План Б для українського біоетанолу: Чому Європа хоче обмежити наш експорт та як ринок готується до обов'язкового 5% біопалива в бензині


Джерело фото: Latifundist.com

Чому Україні доведеться переглядати домовленості з ЄС щодо експорту біоетанолу? Чи мають вітчизняні виробники «план Б» на випадок, якщо Європа все ж запровадить певні обмеження? Чи готові вони переорієнтуватися на внутрішній ринок (бо зараз галузь більше експортоорієнтована)? І чи надходять їм запити від українських нафтотрейдерів, адже з 1 травня частка рідкого біоетанолу в автомобільному бензині має становити щонайменше 5%? Та як це нововведення позначиться на ціні пального? За відповідями ми пішли до «Укрбіоетанолу», VITAGRO, OKKO GROUP та «Консалтингової групи А-95».

Занепокоєння в Брюсселі 

У кінці лютого сталося несподіване для України: окремі зацікавлені групи в ЄС звернулися до Єврокомісії із заявою, що імпорт українського біоетанолу є для них чутливим питанням.

Це не є офіційна позиція Єврокомісії, зазначив заступник Міністра економіки України, торговий представник України Тарас Качка. І додав, що по експорту біоетанолу до ЄС Україні доведеться «передомовлятися» в рамках угоди про вільну торгівлю.

Від ідеї до експорту: як VITAGRO, МХП і Галс Агро створюють біометанову галузь в Україні. Хто ще планує інвестувати та що з цінами на біометан?
Читати також

Як було дотепер? Згідно з угодою про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, українські виробники етилового спирту отримали право експортувати певний обсяг продукції без сплати мита. У 2016 році, на початку перехідного періоду, ця квота становила 27 тис. т. Далі щороку вона зростала на 14,6 тис. т і у 2021 році склала 100 тис. т.

Втім, Україна не повністю використовувала ці безмитні обсяги. За даними Держстату, у 2022 році експорт біоетанолу до ЄС склав 41,3 тис. т, а у 2023 році зріс до 72,9 тис. т.

Але минулого року, за підрахунками «НафтоРинку», експорт склав 99,3 тис. т, з яких 87,6% становив неденатурований біоетанол, а решта — денатурований. «Укрбіоетанол», посилаючись на українські бази даних, наводить дещо вищу цифру — 105 тис. т. Саме ці цифри, ймовірно, і викликали «занепокоєння» в Європі.

Найбільшими покупцями нашого біоетанолу в Європі залишаються Литва (70%), Польща (10,3%), Швейцарія (5,8%) та Латвія (5,8%).

Скільки виробляє і споживає біоетанолу ЄС

Яка ж ситуація в Європі з виробництвом біоетанолу? Згідно дослідження Федерації роботодавців України, упродовж 2017–2022 років виробництво етилового спирту в країнах ЄС зросло лише на 7,4%, тоді як споживання збільшилося на 18,3%. З 2018 року споживання стабільно перевищує виробництво, що призвело до зростання імпорту у 2,3 рази, тоді як експорт скоротився на 43,6%.

Основні напрями використання етилового спирту в ЄС:

  • біопаливо — близько 67% від загального обсягу;
  • харчова промисловість — 16,2%;
  • інші галузі промислового виробництва — 17,4%.

У 2023 році у ТОП-5 постачальників етанолу (HS 2207) до ЄС серед країн, які не входять до об’єднання, були:

  • Пакистан — 323,6 тис. т,
  • США — 306,5 тис. т,
  • Бразилія — 297,2 тис. т,
  • Британія — 210,1 тис. т,
  • Перу —109,8 тис. т.

Україна посіла 7 місце із обсягом 72,9 тис. т про який ми вже згадували вище.


Тарас Миколаєнко

виконавчий директор «Укрбіоетанолу»

«У 2024 році в ЄС виробили 4 млн т, а імпортували 2 млн т біоетанолу. І зараз в рамках МЕРКОСУР відкривають двері для бразильського біоетанолу»,  додає виконавчий директор «Укрбіоетанолу» Тарас Миколаєнко.

