Дністер-К:
формула успіху

Перша історія буде присвячена підприємству, якому від попередника у спадок залишилися величезні борги і знадобилося 12 років, щоб почати отримувати прибуток від своєї роботи. Що для цього було зроблено?
Про нові виклики для агровиробників сьогодні не говорить, мабуть, тільки ледачий. Кліматичні зони зміщуються з півдня на північ, екстремальні явища погоди, які раніше були рідкісними, часто повторюються у нетипові сезони та на нетипових для них територіях. Все це спонукає агровиробників шукати нові технології для виробництва своєї продукції. А ще пандемія, яка хоч і кажуть, що не сильно вплинула на сільське господарство, але свій відбиток залишила.
Ми відвідали господарства, які досить вдало справляються з вище зазначеними викликами. Вони крок за кроком, не зважаючи на перешкоди на своєму шляху, виросли до успішних господарств. Як відбувалася їх трансформація? Які інструменти і технології використовували і чи можливий розвиток без залучення стороннього фінансового капіталу? Про це все будемо розповідати у новому спільному проєкті Latifundist.com і банку ПУМб — «Ефект масштабу».
Перша історія буде присвячена господарству «Дністер-К», яке знаходиться у Ямпільському районі Вінницької області, що на самісінькому кордоні з Молдовою. Підприємству, якому від попередника у спадок залишилися величезні борги, знадобилося 12 років, щоб почати отримувати прибуток від своєї роботи. Що для цього було зроблено?

Аудит і перші кредити

Як і більшість сільських господарств в Україні, «Дністер-К» з'явилося завдяки реорганізації колгоспу. Новостворене приватне підприємство очолив Володимир Шарко.
Після того, як в Україні почалася реорганізація колгоспів, створили СТОВ і поділилися на два господарства. У нас в обробітку було 1,2 тис. га. А коли вже стали приватним підприємством, то до земельного банку додалися ділянки сусідніх сіл. Зараз ми обробляємо 1,4 тис. га
директор «Дністер-К»
Володимир Шарко
І додає, що на початковому етапі було важко працювали, бо підприємство успадкувало всі борги свого попередника. Як виходили з ситуації?
«Дністер К» Інфографіка
По-перше, провели повний економічний аналіз усього господарства. Завдяки йому побачили свої слабкі і сильні сторони. На той час підприємство займалося рослинництвом і молочним тваринництвом. Вирощували соняшник, пшеницю, озимий ячмінь, кукурудзу і озимий ріпак. Частину коштів від продажу насіння залишали для свого розвитку. Інша частина йшла на погашення боргів. Однак, кожного року врожайність була різною, тому і доходи теж були різними. Крім того, у спадок підприємство отримало ферму на 80 корів. Надої були невеликими — всього 8-10 л. Незважаючи на те, що тваринництво не приносило доходу, його залишили, щоб зберегти приміщення ферми.
По-друге, почали користуватися кредитами для фермерів. Але, як зазначає Володимир Шарко, у ті часи умови надання кредитів були не досить привабливими для агровиробників, та якщо ти хотів залишатися на плаву, то мусив їх брати.

Аналіз ґрунтів

Приблизно 12 років знадобилося «Дністер-К», щоб почати працювати не у мінус, а у плюс. У той час до управління господарством приєднався син Володимира Шарко — Вадим. Вони почали дотримуватися технології сівозміни та проводити аналіз ґрунтів на своїх полях. Щодо останнього, то відразу побачили, що такі дії приносять економію. Як пояснює Вадим Шарко, аналіз допомагає визначити вміст гумусу і рівень рH на полях.
Якщо рівень гумусу не падає, значить ми використовуємо міндобрива правильно і не знищуємо мікрофлору ґрунту. Звичайно, врожайність можна нагнати добривами, але при цьому спалити ту мікрофлору, яка є. І сьогодні ми бачимо господарства, які надто захоплюються безводним аміаком — найдешевшим азотом, але він вбиває всю мікрофлору в ґрунті
Вадим Шарко
Відповідно, коли почали проводити аналіз ґрунтів, то стали вносити тільки ту кількість добрив, яку потребує те чи інше поле. Відтоді збільшились врожаї, і господарство почало працювати на прибуток.
А от технологіями точного землеробства у «Дністер-К» не користуються. Вадим Шарко пояснює, що цікавився даною темою і консультувався у спеціалістів, як вносити мінеральні добрива по системі точного землеробства. Та після почутого дійшов висновку, що у його регіоні ця технологія може не спрацювати. Адже щоб розуміти, скільки потрібно давати добрив на гектар, потрібно знати скільки опадів випаде. А це неможливо, бо регіон знаходиться у зоні нестійкого зволоження. Тому поки користуються тими технологіями, які вже перевірені і приносять економію.

