Горбачьов: Найвразливіша культура зараз — кукурудза. Панамакс, відправлений до Китаю, не змінює ситуації

Перед новорічними святами ринок традиційно входить у фазу затишшя. Активності майже не варто очікувати щонайменше до середини січня. Водночас слід розуміти: значна частина покупців уже законтрактована в окремих країнах аж до березня включно. Тому зараз немає того попиту, який міг би стати драйвером зростання цін. Про це в коментарі Latifundist.com повідомив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов.

Приєднуйся до нас у Telegram

«Найвразливіша культура зараз — кукурудза. Світове виробництво зросло, зокрема в США, пропозиція велика, а додаткового попиту на такі обсяги немає. За нинішніх темпів експорту — 2,5–3 млн т на місяць — ми ризикуємо вийти на кінець сезону з перехідними залишками на рівні 4–5 млн т. Окремі поставки, наприклад, недавнє судно на Китай, не змінюють ситуації. Якби це було 10 суден, тоді б побачили пожвавлення. А 58 тис. т — це майже ні про що», — говорить він.

За словами Горбачьова, пшениця виглядає трохи стабільніше, «вона ще якось їде». Темпи експорту на рівні близько 16 млн т за сезон є досяжними, з можливим відхиленням у плюс-мінус мільйон тонн. Але загалом зовнішня кон’юнктура зараз не на боці українського експорту.

Ситуацію додатково ускладнюють інфраструктурні та безпекові ризики. Судна змушені тижнями чекати заходу під завантаження, перебуваючи при цьому в зоні підвищених ризиків. Це автоматично тягне за собою зростання страхових платежів, що також тисне на ціну. У такій комбінації факторів ринок стає ще більш обережним, зазначає Горбачьов.

«Що стосується скорочення закупівель великими гравцями, я б сказав, що тут переважає сезонний фактор. Водночас зростання ризиків — через атаки, довший час перебування зерна в дорозі, небезпеку пошкодження в портах і на терміналах — змушує кожну компанію окремо переглядати свою модель управління ризиками», — говорить він.

Сценарії на кшталт «завезли в порт і чекаємо на відвантаження» фактично перестали працювати. Це не сприяє накопиченню зерна в портах і, як наслідок, знижує закупівельну активність великих трейдерів, додає президент УЗА.

«Сьогодні середні й великі гравці більше орієнтуються на накопичення на елеваторах, а не на портову логістику CPT–FOB. У поточних умовах така модель стала надто ризикованою», — говорить Горбачьов.

Він зазначає, що окремо варто говорити про ризики для ринку олії. Якщо порівняти кількість терміналів для накопичення зерна і для олії, різниця — в десятки разів. Тому будь-яке знищення інфраструктури під олію створює значно глибшу логістичну кризу.

«Чи є тут цілеспрямована стратегія — сказати складно. Я не думаю, що рішення ухвалюються на рівні якогось «генштабу». Швидше це виглядає як ситуативні удари: бачать об’єкт, який може бути схожий на місце зберігання, — і працюють по ньому», — підсумував Горбачьов.

Читайте також: Україна в грудні експортувала до Китаю майже 60 тис. т кукурудзи. Це перший панамакс з квітня

Євгенія Ткаченко, Latifundist.com, 2025 р.