Дністер-К:
формула успіху

Про нові виклики для агровиробників сьогодні не говорить, мабуть, тільки ледачий. Кліматичні зони зміщуються з півдня на північ, екстремальні явища погоди, які раніше були рідкісними, часто повторюються у нетипові сезони та на нетипових для них територіях. Все це спонукає агровиробників шукати нові технології для виробництва своєї продукції. А ще пандемія, яка хоч і кажуть, що не сильно вплинула на сільське господарство, але свій відбиток залишила.

Ми відвідали господарства, які досить вдало справляються з вище зазначеними викликами. Вони крок за кроком, не зважаючи на перешкоди на своєму шляху, виросли до успішних господарств. Як відбувалася їх трансформація? Які інструменти і технології використовували і чи можливий розвиток без залучення стороннього фінансового капіталу? Про це все будемо розповідати у новому спільному проєкті Latifundist.com і банку ПУМб — «Ефект масштабу».

Перша історія буде присвячена господарству «Дністер-К», яке знаходиться у Ямпільському районі Вінницької області, що на самісінькому кордоні з Молдовою. Підприємству, якому від попередника у спадок залишилися величезні борги, знадобилося 12 років, щоб почати отримувати прибуток від своєї роботи. Що для цього було зроблено?

І додає, що на початковому етапі було важко працювали, бо підприємство успадкувало всі борги свого попередника. Як виходили з ситуації?

По-перше, провели повний економічний аналіз усього господарства. Завдяки йому побачили свої слабкі і сильні сторони. На той час підприємство займалося рослинництвом і молочним тваринництвом. Вирощували соняшник, пшеницю, озимий ячмінь, кукурудзу і озимий ріпак. Частину коштів від продажу насіння залишали для свого розвитку. Інша частина йшла на погашення боргів. Однак, кожного року врожайність була різною, тому і доходи теж були різними. Крім того, у спадок підприємство отримало ферму на 80 корів. Надої були невеликими — всього 8-10 л. Незважаючи на те, що тваринництво не приносило доходу, його залишили, щоб зберегти приміщення ферми.

По-друге, почали користуватися кредитами для фермерів. Але, як зазначає Володимир Шарко, у ті часи умови надання кредитів були не досить привабливими для агровиробників, та якщо ти хотів залишатися на плаву, то мусив їх брати.

Відповідно, коли почали проводити аналіз ґрунтів, то стали вносити тільки ту кількість добрив, яку потребує те чи інше поле. Відтоді збільшились врожаї, і господарство почало працювати на прибуток.

А от технологіями точного землеробства у «Дністер-К» не користуються. Вадим Шарко пояснює, що цікавився даною темою і консультувався у спеціалістів, як вносити мінеральні добрива по системі точного землеробства. Та після почутого дійшов висновку, що у його регіоні ця технологія може не спрацювати. Адже щоб розуміти, скільки потрібно давати добрив на гектар, потрібно знати скільки опадів випаде. А це неможливо, бо регіон знаходиться у зоні нестійкого зволоження. Тому поки користуються тими технологіями, які вже перевірені і приносять економію.

Зараз у сівозміні господарства 30% займає кукурудза, 20% — кормові силос і люцерна, 10-15% — під соняшником і 5% — пшениця і ячмінь, які сіють на потреби молочної ферми та на паї.

Раніше, ще коли діяло СТОВ, було досить важко знайти якісне насіння і ЗЗР. Користувалися тим, що було на ринку. З розвитком господарства зрозуміли, що, купляючи абищо, не зможуть отримувати великі врожаї. Почали придивлятися до компаній, експериментувати з насінням і препаратами. Зараз закупляють насіння тільки у перевірених постачальників.

Так, по кукурудзі працюють переважно з гібридами компанії Monsanto, які показують себе добре навіть під час засухи. Вадим Шарко наводить приклад, що у тому році була засуха, але урожайність кукурудзи була 6 т/га, у той час як сусіди отримували по 1 т/га. У цьому році посіяли ще гібриди Богатир і Карпатіс компанії «КВС-УКРАЇНА».

По соняшнику працюють з гібридами Syngenta та придивляються до інших, зокрема цього року вирішили спробувати соняшник RAGT Semences.

У середньому в господарстві «Дністер-К» EBITDA складає $350 із 1 га. На питання, яка культура найрентабельніша, Вадим Шарко говорить, що немає однозначної відповіді. Наприклад, соняшник — найрентабельніша культура, але як попередник дуже слабкий. Пшениця після нього дає слабші врожаї. А от ті культури, які менш маржинальні, краще працюють як попередники по урожайності.

Щодо ЗЗР, то у господарстві використовують тільки оригінальні продукти.

І додає, що працюють в даний момент з дистриб'юторами, як-от «Суфле Агро Україна» і «Ерідон». 90% фунгіцидного захисту у господарстві від компанії BASF. Інсектициди переважно використовують від компанії Bayer. Завдяки об'єму отримують від постачальників знижки.

Як зазначив Вадим Шарко, на ринку ЗЗР велика конкуренція. Якщо раніше його господарство мало справу тільки з дистриб'юторами, то зараз з ним напряму працюють і виробники. Конкуренція вплинула на те, що компаніям довелося змінювати свою політику роботи з клієнтами. У них з'явилися партнерські програми лояльності. Наприклад, завдяки такій програмі «Дніпро-К» отримує сертифікати на знижку від Bayer.

