Три ферми з надоями під 40 кг: що модернізують господарства з стабільним поголів'ям
Джерело фото: Latifundist.com
Учасники АгроЕкспедиції Молоко 2026 повернулись додому і оцінюють почуте в подорожі. Ми вже написали про чотири господарства з десяти відвіданих: розповіли про зразкові ферми великих агрокомпаній і про ферми з нетиповим для українського скотарства досвідом.
Інші шість господарств ми розділили на умовно «стабільні», і ті, що активно перебудовуються. Цей текст про виробників молока, котрі зараз не реалізують масштабні будівництва або зміни поголів'я, а вже дійшли до середніх добових надоїв +/– 40 кг на корову. Їхній шлях був схожим, але мав і відмінності: СГП «Імені Воловікова» вдвічі скоротило стадо, щоб «підтягнути» економіку, «Перемога» надихається американським підходом до скотарства, а «Острійківське» гарно розуміються на благополуччі тварин.
Еволюція ферми «Імені Воловікова» — вал молока майже той же, але худоби вдвічі менше
Ферма в Рівненській області має близько 1200 дійних корів, а всього на ній утримується до 2300 голів ВРХ, розповідає заступник директора з тваринництва Роман Гуменюк. З 2016 року поголів'я скоротили майже вдвічі — на піку в них утримувалось близько 4000 корів, з них 2400 дійних. При цьому валові надої зараз трохи перевищують тодішні: минулий рік на фермі закрили з 11280 кг сирого молока на фуражну корову.
При цьому скорочення стада не скоротило вдвічі клопоти навколо нього.
«Ми бачимо, що високопродуктивні корови зараз стали зовсім інші, і до них зовсім інші вимоги, ніж колись. По вакцинації, по профілактиці захворювань, зокрема захворювань копит, боротьбі з інфекціями. У сучасних корів високий ризик кетозу — вони дають багато молока, тому мають отримати багато білка. Будь-яке упущення на етапі профілактики і раціону сьогодні перетворюється на більші затрати завтра».
Скорочення поголів'я заради росту продуктивності — звичайний тренд для українського скотарства, але на фермі «Імені Воловікова» ця перебудова виглядає найбільш масштабною серед відвіданих господарств.
Зараз ферма вибраковує трохи більше номіналу через велику кількість нетелів — 30-32% на рік, розповідає Роман Гуменюк. Не цікаві тварини з надоєм нижче 30 кг/доба. Зараз нетелів не можна продати за хорошою ціною, а корівники заповнені на 100%, тому є сенс ставити нетелів замість малопродуктивних корів, а їх здавати на м'ясокомбінат. Через це середній надій зараз тримається на рівні 42 кг/доба.
Цікаво, що зараз на «Імені Воловікова» не планують жодних скорочень поголів'я, які колись вивели їх в клуб «40+». Корівники повністю заповнені, і зменшення стада лише погіршить економіку підприємства. Це має і свій недолік — доїльна установка типу «карусель» на 36 місць теж завантажена на 100%. З 15-річним обладнанням поводяться максимально обережно, бо її поломка і ремонт навіть протягом години вдарять по показниках надоїв на тиждень вперед.
Не економлять на фермі і на годівлі та раціоні тварин. Головний ветеринарний лікар ферми Сергій Василець каже: триматимуть рівень годівлі за будь-яких умов, бо економія на раціоні закінчується «молокопадом» у корів, а відновити надої завжди дорожче, ніж підтримувати харчування.
Економлять на логістиці та оптимізують маршрути техніки, уточнює Роман Гуменюк.
«Максимально треба рахувати, куди і як ти їдеш, що ти везеш. Чи машина завантажена на 100%, чи ти везеш в ній вітер. З такими цінами треба рахувати кожен кілометр, літр солярки, запчастини, кожну гривню амортизації техніки. Правильна логістика на фермі, наприклад, щоб трактор зайвий раз не ганяв погрузчик».
Також цього року господарство запустило сепаратор гною, що дозволило відмовитись від використання дорогої соломи на підстилку для худоби. Виручає і свій невеликий автоматичний кормоцех, що готує п'ять видів кормів: три для високопродуктивного і середньопродуктивного стада, і два для сухостою і молодняку.
Інша особливість компанії — ферма і молочний комплекс рознесені на два господарства. Це дозволяє одному сконцентруватись на надоях і оптимізації витрат, а іншому — на вирощуванні молодняку.
