Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.
В Україні купа шахрайських схем з продажу добрив. Ми розібрались і навіть додзвонились одному з аферистів
21 лютого 2022, 09:00
Аферисти в полях: як не попасти на гачок шахраїв при купівлі добрив
Джерело фото: Latifundist.com
Джерело фото: Latifundist.com
У період активної підготовки до живлення рослин та ґрунту кількість охочих продати мінеральні добрива в інтернеті збільшилася, так само як і кількість шахраїв серед них. Асортимент товарів та цін на маркетплейсах та платформах онлайн-оголошень щоденно поповнюються новими позиціями. У соціальних мережах ситуація не менш активна: аграрії створюють групи та діляться власними оголошеннями.
Купити товар напряму у виробників їм не вдається. Найбільші виробництва працюють через трейдерів, тому аграріям доводиться самостійно шукати постачальника з вигідними умовами. Зазвичай це роблять у мережі й не завжди знаходять добросовісних продавців. То ж як серед тисяч пропозицій розпізнати шахрайство та захистити себе від можливих втрат?
На що найчастіше клюють аграрії?
Для того, щоб привласнити кошти аграріїв, існує мільйон схем. Щороку в Україні придумують нові шахрайські махінації. Проте дві найпоширеніші з них із року в рік видозмінюються, але продовжують своє існування.
1. Ціна
Найвідоміша схема впирається у вартість продукції, яка на 3—6 тис. грн менша за ринкову. Аграріям пропонують придбати добрива за нижчою ціною за умови повної передплати та самовивозу. Здебільшого після оплати забирати вже нічого, а відшукати переказані кошти та компанію, на яку вони були переведені, — неможливо.
«Аграрії в Україні не завжди готові платити за добрива та засоби захисту рослин за ринковою ціною. Для них найважливіше — вигідно придбати товар та заощадити. Поки клієнт бачить, скільки коштів він заощаджує, шахраї рахують, скільки з нього отримають», — розповідає Сергій Рубан, директор із маркетингу компанії «Українські мінеральні добрива (UMF)».
Але не всі пропозиції за нижчою ціною підпадають під фільтр «шахрайство». На ринку існують компанії, які в міжсезоння скуповують залишки мінеральних добрив за однією ціною, зберігають їх на власних складах до початку активного сезону та згодом продають із більшою маржинальністю. Представники таких компаній також публікують свої оголошення на популярних українських платформах.
Команда Latifundist.com зв’язалася з однією з них. Оголошення про продаж карбаміду та селітри ми знайшли на одному з популярних торговельних майданчиків. Під час розмови менеджери з продажів впевнено відповідали на всі наші запитання та розповіли про процедуру купівлі-продажу саме в них:
«Селітра Узбекистан у нас коштує 25,5 тис. грн, «Рівнеазот» — близько 26 тис. грн. Ми не працюємо за передплатою. Розрахунок здійснюється лише готівкою та після того, як ми доставимо добрива вам на склад, а ви побачите їх та перевірите».
Читайте також: Гроші на посівну: як зекономити обігові кошти та отримати додатковий дохід
2. Довіра до бренду — співзвучний неймінг
Наступна шахрайська схема, яка й досі користується популярністю серед українців, — використання співзвучних із відомими брендами назв компаній. У такому разі аграрій довіряє організації, яка пропонує йому товар, оскільки бачить знайому, на його погляд, назву відомої на ринку трейдерської компанії.
Аграрій, купуючи товар, не перевіряє банківські реквізити, на які здійснюється оплата. Після грошового переказу він чекає на постачання або ж сам впевнено вирушає до справжнього трейдера. Той і повідомляє, що ніякої комунікації між ним та аграрієм не було, відповідно й добрива на господарство не реалізовувалися.
Маніпулюють довірою аграріїв не лише схожими назвами, а й корпоративним стилем, використовуючи для обману логотипи, фірмові кольори чи елементи дизайну компанії-виробника або трейдера.
«Наша компанія регулярно стикається зі спробами шахраїв використати наш бренд Ostchem».
