86% одразу, решта — після відшкодування ПДВ: чому Yurol змінила оплату за зерно
У своїй Telegram-групі компанія Yurol повідомила постачальникам зерна про нові умови розрахунків: 86% вартості виплачуватиме одразу, а решту 14% — після отримання бюджетного відшкодування ПДВ. Ми помітили це повідомлення й звернулися до генерального директора компанії Віталія Рачуна, щоб розібратися, що стоїть за таким рішенням і як його сприйняли фермери.
Він пояснює, що поки ПДВ не повертається, з кожним оборотом грошей на закупівлю зерна залишається дедалі менше. А дорогий експорт через Дунай і простої суден додатково тиснуть на бізнес. Поговорили про те, як у цих умовах працює трейдер і скільки сьогодні коштує доставити зерно до Констанци.
Latifundist.com: Чому ви перейшли на розрахунок 86% одразу, а 14% — після відшкодування ПДВ?
Віталій Рачун: Тут достатньо знати математику на рівні школи. Уявіть, у мене є 100 гривень, за які я купую зерно. І я постійно кручу ці гроші. Купив, продав, купив, продав.
Коли купую зерно у фермера, плачу йому всю суму з ПДВ. Потім міжнародний покупець розраховується зі мною за зерно, а за сплаченим ПДВ я йду в бюджет. Кажу, поверніть мені його. А у відповідь: чекай.
Тоді на наступну закупівлю я йду вже не зі ста гривнями, а приблизно з 88. Решта зависла у невідшкодованому ПДВ. Зробив ще один такий оборот — залишилося близько 77 гривень. І так далі, щоразу менше.
Зроблю так сім-вісім оборотів — значна частина мого капіталу залишиться у невідшкодованому ПДВ. То за що мені далі купувати зерно? Чим працювати?
Основна робота зернотрейдера — це ж не просто зерном торгувати. Це працювати з капіталом, з оборотними коштами. А якщо вони заморожені й ти не можеш їх крутити — все. Гроші, які лежать без діла, — це мертвий капітал.
Latifundist.com: Яка зараз ситуація з відшкодуванням у вашої компанії?
Віталій Рачун: У нашому випадку йдеться про понад 26 млн грн бюджетного відшкодування. Податкова провела перевірку, підтвердила суму й передала інформацію до Казначейства. Тобто свою частину роботи вона виконала.
А далі виплата зупиняється. За тією інформацією, яку ми отримуємо, — через відсутність коштів. Сума підтверджена, але скористатися цими грошима ми не можемо. Це як валіза без ручки.
Latifundist.com: Як фермери реагують на нові умови оплати?
Віталій Рачун: Приблизно 30% сказали «ні». Хтось вирішив почекати, хтось сказав: є інші покупці, які поки платять усю суму, підемо до них.
Близько 60–70% погоджуються. Із середини минулого тижня ми уклали дев’ять угод на таких умовах. Я спеціально попросив колег дати цю статистику.
Latifundist.com: Але фермер може сказати: за нинішніх цін я й так працюю в мінус, а ви ще відкладаєте виплату 14%. Як ви пояснюєте йому своє рішення?
Віталій Рачун: У фермера один урожай за рік: він його зібрав, продав і чекає решту оплати від нас. А ми, відповідно, чекаємо відшкодування з бюджету.
Трейдер за цей час робить багато оборотів, закуповує зерно в різних фермерів. Якщо після кожної закупівлі частина коштів зависає в бюджеті, це навантаження накопичується. І ми можемо дійти до того, що свою роботу закінчимо.
Хто тоді продаватиме зерно? Фермер експортуватиме напряму? Не всі можуть це робити.
Latifundist.com: Інші трейдери вже працюють за такою схемою?
Віталій Рачун: Не знаю. Можливо. Я просто прорахував ситуацію ще до завершення першого обороту й побачив, що щоразу виникатиме провал у грошовому потоці. А це означає, що в тебе зникає інструмент для роботи. Можливо, досвід фінансового директора допоміг мені вчасно на це відреагувати.
Latifundist.com: Окрім ПДВ, що зараз найбільше тисне на вашу роботу?
Віталій Рачун: З одного боку, ПДВ не повертають. З іншого — черги суден на Суліні, простої, які можуть доходити до 40 днів. Це величезні гроші, які з’їдають результат угоди.
Можна було хоча б частину зерна відправляти баржами до Констанци. Але й тут проблеми: вода в Дунаї сильно впала, у районі Чернаводи баржі сіли на мілину й заблокували прохід. Обіцяють розчистити, але поки наші законтрактовані баржі пройти не можуть.
З усіх боків ми затиснуті. Я дивлюся, скільки суден виходить з Ізмаїла: коли чотири-п’ять на день, коли одне-два. І це судна по дві-три тисячі тонн. Про які обсяги роботи ми говоримо?
Latifundist.com: Як зараз виглядає вартість доставки зерна через Ізмаїл до Констанци?
Віталій Рачун: Останні баржі ми законтрактували по $65 за тонну з Ізмаїла до Констанци. Партія — 2,5 тис. тонн.
Перевалка в Ізмаїлі в нас виходить приблизно $14–14,5 за тонну. Це з урахуванням того, що частину роботи робимо власними силами.
Доставка залізницею з Одеси до Ізмаїла власними вагонами — $15 за тонну без ПДВ.
Додатково треба замовляти сюрвеєра двічі: в Ізмаїлі й у Констанці, під час перевантаження з баржі. Це вже близько долара на тонні замість пів долара, як раніше. Усе це треба скласти, а потім ще врахувати можливі простої.
У нас не лише кейс з Констанцою, ми продали 7,5 тис т на Єгипет, так само стоїть судно в Суліні в черзі. Там фрахт виходить біля $106 на тонні. Ось і ціноутворення — все зʼїдає логістика.
Latifundist.com: Пригадую, у вас ще були питання з визнання форс-мажором фактичної блокади наших портів.
Віталій Рачун: Це окремий біль. Судна в Чорному морі перебувають під загрозою знищення, нормально експортувати з глибоководних портів неможливо. Але ці обставини держава не визнає форс-мажором.
Ми продали товар на умовах CIF, тобто самі фрахтували судно й мали забезпечити доставку покупцеві. Через цю ситуацію не змогли виконати два міжнародні контракти. Тому для нас це ще один чинник тиску поряд із затримкою відшкодування ПДВ: гроші заморожені, а зобов’язання перед покупцями залишаються.
