Не вкради: як побудувати службу безпеки в агрохолдингу та що краще — аутсорс чи власна команда

Не вкради: як побудувати службу безпеки в агрохолдингу та що краще — аутсорс чи власна команда
Не вкради: як побудувати службу безпеки в агрохолдингу та що краще — аутсорс чи власна команда
Джерело фото: Latifundist.com

Який рецепт побудови дієвої служби безпеки (СБ) на агропідприємстві та в яких випадках краще користуватися аутсорсом? Які робочі процеси служба безпеки повинна контролювати, а в які не повинна втручатися? Які новинки технічних засобів контролю з’явилися на ринку і як вони допомагають боротися з крадіжками? Про це — далі.

Передісторія

Чому нас зацікавила ця тема? Нещодавно в розмові із засновником «Академії Овчарова», партером Legal House Денисом Овчаровим ми почули тезу, що перед керівниками служб безпеки в агробізнесі сьогодні стоїть чи не найбільше викликів. Річ у тім, що його академія у 2021 р. водинадцяте проводила курси для керівників служб безпеки і вперше саме для компаній із агробізнесу. Причому лекції для агросектору були розроблені у відповідь на численні запити від слухачів попередніх курсів.

Денис Овчаров

засновник «Академії Овчарова», партер Legal House

«В охоронної служби в агросекторі велика проблема з розкраданнями. Якщо у великих компаніях керівники служб безпеки займаються розслідуванням розкрадань топменеджментом, то в агробізнесі — ще й розкрадань працівниками нижчих ланок. Не менше керівників служб безпеки хвилює питання технічної безпеки, адже потрібно не тільки вміти розкривати крадіжки, а й попередити їх. Багато хто приходив на курси з питаннями юридичної безпеки, зокрема рейдерства та «сірих» схем перереєстрації землі».

Читайте також: Беззащитные гиганты: как мелкие кражи разрушают холдинги

Які є типи власників?

Ще один поширений запит від керівників СБ — відсутність взаєморозуміння з власником бізнесу. Тож для початку давайте розберемося з типами власників і тим, як вони підходять до питань безпеки у своїх компаніях. 

За словами колишнього керівника служби безпеки одного з агрохолдингів Тараса Чекурди, задає тон компанії все-таки власник.

Тарас Чекурда

колишній керівник служби безпеки одного з агрохолдингів

«Якщо він — сучасна людина, довіряє своїм підлеглим, любить спілкуватися — у нього не буде складнощів з тим, щоб сформувати гарний колектив. Якщо він більш обережний і недовірливий, то часто це позначається на бізнесі. У такого керівника все під контролем, а наради не завжди наповнені якісним змістом. У такій атмосфері ініціативним людям дуже важко себе проявити, знайти своє місце та бути ефективними».

Читайте також: Газова криза як мотивація? Про позитивні моменти енергетичного колапсу

Однак, є ще два типи власників. Одні вміють делегувати свої повноваження топменеджменту, а інші продовжують власним ручним керуванням гальмувати розвиток компанії. У результаті компанія «буксує», бо ідеї, які були поставлені, — реалізовані, а нових немає. Ініціативній людині з таким власником буде важко працювати.

Стратегія формування СБ

Саме власник бізнесу визначає завдання, які повинна виконувати служба безпеки на підприємстві. Один власник боїться за своє життя, тому служба йому потрібна для власного захисту. Інший побоюється, що в нього всі ТМЦ поцуплять. Третьому важливо, щоб у компанії був чіткий контроль та аудит закупівель і роботи з підрядними організаціями. Тому ефективність служби безпеки та її KPI теж встановлює власник бізнесу. І вже на цей показник орієнтується керівник СБ.

«Академія Овчарова»

За словами заступника директора служби безпеки одного із агрохолдингів Вячеслава Аргунова, головною помилкою власників бізнеса є те, що вони службу безпеки віддають у підпорядкування директорам і топменеджерам. 

«Служба безпеки повинні підпорядковуватися тільки власнику бізнеса і крапка! При цьому у працівників СБ повинна бути мотивована заробітна плата. Тоді тільки буде ефект. Але, нажаль, реальність така, що власники агрокомпаній часто економлять на службі безпеки», — розповідає Вячеслав Аргунов.

