Маржа аграріїв падає. Чи загрожує світу глобальна криза продовольства?

Виробництво кукурудзи в Україні
Збиральна кампанія кукурудзи в Україні. Листопад 2021 року
Джерело фото: Latifundist.com

Рентабельність виробництва агропродукції знижується на фоні обмеження світових поставок сільськогосподарських культур. Про це пише Bloomberg. Пропонуємо основні думки з матеріалу наших колег та приклади того, як іноземні аграрії знаходять вихід із ситуації, коли ціни на паливо, добрива та ЗЗР ростуть.

Що з маржою?

Витрати на виробництво продуктів харчування і так були високими, та зараз вони ще більше зростають, погрожуючи розхитати світову продовольчу інфляцію.

Спочатку ланцюжок поставок порушила пандемія, ускладнивши і зробивши дорожчим доставку запчастин та товарів, необхідних для вирощування культур. Потім війна з Росією, внаслідок якої різко зросли ціни на пальне та добрива. Наразі інфляція настільки швидко збільшується, що, навіть попри зростання цін на продовольство, маржа у виробників все одно падає.

Підживлення озимої пшениці навесні

Наприклад, фермер Еді Сміт з Австралії, який займається вирощуванням манго вже 16 років, вперше в житті задумався над згортанням бізнесу. Він має у Карнарвоні, що на західному узбережжі Австралії, ферму в 3 тис. дерев. Щоб якось зменшити свої збитки, фермер вдався до мініатюризації своїх дерев та скорочення витрат на дизельне паливо. Однак і це не допомагає.

«Всі роблять все можливе, щоб спробувати знизити виробничі витрати, але водночас все дорожчає. Паливо дорожчає, вода дорожчає, добрива дорожчають, робоча сила дорожчає, і я не бачу перспективи покращення», — розповідає австралієць.

Інший приклад. В індійському штаті Махараштра Мурлідхар Патіл разом зі своїм братом вирощує гуаву, пшеницю та соєві боби. З початку пандемії продовольча інфляція призвела до падіння попиту на фрукти, які він вирощує. Хоча ціни на ринку можуть зростати, Патіл отримує менше грошей за свій урожай, який зараз коштує лише 25 тис. рупій ($330) на рік за акр. Ще 3-4 роки тому він отримував до 60 тис. рупій.

Все зійшлося в момент!

Вся ця ситуація відбувається тоді, коли світ і так зіткнувся зі зростаючим дефіцитом продовольства після пандемії та посухи, які завдали шкоди врожаю у ключових регіонах вирощування. Так, у лютому ціни на продовольство зросли на 40% порівняно з показниками дворічної давності. І це абсолютний рекорд.

«Ситуація настільки плачевна, що планета може дійти до «критичної точки», коли йдеться про довгострокову стабільність глобальних постачань продовольства», — говорить заступник генерального директора Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Бен Бехдол.

Ситуація з пальним

Що ж вплинуло на ціни? Пальне. Ф’ючерси на дизельне паливо в США та Європі досягли свого найвищого рівня за останні 10 років. Причина — різке зростання цін на нафту (вище $100 за барель). Через зростання вартості палива зростають витрати аграріїв на посівну та збиральну кампанію.

Заправка на території агрокомпанії в Україні

Індійський фермер Бірпал Сінгх зі штату Уттар-Прадеш вирощує рис та пшеницю на площі трохи більше 2 акрів (0,8 га). Він закуповує дизельне паливо для роботи ґрунтообробної техніки та насосів, які зрошують посіви. У столиці країни, Нью-Делі, ціни на пальне зросли більш ніж на 30% з 2020 р. (згідно з даними державної компанії Indian Oil Corp). Фермеру доводиться обробляти землю 4-5 разів, перш ніж вона буде готова до сівби. Крім того, він змушений витрачати більше коштів на добрива, якщо пощастить знайти достатні запаси.

Не може не позначитися ця ситуація і на аграріях, які займаються тваринництвом, адже потрібно буде опалювати тваринницькі господарства.