У жовтні 2020 р. від клієнтів компанії-виробника надійшло декілька повідомлень про спроби шахраїв використати бренд для продажу своєї продукції. Група осіб під іменем «ТД УКР-АГРО» незаконно використовувала айдентику «УкрАгро НПК», що входить до азотного холдингу OSTCHEM. Шахраї клонували головний сайт компанії та скопіювали багато елементів брендів «УкрАгро НПК» та OSTCHEM — зокрема логотипи, дизайн, тексти. На новому сайті новостворені «продавці» вказали, що «входять до складу холдингу OSTCHEM», чого насправді ніколи не було. Після викриття шахрайства компанія Group DF спростовувала інформацію про новий бренд «ТД УКР-АГРО» у своїх соціальних мережах.
Олег Арестархов
керівник департаменту корпоративних комунікацій Group DF
«Ми безкомпромісно протидіємо будь-яким спробам використання нашого бренду. Зважаючи на досвід, ми вже відпрацювали систему захисту бренду: коли виникають шахрайські схеми, підключається служба безпеки, піарники та юридичний відділ Group DF. Ми швидко зупиняємо недобросовісних постачальників та захищаємо аграріїв від можливих зловживань».
Через зростання цін на газ багато трейдерських компаній збанкрутувало. На зміну їм прийшли різноманітні шахрайські схеми, які активно поширилися ринком та функціонують і досі. Наприкінці 2021 р. та на початку 2022 р. аграрії стали частіше отримувати пропозиції придбати мінеральні добрива «за нижчими цінами» зі складів «УкрАгро НПК». Ці компанії-одноденки постачали покупцям добрива жахливої якості. З часом частина «продавців» зникла з ринку разом із передплатами аграріїв, так і не відправивши їм товар. Рекламацію щодо якості добрив чи їх повної відсутності постраждалі подати вже не могли — не було куди. У зв’язку з цим нещодавно на сайті «УкрАгро НПК» була опублікована інформація про те, що компанія не реалізовує мінеральні добрива трейдерським структурам.
3. Прикриття ім’ям офіційного виробника
Минулого року чималою популярністю користувалася і більш складна шахрайська схема. Шахраї від імені трейдера спілкувалися з фермером та безпосередньо з самим трейдером про постачання добрив одразу ж на поле аграрія з післяплатою. Трейдер виконував свої зобов’язання та привозив товар у супроводі експедитора. Аграрій одразу ж як тільки побачив товар, перевіряв його наявність та стан, після чого переказував кошти на рахунок компанії, з якою він спілкувався. Після розрахунку аграрій не отримував свій товар, позаяк експедитор, який супроводжував машину, інформував його про те, що кошти на рахунок офіційної компанії не надходили.
Справжніх трейдерів залучають і до схеми, коли шахраї під ім’ям відомого дистриб’ютора намагаються продати товар. У таких випадках аграрій телефонує офіційним представникам, дізнається все про наявність продукції на складі, нібито перевіряючи продавця, та здійснює оплату на рахунок шахраїв, сам того не підозрюючи. Минулого року ця схема була досить популярною в Україні. Офіційний трейдер сам, дізнаючись про намір аграрія проплатити товар, починав розпитувати його про деталі комунікації з продавцем. У результаті ставало зрозуміло, що ніяких стосунків трейдер та названа компанія-продавець не мали.
Як ідентифікувати шахрая та захистити себе від нього?
1. Орієнтуйтеся на вартість товарів. Перша ознака, що ви спілкуєтеся з шахраєм, — вам пропонують ціну, яка значно занижена порівняно з ціновим рівнем, який є на ринку. На сайті Latifundist.com регулярно оновлюється офіційна інформація щодо ринкових цін на добрива. Якщо ціна не відповідає коридору, опублікованому на сайті, — це перші дзвіночки, що вас намагаються ошукати.
2. Перевіряйте продавців. Часто шахраї у своїх дописах публікують фотографії, які розміщені у вільному доступі. Знайти товарно-транспортну накладну чи офіційні бланки у наш час — не проблема, а змінити дати та реквізити й видрукувати все на принтері — простіше нікуди. Саме тому важливо порівнювати контакти компанії-продавця з даними, заявленими на офіційному сайті виробника. Офіційна інформація про трейдера зазвичай публікується на сайті виробника.
