«Ситуацію можна описати одним словом — катастрофа». Російські фермери скорочують посіви озимої пшениці
Деякі російські аграрії планують скоротити посіви озимої пшениці на тлі фактичної зупинки експорту через ключові чорноморські порти країни. Це призвело до надлишку зерна на внутрішньому ринку та створює передумови для скорочення врожаю у 2027 році в найбільшого світового експортера пшениці, пише Bloomberg.
Відвантаження з Чорноморського регіону суттєво ускладнені з липня, коли Росія та Україна посилили атаки на зернові порти, елеватори та судна одна одної. Ситуація збіглася з великими врожаями, внаслідок чого аграрії обох країн накопичили мільйони тонн непроданого зерна. Це тисне на внутрішні ціни на тлі одночасного зростання виробничих витрат.
Десять з 11 малих і середніх російських аграріїв, яких неформально опитав Bloomberg, заявили, що цього року планують скоротити площі під пшеницею. Інтерв'ю, проведені протягом останніх трьох тижнів, також свідчать про посилення фінансового тиску та невдоволення аграріїв діями уряду, які вони вважають недостатніми для подолання кризи.
Озима пшениця, яку висівають із вересня до листопада, забезпечує близько 70% виробництва пшениці в Росії. Основну частину культури вирощують малі та середні господарства.
Скорочення пропозиції російського зерна може додатково посилити тиск на світові ціни на продовольство, які вже залишаються високими через геополітичні фактори та екстремальні погодні явища. Посилений Ель-Ніньйо також викликає побоювання щодо пропозиції у 2027 році. Ф'ючерси на пшеницю в Чикаго від початку року зросли більш ніж на 40%.
За словами голови Російського зернового союзу Аркадія Злочевського, станом на цей тиждень темпи сівби озимої пшениці відстають від минулорічних на 20–30%. Водночас цей показник ще може змінитися впродовж посівної кампанії.
«Ситуацію для мене та моїх колег-фермерів можна описати одним словом — катастрофа. Нічого не продається. Ми позичаємо гроші у родичів, аби просто виконувати поточні зобов'язання», — розповів аграрій із Ростовської області В'ячеслав Володченко.
Володченко планує засіяти пшеницею приблизно на третину менше площ, ніж торік. Усі десять опитаних Bloomberg аграріїв, які планують скорочення, заявили про намір зменшити площі на 15–40%.
Ще до загострення ситуації в Чорному морі російські аграрії скорочували площі під пшеницею на користь більш прибуткових культур, зокрема соняшнику та сої. Попри те, що світові ф'ючерси на пшеницю в серпні досягли трирічного максимуму, надлишкова пропозиція на внутрішньому ринку Росії спричинила падіння цін.
На початку цього місяця російська пшениця на умовах FOB торгувалася з дисконтом понад 150$/т до американської твердої червонозерної озимої пшениці. За даними Bloomberg, це найбільший розрив від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
У результаті в аграріїв залишається небагато варіантів. Вони можуть продавати зерно за низькими цінами, щоб погасити хоча б частину боргів і отримати кошти для проведення посівної, однак для багатьох це означає реалізацію продукції нижче собівартості.
«Боляче чути, що аграрії продають пшеницю за такі гроші. Такі ціни на пшеницю в нас були у 2004 році. Але тоді дизель і добрива коштували в кілька разів дешевше», — зазначив аграрій із Саратовської області Максим Вохлопов.
Через посилення українських атак на російську енергетичну інфраструктуру з кінця минулого року аграрії в Росії також зіткнулися з високою вартістю дизельного пального та періодичним його дефіцитом під час липневих жнив.
Міністерство сільського господарства Росії оголосило низку заходів для підтримки аграріїв, зокрема призупинення експортних мит і субсидування залізничних перевезень до альтернативних портів. Також розглядається додаткова підтримка, включно зі спрощенням доступу до агрокредитів, державними закупівлями зерна та додатковими субсидіями.
Водночас усі опитані Bloomberg аграрії заявили, що вважають ці заходи недостатніми, а їх запровадження — надто повільним.
Зберігати великий врожай до відновлення експорту та підвищення внутрішніх цін більшість господарств також не можуть через нестачу складських потужностей.
Максим Вохлопов уже другий рік поспіль не планує сіяти озиму пшеницю. Натомість він обирає сою, соняшник і ярий ячмінь, які менше залежать від експортних ринків.
«Навіть якщо всі порти незабаром відкриються і знову почнуть працювати, знадобиться багато часу, щоб позбутися цих запасів. Я не думаю, що ціни повернуться до попередніх рівнів щонайменше протягом наступних кількох років», — сказав він.
