Пшениця, ячмінь, кукурудза: перспективи експорту в сезоні 2023

Зернові: стан посівів у країн-конкурентів і перспективи експорту
Вікторія Блажко, керівниця відділу аграрних ринків в Чорноморському регіоні, редакторка видання Argus AgriMarkets

Викликів для українських експортерів зернових у новому сезоні буде більш ніж достатньо. Обмежена робота «зернового коридору» та закриття експорту до Східної Європи — це очевидні речі. Разом з тим, на світовий ринок після невдалого сезону з кукурудзою та пшеницею повертається Аргентина. Рекордний врожай по кукурудзі очікується у її сусідки Бразилії. Втішні прогнози щодо врожайності зернових і в Європі (крім країн Середземномор’я).

Тож, з ким ще доведеться конкурувати на ринку? Як вже зараз переписується мапа експорту української пшениці та кукурудзи? Що з посівами у основних країн-конкурентів та який баланс зернових очікується на світовому ринку? Про це під час конференції Grain Ukraine-2023 розповіла Вікторія Блажко, керівниця відділу аграрних ринків в Чорноморському регіоні, редакторка видання Argus AgriMarkets.

Пшениця: ситуація з посівами у основних експортерів

У 2023/2024 МР баланс пшениці на світових ринках буде більш напруженим у порівнянні з минулим сезоном. Це обумовлено в першу чергу зниженням виробництва пшениці в Австралії, Україні та росії, які є одними з найбільших експортерів цієї культури в світі.

З іншого боку, це падіння повинно компенсуватися очікуваним зростання виробництва в Аргентині, ЄС та Канаді. Однак будь-які коригування прогнозів виробництва в цих країнах в сторону зменшення також вплинуть на баланс і зроблять його ще більш напруженим. А такі коригування можуть бути. Бо в Австралії прогнозується посуха (привіт, феномен Ель-Ніньйо) і вона може бути більш серйозною, ніж  очікується. Посуха спостерігається в Канаді.

АгроЕкспедиція. Посівна 2023
Читати також

Є ризики зниження виробництва ярої пшениці у росії через прогнозовану посуху влітку. А от озима пшениця там знаходиться у гарному стані.

Посівна в Аргентині щойно розпочалася, але перехід від Ла-Ніньйо до Ель-Ніньйо має сприяти врожайності.

В Європі теж очікується збільшення виробництва пшениці за винятком країн Середземного моря, в яких тривалий час панувала посуха, а потім прийшли дощі. Крім зниження врожайності в цих країнах можуть бути проблеми і з якістю зерна.

Щодо України, то посіви перебувають у гарному стані. Зниження виробництва відбудеться за рахунок зниження площ. Зараз прогноз виробництва очікується на рівні 16-17 млн т. Аналітичний департамент Argus Agritel прогнозує зниження експорту до 8,5 млн т. Хоча прогнози USDA більш оптимістичні — 10 млн т. Це суттєве падіння експорту. Але потрібно розуміти, що навіть ці потенційні 10 млн т важливі для світового ринку. І важливо, щоб Україна мала змогу доставити цей об’єм тим країнам які дійсно його потребують. А це можливо зробити тільки через морські порти.

Як змінюється географія експорту української пшениці?

Цього сезону в Європу було експортовано більше 6 млн т української пшениці. Чи вдасться нам експортувати хоча б приблизні об’єми в 2023/2024 МР?

Не забуваймо, що Європа очікує на гарний врожай пшениці, плюс діє заборона на імпорт з боку країн-сусідок. Скоріше за все, ця заборона після 5 червня буде продовжена. На жаль, країни-сусідки вже вимагають цього, бо входять в новий сезон із великими запасами старого врожаю. Наприклад, порт Констанца, який сьогодні є експортним хабом для українського зерна, заповнений минулорічним врожаєм. Румунія не встигне його реалізувати за один місяць, бо попит на зерно з боку світових покупців поки відсутній. Тож перед румунськими фермерами постане питання, куди дівати новий врожай, який вони звикли прямо з поля везти до порту. А тут ще й Україна зі своїм почне їхати…

Вікторія Блажко під час виступу на Grain Ukraine-2023

Так, нам залишили можливість відправляти зерно транзитом. Але і це не є рятівним колом для нас, бо ті країни, яким дійсно потрібна українська пшениця — північної Африки і Азії — в цьому сезоні значно скоротили закупівлю зернових з України.

Форум EURO GRAIN HUB: ціни на зерно в Європі залежать від України
Читати також

Багато хто з них перейшов на альтернативних постачальників. Наприклад, Єгипет та Пакистан перейшли на російську пшеницю. Також з боку Єгипту та Марокко збільшились закупівлі французької пшениці. Індонезія, яка імпортувала величезні обсяги пшениці з України, збільшила об’єми закупівлі з Австралії. В наступному сезоні нам ще й доведеться конкурувати на цих ринках з Аргентиною, яка повернеться після складного поточного сезону.

