Продавай або помри? Про експорт, соняшник та кукурудзу

Судно RESILIENT AFRICA
Судно RESILIENT AFRICA з 3 тис. т пшениці вийшло з порту Чорноморськ та рухається в напрямку Босфору. Вересень, 2023 р.
Джерело фото: Facebook

В цьому матеріалі, знову пройдемося по самим гарячим темам — кукурудза і сонях. Що у нас там? Ростемо вже? Чи я закриваю цю сторінку і далі навіть читати не буду (короче, закривай, бо мабуть нічим не порадую).

Експорт чи внутрішній ринок?

Але, перед тим, як підемо утюжити царську сім'ю (сонях у нас цар, який займає значну частину полів і кукурудза — цариця і, наче пояснювати не потрібно), ось був матеріал про експорт, який може просісти до 35 млн т. І я з декількома колегами зачепився за цю тему. Один каже: «Брехло, да ми зараз як напряжемося, то....», інший перебиває і каже, що не потрібно сильно напрягатися, бо можемо штанці (перепрошую за французьку) обхезяти. Тому, стало цікаво подивитися це зі стелі цифра, чи таки чимось обґрунтована.

Жнива, ціни, нерви. Куди летять ціни на соняшник і кукурудзу
Читати також

Якщо затоваримо склади зерном, надалі, буде складно нормально торгувати. Взагалі, чому так багато розмов про той експорт. Ну продамо через рік... Подумаєш. Проте, нє всьо так адназначна...

Зерно — це, фактично заморожені гроші. Якщо фермери не зможуть його реалізувати в цьому сезоні, відповідно піде скорочення площ і наступного сезону зменшення виробництва. Ні, зрозуміло, що є аграрії, які готові закласти все зерно в склад і зберігати його там 2-3 роки, максимум 4. Але, ну це ж не бізнес. Хлопці по Західній Україні так часто бавилися цукром. Але, от прям всі культури скласти в склад і сидіти і дивитися… Не вірю. Все таки у нас  аграрна сфера заточена під бізнес. Тому, продавати будуть. Але, проблеми зі збутом породжують проблеми з майбутніми площами. Виходить якийсь маятник, що розгойдується.

У фізичній природі є дві форми маятників:

  1. Амплітуда наростає і система йде у рознос. У якийсь момент маятник відривається від основи і летить десь у (цензура), що по научному формулюється, як перейшов у новий фізичний стан.
  2. Амплітуда зменшується і ринок стабілізується. Посівні структури вирівнюються, не має сильних перекосів у пропозиції, запасах.
  3. Звісно, є варіант постійної амплітуди. Але, зазвичай, такі системи лабораторні і в природі не зустрічаються, як і сферичні коники у вакуумі.

Тому, щоб стабілізувати нашу аграрну систему, в першу чергу, потрібно підгальмувати оцей маятник розкачки площ. А його, в моменті, розкачує експорт. Допускати песимістичного сценарію по експорту не бажано. Бо не всі виживуть після такої каруселі....

Це так, буквально у двох словах чому сьогодні експорт на часі, а не внутрішній ринок. Під час війни потрібно вижити і хоча б зберегти капітал. А внутрішній ринок весь об’єм не глитне.

Отже, за декілька днів опитав своїх знайомих пиріжків і булочок. Тут ще й під'їхав USDA зі своїм WASDE, каже «Гайс, пліз, інклюд мі ін зе рейтінг». Вийшли такі малюнки.

Ймовірні обсяги експорту у розрізі культур(в залежності від зовнішнього впливу)

Ймовірні обсяги експорту у розрізі сценаріїв

По самим песимістичним оцінками, таки ми можемо вийти на 34-35 млн т експорту зернових, олійний та продуктів переробки. Тобто, лукавства я поки не побачив у словах «Кернела» (та канєшна я прадался вже тому «Кернелу»). 

