АгроЕкспедиція-2025 на Заході України. Копаємо буряки, збираємо кукурудзу й оцінюємо озимі в Агропродсервіс, Cygnet, СВК «Горинь», у «Івашенюків» та «Україна-2001»
Джерело фото: Latifundist.com
«АгроЕкспедиція-2025» продовжує подорож Україною. Цього разу у фокусі — Тернопільська, Рівненська, Житомирська та Хмельницька області. Ми побували на копці цукрових буряків із урожайністю понад 80 т/га, спостерігали за збиранням кукурудзи та оглядали посіви озимих, які цього року сіяли пізніше через дощі й затримку зі збиранням пізніх культур.
Разом із Credit Agricole Bank побачили, як бізнес інвестує навіть у час невизначеності, а з гібридами КВС-УКРАЇНА — як господарства отримують стабільний результат попри дефіцит вологи.
Тернопільщина: тренди агросезону-2025
- Жнива-2025 розпочалися на два тижні пізніше звичайного — через затяжні дощі.
- Середня врожайність пшениці — 6,5 т/га, ячменю — 5,86 т/га, кукурудзи — 8,97 т/га (на 6 листопада зібрано 39% площ), соняшнику — 3,08 т/га (обмолочено понад 98,7% площ), сої — 2,93 т/га ( 92,4%), ріпаку — 3,43 т/га.
- Під урожай-2026 площі під озимими на зерно зросли з 198,5 тис. га до 207,7 тис. га. Зокрема, посіви пшениці збільшилися на 9,5 тис. га — до 190,5 тис. га, ріпаку — на 1,7 тис. га, до 78 тис. га. Площі під ячменем скоротилися на 0,3 тис. га — до 16,9 тис. га.
- Площа під цукровими буряками зменшилася до 18,3 тис. га проти 26,9 тис. га у минулому році.
«Якщо брати зріз західних областей, рік був доволі вдалим, особливо для ранніх зернових. Плюс ціни на ринку зараз доволі сприятливі і дозволяють отримати високу рентабельність. Важча ситуація склалася з соєю та соняшником, ми бачимо, що волога погода, яка дала можливість отримати гарні сходи озимих, в той же час не дозволяє зібрати сою і по соняшнику вже виникають проблеми, оскільки підвищується кислотне число. Але ми бачимо, що дехто продовжує посівну озимих по мірі збирання попередника. Також кукурудза стоїть в доброму стані, але вологість її на даний час висока, що може стати викликом під час сушіння».
Сімейна справа Івашенюків
На Тернопільщині «АгроЕкспедиція-2025» завітала на сімейне підприємство «Івашенюків». Його заснував Григорій Івашенюк. Син Назар працює агрономом, інший — механіком. Співвласницею є дружина пана Григорія.
Підприємство обробляє 2430 га. У структурі посівів: озимий ячмінь — 200 га, озима пшениця — близько 200 га, соняшник — 500 га, кукурудза — 500 га, озимий ріпак — 500 га, соя — 450 га.
Цього року тут уперше посіяли гібридне озиме жито на силос КВС ПРОГАС, який обрали за рекомендаціями колег. Посів здійснили 12 вересня на площі 32 га з нормою 2,5 млн/га. Станом на 16 жовтня культура перебувала у фазі кущення й мала у середньому чотири продуктивні пагони.
Також вирощують на близько 50 га цукрових буряків, які потім здають на завод «Західного Бугу». В наш приїзд буряки лише почали збирати. Урожайність очікують не менше 70 т/га.
Підприємство нещодавно придбало новий навантажувач завдяки лізингу від Credit Agricole. За словами керівниці напрямку по роботі з МСБ Credit Agricole Bank Оксани Олійник, «Івашенюків» — серед репутаційних лідерів регіону з найвищими показниками врожайності. Воно повністю забезпечене власною технікою, має добре підготовлений і мотивований менеджмент, який постійно вдосконалюється. І, що важливо, клієнт завжди цікавиться інноваціями.
