Валютна виручка, повернись! Ще раз про нові правила експорту зерна

Балкер RAZONI
Балкер RAZONI
Джерело фото: Міністерство інфраструктури України

4 березня вступив в дію новий порядок повернення валютної виручки при експорті сільськогосподарських товарів. Думки аграріїв та експертів про нововведення розділилися кардинально, що цілком зрозуміло. Війна помітно вдарила по аграрному сектору, завдавши на кінець 2022 року за підрахунками KSE Агроцентру і Мінагрополітики прямих збитків та непрямих втрат на суму понад $40 млрд. Тож бізнес гіперчутливий до найменших, а надто таких кардинальних змін. Полярні позиції стосовно нового порядку ясності не додають, тож розбираємо нововведення по поличкам. 

Питання щодо своєчасного повернення валютної виручки в Україну під час експортних операцій з зерновими — одне із традиційних «яблук розбрату» між податківцями та експортерами. Упродовж тривалого часу реальному сектору дорікають у порушенні валютного законодавства, зокрема граничних термінів надходження виручки за експортними операціями, внаслідок чого держава недоотримує валютну виручку, відтак податкова нараховує пеню за кожний день прострочки та виписують податкові повідомлення-рішення.

Тетяна Тітаренко, авторка, керуюча партнерка юридичної компанії Legrant

Натомість податківцям закидають у нерозумінні основ роботи бізнесу та надмірному фіскальному тиску. Відповідні суперечки вирішуються здебільшого у судовому порядку, причому, суто із практики, у 50% випадків суди обіймають сторону експортера. 

Тож у січні поточного року законодавці спробували вчергове впорядкувати питання з неповерненням валютної виручки і до завершення військового чи надзвичайного стану запровадили на експорт пшениці, ячменю, кукурудзи, сої, ріпаку, соняшнику, соняшникової олії та шроту особливий новий режим експортного забезпечення. Що це означає? 

Умовою експорту товарів, до яких застосовуватиметься новий режим, є кілька обов'язкових вимог. 

Перша — наявність позитивної історії повернення валютної виручки за попередні 6 місяців (так званий ліміт), друга — відсутність порушень валютного законодавства за попередні 12 місяців.

Ліміт розраховується, як третина вартості товарів, що експортовані за попередні 6 місяців за митними деклараціями, за якими експортер отримав оплату за товар у повному розмірі. Тобто за такий товар було або отримано передоплату, або банки закрили валютний нагляд повернення валютної виручки. 

Ліміт розраховує Державна митна служба та оновлює щомісяця для кожного експортера на основі даних від НБУ, зібраних від обслуговуючих банків. 

За відсутності позитивної історії експортера або у разі істотного збільшення ним обсягів експорту, що перевищують ліміти, умовою вивезення товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, є реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) за ставкою, визначеною для операцій з постачання таких товарів на митну територію України — 14 або 20% залежно від вантажу. 

Експортер звільняється від обов'язкової реєстрації податкової накладної за вищевказаною ставкою за двох умов: 

  1. Сукупна задекларована митна вартість експортованих протягом поточного місяця товарів не перевищує визначені ліміти (нагадаю, що йдеться про третину виручки від експорту за останні 6 місяців згідно з митними деклараціями, щодо якої завершено процедури валютного нагляду).
  2. Відсутність порушень валютного законодавства протягом попередніх 12 місяців, що підтверджується інформацією від податкової.

Тож від 4 березня кожен експортер-аграрій до 10 числа поточного місяця повинен звернутися до обслуговуючих банків, щоб вони звітували перед НБУ про обсяг таких операцій, натомість НБУ до 20 числа поточного місяця інформуватиме митницю про розміри ліміту. 

