Стабільна EBITDA, дорожча кукурудза і кадровий голод: економіка агросезону 2025
Великі та середні агрокомпанії завершили сезон 2025 із прогнозним показником EBITDA $410/га. Але за відносно стабільною середньою прибутковістю — воєнний дисконт $100–150/га, майже дворазова різниця у врожайності між регіонами, зростання витрат на вирощування кукурудзи на 29% і дедалі дорожча праця.
Прибутковість агровиробництва у великих та середніх агрокомпаніях у сезоні 2025 залишилася близькою до рівня попереднього року. Водночас стабільний середній показник не означає однакових результатів для різних регіонів і культур. Економіка виробництва дедалі більше залежить від логістики, погодних умов, кадрового забезпечення та здатності компаній управляти витратами.
Про це свідчать результати Agrohub Annual Insights 2025/26 — спільного дослідження Agrohub та УКАБ, яке охоплює агрокомпанії із сукупним земельним банком близько 2 млн га.
Війна коштує агровиробникам $100–150/га
Війна продовжує впливати як на економіку продажів, так і на щоденну роботу агрокомпаній. Дорожчі логістика, страхування та фрахт, простої суден і затримки в портах знижують кінцеву ціну, яку отримує виробник.
Водночас змінюється географія постачання виробничих ресурсів, зростає вартість їх доставки та ускладнюється внутрішня логістика.
Сукупний воєнний дисконт для українських агровиробників у 2025 році в Agrohub оцінили у $100–150/га. Цей показник враховує одночасно нижчі ціни реалізації продукції та вищу вартість ресурсів. Порівняно з першими роками повномасштабного вторгнення дисконт скоротився, але його подальша динаміка залежить від ситуації на фронті та стабільності експортних маршрутів.
У липні 2026 року ризик для морського експорту знову посилився: російські війська атакували портову інфраструктуру та цивільні судна в Одеській і Миколаївській областях. Це вкотре показало, наскільки чутливими для виробничої маржі залишаються безпека портів, вартість страхування і доступність морської логістики.
Окремо на результати компаній впливали операційні ризики війни. Прикордонні регіони працювали під постійним безпековим тиском, блекаути ускладнювали роботу елеваторів і сушарок, а засоби радіоелектронної боротьби порушували стабільність GPS і змушували компанії адаптувати польові операції.
Різниця у врожайності між регіонами сягнула двох разів
Сезон 2025 поєднав посуху, приморозки, аномальну спеку та надмірні опади. Наслідками стали пізніше збирання врожаю, висока вологість зерна, додаткові витрати на доробку та складніше прогнозування результатів.
Погодні ризики проявлялися нерівномірно. Східні регіони працювали в умовах дефіциту вологи й підвищеного теплового навантаження, тоді як західні області зіткнулися з перезволоженням, високою вологістю зерна та затримками під час збирання.
У результаті залікова врожайність кукурудзи у північно-західному макрорегіоні становила 10,4 т/га проти 5,3 т/га у східному. Для озимої пшениці показники становили відповідно 8,0 та 3,9 т/га.
Така різниця безпосередньо впливає на собівартість і прибутковість культур. За однакової технології виробництва компанії у різних частинах країни можуть отримувати принципово різні фінансові результати.
Зарплати зростали приблизно на 20% щороку
Дефіцит працівників перестав бути сезонною проблемою і перетворився на постійний операційний фактор. Найбільш вразливим залишається польовий персонал, від наявності якого залежать строки, якість і собівартість робіт.
Частка оплати праці у структурі виробничих витрат у 2025 році зросла до 14,3% проти 10,7% у 2023 році. За даними Agrohub, протягом сезонів 2023–2025 оплата праці в агрокомпаніях збільшувалася приблизно на 20% щороку.
Це було вище за інфляцію на кінець кожного із цих років: у 2023 році вона становила 5,1%, у 2024-му — 12%, а у 2025-му — 8%.