Якщо і надалі буде поточна ситуація з темпами експорту, коли дунайські порти працюють з коліс, дуже мало накопичення в склади, коли ми радіємо 2-3 кораблям, які зайшли в порти Одеси, але при цьому активно бронюємо авто та залізничну логістику на Румунію, Болгарію, Німеччину, Італію. Це все може призвести до низької активності експорту. Наче і возні багато, а експортуємо мало. 

Bloomberg пише, що українські аграрії відмовляються від озимих. Чи все так критично і що кажуть агрохолдинги?
Читати також

Звісно, покупці на внутрішньому ринку будуть щасливі. Але, наша економіка на них далеко не заїде. Тому, активний експорт з України — це і їх (внутрішніх споживачів/переробників) запорука успіху. Якщо складеться експорт, фермери та агрохолдинги дуже швидко відреагують (ну за холдинги тут не впевнений на 100%, вони ще рапортують про нарощування посівів пшениці) і ще глибше нирнуть в сою і скажуть гуд бай пшеничка, кука і ячменик... 

Прийдеться свиней садить на шротову дієту, а ячмінь возити з Франції. Як перспектива, подобається?

Сумарний обсяг експорту зернових, олійних та продуктів переробки, млн т

Для того, аби повністю реалізувати наш потенційний експортний потенціал необхідно щомісячно поставляти на імпортерів 5,2-5,5 млн т зернових, олійних і переробки. Поки я таких цифр не бачу. Поки наш потенціал трішки більше 4,0 млн т. Ми балансуємо між прогнозом USDA та оцінками трейду. Це десь виходить 3,8-4,0 млн т. 

В жовтні і листопаді повинна хлинути кука. Ось у ці два місяці буде дуже весело, цікаво, нескучно, а там і до періоду, коли хочеться трішки повіситися рукою подати. Ще мабуть не було такого моменту, щоб кука довела до самогубства.

Але, давайте про позитив.... генеруємо позитииииив у ноосферу. Час йде, і все одно, якось ми будемо викручуватися. Та ж Латвія хоче трішки спростити правила для нас (фітосанітарну перевірку перенести у Клайпеду). Для нас, це направлення поки дорого і, особливо для зернових, не рентабельно. Але, це певний маяк для інших, типу: колєгі, рухайтесь (можна прочитати криком)!! Тому, я б чекав послаблення та перенесення бумажної роботи на портові термінали країн, через які буде йти експорт.

Ура-ура!! Перші два кораблі в Одесі. Чи запрацюють на повну глибоководні порти? Я думаю — ні. Частина знайомих сеньйор трейдерів такої ж думки. Проблему убачаємо у тому, що ерефія буде атакувати не торговельні кораблі, а саме портові термінали. Тому, трейд і боїться заходити у позицію в Одесі. Краще через Констанцу попрацювати.

Є і оптимісти-авантюристи, які готові кружити покупців, брати зерно, вантажити. Але, на слуху історія з ТІС-Зерно та «Агропросперіс». Не на слуху історія з К****** (хто в темі, той зрозуміє за кого) і купою аналогічних проблем. Тому, чи запрацюють морські порти хоча б на 30-40% від свого потенціалу велике-велике питання.

Трейдери, ТІС-Зерно і фермери. Битва за зерно продовжується
Читати також

Було б прикольно, щоб на експорт їхала не кука, а етанол, чи крохмал. Проте, за сезон заводи не наростуть, як гриби після дощу. Для цього потрібні умови. Якийсь рух йде у цьому направлені. Деякі холдинги купують заводи під переробку своєї кукурудзи на етанол. У одних виходила гарна математика, інші плювалися. Тому, поки сильних надій на переробку кукурудзена я б не ставив. А саме кука з жовтня і аж до червня-липня буле суттєво завантажувати нашу логістику.

Ну і два слова за пекучі теми — чого ти не сказав продати сонях і, блін, що робити з кукой?

Соняшник продавати?

По соняху, ринок став індикативним. Торгівлі немає, зате переробники відриваються на цифрах, 11000--> 10800--> 10400--> 10200--> 10000--> 9800 і це за день.