Про собівартість молока і прибутки Роман Гуменюк відмовляється говорити, бо підписував угоду про нерозголошення комерційної інформації. Але каже: криза в молочному скотарстві існує.
«Ми її відчуваємо з усіх сторон. Це і закупівельні ціни на сире молоко, і ціни на потрібні нам товари. Ті речі, які ми могли дозволити собі купляти раніше, ми зараз мусимо двічі-тричі подумати по кожній позиції, чи слід її купувати. Собівартість молока через підвищення енергоносіїв ще зросла, тому ми зараз працюємо на дуже низькому рівні рентабельності», — пояснює Роман Гуменюк.
Частково виручає керівництво компанії, котре і в умовах кризи вливає певні кошти в скотарський напрямок, додає він. Через це доводиться вибирати, який аспект роботи ферми «підтягнути». Цього року встановили систему зрошення корівників і не прогадали. Система не сильно затратна, але якби її не було, то в умовах серпневої спеки господарство мало б мінус три тонни валового надою на добу через тепловий стрес корів. І дійсно — в корівниках «Імені Воловікова» в спеку комфортно знаходитись, як мінімум, людям.
Господарство цікавиться технологіями сучасного скотарства, такими як системи крос-вентиляції, автоматизованого випоювання телят, сонячними панелями, системами накопичення енергії тощо, але на модернізацію поки немає вільних коштів.
Наш супутник, експерт департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank Олександр Бондар, уточнює: першим етапом модернізації молочних ферм з початку війни було встановлення генераторів. Це питання майже всі закрили на 100%.
Зараз всі МТФ цікавляться сонячною енергетикою, так як тваринницькі приміщення на своїй території дозволяють розмістити достатню кількість сонячних панелей з правильним ухилом під нічне споживання. Також є запити на автоматизацію та модернізацію обладнання для зниження собівартості молока, наприклад, високопродуктивні доїльні апарати, силос сучасних ефективних гібридів тощо.
«Нагадаю, що надої змінюються залежно від періоду року за лактаційною кривою. Тому лише комплексний аналіз дозволяє зрозуміти, чи ефективно працює ферма, чи вона може конкурувати в даних умовах. За поточних цін на молоко, я впевнений, що значна частина виробників молока й надалі залишається прибутковою. Ринок поступово вирівнюється, але стійка прибутковість буде насамперед у тих господарств, які інвестують у розвиток, технології та підвищення ефективності».
Підсумовуючи, господарство «Імені Воловікова» за десятиліття добре попрацювало над продуктивністю, тому в молочну кризу увійшло з надоями 40+ кг, на рівні лідерів ринку. Воно не пов'язано з великими агрокомпаніями з ТОП-50 латифундистів України, тому в умовах низьких закупівельних цін йому складно розраховувати на допомогу сильного рослинницького сегменту в модернізації та розвитку. Проте зараз ферма виглядає стабільно: поголів'я не скорочується, персонал і техніка працює, в корівниках підтримується порядок.
Комфорт корів як база і американський підхід: досвід «Перемоги»
Ми в селі Хрущівка Черкаської області, на фермі СТОВ «Перемога» зі складу інвестиційної групи Time. Цікаво було відвідати саме це господарство, бо в розпал молочної кризи його директор Дмитро Соломаха анонсував ряд антикризових заходів, зокрема і масову вибраковку непродуктивних корів. В результаті під ніж пішло близько 10% тварин з хворобами та поганою генетикою, а собівартість молока вдалось знизити через комплекс менш радикальних заходів.
Зараз ферма виглядає стабільною, на ній не впроваджуються «пожежні» кроки для покращення економіки. Господарство має 800 дійних корів, але доїльна установка і корівники розраховані на 1200. Тому після зимової вибраковки «Перемога» поступово нарощуватиме стадо, щоб вийти на максимальну завантаженість інфраструктури.
Менеджмент господарства орієнтується на досвід ферм США і американську розстановку пріоритетів, розповідає заступник директора Карен Дарчинян.
«В Україну головну увагу приділяють кормам, раніше ми теж в це вірили. Але зараз копіюємо американську технологію: в них на першому місці комфорт, вони це вже давно зрозуміли. Годівля на другому місці, на третьому відтворення стада. Можна зробити найкращі корми, але якщо в корівнику жарко, тварина не захоче підійти і з'їсти той корм».