Хто стоїть за обмеженням українського біоетанолу

Виникає логічне питання, хто в Європі стоїть за ініціативою віднести біоетанол до чутливих товарів? В «Укрбіоетанолі» теж шукають відповідь на це питання. Але припускають, що це могла бути ePURE (European Renewable Ethanol Association) — основна європейська асоціація, що представляє інтереси виробників біоетанолу. Вона базується в Брюсселі і  об’єднує 44 європейських виробників етанолу, які контролюють 85% виробництва етанолу в ЄС та Великій Британії.

Поки ePURE офіційно не висловлювалася щодо українського біоетанолу. Натомість виступила проти надання безмитних квот на експорт біоетанолу країнам МЕРКОСУР. Ця угода  передбачає зниження мита на етанол, а також запровадження безмитної квоти у 450 тис. т для хімічної промисловості. Окрім цього, протягом п’яти років поступово вводитиметься ще одна квота — 200 тис. т етанолу для інших потреб. Цей обсяг потенційно може використовуватися в паливному сегменті, який є найбільшим напрямком споживання етанолу в ЄС. За офіційними даними, з 6 млн т етанолу, який щорічно споживається в Європі, 4 млн т використовують саме як паливо.

Три сценарії для українських експортерів: що очікувати після 5 червня та чому курка, цукор і яйця знову можуть стати каменем спотикання у переговорах з ЄС
Читати також

ePURE заявляє, що торговельна угода надає країнам МЕРКОСУР значну частку європейського ринку етанолу — до 12% від загальної виробничої потужності ЄС. Водночас асоціація наголошує, що ринок етанолу в ЄС не зростає і вже відкритий для імпорту з багатьох інших країн.

Але повернімося до наших проблем.

Якими можуть бути аргументи України під час переговорів


Тарас Миколаєнко

виконавчий директор «Укрбіоетанолу»

«Україна має сильний аргумент у переговорах з ЄС. Країна вже ухвалила закон, який передбачає використання українського біоетанолу в бензині. У наступному році ми проекспортуємо щонайменше 200 тис. т біоетанолу, з яких 100 тис. т гарантовано повернуться в Україну. Як можна не скористатися таким аргументом?»,  наголошує Тарас Миколаєнко.

За словами Тараса Миколаєнка, Україні слід наполягати не на розширенні квоти, а на її повному скасуванні. Як компромісний варіант: запропонувати залишити квоту в 100 тис. т для харчового спирту, але повністю зняти обмеження для паливного етанолу.

І додає, Київ може нагадати Брюсселю, що Україна односторонньо скасувала державну монополію на спирт і відкрила кордони для іноземної продукції. Це вже позначилося на торговому балансі: імпорт алкогольних напоїв (вина, коньяки, лікери) становить $500 млн, тоді як експорт у цій категорії — лише $40–50 млн, а біоетанолу — $70 млн.

«А тепер нам ще хочуть обрізати експорт біоетанолу? Це несправедливо!», зауважує Тарас Миколаєнко.

Крім того, імпорт українського етанолу може сприяти оптимізації транспортної логістики: порожні бензовози, які повертаються з ЄС до України, можуть перевозити біоетанол, що зменшить транспортні витрати та підвищить ефективність логістичних потоків, нагадав Тарас Миколаєнко.

Бензовоз повертається в Україну

Як сприйняли новину українські виробники біоетанолу

Галузь біоетанолу в Україні продовжує розвиватися і інвестують в неї не лише агрохолдинги, а й компаній, що займаються торгівлею нафтою та нафтопродуктами. Наразі відомо про будівництво кількох біоетанольних заводів у західних областях.

Якщо виробництво біоетанолу в Україні зростає, а ЄС намагається обмежити його доступ на свій ринок, чи не викликає це занепокоєння у виробників?

