На місці Браїлівського цукрового заводу створюють БРІЛ ПАРК: хто інвестує понад 1 млрд грн і що вироблятимуть
«Браїлівський цукровий завод» на Вінниччині простояв законсервованим кілька років. Тепер на його території планують збудувати індустріальний парк «БРІЛ ПАРК» — з лабораторіями, переробними лініями, складами й власним залізничним сполученням. Хто стоїть за ініціативою, які виробництва тут з’являться і чи зможе майданчик стати точкою входу в переробку для малого та середнього бізнесу — розбираємо далі.
Хто стоїть за проєктом?
Ініціатором є інвестфонд «ЕРАГОН», кінцевим бенефіціаром якого є засновник FRENDT Віталій Шуберанський.
Компанія FRENDT працює у сфері аграрних технологій та обладнання, зокрема рішень для точного землеробства та автоматизації.
Де будується парк і чому саме тут?
«БРІЛ ПАРК» створюють у Жмеринській міській громаді на Вінниччині — на території колишнього «Браїлівського цукрового заводу», придбаного на аукціоні в грудні 2024 року. Відповідно до концепції, індустріальний парк функціонуватиме щонайменше 34 роки.
Ідея проєкту з’явилася ще у 2023 році. Йшлося не просто про купівлю окремого промислового об’єкта, а про створення платформи для агропереробки, харчового виробництва, логістики, R&D та сервісних компаній, які можуть працювати в одній екосистемі.
Ставку на Браїлів зробили не лише через наявність готової промислової бази.
«Це не просто стара промислова територія. Це майданчик з історією, інженерною логікою, близькістю до сировини, робочої сили та транспортної інфраструктури», — зазначають в «ЕРАГОН».
Що вироблятимуть в індустріальному парку?
До 80% резидентів «БРІЛ ПАРКу» планують залучити саме в сегментах агропереробки та харчового виробництва. Йдеться про підприємства, пов’язані зі зберіганням, сортуванням, пакуванням, переробкою сировини та випуском продукції з доданою вартістю.
Як пояснюють в інвестфонді, фокус на агропереробці — свідомий. Вінниччина має потужну сировинну базу, а сам ринок України поступово зміщується від експорту агросировини до виробництва готової та напівготової продукції.
Втім, головна ідея парку — не просто зібрати різні підприємства в одному місці. Концепція передбачає створення виробничої екосистеми, де переробники, виробники сировини, логістичні оператори, лабораторії та сервісні компанії працюватимуть у зв’язці, доповнюючи одне одного.
Окремо «БРІЛ ПАРК» відкритий до виробників, які хочуть працювати як на внутрішній ринок, так і на експорт.
«Користуючись нагодою, запрошуємо українських виробників, які планують запускати або масштабувати агропереробку, приїхати, подивитися майданчик «БРІЛ ПАРК» і розглянути можливість резидентства. Нам цікаві компанії, які створюють продукт, робочі місця, податки, додану вартість і мають амбіцію працювати не лише на внутрішній ринок, а й на експорт», — додають в «ЕРАГОН».
Чому агробізнесу варто йти в індустріальний парк, а не будувати виробництво самостійно ближче до сировини?
Агробізнес справді традиційно намагається будувати переробку ближче до сировини, погоджуються в «ЕРАГОН».
І додають, що питання не лише в тому, щоб бути ближче до поля, саду чи ягідника. Для переробного бізнесу важлива ціла екосистема: сировина, логістика, енергетика, вода й водоочищення, персонал, сертифікація та можливість масштабування. Забезпечити все це самостійно — дорого, довго і ризиковано.
Головна перевага парку — готова інфраструктура. Він розташований у Браїлові, поблизу Вінниці та Жмеринки — одного з головних залізничних вузлів регіону. Це важливо для переробників, яким потрібно не лише виробити продукцію, а й ефективно відвантажити її на внутрішній ринок або експорт.
Навколо парку вирощують зернові, яблука, ягоди, абрикоси та овочі. Близькість до кордону з Молдовою відкриває можливість залучати сировину також із сусідніх ринків.
«У такій моделі «БРІЛ ПАРК» може працювати як регіональний переробний хаб», — зазначають в інвестфонді.
