Можливе обмеження судноплавства в Азовському морі підняло ціни на пшеницю. Чи подорожчає зерно в Україні
Пшеничні ф’ючерси у Європі та США різко зросли на тлі можливого обмеження судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці. Вересневий контракт на MATIF додав близько 10€/т, а ф’ючерс на SRW-пшеницю на CBOT — майже $10/т. Водночас для українського ринку це не обов’язково означатиме зростання цін через ризики для портів та експортної логістики.
Як розповів Latifundist.com партнер Barva Invest Богдан Костецький, найрізкіший рух котирувань почався після повідомлень про можливе засідання російського Радбезу та можливе обмеження судноплавства через Керченську протоку й Азовське море.
Контекст. На ринку поширилась інформація, що Росія може обмежити або тимчасово закрити судноплавство через Азово-Донський канал та Керченську протоку на 3–4 тижні. Деякі оператори навіть припускали, що вже завантаженим суднам можуть заборонити вихід у море, змусивши їх чекати або розвантажувати вантажі. Водночас ця інформація наразі не підтверджена.
«Сьогодні пшениця на біржах різко пішла вгору: вересневий ф’ючерс на MATIF додав близько 10 €/т, а вересневий контракт на м’яку червонозерну озиму пшеницю на CBOT у моменті зростав приблизно на 3,5%, або майже на 10$/т. Найрізкіший рух почався після повідомлень про можливе засідання російського Радбезу і можливе обмеження не лише проходу через Керченську протоку, а й загалом трафіку в Азовському морі», — сказав він.
За словами Костецького, через Азовський басейн може проходити близько 10 млн т із приблизно 45 млн т російського зернового експорту. Йдеться переважно про перевезення невеликими костерними суднами.
Він вважає, що нинішній біржовий стрибок пов’язаний не лише з ризиком зупинки азовського експорту, а й із панічним закриттям коротких позицій на біржах у Парижі та Чикаго.
«Ринок закладає ризик того, що експорт пшениці з Чорноморського басейну може бути суттєво обмежений. Але для України така ескалація не обов’язково є позитивною. Відповіддю Росії, найімовірніше, будуть спроби максимально пошкодити наш експортний ланцюжок — портові потужності та судна», — сказав Костецький.
За його словами, теоретично обмеження російського експорту через Азовське море могло б підтримати український ринок пшениці, який нині торгується слабко. Проте нові ризики для українських портів можуть ще більше звузити експортну логістику та знизити готовність покупців працювати з українським зерном.
«Поки ескалація триватиме, міжнародні біржі можуть залишатися міцними. Але українські внутрішні ціни водночас можуть бути депресивними через ризики для логістики та експорту. Коли напруга спаде, біржі, ймовірно, відкотяться, а наш внутрішній ринок почне нормалізуватися», — додав він.
Костецький також не очікує, що можливе скорочення російських поставок через Азов автоматично збільшить попит Туреччини на українську пшеницю. За його оцінкою, Туреччина отримала великий власний урожай і може скоротити імпорт пшениці з 5,5 млн т минулого сезону до приблизно 2,5–2,9 млн т цього сезону.
Крім того, країна переважно потребуватиме високоякісної пшениці та посилюватиме вимоги до імпорту, захищаючи внутрішній ринок.
Не очікує він і значного зростання цін на внутрішньому ринку на пшеницю.
«Виробники фактично не продають зерно: врожайність хороша, але ціни їх не влаштовують, тому пшеницю переважно везуть на склади», — підсумував Костецький.
В ASAP Agri в свою чергу зазначають, що до вечора п’ятниці ринок чорноморської пшениці отримав бичачий сигнал, на який давно чекав.
Водночас в агенції вважають, що вплив буде обмеженим і стосуватиметься передусім поставок через порти Кавказ і Тамань, які залежать від проходу Керченською протокою.
Пшеницю з Азовського моря здебільшого постачають малотоннажними суднами до Мармурового моря, однак нині обсяги цього потоку залишаються невеликими.
«Останні ціни продажу з азовського напрямку були дуже низькими. За наявною інформацією, останні партії російської пшениці з протеїном 12,5% до Мармурового моря продавали приблизно по $220/т CIF. Це майже на $30/т нижче, ніж місяць тому, і на $10/т нижче, ніж торік», — зазначив брокер Atria Brokers Саліх Карагьоз.
На думку ASAP Agri, у короткостроковій перспективі продавці можуть використати невизначеність навколо Азовського моря та Керченської протоки як аргумент для підвищення цін. Однак загальний вплив на ринок залишатиметься обмеженим, доки російські глибоководні порти Чорного моря продовжують працювати.
Засновник Marelis Navigation S.A. Костянтин Соболь звертає увагу, що азовські перевезення значною мірою обслуговують костери та судна типу «ріка-море». Через невелику осадку й обмежені технічні можливості такий флот переважно працює на коротких маршрутах між Азовським і Чорним морями, зокрема в напрямку Туреччини.
«Якщо навігацію в Азовському морі обмежать, частина костерного флоту та суден типу “ріка-море”, які працювали з російськими портами, залишиться без вантажів. Вони не можуть просто перейти на далекі морські маршрути, тому шукатимуть роботу в Чорному морі — в Україні, Румунії, Болгарії та Грузії», — зазначив Соболь.
За його словами, частина цього флоту може перейти на український напрямок, зокрема до дунайських портів. Це збільшить кількість доступних суден для експортерів і може знизити ставки фрахту.
«На ринку побільшає костерів, а отже, фрахт для перевезень із Дунаю може піти вниз. Навіть кількохтижнева пауза в азовських відвантаженнях уже створює вікно для українських трейдерів», — додав він.
Читайте також: Слабкий попит і конкуренція з Росією тиснуть на ціни української пшениці
Костянтин Ткаченко, Latifundist.com, 2026 р.