Сівозміна

Зараз у сівозміні господарства 30% займає кукурудза, 20% — кормові силос і люцерна, 10-15% — під соняшником і 5% — пшениця і ячмінь, які сіють на потреби молочної ферми та на паї.
Раніше, ще коли діяло СТОВ, було досить важко знайти якісне насіння і ЗЗР. Користувалися тим, що було на ринку. З розвитком господарства зрозуміли, що, купляючи абищо, не зможуть отримувати великі врожаї. Почали придивлятися до компаній, експериментувати з насінням і препаратами. Зараз закупляють насіння тільки у перевірених постачальників.
Так, по кукурудзі працюють переважно з гібридами компанії Monsanto, які показують себе добре навіть під час засухи. Вадим Шарко наводить приклад, що у тому році була засуха, але урожайність кукурудзи була 6 т/га, у той час як сусіди отримували по 1 т/га. У цьому році посіяли ще гібриди Богатир і Карпатіс компанії «КВС-УКРАЇНА».
По пшениці працюємо з сортами Лінус і Реформ компанії RAGT Semences , а також з сортом Еміль компанії «КВС-УКРАЇНА». Ще сіємо сорти української селекції — Миронівська і Світанок. Хочу зазначити, що для нашої зони підходять саме сорти української селекції, бо вони більш посухостійкі. Коли посуха, то наші сорти набагато краще себе показують, ніж імпортні. І в цьому році ми жнива почали саме з них. До речі, по урожайності не сильно відрізняються від того ж сорту Еміль
Вадим Шарко
По соняшнику працюють з гібридами Syngenta та придивляються до інших, зокрема цього року вирішили спробувати соняшник RAGT Semences.
У середньому в господарстві «Дністер-К» EBITDA складає $350 із 1 га. На питання, яка культура найрентабельніша, Вадим Шарко говорить, що немає однозначної відповіді. Наприклад, соняшник — найрентабельніша культура, але як попередник дуже слабкий. Пшениця після нього дає слабші врожаї. А от ті культури, які менш маржинальні, краще працюють як попередники по урожайності.

Захист врожаю

Щодо ЗЗР, то у господарстві використовують тільки оригінальні продукти.
Хтось говорить, що дорого працювати з оригінальними продуктами. Але за ті гроші, що такий препарат коштує, — він працює. Наприклад, у нас перше внесення по пшениці було препаратом Капало компанії BASF. Три тижні були дощі, а на четвертий ми зайшли з другим фунгіцидним внесенням. І препарат спрацював. Пшениця протрималася до жнив. Це реально того вартує
Вадим Шарко
І додає, що працюють в даний момент з дистриб'юторами, як-от «Суфле Агро Україна» і «Ерідон». 90% фунгіцидного захисту у господарстві від компанії BASF. Інсектициди переважно використовують від компанії Bayer. Завдяки об'єму отримують від постачальників знижки.
Як зазначив Вадим Шарко, на ринку ЗЗР велика конкуренція. Якщо раніше його господарство мало справу тільки з дистриб'юторами, то зараз з ним напряму працюють і виробники. Конкуренція вплинула на те, що компаніям довелося змінювати свою політику роботи з клієнтами. У них з'явилися партнерські програми лояльності. Наприклад, завдяки такій програмі «Дніпро-К» отримує сертифікати на знижку від Bayer.

