План Б для українського біоетанолу: Чому Європа хоче обмежити наш експорт та як ринок готується до обов'язкового 5% біопалива в бензині
Джерело фото: Latifundist.com
Чому Україні доведеться переглядати домовленості з ЄС щодо експорту біоетанолу? Чи мають вітчизняні виробники «план Б» на випадок, якщо Європа все ж запровадить певні обмеження? Чи готові вони переорієнтуватися на внутрішній ринок (бо зараз галузь більше експортоорієнтована)? І чи надходять їм запити від українських нафтотрейдерів, адже з 1 травня частка рідкого біоетанолу в автомобільному бензині має становити щонайменше 5%? Та як це нововведення позначиться на ціні пального? За відповідями ми пішли до «Укрбіоетанолу», VITAGRO, OKKO GROUP та «Консалтингової групи А-95».
Занепокоєння в Брюсселі
У кінці лютого сталося несподіване для України: окремі зацікавлені групи в ЄС звернулися до Єврокомісії із заявою, що імпорт українського біоетанолу є для них чутливим питанням.
Це не є офіційна позиція Єврокомісії, зазначив заступник Міністра економіки України, торговий представник України Тарас Качка. І додав, що по експорту біоетанолу до ЄС Україні доведеться «передомовлятися» в рамках угоди про вільну торгівлю.
Як було дотепер? Згідно з угодою про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, українські виробники етилового спирту отримали право експортувати певний обсяг продукції без сплати мита. У 2016 році, на початку перехідного періоду, ця квота становила 27 тис. т. Далі щороку вона зростала на 14,6 тис. т і у 2021 році склала 100 тис. т.
Втім, Україна не повністю використовувала ці безмитні обсяги. За даними Держстату, у 2022 році експорт біоетанолу до ЄС склав 41,3 тис. т, а у 2023 році зріс до 72,9 тис. т.
Але минулого року, за підрахунками «НафтоРинку», експорт склав 99,3 тис. т, з яких 87,6% становив неденатурований біоетанол, а решта — денатурований. «Укрбіоетанол», посилаючись на українські бази даних, наводить дещо вищу цифру — 105 тис. т. Саме ці цифри, ймовірно, і викликали «занепокоєння» в Європі.
Найбільшими покупцями нашого біоетанолу в Європі залишаються Литва (70%), Польща (10,3%), Швейцарія (5,8%) та Латвія (5,8%).
Скільки виробляє і споживає біоетанолу ЄС
Яка ж ситуація в Європі з виробництвом біоетанолу? Згідно дослідження Федерації роботодавців України, упродовж 2017–2022 років виробництво етилового спирту в країнах ЄС зросло лише на 7,4%, тоді як споживання збільшилося на 18,3%. З 2018 року споживання стабільно перевищує виробництво, що призвело до зростання імпорту у 2,3 рази, тоді як експорт скоротився на 43,6%.
Основні напрями використання етилового спирту в ЄС:
- біопаливо — близько 67% від загального обсягу;
- харчова промисловість — 16,2%;
- інші галузі промислового виробництва — 17,4%.
У 2023 році у ТОП-5 постачальників етанолу (HS 2207) до ЄС серед країн, які не входять до об’єднання, були:
- Пакистан — 323,6 тис. т,
- США — 306,5 тис. т,
- Бразилія — 297,2 тис. т,
- Британія — 210,1 тис. т,
- Перу —109,8 тис. т.
Україна посіла 7 місце із обсягом 72,9 тис. т про який ми вже згадували вище.
«У 2024 році в ЄС виробили 4 млн т, а імпортували 2 млн т біоетанолу. І зараз в рамках МЕРКОСУР відкривають двері для бразильського біоетанолу», — додає виконавчий директор «Укрбіоетанолу» Тарас Миколаєнко.
Хто стоїть за обмеженням українського біоетанолу
Виникає логічне питання, хто в Європі стоїть за ініціативою віднести біоетанол до чутливих товарів? В «Укрбіоетанолі» теж шукають відповідь на це питання. Але припускають, що це могла бути ePURE (European Renewable Ethanol Association) — основна європейська асоціація, що представляє інтереси виробників біоетанолу. Вона базується в Брюсселі і об’єднує 44 європейських виробників етанолу, які контролюють 85% виробництва етанолу в ЄС та Великій Британії.
Поки ePURE офіційно не висловлювалася щодо українського біоетанолу. Натомість виступила проти надання безмитних квот на експорт біоетанолу країнам МЕРКОСУР. Ця угода передбачає зниження мита на етанол, а також запровадження безмитної квоти у 450 тис. т для хімічної промисловості. Окрім цього, протягом п’яти років поступово вводитиметься ще одна квота — 200 тис. т етанолу для інших потреб. Цей обсяг потенційно може використовуватися в паливному сегменті, який є найбільшим напрямком споживання етанолу в ЄС. За офіційними даними, з 6 млн т етанолу, який щорічно споживається в Європі, 4 млн т використовують саме як паливо.
ePURE заявляє, що торговельна угода надає країнам МЕРКОСУР значну частку європейського ринку етанолу — до 12% від загальної виробничої потужності ЄС. Водночас асоціація наголошує, що ринок етанолу в ЄС не зростає і вже відкритий для імпорту з багатьох інших країн.
