Шкідники та хвороби на контролі: досвід аграріїв Одещини
Источник фото: Latifundist.com
Ми продовжуємо знайомство з аграріями Одеської області та тим, які засоби захисту рослин вони використовують, щоб уберегти майбутній урожай. У минулому випуску розповіли про досвід господарства «Мирний» та про ті препарати, які допомагають боротися з хворобами та шкідниками на посівах кукурудзи, пшениці, ячменю, льону, гороху. У цьому випуску мова піде про те, як боротися з підгризаючою совкою на просі, а також як вберегти врожай сочевиці, озимого гороху й ріпаку. Ми також порівняємо дію двох конкуруючих препаратів на посівах ячменю. Отже, вирушаємо до Саратського й Білгород-Дністровського районів Одеської області.
Як урожай проса рятували
Перша зупинка — сільськогосподарський кооператив «Петропавлівський». Тут на 1350 га вирощують озимі пшеницю та ячмінь, кукурудзу, соняшник, горох і просо. Цього року на полі з просом трапилася курйозна ситуація.
Перед посівом кукурудзи вирішили все поле обробити Гліфосатом, щоб прибрати бур’яни. Через лісосмугу знаходяться посіви зі 100 га проса і 100 га пшениці, розповідає головний агроном господарства Петро Крамаренко. Через два дні ввечері телефонує керівник господарства у відчаї, що наче Гліфосатом попалили приблизно 50 га проса.
Петро Крамаренко
Головний агроном СВК «Петропавлівський»
«Я відразу зрозумів, що цього не може бути. У такому випадку повинно було б погоріти все поле, а не лише його частина. Плюс напередодні йшов дощ. А у нас край поля рослини стоять, вже два листки з’явилися, а вглиб поля — нема нічого. Тоді я почав розгрібати рукою землю і побачив дві совки. Пройшов по полю, а там кишить шкідниками».
Директор господарства запропонував перекультивувати поле й посіяти іншу культуру. Та агроном вирішив спочатку консультуватися зі знайомими, як краще діяти в такій ситуації. Звернувся до регіонального представника CHEMISCHE GUTER в Одеській області Артема Делі. Той, обстеживши поле, порекомендував обробити посіви препаратом Кінфос з сіркою.
«Кінфоса ми дали 0,5 л + 2 кг сірки, щоб забезпечити газовий ефект. Препарат двокомпонентний, з двома діючими речовинами. Скомпонувавши препарат з сіркою, отримали відмінний результат. Уже наступного ранку шкідник був знищений. Вважаю, що на цьому полі урожай буде, але не той, на який сподівалися спочатку. Та головне, що ми врятували посіви», — розповідає регіональник представник CHEMISCHE GUTER в Одеській області Артем Делі.
І додає, що совка підгризаюча глибоко в ґрунт не проникає, а тримається на глибині 2-3 см. Саме тому потрібно було створити газовий ефект. Крім того, сірка ще й один з важливих елементів живлення проса. Також він відмітив, що цей варіант обійшовся у $9-10 на га, у той час, як інша фосфоорганіка обійшлася б у $20 і більше на га.
Задоволений результатом і агроном Петро Крамаренко. Він розповів, що з цією проблемою цьогоріч зіткнулися багато господарств району. Дехто тепер приїжджає до нього на консультацію.
Гербіциди для сочевиці
У сільськогосподарський виробничий кооператив «Перемога» ми потрапили ближче до вечора, коли головний агроном Андрій Чеботар саме інспектував посіви сочевиці. Він розповів, що земельний банк господарства налічує 5 тис. га. Вирощують пшеницю, ячмінь, ріпак, соняшник, кукурудзу, жито, сочевицю і еспарцет для годівлі тварин. Утримують 600 голів ВРХ і 1,2 тис. овець. Ще чотири роки тому займалися свинарством. Але після того, як АЧС наробила лиха по всій Бессарабії, вирощують свиней тільки для своїх потреб. Зараз у господарстві їх налічується 40 голів.