Добрива

Щодо добрив, то вони теж подорожчали за останній рік. Причин було декілька. Це і дефіцит на ринку природного газу, і підвищення тарифів на логістику, і погодні умови, та санкції щодо основного виробника — Білорусі. Тепер росія, яка є найбільшим експортером сечовини (карбаміду) та другим за обсягом експорту калію, оголосила про намір закрити експорт добрив.

Основні країни-виробники мінеральних добрив

«Постачання насіння та агрохімії, зокрема пестицидів, також «вкрай недостанє», — заявив генеральний директор Corteva Inc. Чак Магро на одній із недавніх галузевих подій.

А от у Бразилії, найбільшому у світі експортері сої, багато фермерів не стали чекати, коли їхні витрати почнуть знижуватися. Щоб зменшити свої ризики, вони вже зараз скуповують добрива та інші засоби виробництва.

Читати по темі: Кукурудза чи соя? Чи вплине подорожчання добрив на вибір?

Так, наприклад, вчинив Едуардо Цорці, менеджер компанії Bavaresco Group, яка обробляє понад 20 тис. акрів землі (8 тис. га) у Соррісо, штат Мату-Гросу. За його словами, занепокоєння викликають не лише ціни, а й своєчасне отримання необхідних товарів.

«З огляду на божевільну волатильність, я вирішив більше не чекати і вже купив добрива для майбутнього врожаю сої», — розповів він.

Таким шляхом пішов і Леандро Бьянкіні. Він — комерційний керівник Coacen, найбільшого кооперативу в Мату-Гросу, який засіває понад 1 млн акрів (404,7 тис. га) на рік. Бьянкіні не хотів ризикувати наступним урожаєм сої, тому вже закупив усі необхідні матеріали для посівного сезону, який розпочнеться лише в середині вересня. Він навіть вже планує врожай кукурудзи 2023 р., який буде посіяний у березні наступного року.

«У цих витратах ще багато змінних, а ціни на зерно не такі високі, як витрати наступного року», — підсумовує Б'янкіні.

Чи врятують аграріїв ціни на зерно?

Кріс Еджінгтон вирощує кукурудзу й сою на 3 тис. акрах (1,214 га) землі в штаті Айова. У звичайний рік на покриття виробничих витрат він закладає до бюджету приблизно $700-850 на акр. У 2022 р. ця цифра може досягти $1150. Більшість витрат складають позикові гроші. Аграрій має надію, що високі витрати йому допоможуть компенсувати ціни на зерно. Хоча він попереджає, що ситуація може стати «дуже напруженою».

Ось приклад того, що входить у виробничі витрати, які становлять $715 на акр:

Виробничі витрати на 1 акр кукурудзи в Айові, США

Читати по темі: Заглядаємо в кишеню американського фермера. Скільки витрачає на 1 га виробництва кукурудзи і платить за оренду землі

Сьогодні в Айові, основному штаті-виробнику кукурудзи, фермери платять за безводний аміак втричі більше, ніж ще 2 роки тому. За даними Міністерства сільського господарства США (USDA) за березень, вартість карбаміду зросла на 143% і становить майже $930/т, а вартість дизельного палива збільшилася на 133% і становить $4,43 за галон (1 галон = 3,78 л).

«Жодна з них окремо не змінює ситуацію, але якщо скласти всі ці ціни разом, то ми залучатимемо більше доларів за ту ж маржу, що й рік тому. У нас набагато більше ризиків. Ми вклали багато коштів. І ми ледве виходимо на беззбитковість», — розповідає американський фермер Кріс Еджінгтон.

Підсумовуючи все це, можна говорити, що якщо аграрії не зможуть знайти шлях здешевлення своїх витрат, то змушені будуть скоротити своє виробництво. До чого це призведе? Тут і фантазувати немає чого: криза в поставках продовольства по всьому світу ще більше поглибиться.

За матеріалами Bloomberg

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, завантажуйте додаток у AppStore, підписуйтесь на нас у Instagram или на нашу розсилку.

Виконано за допомогоюDisqus