Але повернімося до наших проблем.
Якими можуть бути аргументи України під час переговорів
Тарас Миколаєнко
виконавчий директор «Укрбіоетанолу»
«Україна має сильний аргумент у переговорах з ЄС. Країна вже ухвалила закон, який передбачає використання українського біоетанолу в бензині. У наступному році ми проекспортуємо щонайменше 200 тис. т біоетанолу, з яких 100 тис. т гарантовано повернуться в Україну. Як можна не скористатися таким аргументом?», — наголошує Тарас Миколаєнко.
За словами Тараса Миколаєнка, Україні слід наполягати не на розширенні квоти, а на її повному скасуванні. Як компромісний варіант: запропонувати залишити квоту в 100 тис. т для харчового спирту, але повністю зняти обмеження для паливного етанолу.
І додає, Київ може нагадати Брюсселю, що Україна односторонньо скасувала державну монополію на спирт і відкрила кордони для іноземної продукції. Це вже позначилося на торговому балансі: імпорт алкогольних напоїв (вина, коньяки, лікери) становить $500 млн, тоді як експорт у цій категорії — лише $40–50 млн, а біоетанолу — $70 млн.
«А тепер нам ще хочуть обрізати експорт біоетанолу? Це несправедливо!», — зауважує Тарас Миколаєнко.
Крім того, імпорт українського етанолу може сприяти оптимізації транспортної логістики: порожні бензовози, які повертаються з ЄС до України, можуть перевозити біоетанол, що зменшить транспортні витрати та підвищить ефективність логістичних потоків, нагадав Тарас Миколаєнко.
Як сприйняли новину українські виробники біоетанолу
Галузь біоетанолу в Україні продовжує розвиватися і інвестують в неї не лише агрохолдинги, а й компаній, що займаються торгівлею нафтою та нафтопродуктами. Наразі відомо про будівництво кількох біоетанольних заводів у західних областях.
Якщо виробництво біоетанолу в Україні зростає, а ЄС намагається обмежити його доступ на свій ринок, чи не викликає це занепокоєння у виробників?
Ми звернулися із запитами до кількох українських виробників біоетанолу, але відповідь отримали лише від VITAGRO.
Трохи про сам завод компанії. Щомісяця він виробляє 3,3 тис. м³ біоетанолу, річна потужність становить до 36 тис. м³. На виробництві збудовано окремий цех для виготовлення DDGS — сухої зернової барди, що використовується як білкова добавка у кормах для тварин. Поки VITAGRO не планує розширювати потужності, однак розглядає проєкт по ще одному побічному продукту — зрідженому СО2. Зараз він на етапі вибору технології та планування проєкту.
Біометан компанія експортує до ЄС — як у західні, так і в центральні та східні країни. Якщо ж Брюссель таки запровадить квоти, компанія має альтернативу.
«Альтернативна стратегія має бути завжди. Звісно, ми сподіваємось, що буде справедливий розподіл квот або взагалі їх скасування. Якщо ні, то у нас є ще варіанти продажу поза територією ЄС. Але, враховуючи майбутню інтеграцію України в ЄС, ці квоти мають послаблюватись», — зауважив Євген Котляров, керівник проекту традиційних та відновлювальних видів палива групи компаній VITAGRO.
Новий закон не створить революції, але запустить процес
А як щодо продажу біоетанолу на внутрішній ринок? Тим більше, що з 1 травня 2025 року в усіх автомобільних бензинах, що реалізуються в оптовій та роздрібній торгівлі, має міститися не менше 5% рідкого біопалива (біокомпонентів). Вимога не поширюється на бензини з октановим числом 98 і вище, поставки Міноборони, Держрезерву і створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.
Законом також передбачено штраф у більш ніж 21 тис. грн за реалізацію 1 тис. л бензину без необхідної частки біоетанолу.
Євген Котляров говорить, що наразі VITAGRO веде переговори з кількома гравцями ринку, але про конкретні домовленості говорити зарано. Головний недолік у тому, що такі пропозиції сильно програють у порівнянні з пропозиціями покупців з ЄС. Також компанія бачить проблему у неготовності підзаконних актів для забезпечення правильної роботи нового закону.
«Але виробники біоетанолу, і ми у тому числі, готові ділитися експертизою та баченням розвитку ринку, щоб закон повноцінно запрацював», — говорить Євген Котляров.