Елеваторне питання

Зібраний урожай господарство зберігає на сторонньому елеваторі. Була думка побудувати свій, але потім вирішили, що це не доцільно, оскільки в радіусі 60 км вже є працюючий елеватор. Плюс немає залізничного сполучення, а щоб возити зерно автотранспортом, потрібні гарні дороги і контроль з боку держави за перевантаженнями.
Хоча, як зізнається Вадим Шарко, задумалися над будівництвом свого зерносховища на наступний рік. Зараз діє державна програма 25% компенсації на будівництво складських приміщень. Вже порахували, що таке будівництво окупиться за 7 років.
Читаємо аналітику, спостерігаємо за погодними умовами у країнах. Наприклад, зараз частина Бразилії потерпає від заморозків, а інша — від посухи. У США теж посуха. Вже розуміємо, що ціна повинна бути ринкова. Якщо прогнозується рекордний врожай, то розуміємо, що трейдери на початку будуть давати гарні ціни, щоб виконати свої контракти. Тож не притримуємо і продаємо зерно
Вадим Шарко
Рішення про те, коли продавати зерно, приймають залежно від ситуації на світовому ринку.

Кредит на зрошення

Наразі господарство інвестує гроші у збільшення свого земельного банку. Протягом останніх трьох років до земельного банку «Дністера-К» додається 150-200 га в рік. Тому приблизно 70% обігових коштів за операційний рік витрачають на закупівлю якісних мінеральних добрив, насіння і ЗЗР. Відповідно, на інші амбітні проекти гроші беруть у банку. Співвідношення свого і кредитного капіталу у господарстві складає 80:20.
Вже близько двох років працюють з банком ПУМБ. Спочатку про програмні продукти банку дізналися від колег. Зацікавилися і вирішили самі спробувати. Один із останніх кредитів взяли на облаштування системи зрошення на полі з люцерною. Цю кормову культуру тут сіють для годівлі тварин.
Люцерна — це найкорисніший і найдешевший протеїн, який можна використовувати для годівлі тварин і отримання якісного молока. Але у тому році через посуху взяли тільки один укіс люцерни. Тоді як у попередні роки брали по два-три укоси. Нас врятував нормальний врожай силосу
Вадим Шарко
Саме тоді зрозуміли, що зможуть забезпечити себе якісними кормами, якщо перейдуть на зрошення люцерни. У ПУМБ запропонували скористатися державною програмою підтримки «Доступні кредити 5-7-9%» за інвестиційним напрямком. Завдяки їй господарство змогло взяти кредит на зрошення під 7%, а згодом обслуговувати його під 5% річних.
Державна програма підтримки підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%»
Збір документів зайняв зовсім небагато часу. Ще оперативніше було прийнято рішення від ПУМБ надати кредит — до 7 днів. Всього на зрошення було витрачено 1,55 млн грн. За ці кошти придбали фронтальну дощувальну машину, шланг та трубопровід, по якому вода подається з Дністра на поле. З дощувальною машиною тепер сподіваються отримувати 5-6 укосів люцерни залежно від того, якою буде погода восени.
Якби ми не брали кредитних коштів, то не змогли б розвиватися. В кінці року порахуємо економіку і подивимося, які були витрати на 1 га зі зрошенням. Якщо побачимо рентабельність, то плануємо вирощувати на зрошенні товарне насіння для насіннєвих компаній
Вадим Шарко

Поповнення обігових коштів

Наразі у господарства оформлена позика і на поповнення обігових коштів. Так співпало, що саме у той час держава знизила відсоткову ставку на їх отримання до 0%.
Банк надавав кредит від оцінки нашого заставного майна. Нам дали 100% від заставної вартості. Варто віддати належне, тому що інші банки видають 50-60% від оціночної вартості. А тут ситуація така, що можна отримати ту кількість обігових коштів, яка потрібна для розвитку підприємства. Вважаю, що це дуже лояльний і партнерський підхід до позичальників
Вадим Шарко
І додає, що найбільше йому подобається індивідуальний підхід, коли з будь-якого питання можна набрати спеціаліста і про все порадитись та домовитись в режимі реальної розмови.

