Великі обережні агрономічні сподівання 2021
Джерело фото: Latifundist.com
Іноді випадкове знайомство переростає в міцне партнерство. Саме так склалося між власником господарств у Черкаській області та представником компанії CHEMISCHE GUTER AG. Власник господарств «Діалог» і «Престиж» Сергій Лаукарт визнає, що за роки роботи в агросекторі стаєш і будівельником, і фінансистом, й елеватористом. Але завжди залишаються нюанси, які краще довірити професіоналам. Сергій Лаукар і регіональний представник CHEMISCHE GUTER в Черкаській і Кіровоградській областях Михайло Віроцький в інтерв’ю розповіли, чому власнику господарства важливо розумітися на агрономічних процесах, що звичайного й надзвичайного в цьому сезоні, які сподівання на врожай і т. і.
Latifundist.com: З якого року Ви в агробізнесі? Де навчалися?
Сергій Лаукарт: Взагалі-то я філолог за освітою, закінчив Київський інститут іноземних мов. А в аграрному бізнесі опинився приблизно у 1995 р.
Latifundist.com: Випадково?
Сергій Лаукарт: Ну, як все в житті трапляється, випадково… Після навчання викладав у Політехнічному інституті. Це був початок 90-х, все розвалювалося. Треба було чимось займатися, щоб гроші були. Пішов у бізнес. Працював у компанії, яка займалась бартером: поставляла пальне, отримувала сільгосппродукцію.
З того все і пішло: спочатку підрозділ, потім фірма, потім господарство одне, друге. Елеватори почали будувати. До речі, саме ми побудували елеватор в Одеському порту, який потім купив ADM.
Latifundist.com: З якого року почали вирощувати? І зараз у Вас скільки господарств і землі в обробітку?
Сергій Лаукарт: З 2005 р. Маю два господарства — «Діалог» і «Престиж» у Черкаській області. Землі до 3 тис. га. Ми не поспішаємо розширюватись, влаштовує такий об’єм.
Latifundist.com: Ви свого часу будували елеватори. Напевно, у компанії є своє зерносховище?
Сергій Лаукарт: Так, з 2015 р. по 2017 р. будували елеватор. Але це сталося випадково, просто тому, що знайомі запропонували поставити сушильне обладнання. Тоді якраз ціни на газ росли. І ми придбали бразильську сушарку, яка була розрахована на опалення дровами. Я спочатку з недовірою ставився до цієї технології, але швидко її оцінив. Тому що обладнання давало високу якість сушки, зерно без проблем закуповували за кордоном. Взагалі це дуже економна технологія, ми «відбили» елеватор за 2 роки.
Latifundist.com: А яка потужність елеватора?
Сергій Лаукарт: Проєкт розрахований на 18 тис. т одночасного зберігання. Реалізували перший етап — 2 «банки» по 3 тис. т. Поки що нам цього вистачає. За потреби будемо додавати ємності.
Latifundist.com: Яка основна культура на Вашому підприємстві?
Сергій Лаукарт: Заточені під кукурудзу, хоча вирощуємо все.
Latifundist.com: В Черкаській області останніми роками складні умови для вирощування. Яким був минулий рік для господарств?
Сергій Лаукарт: Це був важкий рік. Почалося з того, що загинули всі озимі. Потім у нас згоріла вся кукурудза. Це була катастрофа…
Latifundist.com: Як виходили з цієї ситуації?
Сергій Лаукарт: Як завжди, тягнули з запасів.
Latifundist.com: Форвардні контракти укладали минулого року?
Сергій Лаукарт: Так, і виконали лише наполовину. Добре, що партнери пішли назустріч. Знаю, що вони також постраждали, тому що у них жорсткий контракт з китайцями. Але я пообіцяв, що цьогоріч все віддам.
Latifundist.com: Цього року використовували форварди?
Сергій Лаукарт: Ні. І, думаю, що ціни на зернові збережуться на торішньому рівні, великого просідання не відбудеться.
Читати по темі: Форвардные контракты 2021. Уроки или те же грабли?
Latifundist.com: Які озимі культури вирощуєте?
Сергій Лаукарт: Зараз тільки пшеницю. Я дуже люблю ріпак, але через посуху вже років 4 не сіємо його. Пшениці вирощуємо рівно стільки, щоб віддати на паї. Не дуже люблю пшеницю, тому що ця культура часто має невисоку рентабельність або взагалі збиткова. Краще — соняшник, ріпак, кукурудза. Тим більше що у нас є потужності для сушки, підготовки зерна. Коли ми будували елеватор, дехто не розумів, як можна це робити, коли близько немає залізниці. Але ми чудово справляємось автотранспортом: 500-600 грн на 1 т зерна — все одно менше, ніж послуги залізниці.
