Фінал Росток-Холдингу. Чому колишній агрохолдинг із топ-30 латифундистів продає останні активи
Джерело фото: Latifundist.com
«Росток-Холдинг» — колись досить велика аграрна група з земельним банком в Чернігівській та Сумській областях, на піку обробляла понад 60 тис. га. Низка корпоративних конфліктів і повномасштабне російське вторгнення максимально ускладнили діяльність холдингу: площі в обробітку поступово скоротились до 13 тис. га. Фінально, 7 травня АМКУ дозволив продаж залишків активів «Росток-Холдингу» громадянину України через швейцарську компанію.
Це іноземна інвестиція в північні прифронтові області? Чому холдинг втрачав позиції, та чи було це закономірним? Чому судовий конфлікт з співзасновником горілчаної компанії Nemiroff коштував «Росток-Холдингу» мільйони доларів? Деталі в нашому тексті.
Швейцарський чи український покупець?
Сьогодні АМКУ погодив три заявки на купівлю громадянином України трьох підприємств північної Чернігівщини. Мова йде про ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції», ТОВ «Демор» і ТОВ «Новгород-Сіверський елеватор», бенефіціарами яких є Віктор Купавцев (по 51% в статутному капіталі кожної компанії) та його син Дмитро Купавцев (по 49%). Невідомий покупець з України планує набути контроль над активами через швейцарську зернотрейдингову компанію-нерезидента UTF AG із міста Баар.
Але хто стоїть за UTF AG? За даними Latifundist.com, ця компанія пов'язана з Кролевецьким комбікормовим заводом (ККЗ), і є його ключовим торговим партнером за кордоном. Примітно, що в Linkedin працівники ККЗ вказують місце роботи як UTF AG/Kroagro, тобто в прив'язці до швейцарської компанії.
UTF AG залишила в Україні невеликий цифровий слід, але короткий моніторинг показує: так, вона працює в північних областях. Наприклад, в лютому 2026 року Господарський суд Сумської області стягнув з UTF AG $1,5 млн боргу за раніше отриману сільгосппродукцію.
За нашими даними, угода охоплює залишки активів аграрної групи. Це близько 13 тис. га земельного банку, з яких приблизно 3 тис. га розташовані у прикордонні з РФ і фактично не обробляються. Ще в угоду входить Новгород-Сіверський елеватор ємністю 33,5 тис. т, та молочна ферма на 300 дійних корів.
У випадку успішного продажу майна, ККЗ суттєво зміцнить свої позиції на ринку й увійде до топ-10 агрохолдингів з 108 тис. га, тоді як зараз він на 13-му місці з 95 тис. га. Натомість «Росток-Холдинг» остаточно зникне з аграрної карти України.
І в «Росток-Холдинг», і в ККЗ нам сказали, що поки не готові коментувати угоду.
Після продажу цих трьох компаній у Віктора Купавцева не залишиться юркомпаній з аграрною спеціалізацією. Крім них, у його власності знаходиться автобізнес ТОВ «ВКМ» та продовольчий ритейл МП «ВІДІКОН». Дмитро Купавцев залишається бенефіціаром ТОВ «КАРГО СОЛЮШНС», що спеціалізується на вантажному автотранспорті, та ТОВ «ПресижнАгроТех» — наданні сільгосптехніки в оренду.
З молока — в зерно
Якщо ж звернутися до історії «Росток-Холдинг», то починалася вона… з молока. У 1993 році група зайшла в тваринництво через «Ічнянський завод сухого молока та масла» та «Срібнянський молокозавод». Але вже за десять років зробила ставку на вертикально інтегрований агрохолдинг із землею, елеваторами та власною інфраструктурою.
У 2003–2009 роках група активно нарощує земельний банк, купує комбікормовий завод і молочні ферми (в 2018-му поголівʼя налічувало 1100 голів дійного стада), які мали забезпечувати сировиною переробку. Паралельно розвивався зернотрейдинговий напрямок, в 2020-му компанія перевалювала біля 1 млн т зернових.
Наступним етапом стала розбудова елеваторів. У 2011 році в Ічні запустили першу чергу елеватора, а згодом — ще один об’єкт у Глухові на Сумщині. До 2013 року сумарні потужності одноразового зберігання перевищили 80 тис. т, а земельний банк зріс до 40 тис. га.
