Аграрна геополітика: чому Китай не буде підтримувати росію

Аграрна геополітика: чому Китай не буде підтримувати росію

Поточна ситуація на ринку продовольства вказує на те, що ймовірність повноцінного переходу КНР «на сторону зла» є вкрай низькою.

Не секрет, що відносини рф та Китаю мають суто прагматичний, а не ідеологічний характер. Менш очевидним фактом є те, що в разі підтримки мордору та конфлікту із західним світом Піднебесна може опинитися на межі продовольчої катастрофи.

Павло Мартишев, автор блогу, дослідник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки

На це вказують наступні факти:

  1. Китай є найбільшим імпортером аграрної продукції. Стратегічні запаси продовольства визначають незалежність країни від експортерів. Високі запаси дозволяють КНР проводити агресивну зовнішню політику. Не випадково накопичення запасів впродовж попередніх сезонів пов’язували з намірами Китаю щодо захоплення Тайваню.
  2. Розмір китайських запасів — державна таємниця, але очевидно, що наразі ці запаси починають скорочуватися. Вже сьогодні в багатьох провінціях заводи з переробки соєвих бобів не працюють через дефіцит сировини. Локальні ціни на зернові та олійні пробили історичні максимуми. Невпинно зростаюче поголів’я свиней потребує потужної кормової бази.
  3. Китайський уряд починає розпродавати старі запаси бобів з резервів, дещо стримуючи поточний імпортний попит. Але все одно він залишається надзвичайно залежним від зовнішніх постачань, про що вказують темпи імпорту із США.
  4. Запаси кукурудзи також скорочуються. Це посилюється порушенням постачань з України.
  5. Покрити дефіцит кормів у Китаї можуть лише США та країни Південної Америки. З останніми є деякі проблеми: низький потенціал врожайності через посуху, зростання вартості фрахту, підвищення експортних обмежень аргентинським урядом, потенційне розширення виробництва біодизелю в Бразилії.
  6. Основним постачальником кукурудзи та сої в КНР залишається США. Для американців китайський попит є важливим, але не критичним. У будь-який момент частина торговельних потоків може бути перенаправлена з Китаю до ЄС, який вже починає відчувати продовольчий дефіцит. Скажімо, іспанський уряд наразі знижує вимоги щодо якості кукурудзи, щоб забезпечити місцевих тваринників американським зерном. А нестачу соняшникової олії з України теоретично можна компенсувати імпортом сої із США.
  7. Аномально високі ціни на нафту дозволяють Штатам переробити значну частину запасів кукурудзи та сої на біопаливо, а не продавати їх Китаю.

Читайте також: Продовольча безпека України та світу. Чи є приводи для хвилювання?

Отже, зараз США напряму визначає продовольчу безпеку КНР. Очевидно, що підтримка Китаєм військової агресії мордору проти України спровокує санкції, найжорсткішою з яких стане зупинка аграрного експорту.

Чи буде КНР ризикувати добробутом та життями сотень мільйонів своїх громадян, підтримуючи забаганки божевільного диктатора в сусідній країні? Відповідь очевидна.

Павло Мартишев, дослідник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, завантажуйте додаток у AppStore, підписуйтесь на нас у Instagram или на нашу розсилку.

Виконано за допомогоюDisqus