Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.
Якість зерна під час другого року повномасштабної війни
Зерно пшениці у лабораторії елеватора
Джерело фото: Latifundist.com
Джерело фото: Latifundist.com
російська терористична федерація, відмовившись від продовження «зернового коридору», продовжує загрожувати продовольчій безпеці світу, регулярно обстрілюючи припортову інфраструктуру не тільки портів Великої Одеси, але й Рені та Ізмаїлу. Окрім зростання вартості логістики для вітчизняного аграрія, такі дії призводять до зменшення експортних можливостей «альтернативними шляхами» і «притримання» зерна врожаю 2022 року.
У цьому блозі хотів би коротко провести огляд якості врожаю 2023, а також основних ризиків залишків врожаю 2022.
Для багатьох локальних експортерів, попередній сезон 2022-2023 став першим досвідом експорту в Європу зерна та олійних культур. Найбільшим викликом для експортерів, особливо для тих, хто не працював з ЄС, були вимоги до залишків забруднюючих речовин, хвороб, шкідників та токсичного насіння. Відсутність досвіду та недостатні знання законодавства ЄС могли стати причиною повернення продукції, адже вимоги були недотримані.
Тому «Українська зернова асоціація» в минулому сезоні провела та буде продовжувати проводити безкоштовні семінари двічі на рік для виробників та експортерів. Зокрема, наступний такий семінар планується за участі провідних фахівців та експертів наприкінці вересня поточного року.
Незважаючи на повномасштабну війну росії проти України, наша країна підтверджує свій статус виробника якісного зерна і надійного постачальника, експортувавши зернових та олійних культур в сезоні 22-23:
- «зерновим коридором» — 29 млн т,
- Дунаєм — 15,4 млн т,
- шляхами «солідарності» — 13,8 млн т.
Загальний експорт склав трішки більше 58 млн т.
Найбільшими імпортерами стали традиційні регіони:
- ЄС – 35-40%,
- Північна Африка та Близький Схід — понад 30%,
- Південно-Східна Азія — близько 35% від усього експорту зернових та олійних в минулому сезоні.
В поточному сезоні очікується кращий врожай зерна на рівні трохи більше 80 млн т, що більше на 7 млн т ніж в минулому, а експорт може скласти близько 49 млн т. Окрім того, очікується традиційно близько 9-10 млн т продуктів переробки (олія, шроти, борошно).
Наразі, вже зібрано
- 21,9 млн т пшениці,
- 5,76 млн т ячменю,
- майже 4 млн т ріпаку.
В поточному сезоні, станом на 15 серпня 2023 року, незважаючи на всі зусилля терористичної федерації, було експортовано 4 млн т зернових та олійних культур:
- пшениці — 1,4 млн т,
- ячменю — 0,4 млн т,
- ріпаку — 0,6 млн т,
- кукурудзи попереднього врожаю — 1,5 млн т.
Найбільшою проблемою з якою зіштовхуються експортери, так само, як і минулого року, це обробка зерна врожаю 2022, особливо кукурудзи під час тривалого зберігання на елеваторах. Високі температури, відсутність можливості обробки елеваторів та складів між сезонами, є сприятливою умовою для розвитку амбарних шкідників.
Хотів би звернути особливу увагу, що використання препаратів для обробки зерна самостійно, може призвести до перевищення залишків в зерні, сторонньому запаху хімії, що може призвести до ризиків для здоров’я співробітників, які працюють з зерном, до відмови приймання зерна в портах або ж, відмови для перетину кордону, чи поверненню в пункті призначення ЄС.
Для мінімізації ризиків, я б рекомендував залучати експертів з фумігації, та обробляти зернові та олійні препаратами на основі фосфіну, щоб уникнути проблем з перевищенням лімітів залишкових речовин при експорті продукції самостійно, або ж постачанню експортерам.
Основною з проблем врожаю кукурудзи 2022, з якою зіштовхнулись експортери зерна, було наявність високого рівня мікотоксинів.