«Credit Agricole Bank з радістю підтримує таких партнерів. Ми допомагаємо бізнесу, який постійно розвивається, і самі підвищуємо рівень експертизи в межах власного освітнього проєкту «Агрошкола», щоб говорити з клієнтами однією мовою. Ми забезпечуємо компанії обіговими засобами для посівної, пропонуючи відсоткові ставки від 0,01%, а також фінансуємо купівлю сільгосптехніки під ставку від 3,5%. У такі непрості часи доступне фінансування, взаєморозуміння і довіра створюють основу для довготривалих партнерств».
Експертка додає що, по лізинговій програмі Credit Agricolе ставки стартують від 4%. Це доступна програма без бюрократії — банк повністю супроводжує процес. Клієнту достатньо лише визначитися, яку техніку він хоче, і банк її фінансує.
Але повернемося до «Івашенюків». Ще трохи цікавинок про підприємство. Мають власне тваринництво — ВРХ голштинської породи. Поки 150 голів дійного стада та 250 голів основного. Планують вийти на 600 голів, тому зараз проводять реконструкцію доїльного залу. Молоко — екстракласу, середній надій становить 27 л на добу.
Кормову базу забезпечують самостійно. Також мають власний невеликий млин, однак із початком повномасштабного вторгнення його роботу зупинили. На запитання, чи не через проблеми зі збутом продукції, Назар Івашенюк відповідає, що «реалізація є, але дуже маленький зазор. Краще продати зерном».
Деякі культури, як-от соняшник чи ріпак, продають відразу — через відсутність сховищ і неможливість довготривалого зберігання.
Назар Івашенюк
агроном підприємства «Івашенюків»
«А основні — пшеницю та кукурудзу — частково залишаємо для годівлі ВРХ, а частково продаємо. У перспективі плануємо побудувати елеватор. Це вигідніше, щоб можна було щось притримати або переробити для господарства».
«Агропродсервіс»: 16 культур у сівозміні, якісне насіння та стабільна врожайність
На Тернопільщині АгроЕкспедиція також завітала до давніх друзів, компанії «Агропродсервіс», яка обробляє 49 тис. га і має у сівозміні 16 культур. Основні — зернові: пшениця, ярий ячмінь, кукурудза (як силосна, так і зернова).
Підприємство, на якому побували експедитори, є насіннєвим. Тут реалізують першу репродукцію партнерам, а також вирощують насіння для власних потреб. Серед культур — ексклюзивні сорти озимої пшениці КВС ДОНОВАН, КВС СФЕРА та КВС СПЕНСЕР.
Разом із головним агрономом Романом Вінничуком команда побувала на полі, де 16 вересня було посіяно озиму пшеницю КВС ДОНОВАН із густотою 3,4 млн насінин/га.
Роман Вінничук
головний агроном
«Агропродсервіс»
«Ми практикуємо не загущувати посіви. Сіємо рідше, враховуючи, що цього року вистачає вологи. З вересня по 17 жовтня тут випало вже 130 мм. Якщо говорити про стан посівної, то наразі засіяно лише близько 40% озимих зернових».
Менеджерка з продукту зернових КВС-УКРАЇНА Катерина Осипова додає, що поки рано давати остаточну оцінку стану посівів, адже посіви були пізні.
«Та загалом сходи чудові, посів рівномірний. КВС ДОНОВАН — це пшениця, яка добре почувається при пізніх строках сівби, має швидкий осінній розвиток».
Окремий стратегічний напрям компанії — цукрові буряки. Під культурою — близько 4 тис. га, із яких 90% засіяно гібридами селекції KWS, а 60% площ — під технологією КОНВІЗО® СМАРТ. Це такі гібриди, як СМАРТ СЕЗА КВС, СМАРТ МАТЕРІЯ КВС, БАЛАНСІЯ КВС, АННАМІРА КВС.
Копку розпочали 8 вересня. Середня залікова врожайність становить 77 т/га при цукристості 17%. Станом на середину жовтня залишилося зібрати 2340 га. Урожаєм цього року в компанії задоволені. У відео фахівець із агросервісу КВС-УКРАЇНА Олег Строка детальніше розповідає про стан коренеплодів і технологічні особливості сезону.
