Без росії: Як працюють тимчасові експортні коридори, що зі ставками фрахту та страхуванням суден
Таки вдалося. Тимчасові коридори з портів Великої Одеси працюють. Ми проаналізували, що цьому передувало і чи можливе повернення до традиційного «зернового коридору».
Відразу зауважимо, що багато з того, що ми знаємо про роботу тимчасових коридорів, не публікуємо через підвищену увагу ворога до цієї теми. Тому в матеріалі подаємо або нейтральну інформацію, або ту, яка вже була оприлюднена експертами та владою.
Тимчасові коридори. Що це?
Це нові тимчасові маршрути руху для торговельних суден, які прямують до чорноморських портів, або виходять з них.
Про те, як виглядають ці маршрути, розповів керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко у подкасті «(не)Безпечна країна». Отож судна виходять з портів Великої Одеси і йдуть до острова Зміїний. На цьому шляху безпеку їм забезпечує Україна. Далі судна потрапляють до територіальних вод (12-ти мильної суверенної зони) Румунії, потім Болгарії, Туреччини і виходять до Босфору.
До проходу маршрутами допускаються судна, власники або капітани яких офіційно підтверджують готовність до плавання в умовах мінної небезпеки та військової загрози з боку рф.
Тимчасові маршрути почали діяти з 8 серпня 2023 р.
Чим відрізняються від «зернового коридору»?
По-перше, ніяких інспекцій суден у Босфорі.
По-друге, «зерновий коридор» був результатом домовленостей між ООН та Україною, а також між ООН та росією за посередництва Туреччини. За цими домовленостями, експортувати можна було тільки зерно. Оскільки росія вийшла з угоди, то і накладати обмеження вона не може. Тому тимчасові коридори можна використовувати для транспортування будь-яких вантажів. Що ми вже і робимо.
віце-прем'єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України
«Памʼятаю, як в останні місяці роботи зернової угоди, коли росіяни блокували її роботу, не можна було нічого планувати, аграрії нарікали, що такий коридор взагалі не потрібен. Плюс нинішніх коридорів — металурги можуть почати нарешті працювати».
По-третє, тепер ми самі можемо контролювати ситуацію з експортом і не йти на поступки росіянам.
Нагадаємо, що нещодавно Bild опублікувала секретний лист генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша до російського міністра закордонних справ сергія лаврова. В ньому Гутерріш пропонує дозволити російському державному банку повернутися до SWIFT, застрахувати російські кораблі від українських атак у Чорному та Азовському морях та допомогти росії повернути активи в ЄС, які були заморожені санкціями. І це все аби тільки вона повернулася до «зернового коридору».
То скільки вийшло суден?
Станом на 4 жовтня тимчасовими коридорами скористалося 12 суден, повідомив у Facebook Андрій Клименко. З них станом на 5 жовтня 8 вже вийшли.
А якщо враховувати ті судна, які після повномасштабного вторгнення були заблоковані і упродовж серпня-вересня змогли вийти через ці коридори, то загалом маємо 17 суден.
У порти заходять в тому числі і великі судна. Про це 2 жовтня в ефірі телемарафону сказав міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
Микола Сольський
міністр аграрної політики та продовольства України
«Якщо ще тиждень-півтора назад заходили маленькі кораблі. Перший, нагадую, був взагалі на 4 тис. т зерна. Зараз це кораблі розміром орієнтовно в 10 разів більші. Це свідчить, що ринок акуратно, але вже почав довіряти цьому коридору і в черговий раз почав довіряти українським військовим та всім іншим, хто змогли зробити цей коридор».
Але заходять також невеликі судна на 5 тис. т. І цьому є декілька пояснень, говорить співзасновник та комерційний директор логістичної компанії Soul Marine Іван Ніякий. По-перше, судна зараз вантажаться по прямому варіанту з автомобілів. Бо через прильоти по зерносховищам власники не ризикують складати багато вантажу в одному місці.
Іван Ніякий
співзасновник та комерційний директор логістичної компанії Soul Marine
«Насправді 5-тисячник — це 200 автомобілів. Завантажити можна за добу. По-друге, чим менше судно, тим і ризики менші. Бо одна справа потрапити в інцидент з панамаксом, а інша — з невеликим судном. Тому зараз судновласники за допомогою таких невеликих суден вивчають шлях, прокладають дорогу, скажімо так».
І скільки агропродукції вдалося вже вивезти?
За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, тільки за вересень через тимчасові коридори вивезено 50 тис. т продукції, в тому числі залізної руди і аграрних вантажів.
Як це стало можливо?
Досить цікаво передісторію розповів Андрій Клименко у подкасті «(не)Безпечна країна». Ми зупинимося на основних моментах з його розповіді.
Отож, спочатку про сам маршрут. До закриття «зернового коридору» українські морські гідрографи провели вимірювання рельєфу морського дна, щоб впевнитись, що судна з осадкою 8 м і 12 м можуть пройти якомога ближче до узбережжя Одеської області. Бо саме на цьому відрізку українські військові зможуть гарантувати безпеку проходу.
