Посівна в суху землю. Чи витягнуть озимі жовтневі дощі?


Джерело фото: Latifundist.com

Двомісячна посуха внесла корективи в посівні плани багатьох аграріїв, передусім півдня. Чи зможуть вирівняти ситуацію дощі, що пройшли в жовтні? Оцінки та прогнози від аграріїв. 

Південь України знаходиться в зоні несприятливих кліматичних змін. За останнє десятиліття умови в регіоні стали ще менш сприятливими для сільського господарства. Цей рік не виняток. Посуха, що накрила регіон в останні два місяці, сплутала технологічні карти багатьом аграріям. 

Тетяна Адаменко

керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України

«За спостереженнями, протягом 50-60 днів на півдні не було опадів. І прогноз на цю осінь доволі невтішний. Врятувати ситуацію на півдні може лише теплий листопад та грудень».

За її словами, з 20 жовтня складається цікава погодна ситуація. З півночі заходить холодний атмосферний фронт, що означає похолодання з опадами на півночі. Але на півдні буде зовсім інша картинка. 

«Тут нас чекає теплий атмосферний фронт і температура повітря буде до +20-22℃ і без опадів», — каже вона. 

Поточна ситуація в Україні

Згідно з поточними метеорологічними даними, більшість регіонів України вже від 40 до 55 днів перебуває без ефективних опадів. Це призвело до заглиблення ґрунтової посухи, особливо у вересні, коли погода була сухою і температура висока. Волога в ґрунті не накопичувалася, були зафіксовані суховійні явища. Експерти попереджають, що умови для росту озимих культур, які вже були посіяні, є критичними. Озима пшениця в більшості випадків не проростає майже місяць через відсутність вологи. 

Озима пшениця в більшості випадків не проростає майже місяць через відсутність вологи

Руслан Нерода, керівник компанії «Ріст Агро» на Миколаївщині, активно ділиться своїм досвідом та знаннями на своєму YouTube каналі.

Руслан Нерода

керівник «Ріст Агро»

«Відсутність дощу створює напружену атмосферу не лише на полях, але і серед людей, які працюють на них. Ми вимушені регулювати роботу обладнання, включаючи диски, катки та грейдери, щоб максимально зберегти вологу в ґрунті».

Сіє озимі у суху землю і Кейс Хузінха, директор агропідприємства «Кищенці». Хоча аграрій вже не дивується кліматичним примхам. 

Кейс Хузінха

директор підприємства «Кищенці»

«Вологи немає, тож сіємо у сухий ґрунт. Будемо чекати дощу. Бо бувало ми сіяли пшеницю й у листопаді, а весною отримували гарні сходи та врожайність 6 т/га. Тому я поки з цього приводу не хвилююся. Поки погода дозволяє, треба працювати». 

Читайте також: Кейс Хузінха: Завдяки молочній фермі ми диверсифіковані. Корови їдять дешеве зерно, а ми продаємо дороге молоко. Репортаж з Кищенців

Своєю чергою головний агроном агрохолдингу A.G.R. Group Іван Войко сказав, що вони закінчили посіви озимини. При цьому норми висіву збільшили, адже погода на півдні не дуже втішна.

Іван Войко

головний агроном A.G.R. Group

«Там, де сіяли після соняшника, то ситуація гірше. Проте суттєво посівні площі не змінилися. А про перші сходи можна буде говорити лише через місяць. Віримо в краще в даній ситуації, сподіваємося, все буде добре».

Дехто уже почав пересівати озимі, наприклад, HarvEast. У коментарях до свого останнього посту про посівну гендиректор Дмитро Скорняков написав, що озимих посіяли небагато, оскільки роботи проводили на початку вересня, а тоді було сухо. Утонюючи площі пересівання, він написав, що «третину списали одразу», решта — у нормальному стані.

Але така ситуація не у всіх регіонах. Суха погода дала посіятися, а недавні дощі допомогли зі сходами, кажуть в агрохолдингу ІМК.

Олександр Вержиховський 

операційний директор ІМК

«Тепла і суха погода вересня дала нам змогу своєчасно засіяти усі заплановані площі озимою пшеницею. А рясні опади другої декади жовтня допомогли отримати дружні сходи озимини».

