7 карток

Біодизель з ріпаку: як виготовити, плюси, мінуси та ціна питання

27 травня 2022, 09:00
4838
0

В Україні спостерігається тенденція: як тільки ціна нафти перевищує $100 за барель, з боку бізнесу підвищується зацікавленість до виробництва біопалива. Така ситуація була у 2008 р., коли нафта коштувала $147,5 за барель — тоді аграрії активно почали цікавитись, як саме виготовляти альтернативне пальне і сумішеві види. Та вже через два роки, коли ціна на паливо почала знижуватися, інтерес зник.

Зараз ситуація повторюється, бо ми залежні від імпортного палива. Сприяє популяризації і ціна дизеля, яка вже перевищує 65 грн/л (там, де його ще можна знайти у вільному продажі).

Разом з експертами ми підрахували, чи вигідно виробляти біодизель у себе в господарстві та розібралися, що відбувається на українському ринку біопалива і чи він взагалі працює.

Біопаливо

01

Що таке біодизель та з чого його можна виробляти?

Біодизель — екологічно чистий вид палива або паливна добавка. Для його виробництва використовують соняшникову, ріпакову олію чи тваринний жир. Експерти наголошують, що з 1 га ріпаку можна отримати більше 1 т біодизеля. Але, щоб відбулася реакція і біодизель мав такі ж самі характеристики, що і звичайний, потрібно додавати до олії метиловий або етиловий спирт. Перший більш поширений, бо коштує дешевше.

02

Чим біодизель відрізняється від звичайного палива?

За своїми характеристиками біодизель повністю відповідає традиційному дизельному пальному з нафти. В ЄС такий вид палива користується попитом через екологічність.

По-перше, двигуни внутрішнього згоряння на такому пальному викидають у повітря менше діоксиду вуглецю (приблизно на 80%), і у вихлопі відсутній діоксид сірки. По-друге, при потраплянні у ґрунт чи воду, впродовж місяця розкладається на біокомпоненти.

Біодизель можна використовувати в чистому вигляді (В100). Та більш популярним є сумішевий вид, коли до звичайного дизпалива додають 10% чи 20% біодизеля (В10 і В20). За словами члена громадської організації «Асоціація аграрних інженерів» Павла Гринько, сумішевий вид біодизеля можна використовувати при будь-якій температурі повітря.

«А от чистий біодизель при низьких температурах (нижче +5 ℃) вимагає застосування присадок, бо паливо загусає. Тому, наприклад, під час збору врожаю проблем ніяких не буде. Але восени, коли відбувається оранка та підготовка ґрунту, температура падає, краще працювати на звичайному дизелі або сумішевих видах палива», — розповідає експерт.

Ріпак

Ще один недолік — таке пальне потребує додаткової підготовки паливних систем та заміни фільтруючих елементів. Крім того, біодизель агресивний по відношенню до гумових деталей, тому двигуни доводиться модифікувати. 

03

Як виглядає процес виробництва?

У відфільтровану олію додаються спирти та каталізатор. Пропорції сировини та спиртів — 9:1. В якості каталізатора може слугувати гідроксид натрію або калію. Суміш підігрівається до певної температури. Після відстоювання, рідина розшаровується на дві частини — біодизель та гліцерин. Останній потрібно злити, а готову суміш профільтрувати.

Процес виробництва біодизеля

04

Чи є в Україні заводи по виробництву біопалива?

Є два шляхи виробництва біопалива. Перший — побудувати сертифікований завод. В Україні таких налічується близько 14. Один із них, наприклад, функціонує на Львівщині. Його було побудовано у 2014 р. на базі господарства «Кільган І.С.». Керівник господарства брав участь в міжнародному проєкті ЮНІДО при ООН і отримав нову італійську лінію вартістю $ 450 тис., яка переробляє олію на біопаливо. В якості сировини на заводі використовують ріпак. Потужності заводу дозволяють виготовляти близько 25 тис. т біодизелю в рік.

