Соціальна реальність
Джерело фото: export LAT
Декілька років тому у команді експертів мені довелося проводити діагностичний аудит на одній із українських птахофабрик… Діло було взимку, що у той рік морозила до -20 градусів по Цельсію. Приміщення, де знаходилася птиця, обігрівалося біологічним шляхом – енергією від птахів у клітках. Курки, як могли, допомагали одна одній, щільно притискаючись тулубами та глибоко занурюючи шию у пір’я. Зберігаючи енергію на непотрібні рухи, вони навіть не відреагували на групу чужинців, що ходила залою.
У сусідньому приміщенні здійснювався процес сортування: дві жінки голими руками перебирали яйця, розділяючи їх на сорти. Враховуючи температуру у приміщенні, яке ніяк не опалювалося, їх пальці заклякли у формі підставки для яйця. На моє запитання, як можна витримати такі умови праці, жінки радісно відповіли, що хоча керівництво й пошкодувало купити обігрівач, натомість придбало кип’ятильник, і тепер є можливість гріти у відрі воду й періодично занурювати руки в окріп… То був для мене найяскравіший приклад ставлення до найманого персоналу – соціальний аспект ведення українського бізнесу.
Досліджуючи сучасні світові моделі управління, що забезпечують сталий розвиток компанії, знайшла чимало вимог та рекомендацій відносно соціальної відповідальності бізнесу, відображених у міжнародних стнадартах:
- ISO 26000:2010 Настанови з соціальної відповідальності — містить основні поняття, терміни та визначення, котрі належать до соціальної відповідальності, а також принципи (підзвітність; прозорість; етична поведінка; повага до інтересів зацікавлених сторін; дотримання верховенства закону; дотримання міжнародних норм поведінки; дотримання прав людини) та практику соціальної відповідальності;
- ISO 9004:2010 Менеджмент для досягнення сталого успіху організації. Підхід на основі менеджменту якості – визначає, що організація спроможна досягти сталого успіху за рахунок послідовного задоволення потреб та очікувань усіх зацікавлених сторін (споживачів, засновників, працівників, партнерів, суспільства) збалансованим шляхом на довготривалій основі;
- SА 8000:2001 Вимоги до соціального захисту — визначає вимоги щодо соціального захисту, які дають можливість організації розробляти, підтримувати та запроваджувати політику й методи управління, котрі організація може контролювати або на які вона може впливати;
- АА1000 – це стандарти організації соціальної звітності, які дають можливість не лише описувати переваги та недоліки конкретного підприємства, а й визначати можливі шляхи покращення функціонування соціальної відповідальності підприємства.
Стрімко зростаючі розміри компаній та розширення сфер їх впливу на глобальних ринках призводять до загострення конкурентної боротьби та відстоювання власної репутації. Наслідком цього стало зростання громадської свідомості щодо пріоритетів відносин між керівництвом підприємства, його персоналом та споживачами. Соціальна відповідальність представляє собою відповідальність організації за вплив її рішень і діяльності на суспільство та навколишнє середовище через прозору й етичну поведінку, включаючи здоров'я та добробут суспільства; враховує очікування зацікавлених сторін; відповідає законодавству, що застосовується та узгоджується з міжнародними нормами поведінки; є інтегрованою у діяльність всієї організації та реалізується нею на практиці взаємовідносин.
Тож, декларуючи відповідність українського бізнесу міжнародним нормам, варто хоча б ці норми знати...
Нещодавно повернулася із Хмельниччини, де декілька років тому оселилися батьки. Місцевий фермер Анатолій Атаманчук власним коштом звів огорожу повз траси протяжністю більше 0,5 км та заасфальтував тротуар. А ще організував громаду та фінансував будівництво стадіону й тепер щотижневі футбольні турніри проходять як справжні свята для мешканців села. Городиною, яку вирощує на своїй землі цілий рік, забезпечує дитячий садок…
Не впевнена, що чув коли-небудь Анатолій Атаманчук про міжнародні стандарти, просто така він людина, таким його виховали батьки… От і виходить, що соціальна відповідальність бізнесу – це питання людських цінностей та культури кожного, хто приймає рішення.
