Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook, каналі у Telegram, підписуйтесь на нас у Instagram або на нашу розсилку.
VITAGRO побудував біометановий завод за €6 млн. Але його «не вмикають в розетку»
Сергій Савчук, директор із розвитку та інвестицій ГК VITAGRO
Джерело фото: Facebook
Джерело фото: Facebook
Вкласти $6 млн, побудувати завод та створити 50 робочих місць, щоб… вас не «ввімкнули в розетку». Це короткий нарис з життя біометанового заводу ГК VITAGRO. Про інвестиції в актив та перспективи біометанової галузі — колонка директора з розвитку та інвестицій ГК VITAGRO Сергія Савчука.
Ми побудували завод, встановили обладнання, проінвестували купу коштів, але завод стоїть, бо не маємо можливості експортувати продукт по газотранспортній мережі України. Проєктна потужність нашого біометанового заводу — 3 млн куб. м біометану в рік.
В проєкт вклали €6 млн, створили біля 50 тимчасових та 15 постійних робочих місць. Один середній біометановий завод — це 2-3 млн грн податків в різні бюджети та рівні протягом року. Це оренда, ПДФО, ЄСВ, податок на прибуток. Варто зазначити, що валютні надходження в Україну лише від одного нашого заводу можуть становити $3 млн на рік.
Але завод стоїть.
Заладили про експорт. Чому не продаєте в Україні?
Бо виробництво біометану має свою специфіку, високу собівартість і відповідну ціну, при якій його виробництво рентабельне. В Україні, в умовах заборони експорту природного газу, та низьких цін на природний газ, відсутності стимулів щодо споживання біометану, продати біометан з прибутком нереально, цей продукт збитковий. Тому єдиним варіантом для виробників працювати — це поставляти свій товар на європейський ринок, як ми і планували з самого початку.
Окей, а від чого тоді залежить експортний дохід?
Від країни імпортера, від ключових ринків, від сировини, з якої вироблений біометан.
Самі ринки можна розділити на два ключових сегменти: обов’язковий (де споживачі купляють біометан для виконання цілей щодо декарбонізації та переходу на відновлювальні джерела енергії) та добровільний (де споживачі в рамках своєї стратегії по переходу на ВДЕ на добровільній основі готові доплачувати «зелену» премію за споживання біометану).
Ціна біометану
На різних ринках відрізняється і становить 50-100 €/МВт. Ринок Європи теж постійно розвивається, трансформується і скоро ми можемо прийти до одного великого європейського ринку з одним ціноутворенням. В Європі девелопери біометанових проєктів віддають перевагу довгостроковим контрактам на поставку біометану. Такі договори укладають на 5-10 років, що служить додатковою гарантією стійкості проєкту для ініціаторів проєкту.
Уявимо ідеальний світ. В ньому українські виробники укладали б такі контракти?
Аякже. Якби була впевненість в незмінності законодавства. На жаль, в силу неврегульованості питання щодо експорту, це додаткові ризики. Тому на першому етапі більш безпечною стратегією є продаж фіксованих обсягів або річні контракти.
Інвестували в завод, незважаючи на війну, бо…
Віримо, що цей напрям має потенціал. Біометанові проєкти — це не тільки переробка відходів тваринництва та рослинництва. Це проєкти створення тієї самої доданої вартості, які дозволяють диверсифікувати аграрний бізнес, зробити вертикальну інтеграцію бізнесу та розширити експортні канали збуту.
Ще раз, в чому технологічна фішка біометану?
В основі очистки біогазу до біометану на заводі, який побудувала компанія VITAGRO Energy, стоїть мембранна технологія. Вона вважається екологічно чистою, бо у процесі очистки біогазу до біометану не використовуються різні хімічні речовини. Її успішно використовують на установках потужністю до 1500 куб. м біогазу на годину.
Сировиною для виробництва біометану
Є відходи тваринництва та рослинництва. В процесі анаеробного зброджування сировини, крім біометану, на виході компанія матиме можливість отримувати органічні добрива. Річна кількість органічних добрив залежить від кількості сировини, що буде використовуватись для виробництва біометану, її вологості та енергетичної цінності. За попередніми розрахунками річний обсяг добрив складе понад 80 тис. т, що дасть змогу зменшити внесення мінеральних добрив на площі 1,5 тис. га.
Аби нарешті запустити біометанову галузь
Треба негайно прийняти в другому читанні Проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану №9456. Це важливо не лише для компаній, такі як наша, що вже інвестували у біометанові заводи. Це важливо для усього агросектору та економіки країни в цілому.
Сергій Савчук, директор із розвитку та інвестицій ГК VITAGRO
