Чи був насправді «прорив морської блокади» у Чорному морі, або Як ЗМІ повелися на одне повідомлення з Твіттеру
Українські ЗМІ масово шерять інформацію про прорив російської «блокади» в Чорному морі трьома суднами. Але не все так однозначно, як-то кажуть. Latifundist.com розбирався у ситуації.
Софія Ярошенко, Наталія Родак, Latifundist.com
Звідки пішла інформація про прорив блокади у Чорному морі?
Повідомлення про те, що три іноземні судна — AMS1, Sahin 2 і Yilmaz Kaptan — проти ночі 30 липня пройшли турецькі протоки з увімкненими транспондерами, не приховуючи курсу в Україну, першим з’явилося у Твітері Markus Jonsson mastodon.world/@auonsson.
А далі його підхопили українські новинні сайти. Під вечір 31 липня інформаційний простір просто вибухнув із заголовками: «Ізраїльський корабель першим прорвав зернову блокаду московії», «Forbes: Три іноземні судна пройшли російську блокаду під наглядом літаків НАТО», «Судно Ізраїлю проігнорувало «блокаду» РФ Чорного моря, слідом ідуть судна Греції та Туреччини» і т.і.
У всіх цих новинах, які передивилася наша редакція на найбільш відомих суспільно-політичних сайтах, першоджерелом вказаний представник OSINT-спільноти Маркус Джонсон.
Також зазначалося, що безпеку проходу забезпечує американський протикорабельний літак P8 (його дозаправляють прямо в небі Румунії). А додаткову інформацію надає розвідувальний безпілотник Forte12 RQ-4.
Іван Ніякий, співзасновник та комерційний директор логістичної компанії Soul Marine, зазначає що важко знайти справжнє першоджерело цієї вигадки. Він пояснює що ж тут не так:
- Жодної зернової блокади немає. Є односторонні заяви росії про те, що всі судна, які прямують до українських портів, будуть вважатися такими, що перевозять військові вантажі, а країни прапорів цих суден будуть вважатися втягнутими у війну на боці України. Які небезпеки це несе? Жодних, тому що вони максимально розмиті і свідомо нездійсненні. Ну хіба що, якщо дотримуватися цієї порочної логіки, то сьогодні союзником України стала половина Африки, Латинської Америки та ціла низка інших екзотичних держав (популярні прапори у судноплавстві).
- З самого початку війни всі судна, що прямують до українських портів Дунаю, проходять Босфор без будь-яких додаткових інспекцій, комісій, погоджень. Так було до появи зернового коридору, під час його роботи, залишається таким і досі.
- Місцем очікування заходу до Дунаю є рейд Суліни (територіальні води Румунії). Далі судна прямують на Дунай чи через румунське Сулінське гирло, чи через українське гирло Бистре. Обидва канали працюють у штатному режимі.
- Маршрут проходження суден від Босфору до Суліни проходить через територіальне море (12 миль) та прилеглу зону (24 милі) Туреччини, Болгарії, Румунії. Усі три країни є членами НАТО, тому в цьому регіоні постійно присутня авіація, флот та забезпечується безпека.
- Дійсно, деякі судновласники обмежили рейси на Дунай після загроз з боку росії і ударів по Рені, однак, це поодинокі випадки, загальна картина не змінилася. Так, виріс фрахт, але не критично. Достатньо подивитися в Marine Traffic на рейд Суліни, де в очікуванні заходу в українські порти стоїть понад 100 суден.
Що не так з інформацію про «три героїчні судна»?
Отож, якщо ввечері 31 липня багато журналістів, громадських діячів та політиків вітали українців з «проривом морської блокади України», то профільні експерти були стримані у своїх емоціях.
Як написав керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень і головний редактор видання BlackSeaNews Андрій Клименко на своїй сторінці у Facebook: «Мене питають, чому я не пишу про такі епічні події? Перша реакція відповідальної людини — «не нашкодь». Друга реакція — перевір весь контекст».
«Станом на зараз — 21:40 київський час 31.07.2023 на якірній стоянці на південь-південний захід від острову Зміїний (переважно в терводах Румунії) перебувають як мінімум 16 «проривателів блокади» (на карті відмічені жовтим маркером). Деякі з них прийшли туди досить давно, саме тоді і після того, коли східні варвари зробили свої варварські заяви. Ще кілька наразі на шляху від Босфора. Вони не вважають себе героями і «проривателями» — це просто нормальні моряки, що роблять свою роботу. Впевнений, що українські та румунські лоцмани, портовики та ВМСУ роблять те, що треба. І не здіймають галасу», — написав Андрій Клименко.
Чи справді судна прорвали блокаду?
