Соняшник проти сої. Хто може наробити більше горя?
Думав перед святами трохи пофілонити, випити чашечку кави, прийняти ванну-у-у. Але, приїхав чорний воронок, каже: «Давай шось про олійні накидай, це зараз тренд».
Тому, ви зараз будете читати цей текст. Я б назвав це все так — «Як не спитися, коли у тебе на складі соняшник та соя».
Сонях останні дні чудить і падає вниз. На соєвому ринку відірвало руля і, ой чую заїдемо в стіну.
Ну шо, попесєміздім :)
Соняшник
Ну, в принципі, тут все закономірно, після росту, прийшла невелика корекція. В різних сІкретних чатах фермери до цього вже були готові. Ключове питання — тренд чи корекція?
Тобто, всьо, ринок поїхав донизу і десь плаче новий Лєксус, який не викупили, бо нема за шо. Чи ще раз буде заскок вгору і вже тоді можна буде продаватися.
Отже, далі виключно мої думки, тому читайте, мотайте на ус і робить навпаки…
Обсяги продаж соняшникової олії — вони досить значні, соняшникової олії продано дуже багато на експорт. На грудень-лютий вже законтрактовали під 1 млн т соняшникової олії.
Я маю великі сумніви, що у заводів є стільки сировини. Але, за листопад вони такі шото підкупили. Відповідно, та просадка ціни, яку ми зараз фіксуємо, це саме те, що соняшнику трохи зайшло на заводи.
При ціні 13500-14200 грн/т СРТ-завод, фермер перехрестився і пішов фіксувати. Адже, це рівні, з яких ціна падала у вересні. У другій половині листопада, виробники активно продавалися по соняху, що дозволило переробникам поповнити свої запаси. Проте, ну не має у них покриття до січня-лютого.
По соняшнику ляпота на графіку. Ціна з кінця вересня як стала в одному направленні, так і йшла вгору. Десь швидше, десь повільніше, але направлення не змінювалося, ціна соняшника постійно росла. Але, постійно рухатися в одному направлені ринок не може, як і дерева рости до неба. Тому, ми і прийшли до невеликої передишки.
В моменті, переробники пробують трішки розбавити свою собівартість по сировині і купити у лохів сонях по 13000-13600 грн/т. Як кажуть, мєлочь, але приємно. Проте, це буде дуже не ліквідний ринок.
Навіть зараз, я бачу, що кількість угод різко знизилась. У фермера є в запасі час, а піджимає саме переробника. Тому, на мою думку, біганина за соняшником в січні ще буде знатна. Сировина потрібна, час все ще на стороні фермера, продажі олії значні. Тому, переробникам нічого не залишиться, як затягти пояси, сісти на дієту і чавити сонях в нуль.
Дивимося на валову маржу переробки. А вона ще нічого так і тримається. Тобто, розкуркулити переробника ще можна. Тому, поки зі спроб качнути ринок вниз, я б сильно не хвилювався, фінансовий жирок на переробниках ще є.
Але, сильно у довго, з соняхом гратися страшно, адже ринок олії стоїть в низхідному тренді. Тобто, якщо буде зростання цін на соняшник у січні, воно буде продиктоване саме локальними факторами. І, дуже ймовірно, що ринок олії поїде далі вниз. Я вже цим не один раз лякав. Тому, цей сценарій все ближче і ближче. Не пропустіть «свято».
Соя
Першими ціну на сою почали розганяти експортери. Біржова ціна на сою росла-росла, і усім імпортерам потрібна була соя, прям кров із носу, соя або кінець світу. При цьому, українська олійна була досить дешева проти іншого походження, що і дозволило багато її продавати на експорт. І це, до речі, призвело до того, що декілька місяців поспіль ми експортували рекордні об'єми.
Далі, у гру підключилися переробники. Соя дорожчає, тому логічно, що у вартості почав рости і соєвий шрот. На європейському ринку вартість соєвого шроту у жовтні зросла на $100 на тоні. Плюс до цього, ще й активно пер вгору і сам попит. Що дозволило українським переробникам досить багато шроту продали на країни ЄС. Ціна гарна, маржинальність гарна, чому б і фермера не побалувати. І почали накидати додаткові премії до індикації.
І тоді, мабуть, ніхто і не прогнозував, що це призведе до шаленого росту цін на сою в середині України. Хтось сказав — гаршочек варі. І поїхали…
Зараз торгівля більше йде на заводи (ну, я так бачу). Деякі експортери вже не витягають конкуренцію з переробниками. Менеджери з заводів вже свічки в церкві ставлять, аби тільки якось зупинити той гаршочек. Але, машина запущена, лавешка мутітса. Ціна за останній місяць досить різко і сильно вальнула вгору. Тому, останнім часом, багато отримуючи питань від фермерів — а шо ж чекати? Вже навіть вони розуміють, що такий шалений темп не можливо постійно підтримувати.
Біржова динаміка на сою, ну, мабуть, натяк очевидний. Котирування впираються у трендову лінію. Відповідно, fob-ціна в США почне знижатися. Це перший негативний момент для світового ринку сої.
Запасу для зниження в української сої вже не має. Різниця в цінах показує, що ми дешевші від американців або бразильців тільки на $15-30. Хоча, на старті сезону величина дисконту доходила до $100.
Вже навіть зараз ми дорожчі проти Бразилії. Кажете ні? Візьміть кункулятор та поділіться ціну на вміст протеїну в сої. Єслі б я бил султан, я б вибрав вже американську сою. За рахунок якості, ціна у неї вже краща.
Ну, і логічно, що ціна на шрот почала падати, вслід за соєю, що також явно не для зростання ціни на сою. Тому, плюсуємо до купи це все і задаємо собі питання, є хоч один аргумент для росту ціни?
Якось я не бачу. Світовий ринок починає йти у іншому направлені. Ми ще на ейфорії від різкого росту, по інерції додаємо газу. Але вже всі хватаються за голову, бо зростання вже трішки необґрунтоване.
Ринок по сої перегрітий —і це факт. Чи чекати на 20 тис. грн по сої?
Не знаю, щось видається мені, що не буде так як у минулому році. Поки із сигналів, які посилає нам космос, малюється не дуже райдужна перспектива по сої.
Висновки і пропозиції.
- Русня гній і їй не місце на планеті Земля.
- Соняшник здається ще не до кінця відіграв. Саме локальні фактори можуть у січні-лютому пограти на підвищення ціни. Але, не чекайте золотих гір по соняху. Бачите прибуток — фіксуйтеся. Жадібність породжує бідність.
- Соя в грудня ще пробує рости, але виходячи із світових тенденцій, по сої не дуже впевнений, що ми і надалі будемо рухатися вгору. Тому сім раз відмір, а відрізати дай комусь іншому, щоб відповідальність була на ньому.
На цьому всьо. З наступаючими святами!