Щодо врожайності інших культур, то ярий ячмінь цього року показав результат 8 т/га, озимий ріпак — 3,6 т/га. На урожай вплинули весняні заморозки, а деякі посіви постраждали від граду. Висока вологість теж внесла свої корективи, зокрема, вплинула на якість зерна кукурудзи та соняшнику. Соняшник збирають із урожайністю до 3 т/га та олійністю до 50%.
Оскільки в «Агропродсервісі» утримують 15 тис. голів ВРХ, то значну частину кукурудзи вирощують на силос. Станом на середину жовтня її ще не завершили збирати — тоді як минулого року жнива кукурудзи на силос закінчили вже 15 вересня.
На відміну від південних регіонів, які страждали від посухи, західні області зіткнулися з іншим викликом — надмірними опадами, що ускладнило як збирання пізніх культур, так і посівну озимих, додав експерт департаменту підтримки агробізнесу та ESG напрямку Credit Agricole Bank Олександр Бондар.
«Господарство демонструє високий рівень адаптації, завдяки чітко вибудованій логістиці та використанню сучасних технологій їм вдається проводити сівбу озимих культур в стислі (наскільки це можливо) терміни. Стан посівів озимої пшениці, які ми оглянули, демонструє гарний потенціал на перезимівлю та закладено міцний фундамент під урожай 2026 року. Попереду ще залишається значна частина збиральної кампанії пізніх культур, де особливо чутливими є соняшник і соя. Також, якщо продовжиться дощова погода, то це може вплинути на собівартість сушіння кукурудзи».
Рівненщина: тренди агросезону-2025
- Через дощі жнива в області аграрії розпочали на два тижні пізніше звичних термінів.
- Станом на 6 листопада середня врожайність зернових становить: пшениці — 5,55 т/га, ячменю — 4,07 т/га, ріпаку — 3,09 т/га, соняшнику — 2,64 т/га, сої — 2,51 т/га. Найбільший обсяг урожаю припадає на зерно озимої та ярої пшениці — 544,4 тис. т.
- Кукурудзи на цю дату зібрано лише 39% площ, середня врожайність становить 8,59 т/га.
- Загалом пізні культури у структурі посівних площ області займають понад 60%, повідомляє Департамент агропромислового розвитку Рівненської ОДА.
- Осіння посівна в області завершена, хоча й вона дещо змістилася через затяжні дощі. Станом на 3 листопада пшеницею засіяно 93,6 тис. га (торік — 94 тис. га), ячменем — 4,9 тис. га, (5,2 тис. га) житом — 12,7 тис. га (площі не змінилися), ріпаком — 22,8 тис. га проти 25,2 тис. га торік.
СВК «Горинь»: раціональний підхід до землі, техніки й технологій
СВК «Горинь» обробляє близько 3,5 тис. га. У сівозміні ярий ячмінь, озима пшениця, ріпак, кукурудза та соя. Ячмінь (цього року весь пивоварний) зібрали з врожайністю 7,5 т/га, а пшеницю — 8,8 т/га. Усі посіви пшениці — іноземної селекції.
«Нічого не маю проти української селекції, але тут, на Заході України, більший потенціал отримую саме з іноземної. Якби у нас була проблема з вологою, тоді, звісно, не бачу сенсу витрачати кошти на дорогу селекцію — адже ті самі 5–6 т/га можна взяти і з української».
Минулого року підприємство висівало близько 30 га пшениці сорту КВС ЕМЕРІК. Врожайність склала 10,1 т/га, тому цьогоріч вирішили збільшити площі під нею. Загалом пшеницею під урожай-2026 засіяли майже 700 га, а ріпаком — 500 га. У майбутньому площі ріпаку планують розширити до 1 тис. га. Торік урожайність культури становила 4,9 т/га, а цього року знизилася до 3,5 т/га через несприятливі погодні умови — весняні заморозки та затяжні дощі влітку й восени.
