Від поля до порту: кукурудза. Як вирощувати, зберігати й вигідно продавати

Завдяки зміні клімату, внаслідок якої відбулося збільшення теплозабезпечення, вся територія України сьогодні придатна для вирощування кукурудзи. Якщо, наприклад, раніше зерно могло не визріти в західних областях, то сьогодні такої проблеми немає. Про це нам розповіла начальниця відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко. За її словами, оптимальними строками сівби для кукурудзи є кінець квітня і перша половина травня. Та з року в рік дата посіву коливається.

І додала, що в 2021 р. квітень-травень відзначилися заморозками та дощами, тому умови для ранньої сівби були несприятливі.

Прихильником ранньої сівби кукурудзи є головний агроном ГК «Агро-Регіону» Юрій Лисак. У компанії кукурудзу вирощують на площі понад 17 тис. га. Сіяти починають тоді, коли складаються сприятливі температури.

Експерт зауважив, що потрібно правильно вимірювати температуру ґрунту. Краще робити заміри протягом декількох днів між 8 і 9 годинами ранку на глибині 5 см (глибині посіву).

Рання сівба має свої переваги, оскільки дозволяє ефективніше використовувати весняні запаси вологи, тому рослини можуть максимально розкрити свій потенціал. Однак, він радить притримуватися рекомендацій виробників насіння, бо, наприклад, для ранньої сівби більше підходить кукурудза з кременистою формою зерна. Насіння краще обробляти інсектицидами (підійдуть гранульовані). Важливо звертати увагу і на ґрунт. Він не повинен залипати та «мазатись», має бути фізично стиглим, бо інакше будуть проблеми з кореневою системою рослин.

Щодо погодних «сюрпризів», то, за словами Юрія Лисака, за останні 6 років заморозки в квітні були тільки двічі. Що ж робити, якщо сходи підмерзли? Не панікувати і не спішити пересівати поля. Оскільки точка росту знаходиться в цей період під землею, то є велика ймовірність того, що рослину мороз не пошкодив. Потрібно розрізати і подивитися, якщо вона жива, то відросте.

Вегетаційний період кукурудзи триває 90-160 днів. За словами Тетяни Адаменко, цей показник за останні 30 років подовжився через зміну термічного режиму.

Перехід температури через +10°С і припинення вегетації сьогодні відбуваються пізніше, а літо триває до середини вересня. Однак минулий рік за багатьма показниками був незвичним. Вересень був найхолодніший за останні 20 років. По всій території спостерігалися заморозки. Тож кукурудза там, де ще не дозріла і могла вегетувати до кінця вересня, — припинила свій ріст і розвиток. Такі випадки були в Київській, Житомирській та Чернігівській областях. Тому врожай у цих регіонах отримали не той, на який сподівалися.

Експертка зауважила, що особливо наявність заморозків залежала від типу ґрунту. Наприклад, якщо на звичайних ґрунтах -1°С, то на торф'яних ґрунтах на півночі Київської області ця температура відчувається як -5°С.

До речі, для вирощування кукурудзи підходять всі типи ґрунтів. Проте фахівці не радять її сіяти на полях, де близько до поверхні залягають ґрунтові води, і на піщаниках. На сланцевих й ущільнених ґрунтах рослина формує пласку кореневу систему, тому не зможе вижити при посухах. Високі врожаї ця культура показує на ґрунтах з 5,6-7,5 рН.

На ріст і розвиток кукурудзи найбільше впливають тепло й волога. Оптимальна денна температура для вегетації цариці полів складає +24-30°С. А от пороговою температурою для росту й розвитку є +10°С, тому якщо температура падає, то рослина перестає вегетувати.

За вегетаційний сезон кукурудзі потрібно 450-600 мм вологи, особливо в липні-серпні. Тенденція останніх років така, що саме на ці місяці припадає посуха (згадаймо випалену кукурудзу в 2020 р. в центральних регіонах).

Тому на перше місце виходить накопичення вологи в ґрунті, її збереження, а також правильно підібрана система живлення, обробітку ґрунту, густоти посіву. Дехто переводить кукурудзяні поля на зрошення (особливо ті аграрії, які вирощують посівне зерно).

