Дністер-К:
формула успіху

Про нові виклики для агровиробників сьогодні не говорить, мабуть, тільки ледачий. Кліматичні зони зміщуються з півдня на північ, екстремальні явища погоди, які раніше були рідкісними, часто повторюються у нетипові сезони та на нетипових для них територіях. Все це спонукає агровиробників шукати нові технології для виробництва своєї продукції. А ще пандемія, яка хоч і кажуть, що не сильно вплинула на сільське господарство, але свій відбиток залишила.

Ми відвідали господарства, які досить вдало справляються з вище зазначеними викликами. Вони крок за кроком, не зважаючи на перешкоди на своєму шляху, виросли до успішних господарств. Як відбувалася їх трансформація? Які інструменти і технології використовували і чи можливий розвиток без залучення стороннього фінансового капіталу? Про це все будемо розповідати у новому спільному проєкті Latifundist.com і банку ПУМб — «Ефект масштабу».

Перша історія буде присвячена господарству «Дністер-К», яке знаходиться у Ямпільському районі Вінницької області, що на самісінькому кордоні з Молдовою. Підприємству, якому від попередника у спадок залишилися величезні борги, знадобилося 12 років, щоб почати отримувати прибуток від своєї роботи. Що для цього було зроблено?

І додає, що на початковому етапі було важко працювали, бо підприємство успадкувало всі борги свого попередника. Як виходили з ситуації?

По-перше, провели повний економічний аналіз усього господарства. Завдяки йому побачили свої слабкі і сильні сторони. На той час підприємство займалося рослинництвом і молочним тваринництвом. Вирощували соняшник, пшеницю, озимий ячмінь, кукурудзу і озимий ріпак. Частину коштів від продажу насіння залишали для свого розвитку. Інша частина йшла на погашення боргів. Однак, кожного року врожайність була різною, тому і доходи теж були різними. Крім того, у спадок підприємство отримало ферму на 80 корів. Надої були невеликими — всього 8-10 л. Незважаючи на те, що тваринництво не приносило доходу, його залишили, щоб зберегти приміщення ферми.

По-друге, почали користуватися кредитами для фермерів. Але, як зазначає Володимир Шарко, у ті часи умови надання кредитів були не досить привабливими для агровиробників, та якщо ти хотів залишатися на плаву, то мусив їх брати.

Відповідно, коли почали проводити аналіз ґрунтів, то стали вносити тільки ту кількість добрив, яку потребує те чи інше поле. Відтоді збільшились врожаї, і господарство почало працювати на прибуток.

А от технологіями точного землеробства у «Дністер-К» не користуються. Вадим Шарко пояснює, що цікавився даною темою і консультувався у спеціалістів, як вносити мінеральні добрива по системі точного землеробства. Та після почутого дійшов висновку, що у його регіоні ця технологія може не спрацювати. Адже щоб розуміти, скільки потрібно давати добрив на гектар, потрібно знати скільки опадів випаде. А це неможливо, бо регіон знаходиться у зоні нестійкого зволоження. Тому поки користуються тими технологіями, які вже перевірені і приносять економію.

Зараз у сівозміні господарства 30% займає кукурудза, 20% — кормові силос і люцерна, 10-15% — під соняшником і 5% — пшениця і ячмінь, які сіють на потреби молочної ферми та на паї.

Раніше, ще коли діяло СТОВ, було досить важко знайти якісне насіння і ЗЗР. Користувалися тим, що було на ринку. З розвитком господарства зрозуміли, що, купляючи абищо, не зможуть отримувати великі врожаї. Почали придивлятися до компаній, експериментувати з насінням і препаратами. Зараз закупляють насіння тільки у перевірених постачальників.

Так, по кукурудзі працюють переважно з гібридами компанії Monsanto, які показують себе добре навіть під час засухи. Вадим Шарко наводить приклад, що у тому році була засуха, але урожайність кукурудзи була 6 т/га, у той час як сусіди отримували по 1 т/га. У цьому році посіяли ще гібриди Богатир і Карпатіс компанії «КВС-УКРАЇНА».

По соняшнику працюють з гібридами Syngenta та придивляються до інших, зокрема цього року вирішили спробувати соняшник RAGT Semences.

У середньому в господарстві «Дністер-К» EBITDA складає $350 із 1 га. На питання, яка культура найрентабельніша, Вадим Шарко говорить, що немає однозначної відповіді. Наприклад, соняшник — найрентабельніша культура, але як попередник дуже слабкий. Пшениця після нього дає слабші врожаї. А от ті культури, які менш маржинальні, краще працюють як попередники по урожайності.