Кукурудза на момент нашого візиту (17 жовтня) ще стояла зелена: «ще три тижні гарантовано постоїть», каже головний агроном. Загалом під кукурудзою 139 га.
А от соняшник підприємство не вирощує.
Павло Легкобит
головний агроном СВК «Горинь»
«Вважаю, що це не культура для нашого регіону. І цього року це добре видно — він досі стоїть у полі. Через це зростає кислотне число, падає олійність, і зібрати його ніхто не може. Заробіток, як на мене, цього року на соняшнику буде сумнівний. Хто встиг зібрати до дощів — той заробив, а решта ні».
Підприємство користується державною програмою «5-7-9%» у співпраці з Credit Agricole Bank. У межах цього фінансування придбали дві сівалки.
Юрій Титечко
засновник СВК «Горинь»
«Оновлюємо парк, бо техніка дає можливість працювати якісніше й ефективніше. Раніше працювали з посівними комплексами Lemken Solitair, і нові теж взяли Lemken Solitair — виробник оновив модель, і ми дуже задоволені її роботою. Якість і швидкість посіву зросли. Витримуємо норму та глибину посіву, отримуємо дружні сходи».
Зернові культури вирощують для потреб власного тваринництва. Тут займаються свинарством і утримують 1200 свиноматок данської генетики. Увесь вирощений зерновий клин переробляють на корми. Виготовляють до 10 т гранульованого корму на годину. Продукцію використовують як для власних потреб, так і реалізують.
СВК «Горинь» притримується класичного обробітку ґрунту. «У нас немає проблем із вологозабезпеченням, то навіщо вигадувати «реактивний літак», якщо можна ефективно працювати й на традиційній системі», — говорить Павло Легкобит. Планують лише збільшити внесення органіки. Уже зараз її вносять двічі на рік на площі 350–400 га у власному підприємстві СГПП «Агат».
Цікава деталь: тут принципово використовують лише оригінальні фунгіциди.
«Переконалися не раз: ефект набагато кращий і стабільний, результат прогнозований. Інвестиція в якісний продукт окупається швидше й на порядок ефективніша», — додає Юрій Титечко.
Водночас інсектициди контактної дії купують генеричні — за умови, що вони відповідають технологічним вимогам.
Житомирщина: тренди агросезону-2025
- В області збільшилися площі під ярою та озимою пшеницею — до 141,4 тис. га проти 122,6 тис. га у 2024 році. Середня врожайність цього сезону становить 4,54 т/га.
- Під кукурудзою також спостерігається зростання площ — до 228,4 тис. га з 220,5 тис. га торік. Середня врожайність станом на 6 листопада — 7,25 т/га, але на вказану дату зібрано лише 39% площ.
- Під соняшником посіви зросли до 135,4 тис. га (проти 129,2 тис. га у 2024-му). Середня врожайність на вказану дату становить 2,28 т/га, зібрано 75% площ.
- Щодо озимих під урожай 2026 року, то площі залишилися на рівні минулого сезону: під ріпаком — 36,5 тис. га, під пшеницею — 135,6 тис. га.
Cygnet: соняшник-рекордсмен і кукурудза понад 9 т/га
Компанія обробляє 29 тис. га. У структурі має цукровий завод і два елеватори — на 40 тис. т і 80 тис. т. Зерносушарки працюють як на газу, так і на пелетах.
Основна культура — кукурудза, її частка у сівозміні сягає 70%. Також вирощують цукровий буряк (12%), озиму пшеницю (6%), соняшник (раніше 8%, зараз — близько 12%) і сою (близько 19%). Дотримуються двох сівозмін: бурякової (буряк — кукурудза — соя — озима пшениця) і стандартної (кукурудза — соняшник).
Врожайність 2025 року:
- озима пшениця — 7,34 т/га у заліку;
- соняшник — 3,8 т/га у заліку, що стало рекордом за всі роки роботи компанії;
- соя ще дозбирується (станом на 15 жовтня залишилося 161 га), прогноз — понад 3 т/га у заліку.