Якщо ж вартість експортованого товару перевищуватиме ліміт, експортер матиме можливість експортувати свій товар за окремою трьохкроковою процедурою. Для цього йому необхідно:

  1. До подання митної декларації зареєструвати податкову накладну до ЄРПН на такий товар за ставкою ПДВ для постачання таких товарів на митній території України (тобто крім шроту та олій ставка становитиме 14%). Реєстрація такої накладної не може бути зупинена. 
  2. Подати митну декларацію та експортувати товар. 
  3. Після отримання повної оплати за товар та закриття банком контролю повернення валютної виручки (про що банк самостійно звітує до податкової протягом 3 днів, а податкова повідомляє експортера до електронного кабінету), експортер реєструє  розрахунок коригування та змінює ставку податку за експортованим товаром на нульову. Реєстрація розрахунку коригування також не може бути зупинена податківцями.

На перший погляд експортер з чинною реєстрацією, як платник ПДВ, який не перевищує суму показника ліміта та не порушував валютного законодавства впродовж останнього року, здійснюватиме експортні операції як і раніше та без жодних змін. Однак, закон не враховує багатьох нюансів, спровокованих військовим часом та поточним станом справ у аграріїв, особливо у невеличких та дрібних експортерів. Приклади подібних нюансів:

  • Підтвердження відсутності порушень валютного законодавства за останні дванадцять місяців покладено на податкову службу, а її позиція часом достатньо суб'єктивна. На практиці часто трапляються випадки, коли рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій податкові повідомлення-рішення, які застосовані податковою за начебто встановлені порушення в сфері ЗЕД — скасовано, судовий спір вирішено на користь експортера, рішення набуло чинності, однак справа знаходиться на розгляді в суді касаційної інстанції, тож податкова наполягатиме на порушенні валютного законодавства. Відтак є обґрунтовані ризики, що практично усі компанії працюватимуть за лімітами та вимушені будуть щомісяця проводити процедуру їх визначення. Тож це може стати одним із факторів уповільнення темпів експорту
  • Одне із нововведень полягає в тому, що експортер матиме право зареєструвати розрахунок коригувань та змінити ставку податку на експортований товар на 0% лише після отримання повної оплати за товар нерезидентом. Якщо нерезидент не сплатив за доставлені товари, експортер втрачатиме 14% у вигляді ПДВ. Вочевидь, це негативно позначиться на фінансовій спроможності аграріїв, адже може вимивати обігові кошти тощо.
  • У березні-травні у зв’язку з сезонністю, швидше за все, будуть невеликі обсяги експорту. Однак, коли влітку почнеться основний експорт зернових, у компаній можуть виникнути проблеми з лімітами. Це стосуватиметься, скоріше за все, середніх та дрібних підприємств. Адже при нестачі податкового кредиту для реєстрації податкових накладних, компанія буде змушена поповнити електронний рахунок коштами. Чи буде їх достатньо для здійснення відповідної операції, адже аграрії вже суттєво постраждали від повномасштабної війни, стане зрозуміло із часом. Тому побоювання, що у середнього та дрібного бізнесу у зв’язку із дефіцитом обігових коштів можуть виникнути проблеми з експортом, цілком не безпідставні. 

Тож вже зараз можна спрогнозувати, що умови, в яких опиняться великі та дрібні експортери у зв’язку із різними масштабами бізнесу та фінансовими можливостями, можуть бути якісно різними. Це може виштовхнути невеликі господарства або компанії, які експортуватимуть вперше, з ринку.

Експорт під час війни

Резюмувати хочу наступним. Ситуація з експортом в Україні, в тому числі аграрному, після початку повномасштабної війни через блокаду морських портів та руйнування традиційних логістичних ланцюгів критично складна. Так, за даними Мінекономіки у 2022 Україна експортувала товарів на $44,1 млрд, що на 35% менше, ніж у 2021 році, частка аграрної продукції становить $23 млрд.

Міністерство інфраструктури України та українські дипломати докладають титанічних зусиль, аби «зерновий коридор» попри спроби блокування росіян став ефективним інструментом для українського аграрного експорту. Тож завдання інших гілок влади — створювати стимули та покращувати умови роботи аграріїв замість того, аби додавати їм зайвого головного болю.  

Тетяна Тітаренко, керуюча партнерка юридичної компанії Legrant

Виконано за допомогоюDisqus