Чим замінити дорогий кредит: інструмент, який коштує від 1%

Це інструмент відстрочки платежу з банківською гарантією. Фактично аграрій отримує насіння, ЗЗР і добрива зараз, а розраховується за них вже після реалізації врожаю.

Вексель оформлюється у гривні, зазвичай на термін до 12 місяців — цього достатньо, щоб покрити весь цикл від посівної до продажу продукції.

Вексельна схема виглядає так:

1. Підприємство обирає постачальника та укладає контракт із передбаченою формою розрахунку — векселем.
2. Подає заявку до банку на авалювання, надає пакет документів.
3. Банк аналізує клієнта, встановлює кредитний ліміт і погоджує аваль.
4. Постачальник відвантажує продукцію.
5. Підприємство виписує вексель на користь постачальника.
6. Банк авалює вексель — тобто гарантує оплату у разі невиконання зобов’язання клієнтом.
7. Постачальник отримує авальований вексель.
8. Після збору та реалізації врожаю аграрій погашає вексель.

Основний період авалювання векселів — із лютого по червень, зазначають в «Райффайзен Банку».

Якщо у схемі присутній дистриб’ютор як проміжна ланка, то вексель зазвичай виписується на нього. Дистриб’ютор, своєю чергою, одразу розраховується цим векселем із виробником насіння чи ЗЗР, у якого він раніше придбав продукцію.

Для виробника, який є останньою ланкою в цій схемі, є кілька варіантів:

• він може одразу принести вексель до банку й врахувати його, тобто отримати гроші достроково, не чекаючи строку погашення у жовтні–листопаді;
• може передати банку функцію збору платежів від агровиробників (інкасування векселів);
• або ж може просто тримати вексель до дати погашення і самостійно організовувати процес пред’явлення векселів до погашення і контролювати надходження.

У більшості випадків — у жовтні–листопаді, після реалізації аграрієм врожаю. Загальний строк обігу векселя зазвичай становить 6–12 місяців.

Аграрії загалом дисципліновано виконують свої зобов’язання, зазначають у «Райффайзен Банку». Випадки дефолтів фіксувалися у 2022 році й були переважно пов’язані з окупацією територій. Після цього подібні ситуації майже не траплялися.

Якщо ж виникає у агровиробника потреба відтермінувати погашення, банк зазвичай іде назустріч клієнту й разом шукає рішення — або через кредит на погашення векселя, або якщо, вексель був врахований банком, через пролонгацію строку погашення векселя.

«Якщо говорити про «Райффайзен Банк», то він стояв біля витоків формування ринку та культури авальованих векселів в Україні, який почав розвиватися ще з 2011 року. Тому на додаток до глибокої агроекспертизи, ми маємо багаторічний досвід роботи з векселями. Це дозволяє  розробляти та пропонувати фінансові рішення, які максимально відповідають потребам різних категорій учасників аграрного ринку, забезпечуючи їм гнучкість та ефективність у веденні бізнесу», — зазначають у банку.

Сьогодні «Райффайзен Банк» залишається одним із лідерів цього сегмента. У період посівної його частка ринку становить близько 30%, а у 2025 році обсяг авальованих векселів перевищив 2 млрд грн за сезон.

Завдяки існуючим партнерським програмам «Райффайзен Банк» має можливість пропонувати ставку на рівні від 1%. Авалювання поза партнерськими програмами на ринку зазвичай коштує 2–4%.

«Наша перевага — саме в широкій партнерській мережі, яка дозволяє пропонувати клієнтам більш вигідні умови. Ця мережа охоплює велику кількість провідних виробників засобів захисту рослин, насіння та добрив та постійно розширюється, що робить її однією з найбільших і наймасштабніших на ринку аграрних фінансових послуг. Завдяки цьому аграрії мають можливість отримувати відстрочку платежу за пільговою ставкою всього 1%, що значно полегшує фінансове навантаження під час сезону», — зазначають в «Райффайзен Банку».

Додаткові витрати у аграрія можуть виникати лише у разі оформлення забезпечення, зокрема, це витрати на страхування або нотаріальні послуги. Водночас банк досить гнучко підходить до вимог по забезпеченню.

Найчастіше — для кукурудзи та соняшнику. Втім, формальних обмежень немає і через вексель можна фінансувати будь-які культури.

«На практиці вибір залежить не стільки від культури, скільки від економіки її вирощування: рівня витрат на насіння і ЗЗР, прогнозованості збуту та зрозумілого грошового потоку після збору врожаю», — додають в «Райффайзен Банку».

Читайте також: Нішеві культури України: стратегії прибутковості

Критичних ризиків як таких немає. Радше є особливості інструменту. Наприклад, якщо після збору врожаю аграрій захоче відтермінувати платіж, він уже не зможе домовлятися з дистриб’ютором, у якого купував продукцію, адже вексель може бути вже у виробника або в банку. Відповідно, всі питання потрібно вирішувати з фактичним векселедержателем. Але це не ризик, а скоріше нюанс роботи інструменту.

Водночас вексель частково знижує ризики, зокрема валютні. Адже ціна фіксується у гривні на момент укладення угоди і не залежить від подальших коливань курсу, що додає передбачуваності.

Якщо операційно-фінансовий цикл перевищує 12 місяців, бо зазвичай вексель випускається  терміном до 1 року. І якщо ціна за товар за передоплатою (навіть із кредитом) нижча, ніж при розстрочці, покритій векселем.

Універсальної цифри немає — усе залежить від конкретного підприємства: умов закупівель, пропозицій постачальників і структури фінансування.

«Ми щоразу рахуємо економіку під конкретний кейс і допомагаємо обрати інструмент, який буде вигіднішим саме для цього клієнта», — зазначають в «Райффайзен Банку». 

Перший крок — знайти надійного фінансового партнера з агроекспертизою, який допоможе підібрати оптимальну модель фінансування та уникнути касових розривів, радять в «Райффайзен Банку».

Далі варто провести аудит поточної фінансової моделі, поступово інтегрувати нові інструменти (наприклад, почати з частки векселів на рівні 20–30%), тестувати різні підходи та диверсифікувати джерела фінансування.

Найкраще працює комбінована модель, адже кожен інструмент має свої переваги й обмеження, зауважують в «Райффайзен Банку».

Оптимальна структура може виглядати так:

• товарні векселі — 50–60%;
• банківський кредит — 30–40%;
• форвардні контракти — 10–20%;
• аграрні розписки — 10–20%.

«Виграє не той, хто знаходить найдешевші гроші, а той, хто найбільш ефективно розподіляє ризики між різними інструментами», — підсумовують в банку.

Наталія Родак, Latifundist.com