Під сочевицю відведено 200 га. Андрій Чеботар розповідає, що сочевицю у господарстві вирощують давно. Але останні два роки відмовлялися від цієї культури. Цього року вирішили урізноманітнити сівозміну. Оскільки був дефіцит насіння, то вирішили використати товарне насіння сочевиці, яке залишилося на складі. А для порівняння урожайності докупили ще канадську еліту.
Андрій Чеботар
Головний агроном СВК «Перемога»
«На полі ми провели посів у один прохід. Потім обробили його препаратом Гермес. За два тижні дали амінокислоти, сульфат магнію і КАС».
І додає, що раніше використовували гербіциди іншої компанії. Цьогоріч зіткнулися з проблемою: компанія не давала чіткої рекомендації щодо використання свого препарату на сочевиці. Тоді в якості експерименту вирішили спробувати Гермес від компанії CHEMISCHE GUTER, яка давала чіткі рекомендації щодо внесення. Спочатку використали його на одному полі, а потім вирішили обробити всі. Поки результатом задоволені — злакові та дводольні бур’яни повністю знищені.
«Гербіцид Гермес містить імазамокс і хізалофоп-п-етил. Щодо останнього, то він, акумулюючись у надземній частині та в коренях, припиняє подальший ріст клітин, ефективно контролює всі види злакових бур'янів з подальшим швидким (протягом 1 тижня) розкладанням у ґрунті».
Навіщо платити більше?
Інспекція продовжується. Ми на полі площею 120 га, де посіяний ячмінь сорту Луран. Всього під цю культуру в СВК «Перемога» відведено 1 тис. га. На запитання, які технології захисту використовували, головний агроном розповідає, що проводили одну обробку гербіцидом і дві фунгіцидом. На цьому полі теж не обійшлося без експерименту. На посівах ячменю першу обробку провели двома різними фунгіцидами, один з них — Титул Дуо.
Після жнив господарство порахує загальний вал і витрати на гектар. А потім проаналізує, з ким працювати наступного року: купувати дорогий продукт чи більш дешевий (але який забезпечує аналогічний результат).
Як не втратити озимий горох
Завершуємо нашу інспекцію у СВК «Батьківщина», де нас зустрічає головний агроном Василь Небога. Він розповідає, що господарство вирощує пшеницю, ячмінь, озимий горох, соняшник, кукурудзу, ріпак, просо, льон і нут. Є своя свиноферма, а також планують зайнятися розведенням птиці, тож зараз будують птахокомплекс.
Василь Небога запрошує відвідати посіви озимого гороху. По дорозі дізнаємося, що посуха минулої осені спутала всі плани щодо посівної. Восени на тому місці, де хотіли сіяти кукурудзу, довелося сіяти горох, бо для нього склалися гарні погодні умови — саме пройшов дощ. У результаті отримали гарні сходи. Перезимувала культура теж добре. Однак навесні по рослинах вісім разів вдарили заморозки. Агроном навіть вже думав переорати поле, але кожного разу рослини виходили зі стресу.
Василь Небога
Головний агроном СВК «Батьківщина»
«Враховуючи всі ці фактори, вирішили обробити поле гербіцидом м’якої дії. Він спрацював загалом добре. А от деякі дводольні бур'яни навіть почали переганяти горох. Я зрозумів, що потрібно реагувати на це якомога скоріше. Тоді зателефонував Олександру й запитав, чи можна обробити культуру гербіцидом, тільки вже їхньої компанії, — Гермесом? Він відповів, що можна й рослини не постраждають».
Звичайно, були деякі побоювання: чи потрібно давати на культуру два гербіциди, причому один у повній нормі. Але Василь Небога ризикнув. Перед бутонізацією поле обробили Гермесом в нормі 1 л/га. Які були наслідки? З поля повністю зникла падалиця ячменю.