У свою чергу Тарас Чекурда розповідає, що стратегія формування служби безпеки залежить від розміру компанії. Є компанії з горизонтальним і вертикальним управлінням. Горизонтальне управління притаманне малим і середнім компаніям, у яких у службі безпеки задіяна невелика кількість працівників і кожен відповідає за свій напрям. Щоб вона була ефективною, важливо мотивувати працівників. 

У агрохолдингах вертикальне управління, коли є купа керівників, менеджерів і фахівців, які виконують на різних рівнях певні завдання і операції. Тому тут не обійтися без моніторингового центру та сучасних засобів контролю.

Про підбір персоналу

Після того, як керівник підприємства чітко сформулював завдання, які має вирішувати його служба безпеки, потрібно набрати професійних фахівців.

Тарас Чекурда

колишній керівник служби безпеки одного з агрохолдингів

«Для мене важливий саме професійний критерій. Особисте знайомство необов’язкове. Є два варіанти найму таких працівників. Рекрутингова агенція дає кандидатури, потім співбесіда і поліграф. Інший варіант — ти знаєш цю людину особисто або її рекомендують ті, кому ти довіряєш. До того ж у тебе, як у керівника СБ, мають бути свої критерії щодо людських якостей, які ти хочеш бачити в підлеглому. А їх розгледіти можна під час співбесід, які обов’язково потрібно проводити. Саме під час співбесід ти або впевнюєшся, що саме ця людина тобі потрібна або тебе в ній щось насторожує».

До речі, на питання, чи є користь від поліграфа, наш співбесідник відповів, що поліграф від початку зорієнтований на те, щоб знайти негативні якості в людини. У його практиці були люди, яких поліграф «забракував», однак, коли Тарас взяв їх на роботу, довіряючи тільки своїй інтуїції, вони дуже гарно себе проявили.

Тому поліграф не повинен бути останньою інстанцією. Як супутній критерій — так. Важливо наживо поспілкуватися з людиною і дізнатися її історію життя.

Вячеслав Аргунов у економічній безпеці працює з 2005 р. За цей час виробив для себе таку тактику: перевіряти не тільки кандидата (у тому числі на судимість і захворювання), а й його близьких родичів. За його словами, були випадки, коли чоловік працював на його підприємстві, а дружина — у конкурента. Ввечері чоловік, лежачі на дивані, зайшов у її комп’ютер щось подивитися, а заодно і скачав базу даних. 

Служби безпеки не повинно бути «забагато»?

Штат набраний, що далі? А далі потрібно побудувати службу безпеки так, щоб її «не було надто багато». Бо служба безпеки може приносити компанії як користь, так і шкоду. За словами Тараса Чекурди, не потрібно доходити до абсурду — постійно перевіряти працівників і «саджати» їх на цілий день під приціл відеокамер. Вони будуть максимально ефективними тільки в тому разі, коли їм комфортно буде працювати.

Відеоспостереженя на елеваторі Зерно-Агротрейд

Шкоду СБ наносить і тоді, коли в претензійній формі спілкується з агрономами, механізаторами й іншим персоналом. Таким чином вона тільки демотивує їх. Хто захоче віддаватися на всі 100%, коли його постійно критикують, підозрюють і сумніваються в його роботі?

Тарас Чекурда

колишній керівник служби безпеки одного з агрохолдингів

«Крім того, що я очолював цей напрямок як найманий топменеджер, я ще є власником бізнесу, у якому задіяні понад 1 тис. людей. Тому дійшов висновку, що питання служби безпеки повинні зводитися до зовнішніх загроз і факторів, які їх можуть спричинити. А  найкращою профілактикою безпеки на підприємстві є грамотно побудовані стосунки всередині колективу, гарна атмосфері та мотивація співробітників».

І додає, що потрібно розрізняти, коли працівник боїться керівника служби безпеки і коли боїться його підвести. Людина, яка постійно відчуває страх, не настільки ефективна і щира, бо в неї частина енергії йде на те, щоб побороти цей страх. Працівнику потрібно створити природні умови роботи, тоді і віддача буде максимальна.