«Наша компанія активно моніторить всіх продавців добрив. Якщо ми бачимо продавця, який продає наші добрива і не є нашим дилером, відразу контактуємо з ним, і він припиняє продаж. Аграріям ми радимо надавати пріоритет тим компаніям, які продають не телефоном, а особисто приїжджають у господарство. Ще одним дієвим способом перевірки продавця є прохання про контакти клієнтів, із якими раніше працював трейдер, бажано з одного району чи області».
Щоб убезпечити себе та аграріїв від шахраїв, виробники публікують на сайті не лише інформацію про великих дистриб’юторів, а й тих, хто робить короткі закупівлі та перепродує продукцію. Такі партнери компаній мають власні умови збуту товарів: певні обсяги, види продукції та ціни. При цьому відповідальність за продукцію все одно не знімається з виробників. Аграрій додатково може зайти на сайт і переконатися в тому, що компанія, з якою він спілкується, — дійсно партнер виробника та всі контакти сходяться. У випадку різниці в даних — ймовірно, людина, яка представляє цю компанію, не є її представником.
Перевірити продавця можна, й зателефонувавши безпосередньо трейдеру, якого представляє продавець. Якщо компанія підтвердить, що така особа в них зареєстрована, — можна рухатися далі.
3. Перевіряйте реальну наявність та кількість товару. Якщо у вас є сумніви, що продукція є в наявності, самостійно відвідайте склад та переконайтеся в тому, що продукт дійсно існує.
Сергій Рубан
директор із маркетингу компанії «Українські мінеральні добрива (UMF)»
«Краще витратити 2-3 тис. грн на поїздку, ніж мільйон на подарунок шахраям».
Наступний етап перевірки — контроль кількості. Трапляються випадки, коли товар просто не вивантажується: у мішках не вистачає певної кількості товару або ж самі мішки відвантажуються не повністю.
Якщо ж товар привезли в достатній кількості, а ціна повністю задовільна — відправляйте зразки добрив на експертизу до лабораторії. Щодо якості продукції шахрайських схем розроблено також чимало. Проте відомо, що саме в сезон, коли питання з добривами «горить», часу на перевірку якості не так вже й багато, все перевіряється безпосередньо в полях.
Позиція виробників
Відреагувати на всі прояви шахрайства неможливо. Виробники зацікавлені боротися з шахраями, але арсенал інструментів насправді не дуже великий. Великі компанії доручають такі справи службі безпеки та висвітлюють подібні ситуації у власних медіа.
Читайте також: Не вкради: як побудувати службу безпеки в агрохолдингу та що краще — аутсорс чи власна команда
Якщо до виробника звернеться аграрій після укладання домовленостей із продавцем, то частково компанія-виробник може залучитися до розв'язання питання. У разі наявності в покупця ТТН або паспорта якості з номером або даних про партію товару, виробник може надати інформацію про те, чи існує номер цієї партії, чи реалізовувався він цього року. Якщо перед укладанням угоди покупець не перевірив продавця й вирішив переконатися у його правдивості вже після купівлі добрив, зазвичай виробник повідомить про те, що продавець не є представником компанії або ж продукція, заявлена продавцем, неоригінальна.
На ринку існують і досить дорогі продукти, які коштують десятки тисяч доларів за 1 т. Такі позиції не належать до мінеральних добрив, тому великі компанії-виробники розробляють для них окрему програму. У ній виробник може відстежувати всю інформацію про того, хто придбав цю продукцію, яку партію, куди товар поїхав, де був відвантажений. Крім загальної інформації про партію, на мішках мають бути пломби, які підтверджують походження продукції. Таким чином компанія застрахувала себе від можливих крадіжок під час логістики та подальшого розвитку шахрайських схем.
Досвід народу
Тарас Корнєв — власник невеликого фермерського господарства «Тарасова земля», що на Кіровоградщині. У 2020 році під час підготовки до сезону живлення він постраждав від рук шахраїв та став одним із тих, про кого раніше читав у медіа.
