Що відбувається на ринку продовольчої пшениці? Дискусія за участю виробників, борошномелів та пекарів

Чи вистачить продовольчої пшениці? На Тrend&Hedge Club розбирали, що буде з цінами та якістю хліба
Борошномели: в Україні буде дефіцит 1-1,5 млн т пшениці 2 класу
Джерело фото: Latifundist.com

«Чи вистачить Україні хліба?» — гугл вам видасть сотні заголовків за цим пошуковим запитом. Та ніхто всерйоз на ринку не сприймав це питання, у всякому разі останні 15 років. Україна входить до десятки країн-лідерів з виробництва пшениці та п’ятірки експортерів.

Але цей сезон вперше за довгий час може повернути нас до часів, коли Україна імпортувала пшеницю. Такі застереження роблять виробники борошна та пекарі, натякаючи, що хліб може бути дорогим та неякісним.

Чому? Адже у нас доволі високий врожай пшениці, а ціна на неї падає з кожним місяцем? Про це поговорили під час організованної Тrend&Hedge Club дискусії «Скільки коштує хліб війни?». Публікуємо основні тези з заходу.

В Україні немає продовольчої пшениці?

Щодо врожаю цього року, то голова ГС «Борошномели України» Родіон Рибчинський, посилаючись на дані SGS Україна, приводить такі цифри:

  • 0% — пшениці першого класу (для порівняння: 1% — у 2022 р., 3% — у 2021 і 10,1% — у 2020 р);
  • 5,7% — другого класу (10,6% у 2022);
  • 19,5% — третього класу;
  • 33,5% — нестандартної (з сажкою, фузаріозом тощо);
  • 41,3% — четвертого класу.

Середній вміст білка — 10,89%. Підтверджує ці дані і Олександр Варавка, керівник ГК «Київхліб». За його словами, група переробляє щомісяця 12-15 тис. т зерна від аграріїв з північних областей. Цього сезону було проаналізовано близько 500 зразків пшениці і на 90% вони сходяться з вищевказаними цифрами.

SGS Україна: в Україні 0% пшениці 1 класу і 5,7% пшениці 2 класу врожаю 2023 р.

У свою чергу співвласник та операційний партнер Barva Invest Богдан Костецький зауважив, що агрокомпанії притримують минулорічний врожай продовольчої пшениці.

Богдан Костецький

співвласник та операційний партнер Barva Invest

«Мені нещодавно перелічили 5 компаній, які тримають на своїх складах сумарно 240 тис. т пшениці 2-го та 3-го класу минулорічного врожаю. Тому щоб не було ситуації, коли ми обмежимо експорт продовольчої пшениці, а потім виявиться, що цим ми «вдарили по голові» цілому ринку».

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький навів офіційну статистику: станом на 1 вересня цього року у аграріїв залишалося 227 тис. т пшениці 2-го класу врожаю 2021 року.

Які фактори вплинули на якість пшениці?

Перший — економія на добривах. Олександр Буюклі, виконавчий директор «Першого українського сільськогосподарського кооперативу», говорить, що врожайність пшениці була непоганою — в середньому по господарствах 7 т/га. Однак втрати по якості великі: 74 господарства, які входять у кооператив, в середньому отримали тільки 35-40% продовольчої пшениці.

Олександр Буюклі

виконавчий директор

«Першого українського сільськогосподарського кооперативу»

 

 «Є і фузаріоз, і сажка. Причина це комбінація погодних факторів плюс зменшення кількості добрив. Не дивлячись на те, що ціни на пшеницю нас не радують, ми продовжуємо її вивозити, бо не знаємо, чого чекати в майбутньому. Рентабельність по фуражній пшениці — нуль, а по продовольчій — мінімальний плюс».

Якість зерна під час другого року повномасштабної війни
Читати також

Отож другий фактор — погодні умови. А вони, як каже Родіон Рибчинський, мають великий вплив на формування білка в зерні. Україна поступово виходить із зони континентального клімату. За останні три роки зима в Україні стала малосніжною та безморозною. А для формування білку потрібні мінусові температури у певний проміжок часу. Плюс через теплі осінь та зиму цукри зернівки йдуть в листок, замість того, щоб формувати якість колосу.

Далі ці погодні фактори тільки будуть поглиблюватися. Загалом вони вже є трендом для Європи, яка теж цього року отримала багато фуражного зерна, хоча і вносила мінеральні добрива у достатньому обсязі. Що в такій ситуації робити агровиробникам?

Погодні фактори та зменшення кількості добрив мали вплив на врожай пшениці 2023

Що кажуть борошномели і пекарі?