Читайте також: Беззащитные гиганты: как агрохолдинги борются с хищениями

З практики Вячеслава Аргунова — у великих компанях СБ повинна контролювати увесь персонал, починаючи від прибиральниці і закінчуючи найманим фінансовим директором. 

«У моїй практиці був випадок, коли недобросовісний найманий директор допустив завоз на підприємство лушпиння насіння з амброзією у якості підстилки для курей. Кури почали масово хворіти через алергію на амброзію. Звісно, ніхто не міг зрозуміти, що відбувається. Коли ми з командою почали вивчати це питання, весь ланцюг поставки підстилки, то за одну ніч вся партія лушпиння була вивезена з підприємства. Поки власник доїхав з Києва, а у нас склад пустий. Тоді ми взяли зразки залишків зі складу і виявилося, що у лушпинні була амброзія. По документам взагалі було указано, що постачальник завіз тирсу. Довелося повністю знешкоджувати все поголів'я і проводити санітарну обробку. Директора, звісно, звільнили», — згадує Вячеслав Аргунов.

Психологи кажуть, або Про мотивацію

До речі, у розмові з Тарасом і Вячеславом ми зауважили ще одну цікаву деталь — чому так важливо мотивувати своїх співробітників. Якщо працівник добре вмотивований, цінує свою роботу, у нього здорова атмосфера в колективі, то тоді компанії не обов'язково мати службу безпеки.

Тарас Чекурда

колишній керівник служби безпеки одного з агрохолдингів

«В охоронця заробітна плата 12 тис. грн, а можливість вкрасти разом з агрономом — 50 тис. грн. А коли агроном все робить грамотно, у нього класна зарплата, нормальний соцпакет, машина, а наприкінці року ще й премія за гарні показники, то красти йому не захочеться. Що думає агроном, який краде? Йому неважливий результат. Він «спише» неврожай на погоду, хімію або добрива. І це перевірити буде складно. Ось чому так важливо впроваджувати всередині компанії внутрішню мотивацію співробітників».

І наводить слова психологів, що людина повинна раз на 5 років змінювати роботу — або йти на підвищення, або змінити сферу діяльності. Тільки тоді вона буде ефективною.

Про мотивацію нашому виданню розповідав і директор «АгроВісти» Павло Фесюк. За його словами, є два фактори, які змушують працівника красти. Це культура (виховання, вплив суспільства, прийняті моделі поведінки в суспільстві) та низький рівень доходів. Якби людина мала дохід на рівні €2 тис., як у найманого працівника або фермера в інших європейських країнах, чи думала б вона про те, щоб вкрасти мішок насіння соняшнику за $200? Можливо, але це не відбувалося б настільки масово. 

Павло Фесюк

директор компанії «АгроВіста»

«Висока зарплата, система KPI, система конкретних мотивацій, система прийнятих норм відхилення та незалежний бухгалтерський аудит  — такою я бачу сьогодні ефективну українську модель контролю шахрайства та крадіжки в агросекторі».

Читайте також: Почему в агросекторе воровство трудно излечимо

Найуразливіші місця: на що звернути увагу?

Автоматизація і моніторинговий центр. Здається, якщо вони є на підприємстві, то і боятися в плані крадіжок нічого. Замдиректора служби безпеки одного із холдингів В’ячеслав Аргунов навів цікавий приклад того, як працівники можуть обходити автоматизацію.

За його словами, автоматизація починається на території підприємства, а що з продукцією трапляється на шляху — ніхто не знає. Недобросовісні водії постачальника комбікорму по дорозі можуть зсипати продукт, а замість нього додати води, щебня чи гравію. Якщо вода — це півбіди, то від сипучих будівельних матеріалів, які попадають у жернова кормороздавача, виходять із строю електронасоси. І тут у «бій» вступають електрики, які обслуговують підприємство. Компанія, яка ремонтує насоси,  дає «відкат» електрику, щоб той привозив на ремонт агрегат саме до нього.

Які ще є найуразливіші місця в агрокомпаніях у плані крадіжок? Опитані нами керівники служб безпеки говорять, що найчастіше фіксують порушення під час будівництва об’єктів, коли йде завищення проєктно-кошторисної документації. Є випадки, коли компанія, щоб виграти тендер, мотивує людину, яка відповідає за закупки або грошима, або поїздками на відпочинок за кордон усією сім’єю.