Як приклад він наводить монтаж систем вентиляції на фермі минулого року. Тоді половина тварин в корівнику лежали, інші — стояли. Але вже через 15 хвилин після запуску вентиляторів всі корови лягли відпочивати. Зі зменшенням температурного стресу одразу почали підніматися і середні надої.
Далі в господарстві реконструювали ліжаки, стандартизувавши їх під розмір 1,25 м. Це дало коровам змогу безперешкодно лягати та вставати, не відчуваючи обмеження простору, що відобразилося на надоях. В результаті, за п'ять років «Перемога» наростила середньодобовий надій з 22 кг до 39 кг на корову, а клас якості виріс з вищого до екстра-ґатунку.
Інвестори з Time не виділяють тваринництво як «бідного родича» рослинництва та переробки. Скотарство — повноцінний напрямок групи, і з 2021 року ферми отримують покращення: навіси для тварин, нові приміщення, автоматизоване збирання гною, кормові столи, охолодження корівників, новий родильний зал. Через це вдалося подолати тепловий стрес корів: подекуди надої влітку вищі за зимові, розповідає Карен Дарчинян.
Тому на молочну кризу 2026 року господарство відреагувало інакше, ніж ферма «Імені Воловікова»: якщо там зосередилася на виживанні і контролі витрат, то «Перемога» зберігає безперервний інвестиційний процес. Низькі закупівельні ціни не зупинили модернізацію, хіба що відтермінували частину планів. Конкуренти постійно працюють над ефективністю, тому перервати розвиток зараз — це вкласти більші кошти в розвиток потім, пояснює заступник керівника ферми.
Належність до інвест-групи дозволяє «Перемозі» прискіпливо відноситись до управлінської культури та фінансового обліку. У багатьох українських агрокомпаніях рослинницький і тваринницький дивізіони «перекидають» між собою обсяги кормів, що дозволяє маніпулювати показниками прибутковості чи приховувати збитки.
В сегменті невеликих виробників з 1000-2000 га зембанку часто важко розібратись, де закінчується сегмент рослинництва і починається тваринництво, підтверджує Ігор Гуржій, начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank. Більше того, в багатьох господарствах головний агрономом і директор з тваринництва можуть конкурувати між собою за земельний банк. Агроному вигідніше засіяти площі товарною кукурудзою чи соняшником, щоб показати швидкий виторг, ніж віддати їх під силос.
У «Перемоги» діє чіткий роздільний облік: тваринницький підрозділ купує корми у рослинницького за економічно обґрунтованими цінами. У зворотному напрямку на поля продаються органічні добрива. Чітка звітність дозволяє керівництву кожного дивізіону щомісяця звітувати перед інвесторами за доцільність кожної витраченої гривні.
Це взаємовигідна робота: корми з своєї групи компаній обходяться значно дешевше ринкових пропозицій, а внесення органіки зменшує потребу в закупівлі на поля азотних та фосфорно-калійних добрив, пояснює замдиректора ферми.
Господарство робить акцент на злакових культурах, зокрема житі, під яке відведено 250 з 1000 га загальної площі. Жито витісняє люцерну через посухи — іноді за сезон вдається зробити лише один укіс. Люцерну залишають переважно на корм для молодняка, а для годівлі корів використовують суміш кукурудзяного силосу та сінажу з жита.
У минулому році заготовили 17 тис. т силосу, створивши перехідний запас на два роки, у цьому планується близько 9 тис. т. Залишки гібридів планують пустити на плющену пасту. Сінаж заготовляють із середньою врожайністю 15–19 т/га, хоча в сприятливі роки отримували до 23 т/га.
Через нестачу опадів і високі температури аграрії переходять з люцерни на жито, підтверджує торговий представник регіону Центр КВС-УКРАЇНА Ольга Сергієнко. Хтось сіє тритікале з житом, хтось проводить полив люцерни, але більшість використовує спеціалізовані гібриди силосного жита. Вони формують врожай на два тижні раніше за традиційні селекції, що дозволяє на два тижні раніше провести посів наступної культури.