Найбільш поширеним захворюванням кукурудзи в 2021 р. був фузаріоз качанів, особливо в районах з підвищеною вологістю. За словами доктора біологічних наук, агронома Сергія Хаблака, у цих районах уражається до 50-60% посівів кукурудзи. Одна з причин поширення фузаріозу — неправильний вибір гібридів з великим ФАО кукурудзи.

Хвороба проявляється в період молочно-воскового дозрівання і може продовжувати свій розвиток при підвищеній вологості. На качані з'являються спочатку один, пізніше кілька заражених ділянок, які поступово розширюються й охоплюють велику частину качана.

При збиранні кукурудзи враховуються два технологічні показники: вологість зерна та його схильність до механічного травмування. Тому найкращим способом збирання товарної кукурудзи є комбайновий обмолот качанів, який розпочинають за вологості 30-32%. Такий спосіб дозволяє вдвічі зменшити затрати праці і на 20-25% витрати на паливо. Про це йдеться в матеріалі наших колег з Superagronom.com «Збирання кукурудзи: помилки під час обмолоту або як не втратити врожай?».

А от насіннєву кукурудзу збирають тільки в качанах при вологості 40% з оперативною сушкою.

Як нам розповів аналітик товарних ринків Zernotorg.ua і Zernovoz.ua Олександр Тищенко, у ретроспективі останніх 4-5 сезонів зазвичай збиральна кампанія кукурудзи стартує на початку вересня.

А от за словами агронома Сергія Хаблака, інтенсивна вологовіддача зерна кукурудзи практично припиняється при зниженні середньодобової температури повітря до +5-6°С і підвищення його відносної вологості до 80-90%. Такі погодні умови приблизно наступають зазвичай з першої декади листопада. Тому, коли такі умови настають, переносити строки збирання кукурудзи на більш пізні вже недоцільно, оскільки вологість зерна суттєво не знижується і не буде досягати норми.

Минулого року багато хто з аграріїв практикував саме зимове збирання кукурудзи через підвищення цін на енергоносії. Серед переваг цього способу аграрії називають легший обмолот і відсутність витрат на сушку (при тривалих мінусових температурах зерно приморожується, стає сухим і легко вимолочується з качана).

Однак Сергій Хаблак говорить, що насправді зимове збирання кукурудзи — міф. Кукурудза при 5°С призупиняє віддачу вологи зернівкою. Така температура наступає в початку листопада і далі вона не віддає вологу і не зменшує її. Перенесення збирання кукурудзи на зиму окрім додаткових проблем нічого доброго не дає.

За його словами, ті компанії, які планують збирати кукурудзу мінімум до кінця грудня, мають потім проблеми з якістю її зерна і з високою вологістю. Це виллється у фузаріози на початках, через що можлива здача частини зерна кукурудзи на спирт, залишення необробленої восени площі полів і зменшення врожайності щонайменше на 10-15% наступного року через весняний обробіток ґрунту.

Минулого року врожай кукурудзи був більший, ніж у 2019 р., тож і сушити її доводилося більше — при базисі 14% зерно було з вологістю 20-35%. Активно сушила кукурудзу навіть Харківська область, яка не належить до регіонів з великою кількістю опадів.

Експерти наголошують, що нижче показника вологи 14% свіжозібране зерно кукурудзи сушити не можна. Якщо вологість 14-15%, то його відправляють на зберігання, а за вологості 15,5-17% — на сушку чи вентилювання. Якщо вологість більша — тільки на сушку. Причому кукурудзу з вологістю до 26% сушать в один прийом, а понад 26-28% — у два прийоми з проміжним охолодженням. Зерно з вологістю 36% сушать в три або й чотири прийоми.

Дуже важливо звертати увагу на тривалість зберігання вологого і дуже вологого (більше 20%) зерна перед сушінням. Перетримали в хоперах — отримали потемніння зародка зерна та гіршу якість кукурудзи на виході. Про це ми почули від керівника елеваторного спрямування SOLAGRO Сергія Щербаня під час курсу «Цариця полів».

