У Латвії пояснили, чому наразі не можуть заборонити транзит російського зерна
Латвія наразі не може повністю заборонити транзит російського зерна або підвищити плату за використання залізничної інфраструктури для таких вантажів на 300%. Причина — ризик судових позовів на суму від 200 до 800 млн євро. Про це заявив прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс після засідання уряду, повідомляє LSM.
За словами прем'єра, російське зерно наразі не перебуває під санкціями ЄС. Крім того, вантажі, які йдуть транзитом через Латвію, вже належать міжнародним компаніям зі США, Швейцарії та Японії.
«Головна проблема полягає в тому, що ЄС має виключне право визначати як тарифні, так і транзитні питання. Ми можемо робити це за певних умов, але це означає конкретні ризики», — пояснив Кулбергс.
На засіданні уряду повідомили, що одностороння заборона транзиту може призвести до судових позовів проти Латвії на суму від 200 до 800 млн євро.
Кулбергс також навів приклад Литви, яка, за його словами, бере участь у судовому процесі за схожих обставин на суму 12 млрд євро. Прем'єр стверджує, що вже цього року країні, ймовірно, доведеться виплатити 450 млн євро.
Водночас Естонія на початку жовтня вирішила запровадити національні санкції, які забороняють транзит російського та білоруського зерна. Однак, як пояснив Кулбергс, на момент ухвалення рішення країна не мала чинних контрактів на такі перевезення.
У Латвії натомість уже укладені договори на транзит 300 тис. т зерна. Саме ці зобов'язання створюють ризики для запровадження аналогічної заборони.
Прем'єр також визнав, що під час ухвалення рішення про підвищення плати за залізничну інфраструктуру на 300% уряд не знав, що реалізувати його в такому обсязі неможливо.
Цього тижня Кулбергс планує обговорити ситуацію в Брюсселі. Раніше він разом із прем'єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом та президентом Литви Гітанасом Науседою звернувся до керівництва ЄС із закликом заборонити транзит російського зерна через територію Євросоюзу.
За словами латвійського прем'єра, країна наполягатиме на спільному рішенні на рівні ЄС, щоб уникнути фінансових ризиків від односторонніх обмежень.
