Що робити трейдеру, якщо судно не заходить у порт або потрапило під атаку
Судно вже зафрахтоване, вантаж готовий до відправлення, але судновласник повідомляє, що через загострення воєнних ризиків не піде до українського порту. Або гірше: судно вже завантажене — і потрапляє під атаку ракети чи дрона.
У таких ситуаціях трейдеру потрібна не загальна оцінка ризиків, а чіткий алгоритм дій. Що і в якій послідовності робити, пояснює юрист Interlegal Артем Скоробогатов.
Перші повідомлення, інструкції та платежі можуть визначити, хто зрештою нестиме витрати на затримку, зміну маршруту, пошкодження вантажу або його перепродаж. Водночас конкретний набір прав залежатиме від ролі трейдера в операції: фрахтувальника, продавця, покупця, законного держателя коносамента або застрахованої сторони.
Ситуація №1. Судновласник відмовляється прямувати до українського порту
Зростання воєнного ризику не вирішує питання автоматично. Право судновласника відмовитися від заходу залежить від формулювання чартеру, фактичної оцінки небезпеки та дотримання договірної процедури.
Механізм також залежатиме від того, чи йдеться про рейсовий або тайм-чартер, яку редакцію застереження про воєнні ризики (war risks clause) включено до договору та як її змінюють додаткові умови чартеру.
-
Отримайте формальну позицію судновласника
Повідомлення брокера у месенджері недостатньо.
Не обов’язково вимагати повний внутрішній аналіз безпеки або висновки страховика. Однак договірна позиція судновласника має бути чіткою і зафіксованою.
2. Перевірте весь договірний ланцюг
Позиції за чартером, коносаментом, контрактом купівлі-продажу та страховим полісом мають бути синхронізовані.
Інструкція, надана для вирішення чартерного питання, не повинна водночас створювати враження, що трейдер погодився на зміну місця поставки, прийняв додаткові витрати або відмовився від вимог до іншого контрагента.
3. Перевірте процедуру за чартером
Стандартні застереження VOYWAR і CONWARTIME можуть істотно змінюватися додатковими умовами. На практиці саме вони часто визначають реальний баланс прав сторін.
4. Не погоджуйте витрати без документів
Попросіть надати також договірну підставу, розрахунок, рахунки та інші підтвердні документи, а також пояснення зв’язку між воєнним ризиком і кожною заявленою сумою.
Якщо платіж необхідний для продовження рейсу, до його здійснення письмово зафіксуйте відсутність визнання відповідальності, збереження договірних заперечень і право оспорювати суму.
Саме застереження «під протестом» (under protest) не гарантує автоматичного повернення коштів.
5. Паралельно готуйте комерційну альтернативу
Юридичний аналіз не повинен зупиняти роботу з вантажем.
Усі заходи з мінімізації збитків (mitigation) потрібно документувати з першого дня. Листування з брокерами, портами, перевізниками та потенційними покупцями може стати ключовим доказом того, що трейдер діяв розумно.
Червоний прапорець! Номінація іншого порту може одночасно вплинути на права за чартером, місце поставки за контрактом купівлі-продажу та страхове покриття. Не погоджуйте альтернативний порт і додаткові витрати без чіткого застереження про збереження прав.
Ситуація №2. У судно з вашим вантажем влучила ракета або дрон
Попадання ракети або дрона не означає автоматичної відповідальності перевізника. Спочатку необхідно встановити характер пошкодження, умови перевезення, причину втрат і страхове покриття.
У перші години головне завдання трейдера полягає в тому, щоб захистити вантаж, зберегти докази та не втратити права за договором страхування і перевезення.
1. Негайно активуйте кризовий протокол. Не чекайте остаточного звіту про подію
Перше повідомлення може бути попереднім. Його завдання полягає у своєчасній фіксації події та можливого збитку.
2. Призначте незалежного сюрвеєра
Негайно призначте сюрвеєра та через перевізника, агента або компетентні органи вимагайте доступу до вантажу, щойно це стане безпечно і юридично можливо.
3. Забезпечте збереження доказів
Ключові обставини мають підтверджуватися офіційним листуванням, а не лише повідомленнями у месенджерах.
4. Направте повідомлення про подію та можливу вимогу
Перед направленням вимоги встановіть особу договірного перевізника за коносаментом. Ним не завжди є зареєстрований судновласник.
Навіть якщо розмір збитків ще невідомий, договірному перевізнику слід направити повідомлення про подію та можливу вимогу (notice of claim).
Це буде важливо, якщо надалі виникне спір щодо причинного зв’язку, внутрішніх властивостей товару, пошкодження через затримку або доступу до доказів.
5. Не приймайте незворотних рішень без фіксації
Перевантаження, очищення, переробка, продаж або утилізація можуть бути необхідними для мінімізації втрат.
Такі дії бажано погодити зі страховиком, зафіксувати сюрвеєром, обґрунтувати економічно, підтвердити документами та здійснювати без відмови від вимог.
Водночас не можна чекати погодження, якщо негайні дії потрібні для безпеки або запобігання подальшому псуванню вантажу.
6. Окремо перевірте загальну аварію та рятування
Після атаки судновласник може оголосити загальну аварію (general average), а рятувальники можуть вимагати окреме забезпечення за рятувальну операцію (salvage security).
Це різні механізми, і один не виключає іншого. Сам факт оголошення загальної аварії ще не визначає остаточний обов’язок або розмір внеску вантажу.
7. Не змішуйте потенційні вимоги
Не підписуйте загальну відмову від претензій (release), доки не зрозуміло, які саме права припиняються.
Страхова виплата також може вплинути на суброгацію (subrogation) і подальше ведення спору.
Що підготувати до початку рейсу?
У воєнному рейсі перші 24 години визначають не лише долю вантажу, а й те, хто оплатить наслідки. Тому юридичні повідомлення, огляд вантажу, страхова процедура та комерційна альтернатива мають запускатися паралельно, а не послідовно.
Окремі алгоритми потрібні також на випадок закриття порту, відхилення від маршруту, пошкодження вантажу, загальної аварії, рятування або відмови страховика.
Ну і не нехтуйте порадами професіоналів. Наслідки помилкових порад не завжди є час виправити. Особливо сьогодні.
Артем Скоробогатов, партнер міжнародної юридичної служби Interlegal