Розповсюдженими є крадіжки ЗЗР, насіння, добрив і паливно-мастильних матеріалів. У агрохолдингу HarvEast раніше приділяли особливу увагу контролю використання ЗЗР, крадіжки яких відбувалися на всіх етапах виробничого ланцюжка — від складів, де каністри з активними речовинами могли підмінити ємностями з іншим вмістом, до поля. Зараз ця проблема вже не актуальна.

«Завдяки посиленню систем контролю та впровадженню диджитал інструментів, ми досягли того, що проблема крадіжок, зловживань, підмін перестала бути системною і стала для нас виключно точковою. Розуміючи, де найбільш слабкі місця, ми встановили там контролюючі датчики, камери відеоспостереження і мінімізували таким чином можливість скоювати правопорушення, красти наше майно», — розповів директор з безпеки HarvEast Михайло Глотов.

На елеваторах часто «граються» з показниками: аграрію можуть дописати завищену вологість або сорність. У кінці сезону також залишаються великі залишки зерна. Тарас Чекурда розповідає, що коли почали спонтанно навідуватися на елеватори, їх керівництво зустрічало не з посмішкою, бо тоді ці залишки зерна довелося залишити на балансі компанії. Він також рекомендує звертати увагу на переміщення і залишок ТМЦ. 

Сучасні засоби контролю

Та не датчиками і камерами єдиними. Сьогодні, наприклад, для охорони врожаю можна ефективно використовувати БПЛА. Адже дрон дає змогу вести оперативний моніторинг місцевості з висоти від десятків до сотень метрів та ідентифікувати проблемні площі з високою точністю. Він може зафіксувати момент підготовки розкрадання майна, виникнення пожеж і їх розповсюдження.

За словами головного інженера проєкту технічного департаменту «Охоронного Холдингу» Сергія Сергієнка, найчастіше для охорони використовують два типи БПЛА: літаковий і вертолітний.

Перший відрізняється стійкістю до зміни погоди, можливістю долати великі відстані з мінімальними енергозатратами. Такі дрони використовують для охорони у великих компаніях. Вони дають можливість відстежити, що відбувається на полі навіть у нічний час, бо оснащені телевізійною камерою. При злеті безшумні та зливаються з небом. Однак вони не підходять для ситуацій, коли потрібна висока точність позиціонування (не можуть зависати в повітрі).

БПЛА компанії Kernel

А от БПЛА вертолітного типу мають вертикальний зліт і посадку, точне маневрування і можуть зависати в повітрі. Однак мають менший запас електроенергії і, відповідно, меншу дальність ходу. На висоті 1,5 м його дуже гарно чути.

Окремо є БПЛА для охорони великих територій. Вони можуть знаходитися в повітрі від 1 год до 5,5 год. Загальна протяжність маршруту може складати 100 км, при цьому радіус польоту 60-70 км/год. 

«Використання БПЛА в комплексі з групою реагування дає непогані результати. Ми у своїй практиці використовуємо цю техніку вже півтора року. У разі виявлення сторонніх людей на поле відправляється група. Однак ще до її прибуття БПЛА фіксує порушення і всі відео- та фотозвіти передає службі безпеки. Дрон можна під’єднати до центрального пульту, і весь запис буде транслюватися на екрані оператора. Але операторська повинна знаходитися в приміщенні з великими вікнами, щоб можна було отримати сигнал від дрона. Відповідно, дальність польоту в такому разі буде зменшена», — розповідає Сергій Сергієнко.

Ще один технічний засіб, який раніше активно використовували на полюванні, тепер допомагає ловити крадіїв на агропідприємствах — фотопастка. Вона непомітна, працює на акумуляторі, заряду якого достатньо на 1-2 місяці. Повідомлення передає на пошту або месенджер. За словами Сергія Сергієнка, якщо поставити 2-5 фотопасток, то можна легко вирахувати, де відбулася крадіжка.  