У світі ідентифіковано кілька сотень різних мікотоксинів, але найбільш поширені, що становлять небезпеку для здоров'я людини і тварин — це Афлатоксини (продукти життєдіяльності роду Aspergillus), Охратоксин А (ОТА) (продукти життєдіяльності роду Penicillium), Фумонізін, Зеараленон (ЗЕА), Дезоксиніваленол (ДОН) (продукуються, зокрема, родом Fusarium).
Гриби, що вражають зернові, можна поділити на дві групи:
- гриби, що вражають рослини у полі (під час вегетації);
- гриби, що розвиваються під час зберігання.
До першої категорії належать види рослинних патогенних грибів, а саме рід Fusarium, до другої групи головним чином відносяться гриби роду Aspergillius і Penicillium, проте вони також можуть заражати продукцію у полі.
Найбільш поширені для української кукурудзи Дезоксиніваленол, Фумонізін, Зеараленон та Охратоксин А. Нижче ліміти основних імпортерів за результатами минулого сезону.
Важливо пам'ятати, що мікотоксини контролюють усі країни імпортери української кукурудзи незалежно від призначення продукції.
В минулому сезоні, нерідко покупці української кукурудзи для кормових потреб в ЄС, у контрактах встановлювали вимоги на рівні Дезоксиніваленол — 2 ppm та Зеараленон — 1 ppm, що іноді ставало проблемою для експортерів. Тому, я б рекомендував при купівлі та безпосередньо перед відправкою зерна на експорт, звернути особливу увагу на ці показники в контрактах, щоб уникнути неприємних сюрпризів, а також на вміст пестицидів, ГМО (наявність якого спостерігається вже не один сезон), і дивлячись від типу сушіння продукції на діоксини та РАН4 (поліароматичні вуглеводні).
Одним з найдієвіших методів контролю є проведення відбору зразків незалежним сюрвеєром безпосередньо у місцях зберігання продукції до придбання чи відправки до порту або ж залізницею на кордон.
По результатам партій вже експортованої продукції нового врожаю, можна оцінити поточну якість, та порівняти з показниками минулого року (відповідно до наданих даних сюрвейорськими компаніями — членами УЗА: Cotecna, SGS, та BSS). Так, це ще не фінальні дані і цілком ситуація може змінитись, однак цей аналіз дає нам зрозуміти тенденції.
Пшениця
Загалом у врожаї 2023 року спостерігається по всій Україні високий показник натури, але при цьому спостерігається зниження показника протеїну і відповідно клейковини, за іншими показниками якість пшениці на рівні минулого сезону.
Співвідношення продовольчої пшениці до фуражної, я б оцінив на рівні 30 до 70 в цілому за рахунок низького протеїну. Наразі пшениця вже зібрана, але тестування партій продовжується і тому можуть бути зміни в пропорції.
У новому сезоні не спостерігається суттєвих для пшениці проблем з Tilletia controversa, Tilletia laevis, Tilletia tritici, що не може не тішити, оскільки цей показник все частіше є однією з основних вимог країнами-імпортерами і покупці зацікавлені у придбані партій повністю чистими від роду грибів Tilletia .
За результатами, наданими сюрвеєрськими компаніями-членами УЗА, якість хлібопекарських показників пшениці така:
Ячмінь
Якість ячменю в розрізі порівняння двох попердніх та поточного сезонів наступна, протеїн нижчий, а натура вища, аналогічно до пшениці:
Ріпак
Новий сезон значно порадував виробників показниками олійності в ріпаку, які вищі за торішні. Також якість ріпаку супроводжується відсутністю проблем з еруковою кислотою та глюкозинолатами, високий вміст яких є показником технічного ріпаку відповідно до ДСТУ 4966:2008.
Також в цьому сезоні менше проблем з залишком пестицидів в ріпаку, але все рівно основними, які час від часу зустрічаються є Chlorpyrifos та Imidacloprid, що обмежені Європейським союзом на рівні 0.01ppm (mg/kg).
Вадим Турянчик, радник президента УЗА з кормової та харчової безпеки