Кукурудзу на вказану дату зібрали тільки на площі 700 га.
«Минулого року ми закрилися з показником 8,7 т/га по кукурудзі, цього року буде понад 9 т/га. Головний фактор — правильний розподіл опадів. Загалом кількість вологи суттєво не змінилася: 343 мм у Житомирському відділенні та 434 мм у Козятинському. Але цього року дощі прийшли саме тоді, коли потрібно, особливо для кукурудзи».
За його словами, попри холодну весну, яка затримала розвиток рослин приблизно на два тижні, опади 17–19 липня посприяли врожайності: волога прийшла у найпотрібніший момент — і для кукурудзи, і для буряків. Ще одним чинником, що вплинув на результат, став ґрунтообробіток: на піщаних ґрунтах підприємство не проводить оранку, а лише рихлення.
Олександр Шрамко
заступник генерального директора з рослинництва «Сігнет Центр»
«Наприклад, ми маємо близько 1 тис. га кукурудзи на пісках. Восени робимо рихлення, вносимо безводний аміак, закриваємо вологу. Посів проводимо без передпосівної культивації, щоб не висушувати ґрунт і забезпечити рівномірну глибину загортання насіння».
Цукровий завод щодня переробляє близько 3 тис. т буряків. Від початку 2025/26 МР уже перероблено близько 38 тис. т сировини. Збирання буряків триває. Через нещодавні дощі викопування тимчасово призупинили, однак завод не зупиняв роботу — вдалося заздалегідь сформувати запаси коренеплодів. Основну частину сировини вирощують самостійно. Лише двоє невеликих підприємств співпрацюють на давальницьких умовах.
За словами Олександра Шрамка, у «Сігнет Центр» вирощують як класичні гібриди цукрового буряку, так і гібриди за системою КОНВІЗО® СМАРТ. Використовують посівний матеріал кількох брендів, проте найбільші площі займають гібриди селекції KWS.
На прикладі одного з полів підприємства Олександр Шрамко продемонстрував технологію вирощування цукрових буряків — зокрема, чому господарство обирає систему КОНВІЗО® СМАРТ, як організовує фунгіцидний захист і визначає оптимальні строки копки.
Олександр Шрамко розповідає, що у попередні роки сівбу зазвичай розпочинали 28 березня і завершували до 10 квітня. Цьогоріч, зважаючи на погодні умови, стартували трохи раніше — 26 березня. За чотири дні встигли засіяти близько 1,5 тис. га, після чого пішов дощ зі снігом, тож роботи довелося призупинити. Водночас саме ці буряки, посіяні до опадів, нині виглядають найкраще й формують вищу врожайність.
У свою чергу Андрій Новак, продакт-менеджер цукрових буряків компанії КВС-УКРАЇНА, відзначає, що важко пригадати ще один такий рік, коли посівна кампанія переривалася не лише через дощі чи прохолодну погоду, а саме через морози. Через це в багатьох регіонах України значні площі довелося пересівати.
«Тут, ви бачите, теж було на грані. Але, я вважаю, що не в останню чергу завдяки професіоналізму людей, які тут працюють, усе вдалося так, як треба. Маємо поле в практично ідеальному стані — і густота, і контроль бур'янів, і загальний вигляд культури. Для таких промислових масштабів це, я б сказав, дуже близько до ідеалу».
Він додає, що цукровий буряк — культура професіоналів. Вона не просто технологічно складна, а ще й вимагає дуже високого рівня фаховості від тих, хто з нею працює. Щодо другої половини вегетації, то, за словами експерта, погода була більш-менш сприятливою: опадів випало достатньо, місцями навіть нетипово багато.
«Тому можемо сподіватися, що цього року Україна покаже справді високі, можливо навіть рекордні, показники врожайності цукрових буряків», — говорить він.
Хмельниччина: тренди агросезону-2025
- Річна сума опадів у області становить 540–560 мм, однак цього року завдяки дощовій осені показник може зрости до 700 мм.