В середині липня, коли росія вийшла з «зернової ініціативи», українська делегація презентувала цей план у Лондоні, в штаб-квартирі Міжнародної морської організації (IMO). Після того, як ІМО визнала право України на вільне торговельне судноплавство, що гарантовано міжнародним морським правом, з Одеси пішло перше судно.
Тоді виникає питання, а чому ми раніше не використовували цей маршрут, а танцювали під дудку росії?
Бо тоді росія ще контролювала Чорне море, а зараз — ні.
Андрій Клименко пояснює, що відправка суден через чорноморські порти можлива завдяки копіткій роботі Військово-Морських сил України, Сил оборони Півдня, Сил спеціальних операцій ЗСУ та СБУ.
Андрій Клименко
керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень
«Вони провели талановиту операцію, яка включала в себе удари по російських ракетних кораблях, влучні удари по головній базі чорноморського флоту росії в Севастополі, знищення радіолокаційних засобів на морських платформах, що були захоплені між одеським регіоном та Кримським півостровом. Близько 10 атак було здійснено українськими безекіпажними катерами на російські патрульні та розвідувальні кораблі. І хочу підкреслити, що ці атаки здійснені на відстані 120-170 км від протоки Босфор. Там де постійно присутні російські військові кораблі, які робили вигляд, що контролюють «зерновий коридор»,
Очевидно також і те, що на узбережжі Одеської області було посилено берегову охорону та протиповітряну оборону. В іншому випадку судна просто були б атаковані росіянами.
Чи зможемо ми і надалі контролювати маршрут?
Андрій Клименко впевнений, що так. В подкасті «(не)Безпечна країна» він наводить два аргументи.
- Приблизно місяць тому Президент вручив бойовий прапор 385-й окремій бригаді морських безпілотних комплексів спеціального призначення Військово-Морських сил ЗСУ. А це означає, що Україна розгорнула потужне з’єднання морських безекіпажних катерів.
- 27 лютого 2022 р. Туреччина закрила Босфор і Дарданелли в Чорному морі для всіх військових кораблів. Інколи там ходять катери берегової охорони Румунії та Болгарії на спільні навчання з Туреччиною.
Андрій Клименко
керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень
«Це означає, що поки не буде підписана мирна угода після Перемоги України, або поки не відбудеться якась подія, що кардинально змінить політику Туреччини, в Чорному морі нових військових кораблів не буде, в тому числі і наших».
Які ще є ризики для торгових суден?
На завантаження суден у чорноморських портах потрібно декілька днів. А під час цих двох-трьох днів росія може вдарити дронами або ракетами по портовій інфраструктурі, пошкодити і судна, і вантажі.
Олександр Кубраков каже, що звісно, інциденти в роботі тимчасових коридорів можуть статися, оскільки в країні продовжується війна.
Олександр Кубраков
віце-прем'єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України
«Якщо щось станеться з нашим цивільним судном — нам є чим відповісти. І ворог це розуміє. Зараз вони сфокусувалися на портовій інфраструктурі. Аби нам не було як експортувати».
За словами Кубракова, пріоритет номер один зараз — захистити південну частину, де знаходяться порти. Він розраховує, що ППО там буде покращено.
Крім того, ще існує мінна небезпека. Нещодавно повідомлялося про судно, яке, ймовірно, підірвалося на міні неподалік порту Суліна. Андрій Клименко говорить, що кожного дня там перебуває близько 100 суден, які йдуть до румунських та українських портів. Тому він має надію, що після цього інциденту болгарська та румунська сторони зроблять спільне чергування за участю мінних тральщиків, аби зменшити цю небезпеку.
Також 4 жовтня Міністерство закордонних справ Великобританії повідомило, що росія може встановити морські міни на підходах до українських портів. «росія майже напевно хоче уникнути відкритого затоплення цивільних суден, натомість фальшиво буде звинувачувати Україну в атаках на цивільні судна в Чорному морі», — говориться в повідомленні.
Хто компенсує страхові ризики?
У серпні Україна оголосила про створення гарантійного фонду у $500 млн для тих суден, які постраждають від російської агресії.
Також нещодавно британський страховий брокер Miller оголосив, що разом з технологічною компанією Clearwater Dynamics (CWD) та українським урядом розробили інструмент покриття військових ризиків для тих суден, які йдуть тимчасовими коридорами.
Як він буде діяти? Є спеціальна програма, яку розробила CWD. Вона дозволяє в режимі реального часу моніторити ситуацію у морському коридорі. Причому як під час транзиту суден, так і під час перебування їх у порту. Завдяки цій програмі страховики Lloyd’s будуть отримувати всю необхідну їм інформацію для страхування суден.
Директор BPG Shipping Геннадій Іванов говорить, що страховка на початку роботи тимчасового коридору складала 3% (наприкінці травня вона була на рівні 0,75-1%).
У якому режимі працюють порти?