Залишки біодизеля, які не пішли на власне споживання, можна або продавати на внутрішній ринок, або, якщо є відповідний сертифікат, експортувати у країни ЄС, де сумішеві види палива є обов’язковими. До речі, досить розвинена ця галузь в Чехії та Польщі, які закупляють український ріпак і вироблене з нього біопаливо поставляють потім у країни ЄС.

Ось приклад того, як працюють заводи по виготовленню сумішевих видів палива в ЄС. Там поруч з нафтопереробними заводами працюють біоетанольні заводи, де на біоетанол переробляють кукурудзу (закуплену в Україні). Паралельно стоять лінії по переробці насіння ріпаку на олію (насіння теж закуплене в Україні). Вироблені біоетанол та біодизель трубопроводом подають на нафтопереробні заводи для змішування і отримання сумішевих видів палива з подальшою їх реалізацією.

Завод у Німеччині

Тут ще потрібно пояснити про біоетанол. По суті, це технічний етиловий спирт з дуже малим вмістом вологи. Його виготовляють із цукровмісних, крохмалевмісних та зернових культур і використовують як суміш зі звичайним бензином. 

05

Як аграрію організувати виробництво в господарстві?

Щоб виробляти біодизель безпосередньо в себе в господарстві, потрібно закупити олійний прес та виробити олію. Як пояснює Павло Гринько, знайти в Україні це обладнання різних типів — не проблема. Його вартість буде залежати від потужностей виробництва та використаної сировини.

«Щодо олійних пресів, то сільськогосподарський виробник з 1 т ріпаку можна виробити третину олії. В умовах заводу, звичайно, ці показники набагато вищі, бо там застосовується кращі технологія, в тому числі біогенна очистка та різні технологічні елементи. Та для звичайного аграрія досить буде 1 га посівної площі ріпаку, щоб виготовити 1 т біодизеля для власних потреб», — відмічає експерт.

І додає, що в той же час потребує термінового вирішення питання регулювання придбання для аграріїв акцизних компонентів для виробництва біодизеля.

У свою чергу керівник господарства «Геркулес» Віктор Шеремета нам пояснив, що біодизельну установку можна і не купувати, а звернутися до компаній, які надають їх в оренду. До речі, він зауважив, що для власного споживання біодизеля не потрібно дотримуватися ГОСТу та інших параметрів. У такому варіанті ця технологія проста і не затратна для звичайного фермера.

«Найпростіший спосіб — виробляти олію в господарстві, на своїй сировині, а установку орендувати. Такий варіант поширений у Східній Європі, зокрема в Польщі і Чехії. Там фермер виробляє біопаливо для власних потреб. Якщо більше норми виробляє (наприклад, його норма 70 л на 1 га), то обкладається податком. Менше норми — ніякого податково навантаження не несе. У нас теж сьогодні багато фермерів зацікавлені виробляти в себе в господарстві біопаливо», — говорить аграрій.

06

Яка ситуація на українському ринку біопалива?

За оцінками «НДІ альтернативних палив», Україна може виготовляти в рік мінімум по 0,5 млн т біодизеля і біоетанолу. Для цього потрібно 1,5 млн т насіння ріпака, вирощеного на площі 0,5 млн га.

Що нам говорять дані Мінагрополітики? У 2022 р. в Україні посів озимого ріпака проведено на площі 1 млн 24 тис. га, що на 143 тис. га більше від показника 2021 р. (мова йде про контрольовані території). Рекордні площі посівів озимого ріпака були у 2019 р. — 1,292 млн га. При цьому під ярий ріпак щороку відводиться площа у межах 40 тис. га.

Квітуче поле ріпаку

Тобто, загалом збільшити площі під ріпаком в Україні — не проблема. Проблема — виробляти олію на продаж для виробництва біопалива та експортувати його, бо для цього поки не створено ні економічних, ні законодавчих умов.