- Середня врожайність пшениці цього сезону — 7,13 т/га.
- Станом на 6 листопада в області завершили збирання соняшнику. Середня врожайність культури — 3,02 т/га, а площі під нею зросли зі 122,7 тис. га до 124,1 тис. га.
- Щодо кукурудзи, аграрії відзначають, що осінні заморозки негативно вплинули на ще зелені посіви. Це може призвести до зменшення маси тисячі зерен та погіршення вологовіддачі. Загалом площі під кукурудзою цього року збільшилися з 193,4 тис. га до 261,2 тис. га. Середня врожайність станом на 6 листопада становить 9,8 т/га, однак на цю дату зібрано лише 30% площ.
«Україна 2001»: замкнутий цикл від буряка до цукру й біогазу
Підприємство обробляє 35 тис. га на Хмельниччині та 8 тис. га на Миколаївщині, в Очаківському районі. На Хмельниччині вирощують цукрові буряки, озиму пшеницю, ярий ячмінь, кукурудзу на зерно та силос. Соняшник і озимий ріпак у сівозміну не включають.
За словами виконавчого директора «Україна 2001» Олександра Камінського, ці культури «не вписуються» у виробничу систему підприємства».
Основна культура — цукровий буряк, адже компанія має власний цукровий завод у Теофіполі потужністю 8–10 тис. т переробки на добу. Зазвичай сіють не менше ніж 6,5 тис. га буряків. Раніше сіяли й до 8 тис. га, але все залежить від сівозміни та потреб підприємства», зазначає Олександр Камінський. 90% цукрових буряків вирощують із насіння селекції KWS. Це виключно гібриди КОНВІЗО® СМАРТ.
Олександр Камінський
виконавчий директор «Україна 2001»
«Уже п’ятий рік поспіль у нас немає звичайних гібридів. Поряд «Теофіпольський цукровий завод», збудований ще у 1975 році. Відповідно, буряки тут вирощувалися давно, тож маємо певні проблеми з нематодами та шкідниками, зокрема буряковим довгоносиком. Тому обираємо гібриди, стійкі до нематод і хвороб, особливо церкоспорозу. Це — СМАРТ МАТЕРІЯ КВС, СМАРТ СЕЗА КВС та СМАРТ ДЕОНІЛА КВС».
Урожайність цукрових буряків цього року становить 85–87 т/га, цукристість — 16–17%. Збиранню заважає дощова погода — станом на 17 жовтня в регіоні дощі йшли 17 днів поспіль, проте навіть за таких умов результати перевищують заплановані. За словами виконавчого директора, цього вдалося досягти завдяки вдало підібраним гібридам і посиленій системі захисту рослин.
Під час нашого приїзду підприємство збирало сою. Попередня врожайність — 4 т/га. Інші культури показали такі результати:
- озима пшениця (3 клас) — 9,5 т/га;
- ярий ячмінь — 9,2 т/га;
- кукурудза на зерно — 12,5 т/га;
- кукурудза на силос — 60 т/га (переважно селекції KWS — КВС ІНТЕЛЕГЕНС і БІГБІТ).
Підприємство має власне тваринництво — молочне стадо ВРХ і свинарство. Значна частина відходів тваринництва проходить через біогазову станцію, а отриманий у процесі виробництва біогазу дигестат використовують як добриво. Щороку на поля вносять понад 800 тис. т дигестату.
Читайте також: Як працює дигестат — для живлення і поліпшення ґрунту: досвід МХП
У відео торговий представник КВС-УКРАЇНА у Рівненській та Львівській областях Володимир Дмитрук розповідає про дослід із вивчення впливу різних норм дигестату на врожайність кукурудзи на полях підприємства «Україна-2001».
На балансі компанії — елеватор потужністю 160 тис. т, де доробляється вся вирощена продукція. Він забезпечує сировиною інші виробничі напрями підприємства: комбікормовий завод і виробництво етанолу. Окрім того, у структурі компанії є власний хлібозавод.