Наразі всі три ключові чорноморські порти відновили прийом суден для експорту. Андрій Клименко у Facebook зауважив, що 1 жовтня з Південного та Чорноморська вийшло 3 завантажених судна, і ще 5 суден прибуло на завантаження.
Андрій Клименко
керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень
«Чому кількість 5 суден за день важлива? Тому що саме 5 суден на день прибували до портів Великої Одеси в вересні-жовтні 2022 року, тобто під час більш-менш нормальної роботи «зернового коридору» за участі України, Туреччини, ООН та рф».
За нашою інформацією, за останні тижні зріс вагонопотік до портів Великої Одеси. На жаль, в цілях безпеки не можемо надати більш розширену інформацію.
Що зі ставками фрахту у портах?
Микола Сольський в ефірі телемарафону 2 жовтня сказав, що від часу, коли тимчасовим маршрутом пішли перші судна, фрахт з портів Великої Одеси подешевшав на 30-40%.
Микола Сольський
міністр аграрної політики та продовольства України
«Це все одно дуже дорого, але це вже значно дешевше, ніж пару тижнів назад. Ми очікуємо такого зниження і далі, надіючись на роботу наших військових і всіх дотичних до цього процесу людей».
Геннадій Іванов говорить, що ставки фрахту зараз приблизно на рівні вересня минулого року, коли «зерновий коридор» тільки почав працювати. За його словами, у перший тиждень, коли до українських портів почали заходити судна, в ставку закладалися всі можливі ризики, в основному це стосувалося преміальності. На другий тиждень ставки знизились і зараз вони стабілізувалися та знаходяться на рівні початку «зернового коридору».
Геннадій Іванов
директор BPG Shipping
«В цілому фрахтовий ринок виріс, не можна порівнювати нинішній фрахтовий ринок з тим, що був в травні. Індекс BDI виріс і Чорне море зараз більш активне за рахунок того, що почався зерновий сезон».
А за інформацією аналітиків Spike Brokers, ставки морського фрахту високі через обмежену пропозицію флоту.
«Індикації щодо фрахту на зерно «хенді» з Чорноморська до Іспанії все ще залишаються на рівні 60-65$/т», — зауважують аналітики.
Чи можливе повернення до «зернового коридору»?
Андрій Клименко написав у Facebook, що не виключає, що росія сама скоро почне просити про поновлення «зернового коридору».
Андрій Клименко
керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень
«Чомусь мені здається, що росія вже жаліє, що вийшла з «Чорноморської зернової ініціативи». І була не проти повернутися. Не здивуюсь, якщо скоро ми побачимо відповідні пропозиції через Туреччину та/або ООН».
Іван Ніякий теж вважає, що як тільки повноцінно запрацюють тимчасові коридори, росія почне говорити про відновлення «зернової ініціативи».
Іван Ніякий
співзасновник та комерційний директор логістичної компанії Soul Marine
«Раніше у нас не було іншого виходу, а зараз нам не можна домовлятися з країною-агресоркою та ставити у залежність від неї експорт — чекати, чи пропустить судна, чи ні. Сама, поки перекривали нам експорт, свій нарощувала. Причому по всім показникам. Ну підпише вона меморандум, отримає свої плюшки, і що далі? А далі не буде виконувати ті обов’язки, які на себе взяла. Тому іншого виходу, як воєнним шляхом забезпечити нам експорт, я не бачу».
Як росія відреагувала на тимчасові коридори?
Як країна-терорист: почала завдавати масованих ударів по Одеській області, погрожувати атаками на цивільні судна, які будуть прямувати в українські порти.
А от офіційної реакції не було. У кінці серпня на брифінгу у прес-секретаря президента росії дмітрія пєскова запитали, чи може вихід суден з портів Одеси якось позначитися на перспективах відновлення зернової угоди. Він відповів, що не може.
«Перспектива відновлення зернової угоди безпосередньо залежить від предметного, не на словах, а на ділі виконання обіцянок, які були перед російською стороною… Це зовсім інша субстанція, і тут наше військове відомство, безумовно, здійснює необхідний моніторинг», — сказав пєсков.
російські ЗМІ публікують інформацію про вихід кораблів з портів Одеси. Ця інформація також активно поширюється і коментується в російських Телеграм-каналах. Бідкаються, «що альтернативний коридор працює на ура і без них».
Водночас росія була б не росією, якби не поширювала фейкові новини. Нещодавно, була закинута качка, що росія повертається до зернової ініціативи з 5 листопада. Мовляв, договір парафований (попереднє підписання ініціалами уповноважених осіб документу, у розробці якого вони брали участь) міністрами оборони Туреччини, України та росії і рада безпеки рф його підтримала.
Не ведемся на кремлівські вкиди, а довіряємо тільки перевіреній інформації.
Як запевняє Тарас Висоцький, Україна і надалі не розглядає жодні варіанти співпраці з рф щодо повноцінного агроекспорту морем. Натомість працює над цим питанням з ООН, Туреччиною та іншими західними партнерами.