До нових техзасобів відносяться і радари, якими можна контролювати периметр об’єкта. Під час лекції в «Академії Овчарова» Сергій Сергієнко навів приклад ізраїльського радара, який покриває територію від 500 м до 1 км. Система була розроблена ізраїльськими військовими для контролю за периметром свого кордону. Її плюси: підходить для контролю за відкритою територією, працює при будь-яких погодних умовах, дозволяє зекономити на патрулюванні.

Аутсорс чи штатна охорона?

Враховуючи наявність різноманітних технічних засобів, можливо, краще не мати в штаті службу безпеки, а користуватися послугами аутсорсу? Вячеслав Аргунов за період своєї роботи у економічній безпеці, дійшов висновку, що фірми, які надають аутсорс — просто відпрацьовують свої гроші.

«Я притримуюсь погляду, що своя власна вмотивована служба безпеки — найкращий варіант для агропідприємства. Позаштатна фірма перевірила підприємство і нічого підозрілого не знайшла. Ти починаєш після них перевіряти — а на підприємстві працюють люди з судимістю і навіть наркомани. Ці люди починають продумувати комбінації , шукати дірки в системі безпеки, щоб щось пронести. Звісно, потрібно дивитися, за що людина була засуджен і потім приймати рішення», — розповідає Вячеслав Аргунов.

Іншу думку стосовно цього питання почули від директора з безпеки HarvEast Михайла Глотова. За його словами, HarvEast почав використовувати частковий аутсорс послуг із забезпечення економічної безпеки компанії приблизно пару років тому. До цього практично всі питання, які стосувалися безпеки як такої вирішували переважно своїми силами. На той момент в штаті агрохолдинга працювали відповідні спеціалісти по різним напрямкам.

Після прийняття рішення щодо реорганізації системи керування безпекою компанії була залучена стороння підрядна організація, якій доручили блок економічних питань та проведення внутрішніх розслідувань. Працюють із нею с самого початку і до сьогодні. Періодично виникає потреба в послугах охорони. Це буває не так часто і в таких випадках також звертаються до сторонніх організацій». 

«Використання аутсорсингових послуг в області безпеки має свої переваги. По-перше, це висока професійна експертність, якість роботи підрядника. Наприклад, якщо ми як агрохолдинг не маємо великого об’єму роботи по одному із безпекових напрямків, то брати в штат супер спеціаліста на велику зарплатню не дуже раціонально. А ось через аутсорсінг ми можемо отримувати періодично послуги високої якості і тільки тоді, коли нам потрібно. По-друге, аутсорсінг дає, наскільки це можливо, об’єктивні рішення, бо стороння організація незалежна, на результати її роботи неможливо вплинути. Цей фактор особливо важливий в питаннях економічної безпеки компанії. По-третє, зовнішній партнер, який працює у цій сфері, як правило, має розгалужену структуру та достатньо необхідних ресурсів щоб надати будь-які послуги у будь-якому регіоні. Нам як агробізнесу набагато важче забезпечити себе аналогічними умовами роботи в рамках тільки одного напрямку безпеки. Тож аутсорсінг для нас достатньо вигідний», — розповідає Михайло Глотов.

З ним погоджується і Тарас Чекурда. За його словами, аутсорс — це нормальна практика. Бо ти маєш справу з перевіреною фірмою, яка має гарну матеріально-технічну базу.

Однак, якщо агропідприємство спеціалізується на переробці або вирощуванні зерна, то краще мати штатну охорону. А от елеваторний напрямок, контроль за агрономами, механізаторами, логістикою і юридичні послуги можна сміливо передавати на аутсорс.

Тарас Чекурда

колишній керівник служби безпеки одного з агрохолдингів

«Але є один нюанс. Коли на підприємстві сталася крадіжка або було пошкоджене майно, то виникає питання матеріальної відповідальності. Що ти можеш вимагати від штатного охоронця, у якого заробітна плата 10-15 тис. грн? Водночас у тебе на аутсорсі солідна фірма, у якої багато клієнтів. Вона легко тобі компенсує втрати. Це зручно, бо можна перекласти частину головного болю і відповідальності на фірму, яка цим професійно займається».

І додає, що в будь-якому разі рішення про перехід на аутсорс залежить від бюджету, який власник готовий виділити на це. А власники бувають різні. І про це ми вже згадували на початку.

Наталія Родак, Latifundist.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.

Виконано за допомогоюDisqus