Зібраний урожай господарство зберігає на сторонньому елеваторі. Була думка побудувати свій, але потім вирішили, що це не доцільно, оскільки в радіусі 60 км вже є працюючий елеватор. Плюс немає залізничного сполучення, а щоб возити зерно автотранспортом, потрібні гарні дороги і контроль з боку держави за перевантаженнями.

Хоча, як зізнається Вадим Шарко, задумалися над будівництвом свого зерносховища на наступний рік. Зараз діє державна програма 25% компенсації на будівництво складських приміщень. Вже порахували, що таке будівництво окупиться за 7 років.

Рішення про те, коли продавати зерно, приймають залежно від ситуації на світовому ринку.

Наразі господарство інвестує гроші у збільшення свого земельного банку. Протягом останніх трьох років до земельного банку «Дністера-К» додається 150-200 га в рік. Тому приблизно 70% обігових коштів за операційний рік витрачають на закупівлю якісних мінеральних добрив, насіння і ЗЗР. Відповідно, на інші амбітні проекти гроші беруть у банку. Співвідношення свого і кредитного капіталу у господарстві складає 80:20.

Вже близько двох років працюють з банком ПУМБ. Спочатку про програмні продукти банку дізналися від колег. Зацікавилися і вирішили самі спробувати. Один із останніх кредитів взяли на облаштування системи зрошення на полі з люцерною. Цю кормову культуру тут сіють для годівлі тварин.

Саме тоді зрозуміли, що зможуть забезпечити себе якісними кормами, якщо перейдуть на зрошення люцерни. У ПУМБ запропонували скористатися державною програмою підтримки «Доступні кредити 5-7-9%» за інвестиційним напрямком. Завдяки їй господарство змогло взяти кредит на зрошення під 7%, а згодом обслуговувати його під 5% річних.

Збір документів зайняв зовсім небагато часу. Ще оперативніше було прийнято рішення від ПУМБ надати кредит — до 7 днів. Всього на зрошення було витрачено 1,55 млн грн. За ці кошти придбали фронтальну дощувальну машину, шланг та трубопровід, по якому вода подається з Дністра на поле. З дощувальною машиною тепер сподіваються отримувати 5-6 укосів люцерни залежно від того, якою буде погода восени.

Наразі у господарства оформлена позика і на поповнення обігових коштів. Так співпало, що саме у той час держава знизила відсоткову ставку на їх отримання до 0%.

І додає, що найбільше йому подобається індивідуальний підхід, коли з будь-якого питання можна набрати спеціаліста і про все порадитись та домовитись в режимі реальної розмови.

Наш співрозмовник зізнається, що якби не кредитні гроші від ПУМБ, то господарство не змогло б собі дозволити оновити парк техніки. Наразі в господарстві найманою технікою практично не користуються. Для збирання зернових є комбайн Claas Axion 580. А от для збирання силосу наймають комбайн, бо тримати свій для того, щоб обробити площу в 100 га, — нераціонально.

За кредитні кошти в останні роки було придбано:

• два трактора Claas Xerion;
  
• трактор Claas Axion 930;
  
• дві 8 рядні сівалки Kuhn Maxima;
  
• посівний комплекс AMAZONE;
  
• міксер для змішування кормів на ферму;
  
• телескопічний навантажувач JCB.

Останні два надбання — трактор Claas Axion 930 та посівний комплекс AMAZONE, які придбали на пільгових умовах: в кредит під 3% річних у гривні.

І додає, що, звісно, могли б купити цей парк техніки і за свої кошти, але на це б пішло дуже багато років. Тоді б господарство не змогло купувати якісне насіння, ЗЗР, платити зарплату робітникам. А так, завдяки привабливим умовам і програмі «5-7-9%» можуть користуватися сучасною технікою.

Наступної весни в господарстві планують замінити сівалки Kuhn Maxima на Horsch Maestro, бо вони більш продуктивні. А ще планують закупити висококліренсний обприскувач. Як говорить Вадим Шарко, клімат змінюється, і сьогодні потрібно проводити інсектицидний і фунгіцидний захист соняшнику і кукурудзи на більш пізніх фазах розвитку. Новий обприскувач дозволить проводити такі роботи.

Великі плани і на розвиток молочного тваринництва. Наразі в господарстві є корівник прив'язного утримання на 200 голів дійного стада і 150 молодняка. Закупили породу Голштинська. Змінили технологію годівлі, тож тепер отримують по 22-27 л молока, яке здають на місцевий молокопереробний завод. Завдяки таким змінам по тваринництву почали працювати в нуль. В планах будівництво ферми на 600 голів.

Також вже домовилися з племінним господарством щодо купівлі 70 голів нетеля. Таке придбання стало можливим завдяки державній програмі, яка компенсує 80% вартості при купівлі племінного нетеля.

А основна інвестиція на майбутнє — земля. За словами директора «Дністер-К» Володимира Шарко, тією технікою, яка є наразі в господарстві, можна обробляти 3 тис. га. Тож, з відкриттям ринку землі планують викуповувати земельні ділянки пайовиків. Для цього будуть залучати як свої кошти, так і кредитні.

Настав час прощатися з гостинними господарями. Висновок, який наша команда зробила для себе після екскурсії «Дністером-К», — при сучасному підході до ведення агробізнесу навіть невеличке господарство завжди зможе розвиватися і мати прибуток. І не має значення, де воно знаходиться, — у регіоні з нестійким зволоженням чи у регіоні з достатньою кількістю опадів.