Загалом в другій декаді жовтня опади дещо збільшили запаси продуктивної вологи у 0-10 см шарі грунту, що позитивно вплине на проростання та розвиток рослин озимих культур на вже засіяних площах, повідомляється в аналітичній записці НААН. Стан посівів озимих культур після випадання дощів покращився.

«Разом з тим від недостатнього вологозабезпечення найбільше страждають ті посіви, де насіння висівалося на глибину від 8 до 10 см. Саме на таких полях в окремих господарствах відмічається недружність появи сходів, значна кількість різновікових рослин, а густота посіву становить близько 70% від запланованої. У подальшому бездощова погода може негативно позначитися на загальному стані рослин, на розвитку надземної частини і кореневої системи, що вплине на їх зимостійкість та продуктивність», — йдеться у звіті.

Вплив на наступні роки

Жовтневі дощі подекуди вирівняли ситуацію з посівами, але сухий вересень багатьох демотивував взагалі сіяти озимі. Станом на 20 жовтня озимої пшениці аграрії засіяли на площі лише 3,46 млн га. 

Від недостатнього вологозабезпечення найбільше страждають ті посіви, де насіння висівалося на глибину від 8 до 10 см.

Це аномально мало, зазвичай на цю дату під посівами пшениці більше 5 млн га, пояснює Олег Веселов, директор з агровиробництва «НІБУЛОН». Тобто вже сьогодні можна прогнозувати, що валовий урожай пшениці в наступному році зменшиться майже вдвічі. 

Олег Веселов

директор з агровиробництва 

«НІБУЛОН»

«Є аграрії, які через нестачу вологи, взагалі вирішили не сіятись. А деякі — чекали опадів до останнього і не дочекалися — терміни посіву вийшли».

«НІБУЛОН» на свій страх і ризик посіяв 10 тис. га пшениці в суху землю і 4 тис. га ріпаку, каже топменеджер. 

Негативна тенденція щодо зміни кліматичних умов тягне за собою низку несприятливих варіантів щодо врожаю на наступний 2024 рік і навіть у 2025 році, прогнозує він. 

Олег Веселов

директор з агровиробництва 

«НІБУЛОН»

«Питання в тому, чим буде засіяна недороблена земля весною. На півдні, наприклад, це може бути лише соняшник, йому фактично немає альтернативи — там більше нічого не росте. Не менш серйозна проблема — під посів ріпаку в 2024 році не буде попередника. Все через зменшення посівів пшениці, яка з ним традиційно йде в тандемі. Відповідно, в 2025 році посівні площі ріпаку ще більш зменшаться. Його точно буде значно менше цьогорічного 1 млн га — в кращому випадку 600-700 тис. га».

Що далі?

Навчені життям аграрії не чекають «у поля погоди» та шукають варіанти, як зберегти вологу у грунті. Для багатьох господарств півдня такими є технології мінімального оборобітку грунту, зокрема, no-till та strip-till. Хтось на ці технології перейшов давно, когось змусила катастрофічна посуха 2020 року.

Хоча і «ноутільщики» зі стажем визнають, що ця осінь добряче підкосила плани.

«Закінчуємо сіяти озиму пшеницю в сухий грунт. Чекали опадів, затягували посів. Вночі вже ледве не мороз, а земля суха, вологи і близько немає», — розповідає на своєму каналі за 19 жовтня ще один аграрій-блогер Сергій Бодя.

Наші колеги з SuperAgronom.com нещодавно відправились на Хмельниччину і поцікавилися в місцевих аграріїв, що ті роблять для збереження вологи. Тут також практикують мінімальний обробіток ґрунту, плюс радять сіяти сидерати, вносити деструктор та зменшувати глибину посіву.

...У звичайні роки пропорції озимого та ярого клину зазвичай складали 40/60 чи навіть 50/50. Вже другий рік поспіль відсоток озимих у структурі посівних площ невпинно падає. Що допоможе повернутися до озимини? Відповідь проста — ЗСУ. Адже попит на українську пшеницю нікуди не дівся.

Олексій Пирогов, Latifundist.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.

Виконано за допомогоюDisqus