Василь Небога
Головний агроном СВК «Батьківщина»
«Зазвичай при густоті 1-1,2 млн один ярус — це 1 т з га, якщо нормальний стручок. Якщо п'ять ярусів — 5 т не буде, бо густота після заморозків уже не дозволяє, але, думаю, урожай у 3 т отримаємо з цього поля».
Гербіцид Гермес також використали на соняшнику, а восени планують використати на ріпаку.
Догляд за ріпаком
Василь Небога розповідає, що з компанією CHEMISCHE GUTER працює з осені 2020 р. Тому для нього це поки нова компанія, її препарати він тільки тестує. Однак вже має свого «фаворита» — гербіцид Форвард. Минулої осені випробував його на 100 га ріпаку. А навесні вже на 600 га ріпаку. Причому там, де використовувався гербіцид іншої компанії, довелося вносити Форвард з нормою 1,2 л/га, бо поле було усіяне падалицею ячменю.
Василь Небога
Головний агроном СВК «Батьківщина»
«Там, де було 2 листочки на падалиці, препарат іншої компанії спрацював, а там де 3 — ні. Тому зараз можу говорити про те, що Форвард економічно вигідніше використовувати. Він м'якше працює, бо в ньому вдвічі менше діючої речовини. Те, як він спрацював на полі, мене потішило. Ячмінь стояв вже у фазі колоса — усе прибрав. Поле чисте».
Форвардом агроном також планує обробити 400 га соняшника. Василь Небога продемонстрував, чому потрібно вчасно проводити профілактику шкідників у полі. Він зрізав стебло ріпаку й розповів, що найбільше цю культуру вражає прихованохоботник стебловий. Якщо він є, то всередині стебло має пустоти та коричневе забарвлення, а шкідника звідти вже нічим не дістати. Звісно, на великий врожай тоді годі й сподіватися.
Персиковий сад: як не втратити врожай
Сонце вже хилилося до горизонту, та представник CHEMISCHE GUTER Олександр Гратій не поспішав нас відпускати. Олександр запропонував відвідати його персиковий сад. А чом би й ні? Фрукти з цього саду полюбляють усі співробітники українського представництва CHEMISCHE GUTER.
Олександр розповів, що CHEMISCHE GUTER у своєму портфоліо має препарати і для багаторічних насаджень. Поки українським садівникам доступний фунгіцид Медея. Ще один — Кантор — на реєстрації, тож до кінця року повинен з’явитися на ринку.
Олександр Гратій
Регіональний представник компанії CHEMISCHE GUTER в Одеській області
«У мене невеликий сад (усього 2 га), у якому вирішив провести тестову обробку. Вирощую сорт персиків Редхейвін. До розпускання бруньок використовував Беназол в нормі 2 л/га. Це теж наш продукт, який гарно діє проти кладоспоріозу, через який фруктові дерева навіть можуть засохнути. Після цвітіння, коли з’явився перший лист, зробив захист від курчавості листа і кладоспоріозу. Це була бакосуміш: Медея 1 л/га + наш новий препарат на основі ципродинілу (200 г/л), який зараз на стадії реєстрації, 1 л/га».
За його словами, препарат Медея — це мікроемульсія з двома діючими речовинами: флутріафолом і дифеконазолом. Перша глибоко проникає в тканини рослини та миттєво знищує патогени. Друга речовина має лікувальні властивості. До речі, Медею можна використовувати на посівах цукрового буряка та інших культур.
Олександр Гратій
Регіональний представник компанії CHEMISCHE GUTER в Одеській області
«Також зробив загальний захист від спектра шкідників. Використовував Кінфос, Фаскорд. Однак мені більше було цікаво подивитися, як працюють фунгіциди. Тепер можу рекомендувати їх усім знайомим».
З побажаннями гарного врожаю ми попрощалися з гостинною Одещиною.
Наталія Родак, Latifundist.com
