Форум EURO GRAIN HUB: ціни на зерно в Європі залежать від України
Яким зерновий ринок є сьогодні та що прогнозують на день завтрашній — ці теми піднімали світові експерти на міжнародному форумі EURO GRAIN HUB, що відбувся 26-28 квітня в Бухаресті. Захід проходив за організації компанії «УкрАгроКонсалт» та AgriPortal (Румунія).
Говорили про різне: експерти розповідали про стан аграрної галузі в східній Європі, перспективи зернових ринків, про ріст світового споживання зерна. І задавалися головним питанням: якими ж будуть ціни на зернові та олійні у Європі та на світовому ринку.
«Коли ми запитуємо, яким буде ціновий тренд — зростаючим чи нисхідним, — відповідь знаходиться в Україні. Якщо Україна експортує 14 млн т зерна, — буде один результат, якщо 5 млн т — картина стане абсолютно іншою. Звичайно, Європа може імпортувати щось в Бразилії чи Аргентині, але вартість доставки разюче відрізняється», — наголосив президент УЗА Микола Горбачьов.
Саме від України залежать європейські ціни не тільки на зерно, а й на м’ясо та інші продукти харчування, наголосив він. Тому ми обрали ключові тези конференції, які стосувалися України та наших перспектив на світовому ринку.
Україна на світовому ринку
Спочатку про хороше. Попри військові дії Україна залишилася серед головних експортерів пшениці у попередньому і нинішньому сезонах. Як зазначила аналітик USDA Ліндсей Малеча (Lindsay Malecha) у своєму виступі, загалом у цьому сезоні світовий експорт пшениці перевищив 200 млн т. Україна залишилася на шостій позиції головних експортерів культури.
Завдяки «зерновому коридору» та «шляхам солідарності» залишки кукурудзи в Україні набагато менші, ніж були у попередньому сезоні. За словами Миколи Горбачьова, на сьогодні вони складають приблизно 10 млн т.
Окремо згадаємо про Єгипет: Україна стала головним експортером зернових культур для цієї країни від початку 2023 року. За цей період об’єм поставок кукурудзи туди склав 1,55 млн т.
Проте загалом минулого року Єгипет імпортував менше зерна, ніж робив це зазвичай. Про це розповів фітосанітарний консультант ФАО Іслам Абоелела (Islam Aboelela).
«Це був важкий рік для єгипетського імпорту. Єгипет закупив лише 9 млн т пшениці, найменше з 2010 року. Зазвичай ми імпортуємо більше 10 млн т: від 12 до 13,5 млн т. Імпорт кукурудзи також був менший — 8 млн т. Сої імпортували 9,5 млн т, але також поставляли альтернативні продукти — соєві та соняшникові шроти», — зазначив Іслам Абоелела.
Він відмітив, що вперше за 15 років пшеницю та кукурудзу в Єгипет поставляла Бразилія, серед нових експортерів з’явилася Молдова та Індія.
В коментарі нашим журналістам Іслам Абоелела сказав, що Єгипет має гостру потребу в українському зерні. Через військові дії виникають проблеми з логістикою, найголовніша — страхування суден. Представник FAO зазначив, що через труднощі зі страхуванням суден перевізники не поспішають працювати з Україною.
Також експерт наголосив щодо посиленого контролю зерна на грибок Tilletia controversa, оскільки у деяких країнах нещодавно спостерігалися вогнища цієї хвороби.
Олійні культури
Олійні культури на форумі EURO GRAIN HUB обговорювали найбільше. У 2022/23 маркетинговому році зросло світове виробництво соняшнику та ріпаку. Як розповіла аналітик USDA Гретхен Кук (Gretсhen Kuck), найбільшими виробниками олійних та продуктів з них за останні 10 років стали Бразилія, США, Канада та Австралія.
Вона зазначила, що ціни на олійні на світовому ринку залишаються високими. У 2022 році, коли сталося повномасштабне вторгнення, вартість олійних сягнула рекордних показників, як видно з графіку USDA. За рік ціни опустилися, але все ще лишаються високими через витрати на виробництво та інфляцію.
Україна за першу половину цього МР експортувала рекордну кількість соняшнику — 1,54 млн т. Основними імпортерами стали Болгарія і Румунія. У коментарі нашим журналістам провідний аналітик компанії «Украгроконсалт» Юлія Гаркавенко зазначила, що Болгарія зараз показує неймовірні показники по експорту олії і шроту саме на українському зерні. Вона зазначила, що чим довше триватиме війна, тим більша ймовірність, що зміни в переробній галузі почне і Румунія.
Юлія Гаркавенко
провідний аналітик компанії «Украгроконсалт»
«Як повернути наші ринки збуту — це буде основною проблемою після війни».
Прогнози на наступний сезон
Значну частину виступів експертів зайняли прогнози. Хоча прогнозувати щось сьогодні — справа невдячна, — наголошували українські аналітики. Цікаво, що припущення щодо майбутнього врожаю олійних культур в Україні європейські колеги назвали оптимістичними.
Якщо брати зміни посівних площ відносно минулого року, то аналітик FAS USDA в Києві Денис Соболєв розповів наступне:
- Площі під зерновими зменшаться приблизно на 20,4%. Найбільше аграрії «зріжуть» жита, найменше — пшениці. Прогнозується, що кукурудзи посіють менше на 22%, тому загальна площа під культурою може скласти 3,3 млн га.