Чому так і що потрібно зробити, пояснює Павло Гринько. Наразі біодизель обкладається митом — майже €158 на 1 т. Свого часу закон, який би скасував мито, не набув такої актуальності в порівнянні з нафтовим пальним. Зараз з боку влади почалися кроки по приведенню законодавчої бази у відповідність до європейських вимог щодо використання сумішевих видів палива.

Зокрема, на початку квітня цього року Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №7233, яким передбачається зниження ПДВ на альтернативні види палива.

 Документ передбачає:

  • зниження податку на додану вартість (ПДВ) на альтернативне паливо з 20% до 7%;
  • обнулення акцизу на біоетанол, що використовується підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу.

«Для біодизеля так само — потрібно врегулювати акцизну політику на законодавчому рівні. Це дасть можливість фермерським господарствам на основний період весняної компанії і жнив забезпечити власне виробництво біодизеля та створити умови для гарантованого його забезпечення», — говорить Павло Гринько.

Без державного втручання виробити та реалізувати біопаливо буде складно. Крім того, якщо на законодавчому рівні буде прийнято відповідне рішення, щодо обов’язково використання сумішевих видів палива, то на біодизель буде стабільний попит. Аграрії будуть зацікавлені не тільки виготовляти його для власних потреб, а ще й постачати олію для подальшого промислового виробництва біодизеля.

07

Як порахувати економіку виробництва біодизеля?

Віктор Шеремета наразі активно вивчає питання виробництва біопалива, бо планує його виробляти на базі господарства для власних потреб. За його словами ціна 1 л біодизеля включає в себе ціну олії + 25% (це додаткові витрати на те, щоб перегнати олію у біодизель на установці).

У свою чергу Павло Гринько розповідає, що крім біодизеля, аграрій отримує ще й похідні: 

  • гліцерин, який використовується в косметичній та медичній галузі;
  • шрот, який використовується у птахівництв та тваринництві або для виготовлення брикетів для твердопаливних котлів і генераторів.

«Найпростіше ціну порахувати так: вартість 3 т ріпаку буде складати вартість 1 т біодизеля. Якщо детально робити розрахунки, то потрібно враховувати всі похідні та всі витрати. Сьогодні, коли традиційне паливо коштує вже більше 65 грн за л, то ціна біодизеля в 45 грн — поза конкуренцією», — відмічає експерт.

Зерно ріпаку

Однак є і друга сторона медалі. Прив’язка ціни біодизеля до ціни ріпаку та нафти. Постає питання: якщо ціна ріпаку висока, а ціна нафти — низька, то біодизель моментально втрачає свою вигідність для аграрія?

Як розповів в інтерв’ю Kurkul.com керівник сектору «Енергетика» Офісу ефективного регулювання BRDO Антон Зоркін, собівартість біопалива дуже сильно залежить від сировини та стабільності її надходження, обсягів виробництва, ціни на електроенергію, логістики, оподаткування нафтопродуктів тощо.

«Високі ціни на нафту, підвищення вимог до екологічності пального та зменшення викидів СО2, загалом роблять собівартість виробництва біопалива співставною з собівартістю виробництва традиційного пального, про що свідчить зростання обсягів виробництва у світі. Крім того, саме для України на перший план наразі виходить питання енергетичної безпеки в частині постачання пального на ринок. Але біопаливо, це завжди питання, яке залишається на часі», — резюмує Антон Зоркін.

Опитані експерти сходяться в думці, що, якщо на законодавчому рівні найближчим часом буде врегульовано питання, щодо обов’язкової частки біопалива (біоетанолу, біодизеля) в загальному обсязі рідких моторних палив, виникне стабільний попит на таке пальне. З’явиться економічна доцільність виробництва біопалив. Аграріям буде забезпечено гарантований збут вирощеної продукції на переробні підприємства України, створено додаткову вартість на продукцію.

У кінцевому результаті держава зможе замістити 10% світлих нафтопродуктів в народногосподарському комплексі. 


Костянтин Ткаченко, Наталія Родак,
Latifundist.com

Виконано за допомогоюDisqus