«Ми радимо сіяти жито в останні дні серпня — до 15 вересня. Хоча є приклади успішних кейсів посіву і з 20 до 25 вересня в нашому регіоні. Визначальним є не дата посіву, а наявна волога і можливість отримати вчасні сходи. Тоді культура має час зійти, розкущитися, і можна розраховувати на гарний результат».
Щодо кукурудзи Ольга Сергієнко радить орієнтуватися на гібриди, які тримають урожайність у посушливі роки. Зокрема, вона називає гібрид КВС®ІНТЕЛЕГЕНС з ФАО 380 лінійки Best4MILK. За її оцінкою, гібриди з цієї лінійки цьогоріч дали стабільний результат навіть за посухи, тож більшість господарств використовує його на постійній основі.
Прискіпливо в «Перемозі» ставляться і до підбору персоналу. Більшість працівників у віці до 35 років, вони отримують непогані зарплати, але і несуть підвищену відповідальність на робочому місці. Наприклад, вхід на ферму можливий лише через фейс-ID і безконтактний алкотестер.
За останні роки штат оптимізували на 15%, але обійшлись без скорочень, каже Карен Дарчинян.
«Багато хто думає, оптимізація — це звільнення. Ні, ми хочемо перенаправити людину, яка робила роботу вручну, на якесь інше місце чи інший блок, де вона принесе більшу користь».
Підсумовуючи, враження від візиту на «Перемогу», на нашу суб'єктивну думку, дуже схоже на минулорічні відвідини іншого активу інвестгрупи Time — заводу круп Grunweg.Обидва підприємства відносно невеликі порівняно з конкурентами, але використовують сучасні технології, професійний менеджмент, прискіпливо ведуть звітність. Продумані наперед плани інвестицій дають надію, що ферма дочекається відновлення цін на молоко і прискорить розвиток.
Комфорт для корови створює прибуток для ферми — досвід «Острийківського»
ТОВ «Острійківське» неподалік Білої Церкви розділяє головну цінність попереднього господарства — комфорт для тварин.
Євген Бондарчук
директор «Острійківське»
«Основна інвестиція має бути в комфорт корови. Я думаю, це всі розуміють: якщо корові комфортно — вона дає молоко. Якщо корові некомфортно, є проблеми — вона не дає молока. Комфорт корови тримає молоко і дає заробіток».
Ми не вперше чуємо на фермах про фокус на благополуччі тварин. Це виглядає дещо популістично, тому що першочерговий фокус кожного бізнесу полягає в отриманні прибутку. Проте в цьому випадку комфорт корів дійсно працює: «Острійківське», яке не має зв'язку з великими агрокомпаніями, у 2025 році стало п'ятою за продуктивністю фермою України.
Сьогодні тут утримують близько 2980 голів ВРХ голштинської породи, з яких 1200 — дійне стадо. У 2015 році було 1190 голів, у тому числі 683 дійні. Тобто за десятиліття поголів'я практично подвоїли.
«Від джерсейської породи свідомо відмовились на користь голштинів. Голштин — корова з максимальним потенціалом для відбивання вкладених в неї коштів. Так, вона набагато більш вибаглива до менеджменту, але в нас виходить з ними працювати, і ми з цією генетикою рухаємося далі», — каже Євген Бондарчук.
На відміну від «Перемоги», де шукають перспективні ідеї в американському скотарстві, «Острійківське» прийшло до фокусу на комфорті за 14 років власного досвіду. Неймовірні середні надої в 12,41 т/рік на корову господарство підтримує високим рівнем вибраковки, який цього року сягне 40%, а минулого — 38%. Це потрібно, щоб зберегти високу середню продуктивність стада і пережити цьогорічну молочну кризу.
Попри високий показник вибраковки, ферма не «працює на м'ясокомбінат». «Острійківське» має дуже хороші показники по осіменінню і заплідненню тварин, багатьох залишає в себе, але багатьох і продає. Через постійний рух худоби і показник вибраковки тримається на такому рівні, пояснює Євген Бондарчук.
Інша ключова різниця — директор цієї ферми розповідає про економіку. В першій декаді серпня закупівельні ціни складали 15,1-15,2 грн/кг без ПДВ. За такої ціни господарство працює в нуль, хоча останні півроку працювало в збиток.
Євген Бондарчук
директор «Острійківське»
«15 грн — це межа беззбитковості. Вартість утримання корів росте. Обладнання старе — 14 років працює. Завтра може статися ситуація, коли доведеться терміново закуповувати дорогий вузол чи запчастини електронної системи які передбачити неможливо було. Тому це межа, за якою або збиток, або нуль».