Тож і виходить, що резидент отримує не ділянку в чистому полі, а підготовлене середовище з комунікаціями, дорогами, електрикою, водою, юридичним і сервісним супроводом, а також сусідство з компаніями-партнерами або наявними клієнтами. Це зменшує ризики, скорочує час запуску і дозволяє йому сфокусуватися на головному — виробництві якісного продукту.
Які розміри та зонування?
Загальна площа — майже 28 га, з яких близько 20 га відводять під виробничо-логістичний розвиток. Територія умовно поділена на чотири функціональні зони.
Кожна зона матиме свою специфіку. Зокрема, йдеться про різну відстань до наявної інженерної інфраструктури та різні можливості підключення до електроенергії, водопостачання, каналізації й систем очищення стоків. Також відрізнятиметься логіка внутрішньої логістики та потенційного залізничного сполучення. Тому у межах кожної зони можуть розміщуватися різні типи виробництв.
«Ми не хочемо відразу «розмалювати» територію на папері й потім підганяти під це резидентів. Потрібно, щоб зонування відповідало реальній інженерії, санітарним вимогам, логістиці та принципу добросусідства між виробництвами», — пояснює команда «ЕРАГОН».
На якому етапі проєкт?
Юридичний етап завершено. Уряд включив «БРІЛ ПАРК» до офіційного Реєстру індустріальних парків.
Безпосереднє зведення об’єктів ще не стартувало. У 2026 році команда зосередиться на проєктуванні території, підготовці інженерної інфраструктури, розвитку електро- та водопостачання, систем водоочищення, внутрішньої логістики, а також опрацюванні можливості залізничного сполучення.
«У промисловому будівництві не можна починати з хаотичного заливання фундаментів. Помилка на старті потім дуже дорого коштує. Тому наша логіка проста: спочатку якісне проєктування, потім будівництво», — зазначають в «ЕРАГОН».
До реалізації виробничих об’єктів планують перейти після завершення проєктування та проходження всіх необхідних процедур. Розробка проєкту одного виробничого об’єкта зазвичай триває від трьох до шести місяців — залежно від складності, інженерних рішень і дозвільних вимог.
На території також планують встановити мобільний бетонний вузол, щоб забезпечити будівництво власним ресурсом і мінімізувати залежність від зовнішніх постачальників.
Однією з практичних переваг «БРІЛ ПАРК» є наявність уже існуючих виробничих та складських приміщень, які можуть бути адаптовані під потреби резидентів.
Для багатьох виробничих компаній критично важливим є не лише місце розташування, а й швидкість старту. Будівництво нового об’єкта з нуля часто означає роки очікування, складні дозвільні процедури та значне замороження капіталу.
У випадку «БРІЛ ПАРК» частину цього шляху вже пройдено. Наявна інфраструктурна база дозволяє окремим резидентам розпочати діяльність значно швидше, ніж у класичному форматі greenfield-проєкту.
«Для бізнесу час — це гроші. Якщо компанія може скоротити шлях до запуску з кількох років до значно коротшого періоду, це кардинально змінює економіку проєкту», — пояснюють у команді.
Коли запустяться перші виробничі об’єкти?
Розвиток індустріального парку розрахований приблизно на 7 років і поділений на чотири етапи.
«Це реалістичний строк для промислового проєкту такого масштабу. Ми не продаємо ілюзію, що індустріальний парк можна якісно запустити за кілька місяців. Можна швидко поставити паркан і вивіску. Але створити інфраструктуру, завести виробників, пройти дозвільні процедури, побудувати об’єкти й запустити виробництво — це системна робота на роки», — пояснюють в інвестфонді.
Заплановані інвестиції у проєкт — понад 1 млрд грн.
Чи планує парк залучати державну компенсацію?
Так. Залучені кошти планують спрямувати насамперед на інфраструктурні проєкти — електропостачання, водоочищення, каналізацію, внутрішню логістику, дороги та інші елементи, які напряму впливають на якість умов для майбутніх резидентів.
Водночас отримання державної підтримки передбачає певні зобов’язання. Зокрема, протягом трьох років із моменту укладення договору про державне стимулювання керуюча компанія має забезпечити введення в експлуатацію щонайменше 5 тис. кв. м виробничих будівель або споруд і залучити не менше двох учасників індустріального парку.
