Франція знову у грі, росія з демпінгом, Україна під тиском: старт сезону пшениці-2025
Джерело фото: Latifundist.com
Нова кампанія для світового ринку пшениці розпочалася гучно: рекордна пропозиція на світовому ринку, жорстка конкуренція та боротьба за покупця від Каїра до Джакарти.
Франція: знову у грі (?)
Франція, головний драйвер європейського експорту, цього сезону повертається на глобальну карту ринку. За оцінками FranceAgriMer, врожай м’якої пшениці сягне 32,6 млн т — на 27% більше, ніж торік, а деякі аналітики навіть називають цифру у понад 33 млн т. Такий обсяг змушує трейдерів шукати збут на всіх напрямках — від традиційної Північної Африки до другорядних азійських ринків і фуражного сегмента всередині ЄС.
Цього тижня держоператор Future of Egypt придбав щонайменше 200 тис. т французької пшениці з найближчою поставкою. За оцінками трейдерів, загальний обсяг угоди сягає 400 тис. т. Утім, подальші перспективи французького експорту залишаються туманними.
Попит із боку ключових партнерів — передусім Китаю — скорочується, тоді як Алжир продовжує уникати французького зерна на тлі дипломатичної напруженості. Минулого сезону постачання в обидва напрямки фактично зупинилися, що призвело до накопичення внутрішніх запасів.
У липні Алжир придбав понад 1 млн т чорноморської пшениці, що лише підкреслило посилення конкуренції з регіоном. У найближчі місяці саме росія, Україна, Румунія та Болгарія диктуватимуть умови на експортних ринках, залишаючи Західну Європу в ролі нішевого постачальника. Додає тиску й валютний фактор: зміцнення євро проти долара, підживлене політикою адміністрації Дональда Трампа, робить французьке зерно менш конкурентним на світових тендерах.
росія: демпінг як стратегія
USDA оцінює врожай пшениці в росії у 83,5 млн т, тоді як місцеві аналітики вже говорять про потенційні 85 млн т. Такий обсяг дозволяє москві зберігати агресивну експортну політику, головним інструментом якої залишається ціновий демпінг.
Цього тижня Єгипет закупив партію російської пшениці з протеїном 12,5% за ціною 252 USD/т CIF, а у вересні ціни пропозиції можуть знизитися до 247–250 USD/т CIF. Подібна стратегія посилює конкуренцію та тисне на українських і європейських постачальників. На азійських ринках російська присутність також залишається ключовим фактором, який звужує простір для українських трейдерів.
Важливу роль у цій грі відіграє й плаваюче експортне мито, запроваджене у 2021 році. З липня воно тримається поблизу нульової позначки, не створюючи жодних бар’єрів для експорту та відкриваючи російським трейдерам простір для ще агресивніших цінових пропозицій.
Таким чином, комбінація великого врожаю, цінового демпінгу, слабкого рубля та гнучкого мита робить росію найсильнішим конкурентом України у боротьбі за ринки країн MENA та Південно-Східної Азії.
Україна: такий самий урожай, але вужчі можливості
Урожай пшениці в Україні у 2025/26 МР оцінюється на рівні 22 млн т — фактично на рівні минулого року. Та стабільні обсяги не гарантують таких самих експортних можливостей: обмежений доступ до європейського ринку, посилена конкуренція з боку росії та інших чорноморських гравців, а також погіршення якості зерна через липневі дощі на заході країни роблять сезон складнішим.
На фізичному ринку 19 серпня пшениця з 12,5% протеїну на базисі FOB POC пропонувалася по 250 USD/т, але покупці готові були платити максимум 242 USD/т. У сегменті з 11,5% протеїну ціни продавців в діапазоні 238–240 USD/т не знаходили попиту — ринок називав лише 225 USD/т.
В Єгипті інтерес до українського зерна все ще зберігається: 19-20 серпня покупці озвучували рівні 248–249 USD/т CIF для хенді-партій пшениці 11,5% із вересневим відвантаженям, тоді як продавці намагалися втримати планку не нижче 250 USD/т. Утім, у сегменті 11,5% протеїну українська пшениця дедалі частіше поступається російській 12,5%, яка при близькій ціні пропонує вищу якість.
Український фуражний сегмент нині під посиленим тиском: cпред між пшеницею 11,5% і фуражною зріс із кількох доларів у липні до 20 USD/т у середині серпня, що пояснюється високою часткою фуражного зерна в західних регіонах. Додатковий тиск створює слабкий попит із боку ЄС, де високий урожай і тарифні квоти обмежують можливості імпорту української продукції.
Станом на 20 серпня з квоти на імпорт української пшениці обсягом 583 тис. т (діє з 6 червня до 31 грудня 2025 року) використано близько 324 тис. т. У балансі залишається приблизно 259 тис. т, із яких 19 тис. т уже в процесі розподілу. Таким чином, для нових контрактів до кінця 2025 року фактично доступно менше 240 тис. т.
Отже, експортні горизонти української пшениці цього сезону помітно звузилися, і в короткостроковій перспективі ринок залишатиметься під тиском надлишкової світової пропозиції, що може спричинити подальше зниження цін.
Вікторія Блажко, керівниця відділу редакційного контенту та аналітики ASAP Agri