Повідомлення про продаж карбаміду Тарас Валерійович побачив в одній із груп у вайбері. Вирішальним фактором, який вплинув на рішення купівлі добрив, стала ціна.
«Всі ж ми колись вперше з новими людьми стикаємося. Одразу переказувати гроші на картку я не став. Вирішив спочатку перевірити покупця: у банку звірив ЄДРПОУ продавця, його рахунок, дізнався, що є таке підприємство, що воно займається постачанням цієї продукції. Ліцензії, дозволи на продаж у компанії теж були», — говорить фермер.
Працював продавець за передплатою. Оскільки аграрію потрібно було небагато добрив, він зібрав інших землевласників та домовився з ними про те, що передплату повністю вносить він, а після надходження товару вже розрахуються. Логістика здійснювалася коштом продавця, відправка після оплати. Нічого дивного фермер не помітив, оскільки раніше вже практикував таку співпрацю.
Після переведення коштів на рахунок продавець почав водити за носа аграрія, придумуючи нові відмазки неможливості доставити товар. За тиждень зв’язок із ним зовсім урвався, а номер перестав обслуговуватися.
«На той момент вартість 1 т карбаміду була близько 10 тис. гривень. «Влетів» я на 80+ тис. Якщо перевести ті обсяги на сьогоднішню ціну (28 тис. грн), уявляєте, скільки б я втратив зараз?», — зізнається Тарас Валерійович.
Втрачені кошти фермер не повернув і досі. Після зникнення продавця аграрій звернувся з інформацією про власника підприємства до поліції. Там йому повідомили про те, що через непідписаний договір постачання поліції ця справа непідсильна, а самому аграрію краще взагалі махнути рукою на це, адже розслідування може безрезультатно тягнутися роками.
Самого фермера таке рішення спочатку обурило. Напередодні він у новинах бачив сюжет про викриття шахрайської схеми, спираючись лише на звичайний картковий переказ.
«У мене є телефони, платіжка, що я платив, всі дані про підприємство, все. Але комусь повернули, а мені — ні. Дуже дивно виходить. Переказ коштів через телефон із картки на картку чомусь вдалося викрити та довести провину групи осіб, а мені через відсутність договору постачання відмовили. Я звернувся до держави за допомогою — держава мені відмовила. Це буде наука, тут вже я сам винний у тому, що сталося», — зізнається аграрій.
У 2021 році в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 28 справ були доведені до суду. З них лише дві закінчилися вироком. Український споживач не застрахований від ризиків бути ошуканим в інтернеті. У зв’язку з цим у вересні 2021 року Мінекономіки повідомило, що розробило законопроєкт «Про захист прав споживачів» (у новій редакції), відповідно до якого інтернет-продавці будуть змушені розкривати інформацію про себе як суб’єкта господарювання, а також повну інформацію про товари, які продають. Можливо, хоча б цей законопроєкт допоможе скоротити кількість шахраїв в Україні.
Сергій Рубан
директор із маркетингу компанії «Українські мінеральні добрива (UMF)»
«У кожній схемі бере участь від 3 до 20 осіб. Це організовані групи. Часто ці групи — особи, позбавлені волі. На жаль, у нашій системі є прогалина, у якій тюремна влада покриває в’язнів, знаючи про махінації, які ті ведуть. Із вкрадених коштів вона отримує власний відсоток. Тому-то й повернути втрачені гроші стає майже нереально».
Фермер зізнається, що зараз ще прискіпливіше перевіряє продавців. При знайомстві з новим постачальником Тарас Валерійович ставить умову: товар на складі — оплата на рахунку. Оплачує аграрій товар лише після перевірки наявності та якості товару: якщо це фізична особа — розраховується одразу ж, якщо юридична — переказує кошти на рахунок, після чого відвантажує товар. Бувало й таке, що під час огляду товар фермеру не сподобався. Минулого року він мав досвід, коли замовив добрива, а приїхали вони повністю затверділими, мов камінь. Аграрій відмовився приймати товар, а продавець без проблем забрав його назад.
