Інтенсивне землеробство для стабільних врожаїв. Як реагувати на зростання цін на зернові та добрива?
Джерело фото: Latifundist.com
В виборі системи землеробства варто виділити біологічний та економічний аспекти. За біологічну ціль ми можемо брати примноження ґрунтової біоти (від мікроорганізмів до дощових черв’яків), зростання вмісту гумусу, налагодження ідеального балансу мікро- та макроелементів в ґрунті тощо… Самі собою ці цілі є цілком логічними. От тільки мають вони сенс виключно в тому випадку, коли ми, господарюючи на цій землі, отримуємо прибутки. Жодне підприємство не зможе безкінечно покращувати ґрунти будучи при цьому збитковим. За економічну ціль варто брати максимізацію прибутку, за умови покращення чи, принаймні, не погіршення якості ґрунтів. Економічна перевага тієї чи іншої системи обробітку ґрунту залежить від ситуації на ринку.
Читайте також: Почва: спасательная операция
Низькі ціни на врожай та високі на дизель стимулювали багато підприємств перейти на менш інтенсивний обробіток. Посів в мульчу чи стерню зменшує витрати, має високу продуктивність, а шар з мульчі на поверхні попереджує вітрову та водну ерозії.
За якісної організації такої системи обробітку ґрунту можна, навіть, не отримати зниження врожайності в порівнянні з інтенсивним обробітком. На перший погляд зменшення інтенсивності обробітку ґрунту має суцільні переваги, але… Системи з низькою інтенсивністю обробітку ґрунту вимагають значно вищого рівня управління, мають коротші терміни на виконання всіх агрономічних операцій, складнощі з менеджментом великої кількості соломи на поверхні поля. Пожнивні рештки в посівному горизонті заважають отримати дружні сходи, рослини на ранніх стадіях розвитку ослаблені та нерівномірні. До цих проблем додаються вищий тиск хвороб, бур’янів, падалиці, шкідників, ризики резистентності бур’янів. За менш інтенсивного обробітку ґрунту можна утриматися без падіння врожайності, однак ризики все ж високі. Стабільно високі врожаї з глибоким інтенсивним обробітком отримати набагато простіше.
Ріст цін змушує шукати нові технології обробітку
Останні кілька років економічна перевага низькоінтенсивних систем обробітку ґрунту стає все сумнішою. Ціни на зерно мають тренд до зростання і допускають високі витрати на інтенсивний обробіток. Ціни на добрива та хімічні ЗЗР зростають значно швидше, ніж на пальне. Всі ці фактори говорять на користь оранки чи інтенсивного суцільного рихлення. Глибокий інтенсивний обробіток насичує ґрунт киснем. Це запускає процес мінералізації – органічна речовина ґрунту стає доступною поживою для рослин. Оборот пласта перерозподіляє пожнивні рештки в орному горизонті. Мінералізація пожнивних решток на глибині 15-25 см (за умови доступу повітря) стає частковою заміною депозитним добривам.
Почати варто з лущення стерні. Найпопулярнішою машиною для цієї операції є короткобазова дискова борона. Лідерські позиції вона зайняла завдяки високій продуктивності (важливо швидко за комбайном закрити вологу), можливості працювати по великій кількості пожнивних решток та не високим витратам дизелю. Однак, це не найкраща машина для розподілу соломи. Дискові борони притрушують, але не розтягують солому по полю. Злущене поле виглядає рівномірно заробленим, але розкопайте ґрунт і ви знайдете валки пожнивних решток. Три- та чотирибалкові культиватори значно краще розподіляють солому. Рівномірно розподілені пожнивні рештки – це основа якості наступного врожаю.
Основний обробіток можна проводити як з оборотом пласта, так і без. Кожен з варіантів має свої сильні сторони:
- Продуктивність. Один трактор при роботі на однакову глибину разом з культиватором має на 20-25% вищу продуктивність в порівнянні з плугом. Зазвичай, одну оранку замінюють двома культиваціями з поступовим збільшенням глибини обробітку. Різниці у витратах дизелю при цьому не помітно.
- Ґрунти. На дуже важких ґрунтах (з високою часткою глини) оранка може утворювати брили. Щоб досягти дрібнокомкуватої структури доводиться проводити додаткові обробітки.
- Опади. Оранку можна провести якісно за чітких меж відносної вологості ґрунту. Оранка занадто сухого ґрунту утворюватиме брили. Оранка занадто вологого ґрунту утворюватиме «зализані дзеркала». Після висихання вони також стають брилами. Рихлення без обороту пласта має значно ширші межі відносної вологості ґрунту.
- Попередник та умови збирання врожаю. Злаковий попередник, важкі умови збирання, вологе поле та переущільнення ґрунту, високий тиск бур’янів та падалиці — аргументи на користь оранки.
- Пізнє збирання врожаю, наступна культура чутлива до пожнивних решток. За пізнього збирання врожаю не лишається часу на мінералізацію соломи. Якщо наступна культура сильно знижує польову схожість при наявності соломи в посівному горизонті, то оранка бажана.
- Близькі культури в сівозміні. За вирощування кукурудзи в монокультурі, за посіву ячменю чи жита після пшениці збільшується тиск спільних хвороб та шкідників, неможлива хімічна боротьба за падалицею. Тут оранка матиме переваги.
- Озимий ріпак. Стрижнева коренева система ріпаку відчутно реагує на шкідливе ущільнення, тому глибокий обробіток бажаний. Ріпак сильно не любить солому в посівному горизонті, тому оранка тут буде краще. Бажано — оранка з спеціалізованим котком на плугові для зворотного ущільнення.
Звичайно, на різних полях та в різні роки відповіді на ці питання будуть різними. Варто на підприємстві мати як плуга, так і багатобалкового культиватора. Останній має кілька варіантів робочих лап, а тому може використовуватися як для лущення стерні з хорошим розподілом соломи, так і для глибокого інтенсивного рихлення на глибину оранки, але без обороту пласта.
Ціни на гербіциди ростуть швидше, ніж на дизель, тому все частіше практики надають перевагу механічному знищенню бур’янів перед хімічним. Це стосується як роботи по культурній рослині, так і суцільному обробітку до посіву чи до появи сходів. Ще кілька років тому помилки можна було виправити хімічними ЗЗР, але зараз ситуація змінилась. Ціла низка діючих речовин попала під заборону в ЄС, ефективність ЗЗР падає, ціни на них зростають, а перелік резистентних бур’янів поповнюється мало не щороку.
Кожна технологія має свої переваги. Ми маємо оцінювати ситуацію комплексно. Якщо брати до уваги виключно витрати дизелю на гектар, то низькоінтенсивні технології матимуть привабливіший вигляд. Проте, варто брати до уваги і ризики зниження врожайності, тиск бур’янів та хвороб, ціни на ЗЗР та добрива. Мова йде про відмову від шаблонів, про гнучкий підхід до кожного поля та економічної ситуації. На сьогодні навички землеробства вартують більше, ніж додаткові добрива чи економія на дизелі.
Володимир Мірненко, бренд-менеджер «Пьоттінгер Україна»