Доїльна установка на «Острійківському» — GEA Westfalia Magnum на 32 місця. Їй 14 років, і вона працює в три зміни без зупинки, показавши себе максимально надійним обладнанням. Оскільки позаплановий ремонт може «затягнути» на довгий простій і збитки, установку обслуговують в будь-який зручний момент, не чекаючи поломок.
Господарство має ще дві незвичні для молочних ферм особливості. «Острійківське» свідомо не розширює комбікормовий завод, не йде в переробку молока і не розширюється на суміжні напрямки. Молочна ферма намагається максимально наростити ефективність в своїй сфері. Цьогорічна молочна криза підтверджує таку стратегію: на низьких закупівельних цінах виживають ферми, які виробляють найдешевше молоко, а не ті, хто контролюють повний ланцюжок з поля до заводу.
«Острійківське» на своїх 1900 га вирощує переважну частку кормів — 550 га під силосну кукурудзу, 110 га — під сінаж, інше — під пшеницю, ячмінь і соняшник. Близько 30% спеціалізованих кормів закуповують — жом, мелясу, білкову групу, добавки.
Перевага ферми в тому, що господарство постійно експериментує та не зупиняється на вже перевірених рішеннях, наголошує торговий представник КВС-УКРАЇНА у Київській області Юрій Недяк. Враховуючи відносно невеликий зембанк господарства, потрібно рахувати ефективність кожного гектара землі і кожного кілограма корму для тварин.
Юрій Недяк
торговий представник КВС-УКРАЇНА у Київській області
«Кукурудза на силос має бути рівноцінна зерновій кукурудзі. Треба глибше вивчати силосний напрямок і більш ефективно працювати для того, щоб ваш бізнес мав життя».
За оцінками КВС-УКРАЇНА, для отримання 40 т зеленої маси силосу мінеральне живлення кукурудзи має відповідати приблизно рівню, необхідному для отримання 9,5–10 т зерна. Якщо ж ціль — 60 т зеленої маси, то й рівень живлення має бути вищим — орієнтовно на рівні 11–12 т зернової кукурудзи.
Ще один важливий момент — правильно організувати силосний конвеєр. Фахівець рекомендує брати до уваги досвід «Острійківського», де силосування починають із гібридів із меншим ФАО і поступово переходять до пізніших. Це дозволяє розподілити навантаження на техніку та заготовити кожен гібрид у правильній фазі.
За раціон тварин відповідають заступник директора з тваринництва, зоотехнолог, консультант від кормової компанії і незалежний консультант, котрий запобігає спробам контрагентів продати зайві добавки від своїх виробників. На такій продуктивності корів схема годівлі, склад і вартість кормів — основний маркер для прискіпливого контролю, підкреслює Євгеній Бондарчук.
Друге важливе питання — кадрове, додає він. Біла Церква неподалік переманює молодь і кваліфікованих спеціалістів. Доводиться конкурувати за працівників, тому в господарства частка затрат на оплату праці висока порівняно з конкурентами. Проте всі ключові спеціалісти — ветеринари, технологи, зоотехніки та інші, працюють на фермі більше 10 років.
Автоматизація та власна генерація у господарства з фокусом на комфорт тварин знаходиться на високому рівні, і не поступається топовим фермам України. Наприклад, є сонячні панелі потужністю 250 кВт та накопичувач енергії, на дальню перспективу розглядається біогаз.
«З компанією ми працюємо близько 15 років. За цей період ми співпрацювали за різними продуктами — від фінансування потреб в обігових коштах до придбання агротехніки. Сьогодні молочно-товарний комплекс ТОВ «Острійківське» входить до ТОП-15 найпродуктивніших молочних ферм України. За цим результатом — професійна команда та щоденна системна робота з тваринами: від якісного раціону й комфортних умов утримання до ветеринарного супроводу. Для нас важливо бути фінансовим партнером компанії на цьому шляху та підтримувати її розвиток», — коментує Ігор Гуржій.
Підсумовуючи, «Острійківське», на нашу суб'єктивну думку, виглядає дуже технологічним підприємством, де вміють заробляти і контролювати витрати. Через це в нього високі шанси пройти молочну кризу з мінімальними втратами.
