й у блозі на Latifundist.com. Тепер — зводимо цю картину докупи.
Погодні крайнощі: від посухи до дощів
Першим ключовим ударом сезону стала погода. Посуха в Україні різко зменшила потенціал ярих культур, передусім олійних: за оцінками ASAP Agri, урожай соняшнику у 2025 році скоротився до 10,4 млн тонн — мінімуму за десять років проти 12,1 млн тонн торік. Це чіткий індикатор глибини погодного стресу в ключових регіонах вирощування.
Другим актом стали дощі під час збирання. Вони затримали жнива й відклали вихід продукції на ринок як по озимих, так і по ярих культурах. У підсумку сезон 2025/26 стартував повільно, але замість звичного тиску з боку жнив ринок отримав нетипову підтримку внутрішніх цін.
Європейські крайнощі: від безвізу до квот
Другим визначальним фактором 2025 року стало повернення обмежень на імпорт українських зернових до ЄС. Після повномасштабного вторгнення у 2022-му Євросоюз відкрив для України «торговельний безвіз», фактично знявши мита й квоти. Але у 2025 році ЄС — найбільший покупець українських зернових — повернувся до квотної моделі.
З 6 червня 2025 року ЄС відновив річні тарифні квоти: для пшениці — 1 млн тонн із підвищенням до 1,3 млн тонн з кінця жовтня, для ячменю — близько 450 тис. тонн (проти 350 тис. тонн до підвищення), для кукурудзи — до 1 млн тонн зі 650 тис. тонн, хоча в цьому сегменті квотний ефект був відсутній через нульові мита.
Найбільший удар припав на пшеницю. У липні–листопаді 2025 року експорт до ЄС скоротився до 490 тис. тонн проти 3,1 млн тонн роком раніше. Це означає, що цього сезону Україна змушена перенаправити близько 3–3,5 млн тонн пшениці на альтернативні ринки — завдання вкрай складне в умовах рекордного світового врожаю та надлишкової пропозиції.
Регуляторні крайнощі: від експорту до переробки
Третім переломним моментом сезону стали ріпаково-соєві правки. Запровадження 10% експортного мита з 4 вересня різко загальмувало експорт на старті сезону: через неврегульовану процедуру звільнення виробників від сплати мита частина ринку фактично «зависла», а експорт сої та ріпаку був зірваний у пікові місяці.
Ефект виявився системним. За липень–листопад експорт ріпаку скоротився більш ніж удвічі, а експорт сої за вересень–листопад упав майже утричі. Водночас регуляторні зміни різко змістили фокус у бік внутрішньої переробки. Вперше в історії України переробка ріпаку та сої не лише наздоганяє експорт, а й починає його випереджати.
На тлі прогнозу ASAP Agri щодо скорочення врожаю соняшнику до 10,4 млн тонн переробні потужності понад 20 млн тонн на рік виглядають недозавантаженими як ніколи. Заводи активно шукають альтернативну сировину — і ріпак із соєю частково закривають цей дефіцит. У результаті сезон 2025/26 має всі шанси стати історичним: переробка ріпаку може зрости до 1,4 млн тонн (проти 490 тис. тонн торік), а переробка сої — до 3 млн тонн, уперше перевищивши експорт, який ASAP Agri оцінює на рівні 2,2 млн тонн.
Логістичні крайнощі: від експорту до простоїв
Четвертим фактором, який уже кілька місяців не дає ринку «видихнути», стали хронічні логістичні збої. Вони почали формуватися ще у жовтні й різко загострилися наприкінці року на тлі російських масованих обстрілів енергетичної, залізничної та портової інфраструктури. Логістика перетворилася на ключовий ціновий драйвер. У портах Великої Одеси — Південному, Одесі та Чорноморську — перебої з електропостачанням, робота в генераторному режимі та постійні повітряні тривоги суттєво знизили пропускну здатність. Формально відкриті порти дедалі частіше працюють у режимі «старт–стоп».
Паралельно ускладнилася й подорожчала залізнична логістика: нестача тяги, обмеження на подачу вагонів, повільне розвантаження автотранспорту та зростання операційних ризиків фактично звузили експортний коридор. Ринок знову побачив сценарій 2022 року: зерно в країні є, але фізично довезти його до покупця стає дедалі складніше. Саме це з жовтня підтримувало CPT-ціни, однак наприкінці року фактор почав працювати проти зростання — надмірні ризики й непередбачуваність виконання контрактів змушують частину учасників узагалі утримуватися від торгівлі. Довезти зерно в порт нині — окремий квест.
За оцінками ASAP Agri, за відсутності стабілізації безпекової ситуації в Україні логістичні обмеження збережуться до кінця зими, стримуючи експорт і підвищуючи ризик високих перехідних залишків зерна, перш за все кукурудзи, на старті 2026/27 МР.
Глобальні крайнощі: від балансу до надлишку
П’ятим, зовнішнім, але не менш визначальним фактором стала рекордна світова пропозиція зернових та олійних у 2025/26 МР. За оцінками USDA, виробництво пшениці зросло до історичних 837,8 млн тонн, а кукурудзи — до рекордних 1,283 млрд тонн. У сегменті олійних пропозиція також залишається надлишковою: соя — 422,5 млн тонн, ріпак — 95,3 млн тонн, поблизу історичних максимумів.
Такий обсяг сформував ринок профіциту з максимально жорсткою конкуренцією між експортерами й обмеженим простором для зростання цін. Друга половина 2025 року чітко показала: у глобальній торгівлі перемагає нижча ціна, а дедалі частіше — поєднання ціни, логістики та ризику, що в поточних умовах особливо відчутно тисне на позиції України, особливо на ринках пшениці та кукурудзи.
Саме з таким багажем — рекордною світовою пропозицією, жорсткою конкуренцією та вразливою українською експортною логістикою — аграрний ринок України входить у 2026 рік, рік Вогняного Коня. Це сезон швидкості, різких рухів і високих ставок, у якому виграватимуть не ті, хто чекає ідеального моменту, а ті, хто вчасно бачить сигнали, розуміє логіку ринку й діє на випередження.
Саме для цього команда ASAP Agri щодня працює з даними, ринковими потоками та контекстом — щоб аналітика ставала інструментом рішень, а не просто набором цифр. Якщо для вас важливо не лише стежити за ринком, а розуміти, куди він рухається і чому, залишайтеся в нашому інформаційному полі та підписуйтесь на аналітику ASAP Agri.
Нехай 2026 рік буде для вас динамічним, але прогнозованим, а ваші рішення — своєчасними та виваженими.
Вікторія Блажко, керівниця відділу редакційного контенту та аналітики ASAP Agri