Пік зростання припав на 2014–2018 роки. Тоді «Росток» придбав «Новгород-Сіверський елеватор», розширив зерносушильні потужності та модернізував тваринницькі ферми. Земельний банк зріс до 60 тис. га, а сам холдинг увійшов у топ-30. Перевагою роботи в Чернігівській та Сумській областях до великої війни була стабільна волога — чинник, який не могли забезпечити центральні регіони у посушливі роки.
В 2018 році тодішній СЕО холдингу Валерій Ласьков розповідав нам в інтервʼю, що часи гонитви за великими земельними масивами минули. Компанія тоді провела стратсесію і вирішила зосередитися на ефективності, а не на подальшому розширенні зембанку.
Що підкосило холдинг
Того ж року «Росток» опинився в центрі одного з найгучніших корпоративних конфліктів у аграрному секторі. Суперечка між акціонерами Віктором Купавцевим і його партнерами Яковом Грибовим та Віктором Кияновським переросла у судові баталії, арешти активів і зерна. Зрештою АРМА взяла холдинг під управління, але холдинг втратив можливість нормально обслуговувати кредити та продавати вирощений товар.
Врегулювання конфлікту відбулося поетапно — фінальні документи підписали на початку 2020 року. Але ціна компромісу виявилася чималою: Кияновський отримав агропідприємства Ічнянського району з 11,3 тис. га і вийшов зі складу бенефіціарів. Продали і «Ямполь-Інвест» — мінус ще 12,5 тис. га. Після реструктуризації в управлінні холдингу залишилося близько 35 тис. га. Трейдинговий бізнес на той момент вже фактично згорнули — надто великі ризики, надто мала маржа.
У 2020 році тодішній генеральний директор Андрій Шваб обережно говорив про перспективи: акціонери налаштовані розвивати компанію, але пропозиції про продаж не виключені.
Однак вже в жовтні наступного року АМКУ надав дозвіл Кролевецькому комбікормовому заводу на придбання частки в статутному капіталі «Росток-Холдингу». На практиці продали найбільший — Глухівський кластер з однойменним елеватором.
| «Росток-Холдинг» станом на 2021 рік обробляв 15,7 тис. га, мав елеваторні потужності в 39,6 тис. т одноразового зберігання та одну молочну ферму, яку того ж року реконструювали. EBITDA компанії, за її даними, знизилася з $8,3 млн у 2020 році до $5,9 млн у 2021-му та $3 млн у 2022 році. Загальний борг групи в кінці 2021 року досяг $7,8 млн. |
Після 2022 року: бізнес в прикордонній зоні
Проте найсильнішим ударом по «Росток-Холдингу» стало повномасштабне російське вторгнення. Частина земель опинилася в тимчасовій окупації. Молочна ферма в Грем'ячі біля кордону з РФ потрапила в зону активних бойових дій: молоковози туди не могли проїхати, тому продукцію безкоштовно роздавали людям, або просто виливали.
«Росток-Холдинг» стоїть перед вибором: звільнити 200 працівників і залишити 700 пайовиків без орендної плати
Читати такожЗа два місяці після деокупації новий генеральний директор Дмитро Купавцев прийняв рішення про релокацію ферми — купили нове приміщення, провели реконструкцію, перевезли все поголів'я.
Приблизно 4 тис. га у двадцятикілометровій прикордонній зоні компанія взагалі перестала обробляти через заміновані поля, ризик обстрілів та небезпеку для механізаторів. Фактично в обробці лишалося близько 10 тис. га.
«В прикордонних зонах Чернігівщини земля взагалі нікому не потрібна. Навіть після закінчення бойових дій ці землі можуть залишитися без обробки на 5-7 років, тому що люди туди бояться навіть заходити. Не впевнений, що ця земля буде потрібна холдингам», — розповідав він в інтерв'ю у 2024 році.
А за рік до цього він прямо казав, що компанія стоїть перед вибором — звільнити 200 працівників і залишити 700 пайовиків без орендної плати, або продовжувати накопичувати збитки. Бізнесмен не бачив сенсу брати ще один кредит і заходити в наступний збитковий рік.
Купавцев розповідав, що в Новгород-Сіверському районі вже другий рік багато підприємств взагалі не сіються, поля стоять у бур’янах, а ринок переповнений пропозиціями продажу.
«Навіть у 90-ті ми щось сіяли і потихеньку працювали. Тому якщо ситуація і далі так буде розвиватися, то зовсім скоро агропідприємства масово почнуть закриватися», — казав він тоді.
Менш ніж за три роки це попередження стало реальністю і для самого «Росток-Холдингу».
Костянтин Ткаченко, Олексій Козаченко, Наталія Родак, Latifundist.com