Щоб утримувати працівників, компанії підвищують зарплати, впроваджують прозорі бонусні системи, автоматизують процеси, розвивають корпоративне навчання, розширюють соціальні пакети та канали пошуку персоналу. Окремим напрямом роботи HR-команд стає підтримка мобілізованих працівників і ветеранів.
EBITDA стабілізувалася, але результат ще може змінитися
Прогнозний показник EBITDA сезону 2025 становить $410/га. Для коректного порівняння: на аналогічному етапі оцінювання сезону-2024 прогноз становив $402/га. Після завершення продажів урожаю фактичний показник 2024 року зріс до $446/га.
Розрахунок EBITDA сезону 2025 також містить прогнозну складову, оскільки на момент збору даних частина врожаю ще не була продана. Тому остаточний результат може відрізнятися від поточної оцінки.
Для порівняння, у кризових сезонах 2022 та 2023 років показник EBITDA становив відповідно $48/га і $129/га.
Витратна база у 2025 році залишалася загалом контрольованою. Компанії скоротили витрати на добрива, але більше витрачали на послуги сторонніх організацій, оплату праці, адміністрування та оренду землі.
Для більшості культур зростали постійні витрати, тоді як змінні залишалися відносно стабільними. Головним винятком стала кукурудза: через високу вологість зерна та додаткові витрати на сушіння і доробку загальні витрати на її вирощування збільшилися на 29%.
Соняшник утримав лідерство, кукурудза втратила позиції
Жодна культура не зберігає постійного лідерства за маржею та віддачею на робочий капітал. Рейтинг змінюється залежно від сезону, погоди, цін і структури витрат. Це підвищує значення гнучкого підходу до сівозміни та формування портфеля культур.
У 2025 році найприбутковішою культурою у вибірці залишився соняшник із віддачею на робочий капітал — ROWC — на рівні 94%.
Показник кукурудзи, навпаки, знизився із 60% у 2024 році до 25% у 2025-му. Основними причинами стали висока вологість зерна та супутні витрати на сушіння і доробку.
Що тиснутиме на маржу далі
У наступні роки тиск на прибутковість агрокомпаній можуть посилити зростання вартості землі, дефіцит робочої сили та адаптація до стандартів ЄС.
У відповідь компанії детальніше планують витрати, технології та сівозміну, активніше використовують точне землеробство, GPS і автоматизацію, інвестують у персонал та управління кліматичними ризиками.
«Сезон 2025 року показав, що українське агро поступово виходить із шоку 2022–2023 років і переходить у фазу стабілізації. Водночас ця стабілізація не означає повернення до зростання, яке триматиметься лише на ринковій кон’юнктурі. Наступний етап розвитку галузі визначатиметься тим, наскільки точно компанії управлятимуть витратами, сівозміною, технологіями, командами та даними. Сьогодні стійкість агросектору вимірюється не рекордними показниками, а здатністю системно захищати маржу й ухвалювати більш обґрунтовані рішення».
«Український аграрний сектор уже працює в новій реальності, де конкурентоспроможність визначається не лише врожайністю чи світовими цінами, а й здатністю швидко адаптуватися до воєнних ризиків, кліматичних змін, дефіциту кадрів та нових вимог європейського ринку. Саме тому якісна аналітика й дані стають одним із ключових інструментів для ухвалення ефективних управлінських рішень. Дослідження Agrohub Annual Insights допомагає бізнесу об'єктивно оцінити тенденції ринку, порівняти власні показники та краще підготуватися до викликів наступних сезонів».
Agrohub Annual Insights — аналітичний звіт про виробничий сезон 2025, підготовлений Agrohub спільно з УКАБ у квітні-червні 2026 року. Вибірку формують великі та середні агрохолдинги України із загальним земельним банком близько 2 млн га. Усі показники наведені як середньозважені значення, розраховані відповідно до статистичних підходів у межах конкретної вибірки. Дослідження охоплює шість основних культур: озиму пшеницю, озимий ріпак, озимий ячмінь, соняшник, кукурудзу та сою.
Публічна версія звіту доступна за посиланням.