Насправді, як повідомляється на сайті сервісу для відстеження суден Marine Traffic, AMS 1 ходить під прапором Сьєрра-Леоне. Інформація про судновласника прихована, але, як уточнив Андрій Клименко, судно належить турецькій компанії Amir Marine Services Co.
Судно помилково назвали ізраїльським, так як 20 липня воно вийшло з ізраїльського порту Ашдод і попрямувало в Україну.
Sahin 2 не належить Греції (за даними VesselFinder, воно ходить під прапором Вануату), а Yilmaz Kaptan — Грузії (це судно також ходить під прапором Вануату).
Коли інформація про «ізраїльське судно», яке намагається прорвати російську блокаду в Чорному морі, стала предметом розгляду ЗМІ, Маркус Джонсон, аналітик OSINT уточнив, що насправді всі ці судна перебувають під різними прапорами, але контролюються турецькими власниками. Під терміном «походження» він мав на увазі країни, з яких ці судна розпочали свої рейси.
Де зараз знаходяться судна AMS 1, Sahin 2, Yilmaz Kaptan?
Три судна знаходяться в Чорному морі. Sahin 2 і Yilmaz Kaptan знаходяться в територіальних водах Румунії. Згідно з даними Marine Traffic, AMS 1, після покидання територіальних вод Румунії, увійшло в територіальні води України і зараз знаходиться найближче до українського берега порівняно з іншими суднами.
За довідкою про рух AMS 1, до 11:00 1 серпня судно мало прибути в порт Ізмаїл. Проте, згідно з даними системи Marine Traffic, з 15:00 31 липня судно перебуває на якорі в Чорному морі на південний захід від острова Зміїний.
Із траєкторії руху судна можна зрозуміти, що після полудня 31 липня AMS 1 увійшло до територіальних вод України та планувало прямувати до гирла Бистре (через нього торговельні судна заходять в українські дунайські порти). Однак о 13:58 судно змінило напрямок руху і повернулось назад.
Чому напружену ситуацію в українських водах не можна назвати блокадою?
Як пояснюють юристи LCF Law Group, дослідження питання морської блокади переносить нашу увагу зі звичної для зернотрейдингу сфери права Англії та Уельсу, де зазвичай регулюються «портові» договори поставки зерна, до сфери міжнародного публічного права.
Блокада в загальному розумінні означає акт ізоляції певної території, коли одна воююча сторона перешкоджає вхід та вихід із визначеної частини території свого ворога. У сучасному розумінні морської блокади, що включає вимоги до її існування, права та наслідки, ключову роль відіграють Лондонська декларація про право морської війни 1909 року та Посібник Сан-Ремо з міжнародного права, затверджений у червні 1994 року.
Одним із загальноприйнятих критеріїв для існування блокади є відповідність таким вимогам:
- Блокада має бути встановлена однією зі сторін конфлікту.
- Блокада має бути проголошена такою стороною.
- Блокада має бути ефективною.
- Блокада має застосовуватися неупереджено.
- Блокада не має перешкоджати подорожам до та з будь-яких точок нейтральної берегової лінії.
Згідно з міжнародним публічним правом, якщо ці вимоги виконані, то блокада вважається юридично обґрунтованою, а «блокуюча» сторона має право вживати заходів впливу, включаючи відвідування, обшуки, захоплення та, у крайньому випадку, знищення суден, які намагаються порушити блокаду.
Проте, у випадку росії та України виникає питання, чи може мати місце морська блокада без офіційного проголошення війни з боку росії. Оскільки рф офіційно не оголошувала війну проти України та намагається називати військовий конфлікт «спеціальною воєнною операцією», доцільно дослідити, чи сучасне розуміння морської блокади допускає можливість встановлення режиму блокади лише на підставі факту міжнародного збройного конфлікту.
Важливо зазначити, що резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 02 березня 2022 року, під назвою «Агресія проти України», міжнародно підтверджує факт військової агресії рф проти України. Однак, доцільно провести детальний аналіз дій росії та врахувати міжнародні стандарти і вимоги до існування морської блокади для визначення юридичної обґрунтованості і можливості її застосування в даному контексті.
У свою чергу Андрій Клименко говорить, що термін «зернова блокада» не дуже доречний до портів Дунаю.
«Термін «зернова блокада» ще можна було б зрозуміти стосовно портів Одеської області, бо там був «зерновий коридор», якого поки ще немає. До дунайських портів цей термін не дуже доречний. Як і просто «блокада». Блокада — це коли військові кораблі заважають проходу суден, тобто вимагають зупинитися, повернути, проводять осмотри тощо. Наскільки мені відомо, поки все обмежилося попередженнями по рації на дуже поганому англійському. І повідомленнями про замінування. І всі зрозуміли, що моряків хочуть «взяти на слабО», — пише Андрій Клименко у Facebook.