Тим не менш, і Єгипет, і Марокко, і Індонезія готові купувати українську пшеницю. Але є одне але: стабільність морського експорту. Ми бачили, як на останніх тендерах Єгипет навіть не розглядав пропозицію української пшениці, бо не було розуміння, коли вона прийде в країну, хоча і ціна на неї була доволі приваблива.

Туреччина та Україна. Порівняння АПК країн
Читати також

Перспективним напрямком для експорту української пшениці у новому сезоні може стати Туреччина, яка є великими переробником та експортером борошна. Прогнозується, що вона і надалі буде купувати значні об’єми пшениці, незважаючи на дію в країні імпортного мита. Адже турецькі борошномели мають змогу імпортувати пшеницю без сплати мита. Тому Туреччина —  гарна альтернатива для нас, якщо експорт морем буде обмеженим.

Крім того, готова купувати нашу пшеницю Іспанія. Тим більш, що врожай цього року вона отримає низький та й будуть проблеми з його якістю. Але знову ж, на цьому ринку ми конкуруватимемо з Європою.

Пшениця

Ячмінь: зниження виробництва в Україні

Український ячмінь продовжує втрачати свої позиції на світових ринках, що зумовлено зниженням його виробництва.

Аналітичний департамент Argus Agritel прогнозує цьогорічний експорт на рівні 1 млн т у порівнянні з минулорічним показником у 6 млн т. 

Різниця відчутна. Але в цій ложці дьогтю є і ложка меду: нам буде простіше реалізувати такий низький експортний потенціал з огляду на те, що основні країни-імпортери українського ячменю — Китай та Саудівська Аравія — диверсифікували свої закупівлі і спокійно можуть обійтися без нашого зерна.

Кукурудза: перспективи виробництва у основних експортерів

По кукурудзі очікується більш комфортний баланс, бо, скоріше за все, США зберуть або рекордний, або близький до цього врожай. Звісно, якщо обійдеться без погодних сюрпризів. Поки довгострокові прогнози щодо цього виглядають оптимістично.

Рекордний врожай в цьому сезоні очікується в Бразилії. Повертається на світовий ринок з кукурудзою і Аргентина .Плюс потрібно враховувати те, щоу Латинській Америці тільки починається маркетинговий сезон, а у нас він вже майже закінчується. Відповідно новий врожай американської та української кукурудзи вийде на ринок тоді, коли пропозиція з Бразилії буде ще доволі висока.

Щодо України, то прогнозується виробництво на рівні 22-23 млн т, за умови, якщо не буде проблем з врожайністю (а вони можуть бути, бо очікується посушливе літо). Таке виробництво дозволить експортувати близько 19 млн т зерна.

Експортний потенціал непоганий, але як його реалізувати? Адже кукурудза залежить від морських портів ще більше, ніж пшениця. Наприклад, 70% загального експорту кукурудзи цього сезону було реалізовано саме морем (дані станом на квітень 2023 року).

Ви скажете, що врожай можна реалізувати в Європу, адже вона закупляє великі обсяги цієї зернової. Та не забуваймо, що, по-перше, в Європі очікується покращення виробництва кукурудзи — +12 млн т. Саме тому попит на українську кукурудзу з боку європейських покупців буде нижчим. По-друге, країни-сусідки заборонили імпорт цієї зернової до себе. По-третє, з огляду на велику пропозицію на глобальному ринку (і Європа не виключення), буде спостерігатися більш жорстка конкуренція між країнами-виробниками.

Нашим конкурентом в Європі є Бразилія. Але Китай відкрив свій ринок для бразильської кукурудзи, тож ми можемо розраховувати, що частина її піде саме туди.

Взагалі українську кукурудзу готові купувати у світі, бо вона має конкурентну перевагу — вона без ГМО. Однак для покупців як в Китаї, так і в інших країнах Азії та Африки важливими є два фактори — ціна та стабільність поставок. Тому навряд чи нам вдасться реалізувати увесь експортний потенціал по кукурудзі без морських портів.

Резюмуючи, загальний експортний потенціал України по зерновим та олійним та продуктам їх переробки у наступному маркетинговому сезоні очікується на рівні 44,5 млн т. Теоретично, ми можемо реалізувати цей обсяг альтернативними шляхами. Фактично — це неможливо зробити. Попит з боку країн, до яких ми можемо доставити продукцію, не може покрити увесь цей об’єм.

Та і країні важливо зберегти свою присутність на ринках Азії, Африки та Середнього Сходу. Бо таким чином вона не тільки допомагає цим країнам, поповнює свій бюджет, а й робить внесок в глобальну продовольчу безпеку.

Наталія Родак, Latifundist.com

Генеральними спонсорами Grain Ukraine 2023 виступили компанія MХП та Укргазбанк.

Виконано за допомогоюDisqus