Жартую-жартую, за три дні.

Ключове — цифри є, обертів не має. Торгівля зупинилася по олійній. Ще проскакують якісь продавці, які зазівалися чи спросоння не зрозуміли, що ціна не 19800 грн/т а 9800 грн/т і фіксанулись.

Обсяги продажу соняшнику у розрізі направлень поставок (зафіксовані ТГ-каналом Аналітичний Батон)

Як тільки пішли чутки, що Болгарія може дозволити імпорт соняшнику з України, туди пішла пропозиція. Як тільки ціна різко просіла по Україні, посередники побігли у Болгарію і почали фіксуватися по цінам. Це призвело до невдоволення серед місцевих і вже розганяється інформація, що  Болгарія починає включати задню. При цьому, місцеві болгарські покупці кажуть, що не потрібно хвилюватися, все, що купили, поїде до них без проблем. Нічого не зрозуміло, але дуже цікаво.

В моменті, в плюс рахується експорт. Навіть авто поставка у Болгарію з центральних регіонів генерує прибуток. А от реалізація на внутрішній ринок поки не те, що не дає заробити пару доларів, а й може пустити трішки по світу... Відповідно, поки пропозиція перти не буде на внутрішній ринок. Плюс, невелику конкуренцію будуть робити порти. По моїй інформації, на жовтень вже продано 70-80 тис. т соняху.

Темпи експорту соняшника з України і законтрактовані об'єми

Для трейду олійна досить гарно рахується. Тому, вони будуть весело і швидко пилососити ринок. Таке мені нравіца... Швидкість зі сторони покупця — це премія в ціні. Ми вже індикативно стартуємо з 11500-12000 грн/т СРТ мала вода порт та $295-300/т СРТ мала вода.

В принципі, більш менш, нормальна ціна для південних областей. Можливо побачимо, що порти будуть складати невелику конкуренцію переробникам. Це дуже актуально для південних областей.

Що робити з кукурудзою?

Кукурудза поки ще тримається. Але, фіксують її нє па-дєтскі. Останні декілька тижнів контрактують і контрактують. В моменті, кука ще дає можливість наварити грошенят. Деякі крупні продавці повертаються до своїх бізнес-моделей 2010-15 рр., коли прибуток робили за рахунок невеликої маржі помноженої на великі площі. Крупняк бачить прибуток і просто фіксується. Ось така не затейлевая стратегія.

Останні дні, різко зросла кількість пропозиції. Є продавці, які поспішають, і при відсутності варіантів продажу на експорт, фіксуються по елеваторам. Від елеваторщиків чую, що пропозиція просто в рази зросла. Особливо, хто профукав логістику і зараз нічого не може зафрахувати, зливають куку по елеваторам.

Обсяги продажу кукурудзи у розрізі направлень поставок (зафіксовані ТГ-каналом Аналітичний Батон)

На жовтень вільних вагонів та авто не має, все законтрактовано. Та й покупці в Румунії в основному відібралися на жовтень. Ліквідність фокусується вже на листопад. На кордонах, ціна вже почала просідати через активну пропозицію. Кукурудзу більш активно почнуть збирати з жовтня, коли значна частина техніки буде вивільнятися з соняшника/сої. Тому саме в цей період може бути гаряче по ціні. Якісь от такі невеселі думки по кукурудзі.

Дикий капіталізм на власні очі. Бачиш прибуток — фіксуй, не встиг — сиди і лови інший момент. Думаєте волатильність більше не прийде. Ні, вона приховалася і як тільки хтось розслабить булки, як вжарить... І так по декілька разів, то покупців, то продавців. Головне, зловити момент для виходу із товару. Минулий сезон показав, що можна заробляти, головне бути більш гнучким.

Можна видихнути, трішки розслабитися. Все тільки починається. На зв’язку.

Аналітичний БатонLatifundist.com

Виконано за допомогоюDisqus