Кредит на трактора і сівалки

Наш співрозмовник зізнається, що якби не кредитні гроші від ПУМБ, то господарство не змогло б собі дозволити оновити парк техніки. Наразі в господарстві найманою технікою практично не користуються. Для збирання зернових є комбайн Claas Axion 580. А от для збирання силосу наймають комбайн, бо тримати свій для того, щоб обробити площу в 100 га, — нераціонально.
За кредитні кошти в останні роки було придбано:
  • два трактора Claas Xerion;
  • трактор Claas Axion 930;
  • дві 8 рядні сівалки Kuhn Maxima;
  • посівний комплекс AMAZONE;
  • міксер для змішування кормів на ферму;
  • телескопічний навантажувач JCB.
Останні два надбання — трактор Claas Axion 930 та посівний комплекс AMAZONE, які придбали на пільгових умовах: в кредит під 3% річних у гривні.
Без таких умов розвиток нашого підприємства по оновленню техніки був би неможливий. Ми не змогли б дозволити собі з обігових коштів оновитися так потужно і саме якісною технікою. Нам потрібно було б купувати дешевшу та менш ефективну техніку. Завдяки фінансовим, відносно дешевим ресурсам, ми маємо на сьогоднішній день змогу якісно і вчасно підготувати ґрунт, посіяти і доглянути посіви
Вадим Шарко
І додає, що, звісно, могли б купити цей парк техніки і за свої кошти, але на це б пішло дуже багато років. Тоді б господарство не змогло купувати якісне насіння, ЗЗР, платити зарплату робітникам. А так, завдяки привабливим умовам і програмі «5-7-9%» можуть користуватися сучасною технікою.

Інвестиції у тваринництво і земельний банк

Наступної весни в господарстві планують замінити сівалки Kuhn Maxima на Horsch Maestro, бо вони більш продуктивні. А ще планують закупити висококліренсний обприскувач. Як говорить Вадим Шарко, клімат змінюється, і сьогодні потрібно проводити інсектицидний і фунгіцидний захист соняшнику і кукурудзи на більш пізніх фазах розвитку. Новий обприскувач дозволить проводити такі роботи.
Великі плани і на розвиток молочного тваринництва. Наразі в господарстві є корівник прив'язного утримання на 200 голів дійного стада і 150 молодняка. Закупили породу Голштинська. Змінили технологію годівлі, тож тепер отримують по 22-27 л молока, яке здають на місцевий молокопереробний завод. Завдяки таким змінам по тваринництву почали працювати в нуль. В планах будівництво ферми на 600 голів.
Зараз перед нами стоїть завдання не збільшити, а виростити якісне поголів'я, з якого могли б отримувати до 35 л надою і більше. Для цього потрібно переходити на більш комфортні умови утримання тварин
Вадим Шарко
Також вже домовилися з племінним господарством щодо купівлі 70 голів нетеля. Таке придбання стало можливим завдяки державній програмі, яка компенсує 80% вартості при купівлі племінного нетеля.
А основна інвестиція на майбутнє — земля. За словами директора «Дністер-К» Володимира Шарко, тією технікою, яка є наразі в господарстві, можна обробляти 3 тис. га. Тож, з відкриттям ринку землі планують викуповувати земельні ділянки пайовиків. Для цього будуть залучати як свої кошти, так і кредитні.
Чіткого плану, скільки гектарів хочемо купити— немає. Залежно від того, скільки буде бажаючих продати землю
директор «Дністер-К»
Володимир Шарко
Настав час прощатися з гостинними господарями. Висновок, який наша команда зробила для себе після екскурсії «Дністером-К», — при сучасному підході до ведення агробізнесу навіть невеличке господарство завжди зможе розвиватися і мати прибуток. І не має значення, де воно знаходиться, — у регіоні з нестійким зволоженням чи у регіоні з достатньою кількістю опадів.

Спільний проект:

Виконано за допомогоюDisqus