Раніше ми вже говорили про методи перевірки шахраїв. Одним із найдієвіших способів перевірки продавця є саме умова постачання товару на склад фермерського господарства/компанії. Після того, як продукція приїжджає на господарство, перевіряється її безпека та якість. Це стосується як мікродобрив, так і великотоннажного наливу. Перевірили — проплатили — отримали товар і документи. Цієї ж позиції дотримується і компанія CІІАТ:
«Нові контрагенти здебільшого погоджуються привезти товар із післяплатою. Це стандартна робоча схема, коли аграрій вперше спілкується з продавцем. У практиці нашої компанії був лише один випадок, коли постачальник відмовився. Незручності можуть бути і в невеликих трейдерів: у них немає транспорту й обсягів, як таких, теж може не бути. Тому цим схема показує, по-перше, лояльність, по-друге, можливості постачальника».
Читайте також: Метод Габер-Боша: як людство навчилося перетворювати азот з повітря в добрива
Аферисти на зв’язку: перевіряємо одразу ж
Чекати постачання товару чи втрачати кошти для викриття шахрайських схем — необов’язково. При першій розмові з потенційним продавцем можна визначити його головні мотиви. Головне — ставити правильні запитання.
Якщо в оголошенні вказана ціна набагато нижча за ринкову, цікавитися одразу, чому так дешево, не потрібно. Це дасть продавцеві зрозуміти, що ви маєте сумніви. Дізнайтеся, представником якої компанії є продавець? Де знаходиться товар? Чи можна розрахуватися за товар після отримання? Чи можна його забрати? Ці запитання не сполохають продавця і дадуть вам можливість зрозуміти його наміри одразу ж.
Ми також вирішили перевірити декілька оголошень. Вказані номери телефонів не обслуговувалися або ж не відповідали. Схоже, хтось до нас вже викрив шахрайське угруповання. На заміну одним приходять інші, тому час від часу в мережі поширюються новостворені акаунти користувачів мережі з «вигідними» пропозиціями.
До одного контакту, який ніби-то займався продажем добрив відомого українського виробника OSTCHEM, нам все ж вдалося додзвонитися:
— Добрий день, чи є у вас у наявності селітра? Знайшли оголошення на OLX.
— Так, ще є на складі. Скільки вам потрібно?
— Близько 200-300 тонн плюс автонорми в різні регіони, позаяк працюємо у всій Україні. Розрахунок за товар плануємо на місцях за готівку.
— Великими обсягами в нас займається інший менеджер, передаємо ваш контакт йому. Він зв’яжеться з вами пізніше.
Після завершення розмови переключення на іншого менеджера не відбулося, як і ще однієї розмови з іншим оператором.
Чому ж все-таки шахрайство так активно поширюється в Україні?
Недобросовісна конкуренція завжди була, є і буде. Вона поширена в багатьох країнах. Копіюють зазвичай сильних та якісних виробників.
«Імпортери-одноденки з’являються, як гриби, щосезону. А потім — вмивають руки та зникають. Не всі хочуть платити податки та декларувати імпортні добрива. Йдуть маніпуляції з податковими кодами. Згодом податкова або СБУ просто заморожує ці добрива на складі — накладає арешти, поставки зриваються. До того ж у 2021 році було багато випадків шахрайства, коли фірми-одноденки після отримання грошей просто безслідно зникали».
Аналізуючи ситуацію на ринку в останні роки, аграрії готові переплатити, аби бути на 100% впевненими у своєму постачальнику та в тому, що не втратять кошти в спробах заощадити на добривах. Землевласники надають перевагу виробнику, який забезпечує їх якісним товаром.
Сьогодні єдиний спосіб захиститися від шахрайських схем — працювати безпосередньо з офіційними дистриб’юторами мінеральних добрив, з перевіреними компаніями, які постачають напряму від заводу до аграрія. Якщо ж контрагент новий — краще витратьте декілька годин на його перевірку одразу ж, замість того, щоб потім шукати кошти, які пішли невідомо куди. Пам’ятайте головне: не впевнений — не плати.
Ольга Поправка, Latifundist.com
