Війна на Близькому Сході: перші сигнали для української кукурудзи і імпорту азотних добрив
Після ударів США та Ізраїлю по Ірану та обмеження судноплавства в Ормузькій протоці світові ринки різко відреагували. Ціни на нафту і фрахт зросли, адже через цей вузький морський коридор проходить близько 20% світових поставок нафти, і навіть ризик перебоїв одразу впливає на котирування. Але все далеко не обмежується нафтою.
Latifundist.com розбирався, як загострення на Близькому Сході може вплинути на український ринок і до чого тут азотні добрива та кукурудза.
Костянтин Ткаченко, Latifundist.com
Чому ця протока важлива?
Це вузький морський коридор між Іраном та Оманом, який з’єднує Перську затоку з відкритим океаном. Через нього проходить близько 20% світових морських поставок нафти та приблизно п’ята частина глобальної торгівлі LNG. Це ключовий маршрут для експорту енергоносіїв із Саудівської Аравії, Катару, ОАЕ, Кувейту та Іраку.
Відповідно будь-які ризики для судноплавства миттєво впливають на нафтові котирування, страхові ставки та вартість фрахту.
Ці ризики вже наступили?
Так, частина великих нафтових компаній та трейдерів призупинили постачання нафти й пального через Ормузьку протоку. Maersk оголосив про перегляд судноплавних маршрутів у районі протоки.
Reuters пише, що провідні морські страховики скасували покриття військових ризиків для суден у Перській затоці та поблизу Ормузької протоки. Це означає, що проходження через регіон стає дорожчим і ризикованішим. Рішення набуде чинності з 5 березня, але ринок уже реагує: ставки фрахту на перевезення з Близького Сходу різко зросли.
Як відреагувала нафта на загострення?
Нафта Brent після ескалації виросла двозначними темпами. У неділю вона підскочила на 10% до приблизно $80 за барель. Опитані Reuters аналітики прогнозують, що ціни можуть піднятися до $100 після того, як удари США та Ізраїлю по Ірану втягнули Близький Схід у війну.
Події на Близькому Сході якось зачепили аграрні ринки?
Різке зростання цін на нафту, як правило, позитивно впливає на ф'ючерси на зернові та олійні культури, зокрема на соєву олію, нагадує редактор ProFarmer Білл Воттс.
Власне, це вже частково сталось. Ціни на соєву олію підскочили до максимуму більш ніж за два роки на тлі стрибка нафтових котирувань. У понеділок ф’ючерси в Чикаго зросли на 3,9%, хоча пізніше частково скоригувалися. Зростання загалом підтримує рослинні олії, адже дорожча нафта підвищує привабливість біодизеля та стимулює попит.
«Цього тижня соєва олія рухатиметься за нафтою, як магніт, після атак на Іран», — зазначив директор Futures International LLC Джо Девіс.
Чому Ормузька протока взагалі важлива для агросектору?
Бо це не лише «нафтова артерія». Перська затока — один із ключових центрів виробництва та експорту азотних добрив. За оцінками, які наводив Forbes, близько чверті світової торгівлі азотними добривами пов’язано з маршрутом через Ормузьку протоку. Якщо судноплавство ускладнюється, це не означає автоматичного дефіциту. Але це означає зростання фрахту, страхових премій і цінових очікувань.
Леонід Шнайдман
керуючий партнер компанії «Агропартнер»
«Все повʼязано один з одним. Зростання вартості нафти відобразиться на ставках фрахту, а це має конкретний вплив на зростанні вартості добрив. До того ж, крім нафти, через Ормуз проходить 25–30% світового аміаку, а саме він є базою для всього азотного ланцюжка», — пояснює Леонід Шнайдман, керуючий партнер компанії «Агропартнер», одного з найбільших імпортерів добрив в Україні.
Генеральний директор агрохолдингу HarvEast Дмитро Скорняков вважає, що затяжна війна на Близькому Сході для українських аграріїв може нести руйнівні наслідки.
Серед факторів впливу він резонно називає сірку як елемент собітвартості добрив. Argus пише, що приблизно половина світової сірки, що перевозиться морем, походить з Близького Сходу. Після ескалації конфлікту між США та Іраном внутрішні ціни на сірку в Китаї (найбільший її імпортер у світі) одразу зросли на 5%.
Чи вже відреагували ціни на добрива?
Так, майже миттєво. Argus повідомив, що єгипетський виробник добрив Mopco продавав гранульований карбамід за $505 за тонну FOB, тоді як його колега-постачальник Alexfert продавав її за $495 порівняно з $480-485 доларів за тонну в п'ятницю.
Минулого тижня купити карбамід вже було дуже складно, розповідає Леонід Шнайдман. Пояснює, що частина постачальників притримувала обсяги, очікуючи розвитку ситуації.
Леонід Шнайдман
керуючий партнер компанії «Агропартнер»
«Якщо ринок нервує, вони можуть додати $20–30 на тонні буквально за кілька днів. І це вже відбувається. Різниця виникла дуже швидко — фактично на очікуваннях і ризиках, — додає він.
Ще частина гравців ринку вважає, що ситуація швидко стабілізується і краще почекати. Хтось, навпаки, намагається зафіксувати обсяг уже зараз, бо не хоче ризикувати ще вищою ціною, пояснює він настрої ринку.
Водночас один контракт за вищою ціною формує новий орієнтир для інших угод. Далі цю планку підхоплюють трейдери — і ринок отримує новий ціновий рівень навіть без фізичного дефіциту. Тобто це більше історія про очікування і поведінку, ніж про реальну нестачу продукту, вважає трейдер.
Леонід Шнайдман
керуючий партнер компанії «Агропартнер»
«У підсумку всі ці додаткові витрати перекладаються вниз по ланцюжку. Тобто на фермера. Я очікую, що частина аграріїв може взяти паузу — не продавати зерно і не купувати добрива, щоб зрозуміти, куди рухатиметься ринок. Можливі один-два тижні певного затишшя. Водночас якщо розкласти ті ж $30 на тонні на гектар, для когось це не критична різниця. Тому хтось чекатиме, а хтось купуватиме вже зараз», — прогнозує Леонід Шнайдман.
А що ж з цінами на зерно?
Ескалація конфлікту на Близькому Сході створює додаткову невизначеність для світових аграрних ринків, вважає аналітик White Brokers Олег Златов.
Регіон щороку імпортує близько 20 млн т кукурудзи і є одним із ключових напрямків збуту для України. Саме активізація близькосхідних покупців останнім часом підтримала зростання цін на умовах DAP порти України. Якщо цей попит через військові ризики сповільниться, ринок може втратити важливий драйвер.
«Прямих поставок кукурудзи до Ірану Україна фактично не здійснює, однак важливу роль відіграє Туреччина як торговий хаб. Частина обсягів, що продаються турецьким компаніям, потрапляє на близькосхідні ринки. Тому навіть непрямі ризики в регіоні впливають на українських експортерів», — каже він.
Златов також не виключає фінансових ускладнень: перегляд або затримка контрактів може спричинити касові розриви та додатковий тиск на ціни. Окремим негативним фактором залишається високий фрахт — частина судновласників переорієнтовується на рф через нижчі військові ризики.