У період очікування сушіння, вологе зерно не рекомендують зберігати на складі більше 24 годин. Щоб не допустити його зігрівання, потрібно провітрювати приміщення прохолодним потоком повітря й стежити за чергою направлення партій зерна на сушку.

Причому, як пояснює Сергій Щербань, при формуванні партій різниця у волозі кукурудзи повинна бути не менше 5% від базисних показників.

А от щодо вибору сушарки, то з досвіду Сергія Щербаня для дуже вологого зерна більш ефективна шахтна зерносушарка. Вона висока, зерно там знаходиться довше, що важливо для сушки зерна з вологістю понад 20-25%. Температура сушильного агента для кукурудзи в ідеалі повинна складати +90-110°C. Розганяти зерносушарку до температури вище 130°C недопустимо, бо це призведе до руйнування зернівки у кукурудзі. Саме зерно не треба нагрівати вище 60°C. Його потрібно сушити прямими топковими газами та звертати увагу на ККД палива.

Продовольчо-кормове й технічне зерно кукурудзи зберігають насипом у зерноскладах, бункерних сховищах, силосах елеваторів чи полімерних зернових рукавах. Якщо зерно добре просушене, то воно гарно збережеться при будь-якій висоті насипу. За середньої вологості потрібно не допустити висоту насипу понад 2,5 м, бо зерно почне самозігріватися. Оптимальна висота 2,5 м і температура не більше +10°C.

За словами Сергія Щербаня, більш комфортним, економним і вигідним є зберігання зерна кукурудзи в складах.

І додав, що биті зерна йдуть у відходи другої категорії, і якщо елеватор має дуже високі силоси, то січки буде більше. Ймовірно, елеватори можуть підстрахуватися та «перекладати» ці відходи на поклажодавачів.

Останні два роки кукурудза тільки зростала в ціні. Як нам пояснив директор аграрного напрямку «УДГ Трейдинг» Михайло Тимощук, цей тренд був започаткований у 2019 р., коли починали торги зі $150-155, а вже в січні-лютому ціни на кукурудзу підвищили до рекордних на той час $174-176 CPT Panamax порти України.

Свого ж піку в 2020 р. ціна досягла на початку грудня, коли трейдери платили вже $226-230 CPT. На початку 2021 р. цінове ралі продовжилось. У лютому цариця полів коштувала вже $255, а в листопаді-грудні — $268-270. І тренд до зростання зберігається навіть на фоні ризику ескалації зі сторони Росії.

Вам пропонують продати кукурудзу з поля або з елеватора, думаєте, що краще обрати? Якщо продавати з елеватора, то потрібно підрахувати витрати на перевезення зерна з поля, прийом, сушіння, очистку. Також пам'ятати, що після очистки та сушки вага кукурудзи буде меншою. Про це розповіла фінансова директорка Agromino Світлана Омельченко під час курсу «Цариця полів». Вона наголосила, що якщо кінцева ціна більша, ніж на полі, то варто продавати на елеваторі, якщо менша — немає сенсу ризикувати й краще продавати з поля, враховуючи ПДВ.

Отже, з цінами на кукурудзу розібралися. Як перевезти зерно в порт — залізницею чи автотранспортом? В обох є свої плюси і мінуси.

За словами Михайла Тимощука, ринок автоперевезень зернових надзвичайно волатильний і непередбачуваний. Ціна формується за співвідношенням попит-пропозиція, корелює з цінами на паливо-мастильні матеріали і залежить від сезонності. Що стосується залізничних перевезень, то, як показав минулий рік, перевезення зернових залізницею — ще той квест. Особливо в умовах рекордного врожаю, конвенції у порту, надзвичайно великих премій на постановку вагонів та підняття плати за користування ними.

Давайте більш детально розберемося з нюансами обох видів перевезень, спочатку розглянемо ринок автоперевезень.

Аналітик Олександр Тищенко погоджується з тезою, що цей ринок прив'язаний до сезонності в рослинництві. З графіку, який він надав, видно екстремуми — зони, у яких попит/пропозиція вільного транспорту досягає своїх сезонних максимумів і мінімумів.