Latifundist.com: Яка взагалі ситуація в полях в цьому році?
Сергій Лаукарт: Поки що все нормально: і озимі хороші, і ярі непогані. Але строки зсунулися. Якщо зазвичай 1 травня ми закінчували посівну, то цього року можна сказати, що з травня тільки почали сіяти кукурудзу, тому що було холодно, земля «не визріла», дуже висока вологість. Взагалі, коли навесні робили проби ґрунту, шар на 2 м був вологим. Ця весна схожа на весни, які були в Україні років 20 тому.
Михайло Віроцький: Дійсно цей рік дуже відрізняється від попередніх. Тому маємо великі, але обережні надії на майбутній врожай. Можу додати, що наразі в господарстві пшениця і ярий ячмінь в відмінному стані. Відпрацювали як треба: вчасно і правильно зробили перший і других фунгіцидний захист. Обробку проводили препаратами компанії CHEMISCHE GUTER.
Latifundist.com: Які препарати використовували?
Михайло Віроцький: Перший захист — Беназол. Другий фунгіцидний захист — Титул Дуо. Гербіцидний захист проводили препаратом Гранат. Беназол, попри невисоку ціну, досить дієвий, і головна особливість у тому, що за умови своєчасного внесення препарат має довгий період захисної дії.
На полях господарства ми внесли Беназол у той момент, коли хвороба тільки заселялася. Тобто йшло відновлення вегетації, пшениця тільки почала синтезувати цукри, і в цей момент з’являються грибкові захворювання. Важливо внести препарат саме тоді, що і зробили в господарстві на початку квітня.
Якщо говорити про Гранат, то його можна вносити аж до прапорцевого листка. Але ми намагалися спрацювати до того, поки пшениця не зімкнула ряди, щоб дістати бур’яни. І робили гербіцидну обробку через місяць після фунгіцидної.
Latifundist.com: Взагалі давно співпрацюєте?
Сергій Лаукарт: Не менше 6 років. Свого часу познайомилися на виставці. Приємно, що компанія не просто продає хімію, але супроводжує наше господарство. Фахівці виїжджають у поля, перевіряють, роблять аналізи, відстежують результати внесення і т. і.
Михайло Віроцький: Так, пам'ятаю, що ми починали працювати з соєю перший рік. Треба сказати, що в господарстві є гарна команда, агроном. Але в нашому бізнесі так виходить: якщо власник не приділяє уваги процесам — зазвичай команда не рятує. Коли власник розуміє всі технологічні операції, приїжджає на кожне внесення агрохімії — тоді є результат. Сергій Вікторович як раз з тих людей, які постійно тримають ситуацію на контролі. З такими клієнтами приємно працювати.
Latifundist.com: Ну, коли в тебе 3 тис. га — це одна справа, а коли сотні тисяч…
Михайло Віроцький: Взагалі CHEMISCHE GUTER працює з різними клієнтами: від одноосібників до холдингів. Ми прагнемо однаково допомагати всім. І варто сказати, що і в середніх, і у великих компаніях є власники, що пильнують процес.
Сергій Лаукарт: Я вже говорив, що ми не прагнемо збільшити земельний банк. Краще тримати об’єм, який можеш контролювати.
Latifundist.com: Ви казали, що минулий рік був жахливий. А загалом яка середня врожайність у господарстві?
Сергій Лаукарт: Взагалі кукурудза у нас була стабільно 10 т/га, потім в передостанні роки було 8 т/га, а минулого року — 3 т/га. Соняшник — 3 т/га, пшениця — 6-7 т/га, ярий ячмінь — 5 т/га. Колеги з CHEMISCHE GUTER знають, що в нас дуже важкі ґрунти, коли посуха — взагалі як антрацит, асфальт. Минулий рік нас «підсмажив».
Latifundist.com: Зрозуміло, і нічим цьому було не запобігти…
Сергій Лаукарт: Так, але приємно, що партнери не нав’язують нам якийсь пакет засобів. При цьому в конкретній ситуації рекомендують конкретні препарати.
Михайло Віроцький: На жаль, у сільському господарстві немає якихось схем і правил. Якщо цього руку кукурудза дала 10 т/га, це не значить, що наступного року буде так само. Не можна умовно «накреслити лекало» — розписати технологію і використовувати її кожен рік. Ситуація постійно змінюється, треба навчатися і міняти підходи. Тому ми приїжджаємо в господарство на кожне внесення препаратів, аналізуємо ситуацію (дивимось в мікроскоп, міряємо азот і т. і.) і далі плануємо роботу.