Тим часом Тарас Миколаєнко зауважує, що ухвалення нового закону не стане революцією для ринку пального. Запровадження обов’язкової 5% домішки біоетанолу означає додатковий попит на близько 80 тис. т біопалива, що еквівалентно переробці 240 тис. т кукурузи. Проте, на його думку, навіть цей обсяг стане своєрідною «подушкою безпеки» для вітчизняних виробників біоетанолу.
Більше того, закон може запустити ланцюгову реакцію: кожна нафтова компанія почне будівництво власного біоетанольного заводу.
Готовність нафтових компаній
ОККО готова до нових вимог до складу бензинів з 1 травня. В компанії після повномасштабного вторгнення перебудували постачання пального на АЗК мережі, і відтоді контрактують його на європейських ринках.
«А там достатньо пропозицій бензину з додаванням біопалива, тож з набуттям чинності нових вимог для реалізації мережа буде завозити пальне, яке вже матиме у складі 5% рідкого біопалива», — розповіли в ОККО.
Склад пального, що реалізується в мережі ОККО, вже понад 10 років системно контролює Центр паливних випробувань TFC, що має діючу акредитацію на випробування автомобільних бензинів (мережа з близько 20 стаціонарних та мобільних лабораторій в складі групи). Лабораторії працюють на сучасному обладнанні, яке дозволяє, серед інших параметрів якості та складу бензину визначати в тому числі і частку біопалива. Отже, технічно ОККО готова і до контролю складу бензину згідно нових норм.
В компанії також повідомили, що в перспективі ОККО планує не тільки забезпечити потреби в біоетанолі самостійно (після завершення будівництва власного біоетанольного заводу потужністю 83 тис. т), а й продавати вироблений продукт на зовнішньому та внутрішньому ринках.
Будівництво заводу вже стартувало. Біопаливо, що вироблятиметься на новому заводі, відповідатиме вимогам Директиви ЄС про відновлювану енергетику (RED III).
Директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн зазначає, що наразі в Україні немає ажіотажу серед «бензинових» компаній щодо купівлі вітчизняного біоетанолу. Основна причина — закон дозволяє імпортувати бензин, уже змішаний із біоетанолом, і більшість мереж збирається обрати саме цей варіант для виконання норм закону.
Втім, існує й інший шлях — самостійне виробництво такого бензину. Однак це непросте завдання, адже воно потребує значних інвестицій у лабораторії та резервуарні парки.
«Побудувати резервуари — це означає ризик стати ціллю для росіян. В цілому процес виготовлення бензину з біоетанолом значно складніший, ніж здається на перший погляд», — пояснює Сергій Куюн.
За його словами, це не просто «додати спирт у резервуар і перемішати». Потрібно провести дослідження якості отриманого продукту, а для цього необхідна сучасна лабораторія, що вимагає мільйонних інвестицій.
Сергій Куюн
Директор
«Консалтингової групи А-95»
«Контроль якості будь-якого бензину, а тим паче з додаванням біоетанолу — критично важливий. Це складний процес, який у Європі доводили до досконалості роками, навчаючись на помилках та проводячи численні дослідження. У нас же багато хто вважає, що змішати біоетанол із бензином можна прямо у бензовозі дорогою на заправну станцію», — наголошує експерт.
Сергій Куюн також звертає увагу, що біоетанол як і будь-який інший компонент змінює експлуатаційні характеристики пального, зокрема рівень кисню. Помилки в пропорціях можуть негативно вплинути на роботу двигунів. Крім того, біоетанол є гігроскопічним — він вбирає вологу з подальшим розшаруванням бензину, що робить його непридатним для використання. Щоб цього уникнути, необхідно використовувати спеціальні хімічні компоненти.
«Це не так, що компанія просто ставить бочку, закуповує біоетанол у вітчизняного виробника і починає його змішувати. Це надзвичайно складний технологічний процес, де будь-яка помилка може коштувати бізнесу репутації. Якщо бензин розшарується через надмірне поглинання вологи, водії отримають неякісне пальне, а компанія — серйозні збитки. У такому випадку для бізнесу це може означати кінець», — додає експерт.
Чи подорожчає бензин через додавання біоетанолу
Сергій Куюн вважає, що додавання 5% біоетанолу не призведе до суттєвого зростання цін на бензин. За його словами, українські трейдери звернуться до постачальників із Литви, Польщі, Німеччини чи Румунії, щоб законтрактувати бензин із 5% біоетанолу. Проте у відповідь можуть почути: «Ми виробляємо для внутрішнього ринку паливо із 7% вмісту. Щоб виготовити окремо для вас 5%, потрібні додатковий резервуар і виробнича лінія, що означає додаткові витрати».
У результаті трейдерам доведеться доплатити кілька доларів за тонну, але ця сума незначна й не дає підстав для спекуляцій.
Сергій Куюн
Директор
«Консалтингової групи А-95»
«Це може бути подорожчання на 10, можливо, 20 копійок за літр. Проте навряд чи це суттєво вплине на кінцеву вартість пального», — резюмує експерт.
