Олена Нероба: Через війну в Україні 400 млн людей можуть недоотримати харчові продукти

Олена Нероба
Олена Нероба
Джерело фото: Latifundist.com

Світова продовольча безпека під загрозою: через війну йде зрив посівної кампанії в Україні, а кукурудзяний пояс нашої держави майже наполовину тимчасово окупований РФ. Ці та інші фактори теоретично можуть стати наслідками агресії Росії проти України. Олена Нероба, менеджер з розвитку бізнесу Maxigrain, розповіла під час Trend&Hedge Club, що може чекати Україну та світ найближчим часом. 

Світова продовольча безпека під загрозою

Україна може забезпечити майже 400 млн людей харчами. Не враховуючи власне населення. Кожен десятий шматок хліба на столі в будь-якій країні світу походить з України. Так само і кожні дві з трьох пляшок соняшникової олії. Наша країна забезпечує приблизно 10% світового експорту пшениці, зокрема і продовольчої, приблизно 16% світового експорту кукурудзи, майже 55% світової торгівлі соняшникової олії. 

На жаль, через агресивні дії Російської Федерації українські порти сьогодні заблоковані. І щоб там не говорила російська пропаганда про ураження тільки військових об'єктів — цивільні об'єкти також піддаються нещадним обстрілам. 

Понад 60% українського експорту всієї аграрної продукції (також і продукція переробки та готових харчів) здійснювалось в мирний час саме через українські порти Азовського та Чорного морів. Якщо говорити тільки про зерно, то 95% українського врожаю зернових реалізовувалось також через ці порти. На сьогодні, через вторгнення Росії, ми маємо змогу експортувати лише через наші західні кордони за допомогою залізничного та автомобільного транспорту приблизно 20 тис. т на день. Звичайно, що це катастрофічно мало — більше ніж у 10 разів менше за те, на що розраховувала наша держава. Але, попри це, країна не планує зупинятися, щоб не ставити світ під загрозу голоду й не ставати на перепоні світової продовольчої безпеки. 

Екскурс у виробництво пшениці в Україні

З моменту здобуття Україною незалежності в 1991 році на перші десять років припадає просідання в посівних площах. Кількість людей, залучених у сільському господарстві, за цей час невпинно зменшувалась. Люди виїжджали на заробітки за кордон і неохоче працювали на землі. Але, починаючи з 2000-х рр., економіка України почала стрімко розвиватися і люди почали звертати увагу на перспективний напрямок — сільськогосподарське виробництво. На сьогодні можна побачити, що ми змогли повернутися на посівні площі пшениці, які відповідають рівню на момент здобуття незалежності.  

Якщо порівнювати з мінімальним виробництвом на початку 2000-х рр., коли Україна виготовляла трохи більше ніж 9 млн т пшениці усіх видів, то сьогодні ми бачимо, що минулий рік був рекордним для нас — за приблизними оцінками, 33 млн т. З огляду на те, що внутрішнє споживання в Україні є сталим, а останніми роками навіть дещо знижується, то понад 70% того, що виробляємо, ми можемо експортувати. 

У 2022 році експортний потенціал України був зафіксований на рівні 25,3 млн т. На жаль, до початку повномасштабних воєнних дій держава встигла експортувати не весь заявлений об'єм пшениці. Експортний потенціал України в частині пшениці складає понад 6,5 млн т. 

Пшениця та її «‎болюче питання»‎ 

Традиційно 90% української пшениці відведено під озиму групу. На картинці можна побачити таблицю цьогорічних регіональних посівних площ (тис. га), засіяних озимою пшеницею. 

Права колонка — це яра пшениця (дані минулого року). Ми очікуємо, що цьогоріч можливе зменшення посівних площ. За даними, наданими Американським інститутом вивчення військових справ, мною були зазначені тимчасово окуповані зони російськими військовими, у яких країна-агресор намагається встановити свої правила та порядки всупереч будь-яким міжнародним правовим нормам. Це насамперед зони, де безпосередньо ведуться військові дії та немає можливості аграріям вийти в поля, а також зони, де військові дії не ведуться, але території окуповані Росією.  

Як ми бачимо, майже всі ключові регіони України з виробництва пшениці не мають змоги в повному обсязі проводити польові роботи. Водночас для цієї культури це не таке «‎болюче питання»‎, як, наприклад, для кукурудзи. Знову ж таки, через те, що більшість площ під пшеницею цьогоріч вже засіяні. Звісно, що за кілька тижнів потрібно розпочати польові роботи з внесення добрив задля забезпечення оптимального рівня врожайності. Якщо фермерам не вдасться на першому етапі внести добрива, то в середньому по країні врожайність пшениці може знизитись на 15%. Але це ще не все. Ключове питання в іншому: які території будуть належати Україні на час збирання врожаю?  

Кукурудзяна туманність 

Якщо говорити про кукурудзу, то посівна кампанія в Україні має стартувати з середини квітня. Приблизно 30-40% насіння для кукурудзи Україна імпортує. На жаль, цьогоріч у повному обсязі держава не встигла імпортувати насіння. 

У 2021 році Україна встановила рекорд з виробництва кукурудзи. За різними оцінками, цей показник коливається від 40 до 42 млн т. Врожайність також була однією з найкращих за всі часи незалежності, а експортні можливості були на рівні понад 33 млн т. Однак поставити на закордонні ринки вдалось не все — залишок складає майже 15 млн т. Тут варто зазначити, що не експортовані обсяги кукурудзи й пшениці, які зараз знаходяться в Україні, ні за яких умов не можуть бути спожиті всередині країни. Тому що внутрішнє споживання кукурудзи й пшениці в країні знаходиться на рівні 7 млн т кожного з цих видів культур. 

Аналогічно з пшеницею, посівна кампанія кукурудзи знаходиться під загрозою. На відміну від пшениці, кукурудза взагалі не посіяна, а частина ключових регіонів піддається найбільшим атакам з боку російських військ. Серед таких регіонів можна виокремити Полтавську область, на якій торік було засіяно 650 тис. га. Так само майже 300 тис. га минулого року було зайнято під кукурудзою у Харківській області. Чернігівська область на кордоні з Росією і Білоруссю також один з найбільших в Україні виробників — майже 570 тис. га. Кукурудзяний пояс України на сьогодні або майже на половину окупований РФ, або на цій території йдуть активні бойові дії.

Тож з точки зору посівної кампанії кукурудзи є повна невизначеність.

Але ми віримо в перемогу України, яка відбудеться вже найближчим часом. Слава Україні!

Олена Нероба, менеджер з розвитку бізнесу Maxigrain

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, завантажуйте додаток у AppStore, підписуйтесь на нас у Instagram или на нашу розсилку.

Виконано за допомогоюDisqus