Так, наприклад, на друге внесення цього року ми привезли інший препарат, «Титул Дуо». В препаративній формі — це колоїдний концентрат розчину, що краще сприймається рослинами, ніж водні розчини чи ін.
Latifundist.com: Тобто, довіряєте партнерам, як лікареві.
Сергій Лаукарт: Так. Я вже згадував, що минулий рік був поганий, фінансові ресурси обмежені. Ми посіяли ярий ячмінь і не внесли достатньо мінеральних добрив, трохи зекономили. Але приїхали колеги, поміряли показники, сказали, що азоту не вистачає, що культура починає хворіти. Виписали «ліки», і ми виконали все на 100%.
Михайло Віроцький: Ми виявили гельмінтоспоріоз, з яким добре справляються Беназол і Титул Дуо в баковій суміші, і застосували ці препарати.
Latifundist.com: Скільки разів цього року ваші фахівці виїжджали на поля «Діалогу»?
Михайло Віроцький: До 10 разів. Треба розуміти, що це не применшує заслуг агронома господарства. Він компетентний і все робить вчасно. Але ж, якщо зі шкідниками все більш-менш зрозуміло, то нові хвороби рослин виявляються кожного року. Їх завозять з інших країн, і агрономи можуть не розпізнати проблему. Більш за те, препаратів сотні, а підібрати потрібно один максимально ефективний. Тому ми консультуємо й супроводжуємо аграрні компанії.
Сергій Лаукарт: У представників компаній, що продають агрохімію, ширше коло спілкування, більша база даних. Їм простіше орієнтуватися у препаратах і діючих речовинах. Ми ж ближче до землі. Але одне без одного нам не обійтись.
Latifundist.com: Михайло, які хвороби спостерігаєте цього року?
Михайло Віроцький: Це борошниста роса, септоріоз. На деяких полях був піренофороз. Частіше цьогоріч трапляється септоріоз. І зараз задача захистити рослину, щоб хвороба не перейшла на прапорцевий листок. Тому що прапорцевий листок відповідає за налив зерна (на 43% налив зерна залежить від цього листка).
Сергій Лаукарт: Думаю, що цього року типові хвороби, тому що, нарешті, у нас була стандартна українська зима. А не те, що спостерігали в останні роки…
Latifundist.com: Для інших культур які ще препарати плануєте використовувати?
Михайло Віроцький: Вже згадував, що пшеницю ми захистили такими препаратами, як Беназол, Титул Дуо, Кінфос, Фаскорд. Зараз прийшов час кукурудзи, для якої будемо використовувати Прімадонну – в препараті інша концентрація діючих речовин і додані два антидоти. Тобто він працює набагато м’якше.
Зважаючи, що цього року склалися більш-менш стандартні умови (не було різкої спеки навесні), то будемо обробляти кукурудзу на етапі 3-5 листків баковою сумішшю Прімадонни й Кассіусу.
Стосовно соняшника ще подивимось. Поки що маємо тільки сходи, вони в гарному стані. Далі в залежності від хвороби будемо підбирати: можливо, Титул Дуо, можливо, Беназол. Поки що говорити рано.
Latifundist.com: Є думка, що українські аграрії невиправдано багато вносять ЗЗР. Це правда?
Михайло Віроцький: Дійсно, це проблема. І мене тішить те, що препаративні форми CHEMISCHE GUTER дають менше хімічне навантаження на рослини. Наприклад, у нас є інноваційний продукт Гермес. У нього діюча речовина хізалофоп-п-етил і імазамокс. На відміну від інших препаратів з такими діючими речовинами, в нашому Гермесі їх менше, але вони ефективно працюють завдяки препаративній формі. І забезпечують менше хімічне навантаження.
Latifundist.com: Скільки дистриб'юторів у CHEMISCHE GUTER? Чи використовуєте прямі продажі?
Михайло Віроцький: У регіоні я працюю з 5 дистриб’юторами та супроводжую господарства. Що стосується прямих продажів, то ми не бачимо в цьому перспективи. Ринок настільки великий, що виробник фізично не може закрити всіх своїх клієнтів. Тому ми будемо останніми, хто на цьому ринку піде у прямі продажі.
Latifundist.com: Раді знайомству. Дякуємо за цікавий діалог. Бажаємо подальшої плідної співпраці.
Алла Силивончик, Latifundist.com