- Поля під олійними, ймовірно, збільшаться на 112% в порівнянні з минулим роком. Найбільше приросту очікується для сої — на 136% більше, площі соняшнику аналітики київського офісу USDA можуть зрости на 108% відносно минулорічних площ.
Провідний аналітик компанії «Украгроконсалт» Марина Маринич оцінила виробництво соняшника у 2023 році на рівні 13,3 млн т. У 2022 році врожай культури склав 11 млн т. Загалом майбутній врожай олійних в компанії оцінюють на рівні 21,4 млн т.
Чи зможе Україна забезпечити потрібну якість врожаю? Це ще одне питання, яке звучало до наших спікерів.
«Щодо якості зерна, я впевнена, що всі великі холдинги на 100% забезпечені високоякісним насінням. Що стосується малих і середніх компаній, то я не можу бути впевнена на 100%, але знаю менталітет українських фермерів: якщо вони спробували якісне насіння, то повернутися гірших варіантів буде дуже важко. Тож скоріш за все восени ми побачимо, що весь урожай у нас буде гарної якості», — зазначила Марина Маринич.
Прогноз від «Української зернової асоціації»
Загалом в УЗА оцінюють майбутній врожай на рівні 66 млн т зернових та олійних, з них Україна, ймовірно, зможе експортувати 44 млн т. Микола Горбачьов зазначив, що найбільше питань викликає майбутній врожай кукурудзи.
«Найбільша різниця, з якою ми стикаємося в прогнозах, це виробництво кукурудзи, тому що ніхто не знає реальної площі під цю культуру. Але наші очікування достатньо низькі», — зазначив Микола Горбачьов.
Він наголосив, що такий врожай — це повернення українського сільського господарства на десять років у минуле. Щоб відновитися до рівня 2021 року, аграріям буде потрібно 5-6 сезонів.
Сценарії майбутнього експорту: без зернового коридору та з ним
Аналітик FAS USDA в Києві Денис Соболєв показав інфографіку експорту зерна за січень, лютий і березень 2023 року та основні логістичні маршрути. За цей період українські аграрії експортували 19,26 млн т агропродукції.
У квітні російська сторона СКЦ саботувала роботу «зернового коридору», при цьому в рф заявляють, що домовленість щодо експорту української агропродукції Чорним морем припиниться 18 травня.
В FAS USDA в Києві спрогнозували два сценарії експорту олійних культур: оптимістичний, якщо коридор продовжить роботу, та песимістичний, якщо на вихід працюватимуть дунайські порти та транзит «шляхами солідарності». Також прогноз спитається на припущенні, що воєнні дії не завдадуть суттєвих збитків переробним потужностям олійних культур.
За оптимістичним сценарієм Україна може експортувати 6,1 млн олійних культур, 5,4 млн олії та 2,2 млн шротів. У разі, якщо «зернова угода» не працюватиме, на експорт соняшника зменшиться, а от поставки сої та рапсу виростуть. Також прогнозується, що експорт шротів у такому разі буде меншим на 32%.
Констанца: чого очікують в Румунії
Через румунський порт Констанца Україна експортувала в цьому МР 3,4 млн т кукурудзи та більше 1,5 млн т пшениці. У порту перевалюють румунську, а також сербську, угорську, болгарську агропродукцію. Для порівняння, у 2020/21 МР Констанца обробила 15,4 млн т аграрних вантажів, у 2021/22 — 21,2 млн т. В нинішньому сезоні вже перевантажили 16,5 млн т, проте в порту сподіваються закрити маркетинговий рік з результатом більше 21 млн т.
Про це розповів трейдер компанії Cargill у Румунії Александру Неагу (Alexandru Neagu). Він спрогнозував два сценарії експорту для України через румунський порт.
«Якщо «зернова угода» не працюватиме, ми очікуємо прийняти близько 12 млн т українського зерна, а з діючим «коридором» — близько 9 млн т», — зазначив спікер.
Проте, цього року в Румунії сподіваються отримати значно більший врожай, подібна ситуація також буде в Сербії, яка експортує агропродукцію через румунський порт. Питання, чи зможе Констанца обробити потоки зерна у випадку закриття «чорноморського коридору», залишається відкритим.
В «Українському дунайському пароплавстві» розповіли, що Констанца може збільшити перевалку українського зерна за рахунок перевантаження з барж на морські судна за принципом борт-борт. Як повідомив керівник УДП Владислав Бєлах, за пів року ця логістична схема відпрацьована та готова до масштабування.
В той же час українські компанії продовжують нарощувати можливості портів на Дунаї. В нові потужності інвестують «НІБУЛОН», «Кернел» та інші. Як зазначив Микола Горбачьов, на сьогодні ми можемо експортувати через річкові порти Дунаю 1,8-1,9 млн т, і ці обсяги будуть збільшуватися.
Багато викликів, багато проблем. «Наш горизонт планування дуже обмежений», — кажуть аналітики. Попри це інвестиції великих компаній в перевантажувальні потужності дозволяють сподіватися, що українська агрогалузь продовжить працювати.
Олена Гайдук, Latifundist.com