Ми звернулися із запитами до кількох українських виробників біоетанолу, але відповідь отримали лише від VITAGRO.

Трохи про сам завод компанії. Щомісяця він виробляє 3,3 тис. м³ біоетанолу, річна потужність становить до 36 тис. м³. На виробництві збудовано окремий цех для виготовлення DDGS — сухої зернової барди, що використовується як білкова добавка у кормах для тварин. Поки VITAGRO не планує розширювати потужності, однак розглядає проєкт по ще одному побічному продукту — зрідженому СО2. Зараз він на етапі вибору технології та планування проєкту.

Біометан компанія експортує до ЄС — як у західні, так і в центральні та східні країни. Якщо ж Брюссель таки запровадить квоти, компанія має альтернативу.

«Альтернативна стратегія має бути завжди. Звісно, ми сподіваємось, що буде справедливий розподіл квот або взагалі їх скасування. Якщо ні, то у нас є ще варіанти продажу поза територією ЄС. Але, враховуючи майбутню інтеграцію України в ЄС, ці квоти мають послаблюватись», зауважив Євген Котляров, керівник проекту традиційних та відновлювальних видів палива групи компаній VITAGRO.

За даними «Укрбіоетанолу», в Україні працює 17 біоетанольних заводів. Фото: utc.bio

Новий закон не створить революції, але запустить процес

А як щодо продажу біоетанолу на внутрішній ринок? Тим більше, що з 1 травня 2025 року в усіх автомобільних бензинах, що реалізуються в оптовій та роздрібній торгівлі, має міститися не менше 5% рідкого біопалива (біокомпонентів). Вимога не поширюється на бензини з октановим числом 98 і вище, поставки Міноборони, Держрезерву і створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів. 

Тарас Миколаєнко: 5%-ва домішка революції не створить, але це подушка безпеки для виробників біоетанолу
Читати також

Законом також передбачено штраф у більш ніж 21 тис. грн за реалізацію 1 тис. л бензину без необхідної частки біоетанолу.

Євген Котляров говорить, що наразі VITAGRO веде переговори з кількома гравцями ринку, але про конкретні домовленості говорити зарано. Головний недолік у тому, що такі пропозиції сильно програють у порівнянні з пропозиціями покупців з ЄС. Також компанія бачить проблему у неготовності підзаконних актів для забезпечення правильної роботи нового закону.

«Але виробники біоетанолу, і ми у тому числі, готові ділитися експертизою та баченням розвитку ринку, щоб закон повноцінно запрацював», говорить Євген Котляров.

Тим часом Тарас Миколаєнко зауважує, що ухвалення нового закону не стане революцією для ринку пального. Запровадження обов’язкової 5% домішки біоетанолу означає додатковий попит на близько 80 тис. т біопалива, що еквівалентно переробці 240 тис. т кукурузи. Проте, на його думку, навіть цей обсяг стане своєрідною «подушкою безпеки» для вітчизняних виробників біоетанолу.

Більше того, закон може запустити ланцюгову реакцію: кожна нафтова компанія почне будівництво власного біоетанольного заводу.

Запровадження обов’язкової 5% домішки біоетанолу — це попит на близько 80 тис. т біопалива. Фото: utc.bio

Готовність нафтових компаній

ОККО готова до нових вимог до складу бензинів з 1 травня. В компанії після повномасштабного вторгнення перебудували постачання пального на АЗК мережі, і відтоді контрактують його на європейських ринках. 

«А там достатньо пропозицій бензину з додаванням біопалива, тож з набуттям чинності нових вимог для реалізації мережа буде завозити пальне, яке вже матиме у складі 5% рідкого біопалива», — розповіли в ОККО.

Склад пального, що реалізується в мережі ОККО, вже понад 10 років системно контролює Центр паливних випробувань TFC, що має діючу акредитацію на випробування автомобільних бензинів (мережа з близько 20 стаціонарних та мобільних лабораторій в складі групи). Лабораторії працюють на сучасному обладнанні, яке дозволяє, серед інших параметрів якості та складу бензину визначати в тому числі і частку біопалива. Отже, технічно ОККО готова і до контролю складу бензину згідно нових норм.