І додає, що минулого року ринок автомобільних перевезень нарешті вийшов із крутого піке, яке тривало з 2019 р. Це добре видно зі ставок фрахту. Середній тариф, який розраховують як індекс для відслідковування динаміки змін ставок фрахту, нарешті відштовхнувся від «дна» і на піку сезону в листопаді досяг найвищого значення за останні 4 роки.

Причин такого росту кілька. По-перше, це рекордний урожай як зернових, так і олійних культур. На фоні цього фактору спостерігався дефіцит вільних зерновозів на піках збиральної кампанії. Хоча в 2020 р. на ринку перевезень сформувався профіцит. По-друге, шалена інфляція, яка охопила світову економіку й позначилась на вартості експлуатації автомобілів зерновозів (ріс вартості ПММ, запчастин і т.д.). По-третє, це провальний сезон для Укрзалізниці, особливо в середині року. Через нестабільність відправлень по залізниці частина з них здійснювалась автотранспортом.

Однак, експерт розповів, що в перевезенні кукурудзи автотранспортом також можуть бути свої нюанси.

Бувають ситуації, коли доводиться машину з кукурудзою в порту по декілька разів завантажувати й розвантажувати через те, що лабораторія постійно знаходить якісь невідповідності — то зерно брудне, то амброзія потрапила.

Що ж стосується перевезень залізницею, то з серпня 2021р. Укрзалізниця (УЗ) оголосила, що послуга перевезення вантажів вагонами-зерновозами буде розподілятися тільки через систему «Прозорро. Продажі». Новий підхід дозволив збільшити обсяги перевезень, та величезна конкуренція на торгах підняла ціни на лоти. Послуги вагонів-зерновозів стали недешевими.

А що ж якістю кукурудзи в портах? Як розповів радник президента Української зернової асоціації (УЗА) з кормової та харчової безпеки Вадим Турянчик, на сьогодні в сезоні 21/22 експортовано понад
38 млн т зерна. За результатами партій вже експортованої продукції, а також зібраного на сьогодні врожаю кукурудзи можна оцінити поточну якість і порівняти її з минулорічною (згідно з даними, наданими сюрвейєрськими компаніями-членами УЗА: Cotecna, SGS, і BSS).

Експерт наголошує, що якість цариці полів цього сезону практично на рівні торішнього, але в зв'язку з підвищенням вартості газу зустрічається більше партій кукурудзи з перевищенням рівня вологості. Це призводить до інших ризиків — виникнення мікотоксинів у кукурудзі.

Гриби, що вражають зернові, можна поділити на дві групи:

• гриби, що вражають рослини в полі (під час вегетації);
  
• гриби, що розвиваються під час зберігання
  
  

До першої категорії належать види рослинних патогенних грибів, а саме рід Fusarium. До другої групи — гриби роду Aspergillius та Penicillium, проте вони також можуть заражати продукцію у полі.

Важливо пам'ятати, що рівень мікотоксинів контролюють усі країни-імпортери української кукурудзи незалежно від призначення продукції. Тому Вадим Турянчик рекомендує при купівлі зерна кукурудзи та безпосередньо перед відправкою його на експорт звернути особливу увагу саме на показник мікотоксинів.

Щорічно з України експортується 75-85% кукурудзи. Та частина, що залишається для внутрішнього споживання, використовується для виробництва кормів (90%).

Серед країн-імпортерів у 2021 р. лідируючі позиції були в Китаю — 32,15% від загального ринку експорту української кукурудзи. На другому і третьому місці Іспанія і Нідерланди — 10% і 9,26% відповідно. З фітосанітарними вимогами країн-імпортерів можна ознайомитися на офіційному сайті Держпродспоживслужби.

Щодо портів, то, за інформацією Stark Shipping, найбільше кукурудзи відправили в 2021 р. з Чорноморська та Миколаєва — 9,2 та 7 млн т відповідно. З Південного експортували 5,7 млн т кукурудзи, а з Одеси — 3,1 млн т.