Стандартна партія борошномелів: 80% пшениці 2 класу і 20% пшениці 3 класу. Родіон Рибчинський зауважує, що можна змінити ці параметри до 70:30, однак навіть в такому випадку не уникнути дефіциту продовольчої пшениці.

«Наші розрахунки показують, що в Україні буде дефіцит 1-1,5 млн т пшениці 2 класу, з якої ми робимо борошно вищого ґатунку», — говорить голова «Борошномелів України».

Саме тому хліб буде дорогим і неякісним. Виникає одразу питання, а чому дорогим?

Родіон Рибчинський

голова ГС «Борошномели України»

«Щоб віддати якісне борошно пекарям, ми повинні отримати якісне зерно від фермерів. А у фермерів його немає. Тож нам доведеться додавати до нього суху клейковину та ферментні препарати. Сьогодні, щоб підняти клейковину у борошні на 1% треба 1,2 тис. грн/т, відповідно на 2% — 2,4 тис. грн/т. А це вже витрати і нам їх потрібно якось компенсувати. Звісно, що ми можемо не додавати всі ці препарати і мати дуже дешеве борошно».

Однак, що тоді буде з якістю?

І чи не буде дефіциту хліба? Дефіциту точно не буде, говорить Олександр Тараненко, перший віцепрезидент «Всеукраїнської асоціації пекарів». І називає основні тренди ринку:

  • за півтора року повномасштабного вторгнення обсяг ринку хлібобулочних виробів зменшився на 20% через відтік населення;
  • більше 70% на ринку — це масові сорти хліба;
  • незважаючи на війну та низьку купівельну здатність населення, збільшується попит на більш високомаржинальні та дорогі сорти хліба;
  • пересічного споживача цікавить ціна і якість хліба, однак опитування показало, що на першому місці стоїть все ж якість хліба, а вже потім ціна.

Більше 70% на ринку — це масові сорти хліба

Що треба зробити, щоб галузь була з сировиною?

Родіон Рибчинський бачить сьогодні два напрямки. Надати можливість борошномелам брати кредити по програмі 5-7-9 на закупівлю продовольчого зерна за кордоном або в Україні у тих підприємств, які притримують врожай з минулих років. Але у обсягах до 150 млн грн на підприємство. І друге розробити державну програму стимулювання фермерів вирощувати сорти ярої високобілкової пшениці.

Як відмітив Тарас Висоцький, пропозиція про доступ до програми 5-7-9 для зернопереробників із збільшенням суми до 150 млн грн вже розглядається Урядом, а також додав, що Міністерство і він особисто також бачать сенс у потенційній дотації аграріям на вирощування ярої пшениці.

Олександр Варавка зауважив, що з боку пекарів є попит на високоякісну сировину. Вони навіть готові давати премію за якісне борошно. Борошномели у свою чергу готові давати премію за якісне зерно.

«Ми йдемо в автоматизацію та складні рецептури. Тому в найближчі 5-10 років буде зберігатися запит саме на високоякісні культури. Можливі навіть кейси, коли млин буде контрактуватися на рік з господарством, щоб воно вирощувало для нього певної якості продукцію»,— говорить Олександр Варавка.

Пекарі готові давати премію за якісне борошно

Що відбувається на глобальному ринку пшениці?

Співзасновник та комерційний директор «Spike Brokers» Олександр Соловей говорить, що на глобальному ринку спостерігається тенденція до зменшення світових залишків пшениці.

Проблема з продовольчою пшеницею є не тільки в Україні, а й Європі. За останні 2 місяці імпорт пшениці (і саме продовольчої) в Європу збільшився.

Щодо цін, то премія на продовольчу пшеницю росте.

Він також звертає увагу, що європейський ринок один із гнучких у світі щодо переходу від споживання фуражного зерна до кукурудзи. Це означає, що якщо пшениця дешевша за кукурудзу, то європейці будуть по максимуму її скуповувати на ринках. У них ця формула «зашита» в раціони. Тому щоб не вийшло ситуації, коли Європа заб’є свої стоки українською фуражною пшеницею, а українську кукурудзу купувати не буде. Бо бразильська кукурудза в силу більш ефективної логістики не залишає українському аграрію жодних шансів здійснити нормальну реалізацію своєї зернової.

Загалом світ поступово звикає до відсутності української продукції в логістичних ланцюжках. І це небезпечна ситуація. Якщо навіть Україна і введе обмеження на експорт продовольчої пшениці, змін на глобальному ринку не буде. Глобальний ринок дисконтує увесь наш експортний потенціал, резюмує Олександр Соловей.

Наталія Родак, Latifundist.com

Виконано за допомогоюDisqus