Переробка сої в Аргентині зменшується через негативну економічну ситуацію

У 2023/24 МР Аргентина може переробити 40-42 млн т сої, що є великим обсягом, однак продуктивність переробної промисловості буде залежати від обсягу продажів фермерів, сказав Хав’єр Патіно, агроном Університету Буенос-Айреса, колишній заступник міністра з питань тваринництва та сільськогосподарських ринків, під час своєї онлайн презентації на Trend & Hedge Club 3 липня.

Підписуйтесь на наш Telegram: все про внутрішнє життя агрохолдингів

«Поточні темпи переробки сої в Аргентині відповідають середнім за останні роки. Квітень-червень зазвичай є місяцями піку. Офіційних даних про об'єми переробки за червень ще немає, але ми можемо припустити, що це близько 3,8-3,9 млн т», — зазначив Патіно.

Він додав, що цього року частка імпортної сої в загальному обсязі переробки в Аргентині значно зросла. У січні-травні 2024 року країна імпортувала 3,37 млн ​​т сої, в основному з Парагваю, що є другим за величиною обсягом після 2023 року (4,42 млн т), коли місцевий врожай різко знизився через погоду.

«Частка імпортної сої досягла 20% при звичайних 5-10%. Це вище середнього історичного показника, і відбувається це в період збору врожаю. Причини такої тенденції — скористатися перевагами високого врожаю в Парагваї, а також компенсувати недолік продажів аргентинськими фермерами», — пояснив експерт.

За словами Патіно, подальші темпи переробки сої в Аргентині залежатимуть від поведінки фермерів, яка, у свою чергу, буде залежати від спреду між фінансовим і експортним доларами.

«Коли спред зменшується — продажі фермерів зростають, і навпаки. Станом на 1 липня розрив був близько 40%, тоді як наприкінці травня він становив 28%. Збільшення спреду є причиною зниження продажів сої приблизно на 44% у червні», — зауважив Патіно.

За його словами, негативне економічне середовище змусить фермерів бути стриманими продавцями, що збільшить кінцеві запаси сої до 7 млн т.

Читайте також: В Аргентині очікують, що новий врожай пшениці перевищить минулорічний на понад 40% 

Євгенія Тулаїнова, Latifundist.com, 2024 р.