Господарство скоротило внесення міндобрив на 60–70% завдяки покривним культурам
У господарстві «Харківське насіння» на полях, де протягом тривалого часу вирощують покривні культури, вдалося скоротити внесення мінеральних добрив на 60–70% порівняно з типовими нормами для цієї природно-кліматичної зони. На окремих ділянках скорочення сягає 90%. Про це в матеріалі Latifundist.com розповів співвласник підприємства «Харківське насіння» та співзасновник бренду FD Seeds Віктор Філатов.
За словами Філатова, залежно від умов використання покривних культур може дозволити скоротити внесення міндобрив на 30–80%. На окремих полях підприємство відмовляється від фосфорно-калійних добрив, залишаючи азотні та, за необхідності, сірковмісні.
При цьому покривні культури не є прямою заміною мінеральних добрив. Вони допомагають рослинам ефективніше використовувати поживні речовини, які вже накопичені у ґрунті, але перебувають у малодоступній формі, а також поступово збільшують вміст органічної речовини та біологічну активність ґрунту.
Ефект технології проявляється поступово. За оцінкою Філатова, протягом 10–12 років, або приблизно п'яти-шести циклів вирощування покривних культур, відносний вміст органічної речовини у ґрунті може зрости на 20–40%. Одночасно зменшується ущільнення ґрунту та поліпшується його здатність утримувати вологу.
У господарстві також фіксують різницю у врожайності. За словами Філатова, на полях, де покривні культури використовують протягом тривалого часу, врожайність пшениці становить 6,5–8 т/га, тоді як сусідні господарства отримують у середньому 5–6 т/га. На землях, які підприємство нещодавно взяло в обробіток, такої різниці поки немає.
Водночас покривні культури потребують додаткових витрат. За оцінкою Філатова, вони становлять близько 30–50$/га, що приблизно відповідає п'ятій частині вартості повноцінної системи мінерального живлення пшениці.
У «ПроКредит Банку» зазначають, що технології, які дозволяють агропідприємствам скорочувати використання ресурсів та краще адаптуватися до дефіциту вологи, впливають і на фінансову стійкість бізнесу. Для банку сталі практики можуть бути одним із факторів оцінювання ризиків: підприємства, які краще утримують вологу, захищають ґрунт і зменшують залежність від окремих ресурсів, здатні демонструвати стабільніші результати у складні сезони.
Крім того, такі агропідприємства можуть отримувати доступ до міжнародних програм фінансування «зелених» інвестицій, грантової підтримки та часткової компенсації витрат. У банку відзначають, що сталі технології поступово перетворюються з суто екологічного підходу на економічний інструмент для агробізнесу.
Читати більше: Менше пального і добрив, більше вологи: як працюють no-till і покривні культури. Досвід Андрія Чичети і Віктора Філатова
Євгенія Ткаченко, Latifundist.com, 2026 р.