В компанії також повідомили, що в перспективі ОККО планує не тільки забезпечити потреби в біоетанолі самостійно (після завершення будівництва власного біоетанольного заводу потужністю 83 тис. т), а й продавати вироблений продукт на зовнішньому та внутрішньому ринках.  

Будівництво заводу вже стартувало. Біопаливо, що вироблятиметься на новому заводі, відповідатиме вимогам Директиви ЄС про відновлювану енергетику (RED III).

Директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн зазначає, що наразі в Україні немає ажіотажу серед «бензинових» компаній щодо купівлі вітчизняного біоетанолу. Основна причина — закон дозволяє імпортувати бензин, уже змішаний із біоетанолом, і більшість мереж збирається обрати саме цей варіант для виконання норм закону.

Втім, існує й інший шлях — самостійне виробництво такого бензину. Однак це непросте завдання, адже воно потребує значних інвестицій у лабораторії та резервуарні парки.


Сергій Куюн

Директор

«Консалтингової групи А-95»

«Побудувати резервуари — це означає ризик стати ціллю для росіян. В цілому процес виготовлення бензину з біоетанолом значно складніший, ніж здається на перший погляд», — пояснює Сергій Куюн.

За його словами, це не просто «додати спирт у резервуар і перемішати». Потрібно провести дослідження якості отриманого продукту, а для цього необхідна сучасна лабораторія, що вимагає мільйонних інвестицій.

Сергій Куюн

Директор

«Консалтингової групи А-95»

«Контроль якості будь-якого бензину, а тим паче з додаванням біоетанолу — критично важливий. Це складний процес, який у Європі доводили до досконалості роками, навчаючись на помилках та проводячи численні дослідження. У нас же багато хто вважає, що змішати біоетанол із бензином можна прямо у бензовозі дорогою на заправну станцію», — наголошує експерт.

Сергій Куюн також звертає увагу, що біоетанол як і будь-який інший компонент змінює експлуатаційні характеристики пального, зокрема рівень кисню. Помилки в пропорціях можуть негативно вплинути на роботу двигунів. Крім того, біоетанол є гігроскопічним — він вбирає вологу з подальшим розшаруванням бензину, що робить його непридатним для використання. Щоб цього уникнути, необхідно використовувати спеціальні хімічні компоненти.

«Це не так, що компанія просто ставить бочку, закуповує біоетанол у вітчизняного виробника і починає його змішувати. Це надзвичайно складний технологічний процес, де будь-яка помилка може коштувати бізнесу репутації. Якщо бензин розшарується через надмірне поглинання вологи, водії отримають неякісне пальне, а компанія — серйозні збитки. У такому випадку для бізнесу це може означати кінець», — додає експерт.

Новий закон дозволяє імпортувати бензин, уже змішаний із біоетанолом. Фото: gep.com

Чи подорожчає бензин через додавання біоетанолу

Сергій Куюн вважає, що додавання 5% біоетанолу не призведе до суттєвого зростання цін на бензин. За його словами, українські трейдери звернуться до постачальників із Литви, Польщі, Німеччини чи Румунії, щоб законтрактувати бензин із 5% біоетанолу. Проте у відповідь можуть почути: «Ми виробляємо для внутрішнього ринку паливо із 7% вмісту. Щоб виготовити окремо для вас 5%, потрібні додатковий резервуар і виробнича лінія, що означає додаткові витрати».

У результаті трейдерам доведеться доплатити кілька доларів за тонну, але ця сума незначна й не дає підстав для спекуляцій.


Сергій Куюн

Директор

«Консалтингової групи А-95»

«Це може бути подорожчання на 10, можливо, 20 копійок за літр. Проте навряд чи це суттєво вплине на кінцеву вартість пального», — резюмує експерт.

 Наталія РодакLatifundist.com