В «ЕРАГОН» кажуть, що саме за такою моделлю й планують рухатися. Держава може компенсувати до 150 млн грн на розвиток інфраструктури індустріального парку, залежно від напряму підтримки. Зазвичай це працює за принципом співфінансування 50/50, а для деокупованих територій частка держави може сягати 80%.
Крім того, діє окремий механізм підтримки — до 200 млн грн на відновлення інженерної та транспортної інфраструктури індустріальних парків, пошкодженої або зруйнованої через війну. У «ЕРАГОН» кажуть, що також планують готуватися до участі в цих програмах.
Хто стане першими резидентами?
Першими зайдуть не класичні переробні підприємства, а компанія R&D-напряму, зокрема лабораторія in vitro для мікроклонального розмноження рослин, досліджень і роботи з якісним посадковим матеріалом.
Інвестфонд бачить «БРІЛ ПАРК» не лише як майданчик для виробництва, а як екосистему навколо переробки плодової, ягідної та овочевої продукції. Лабораторія зможе забезпечувати фермерів і садівників якісним посадковим матеріалом, технологіями вирощування та стандартизованою сировиною.
Це важливо і для майбутньої переробки. Підприємствам потрібна однорідна та прогнозована за якістю сировина, адже саме від цього залежать стабільність виробництва, сертифікація й експортний потенціал продукції.
Чи може зайти малий бізнес або фермер?
Так. Парк відкритий для будь-якого бізнесу — малого, середнього, великого, фермерських господарств, кооперативів, переробних компаній і виробників харчових продуктів. Головний критерій — не розмір компанії, а якість ідеї, готовність працювати прозоро і бажання створювати продукт із доданою вартістю.
Наприклад, фермер вирощує якісну пшеницю і зараз продає зерно як сировину. На базі парку він може запустити виробництво цільнозернових макаронів під власним брендом. На коробці буде його логотип, його історія, його господарство. Але при цьому йому не потрібно самостійно проходити весь складний шлях від поля до промислової інфраструктури.
«Ми хочемо, щоб «БРІЛ ПАРК» став місцем, де фермер може перейти на наступний рівень — від виробника сировини до виробника готового продукту. Для українського агробізнесу це принципове питання. Бо одна справа — продати тонну зерна, яблук чи ягід. Інша справа — створити продукт, бренд, робочі місця і вищу маржинальність», — пояснюють в «ЕРАГОН».
Якщо є бачення продукту, але не вистачає інфраструктури, команди, знань або організаційного ресурсу — тут готові допомагати, направляти і створювати умови, щоб такі ідеї ставали реальними виробництвами.
Які бонуси дає статус резидента індустріального парку?
Він відкриває доступ до низки державних стимулів, які можуть суттєво покращити економіку проєкту.
Серед них — звільнення від імпортного мита та імпортного ПДВ на виробниче обладнання, звільнення від податку на прибуток на 10 років за умови реінвестування, а також можливість для органів місцевого самоврядування знижувати до нуля ставки податку на нерухомість та плати за землю.
Усе це безпосередньо впливає на фінансову модель бізнесу. Якщо підприємець завозить обладнання, запускає виробництво і реінвестує прибуток, строк окупності такого проєкту в індустріальному парку може бути коротшим, ніж при реалізації аналогічного виробництва на звичайній території.
У «БРІЛ ПАРК» одним зі стратегічних пріоритетів є створення максимально конкурентних умов для резидентів, зокрема щодо вартості енергетичних і комунальних ресурсів.
Для виробничого бізнесу витрати на електроенергію, водопостачання, водовідведення та інші комунальні послуги часто є одним із ключових факторів конкурентоспроможності.
Саме тому команда проєкту працює над рішеннями, які дозволять мінімізувати ці витрати для учасників парку.
«Наше завдання — створити умови, за яких резидент буде максимально конкурентним. Ми прагнемо забезпечити одну з найпривабливіших моделей комунальних витрат для виробничого бізнесу в Україні», — зазначають у проєкті.
Скільки коштує вхід?
Окремої вхідної плати немає. Економіка для резидента формується з практичних речей: оренда землі, оренда виробничого приміщення або користування інфраструктурою.
«Якщо йдеться про виробничі приміщення, ми будемо орієнтуватися на ринкові умови — не вище ринку. Наша задача не заробити на «вхідному квитку», а створити працюючу екосистему резидентів», — підсумовують в «ЕРАГОН».
