Корова у дворі, то і харч на столі. Як виживає молочна галузь України під час війни
Від перших вибухів та шоку, загибелі працівників, знищеної інфраструктури та поголів’я корів, блекаутів та дефіциту палива до виходу на європейські ринки. Через два роки повномасштабної війни молочна галузь України реагує на всі виклики сьогодення, намагається постійно адаптуватись та трансформуватись. Чим довше триває війна, тим глибші проблеми галузі, наприклад посилюється дефіцит молока-сировини, більше того, додаються нові проблеми, як от блокада західного кордону країни. Разом з тим молокопереробна галузь України продовжує працювати, виживати та шукати своє місце на глобальній мапі світу.
{widget:295}
Що з поголівʼям?
Ще за 2015-2021 роки загальне поголів’я корів в Україні знизилось майже на третину. До війни 42% всього молока вироблялися у регіонах, які потрапили під найбільші обстріли та окупацію росіянами. У 2022 році, під час дії воєнного стану, поголів’я корів знизилось ще на понад 191 тис. голів, або на 12,4%.
У 2023 році в Україні зберіглася тенденція до скорочення поголівʼя корів — воно скоротилося ще на понад 95 тис. голів, або 7,1% від показника початку року. Таким чином, загальне поголів’я корів в Україні станом на початок 2024 року очікується на рівні 55,5% показника початку 2015 року.
А як справи з сировиною на молокозаводах?
Попри суттєве зниження поголів’я корів у сільгосппідприємствах обсяги виробництва молока у 2015–2021 роках були практично незмінними й коливались у межах 2,67–2,77 млн т. Це стало можливим унаслідок суттєвого зростання продуктивності корів, утримуваних сільгосппідприємствами, яке за період 2010–2021 рр. зросло на 74% — із менш як 4 тис. кілограмів у 2010 році до 6,9 тис. кг/гол. у 2021 році.
Проте, у 2022 році офіційна статистика зафіксувала зниження продуктивності корів, що цілком логічно для періоду воєнного стану, через шок тварин від вибухів та інші проблеми зі здоров’ям тварин.
Як результат, галузь постійно відчуває дефіцит сировини, особливо якісної. Молоко-сировина продовжує дорожчати в умовах її обмеженої пропозиції на внутрішньому ринку, що впливає на збільшення цін готового продукту.
Що з кадрами?
На ринку не тільки дефіцит сировини, галузь відчуває і нестачу кадрів. Частина працівників пішла воювати, хтось виїхав за кордон, відповідно дефіцит кадрів росте. Якщо війна продовжуватиметься, ця проблема лише загострюватиметься. І хоча може здаватися, що навчання і розвиток персоналу не на часі в ці непрості часи для українського бізнесу, проте таке рішення може стати вирішенням подвійної кризи на ринку праці. Окрім того, представникам компаній необхідно знати, як бронювати працівників, як правильно оформляти нових працівників з-поміж вимушено переселених осіб.
Євроінтеграція у турбо-режимі
Лібералізація торгівлі з Європейським Союзом, вплинула на експорт українських молочних товарів на європейський ринок, що дало можливість галузі втриматися на плаву. Так, вже понад 50 молочних переробних майданчиків мають дозвіл на експорт молочної продукції до ЄС. Позитивним кроком було рішення Європейської Ради 13 грудня 2023 року щодо ухвалення переговорів про вступ України до ЄС.
Разом з тим, попереду багато роботи з імплементації європейського законодавства та інтеграції інституцій до європейських стандартів. Згідно з первинною оцінкою стану імплементації актів права ЄС, Україна має імплементувати близько трьох тисяч європейських нормативно-правових актів. Найбільше роботи з впровадження законодавчих актів ЄС Україні доведеться зробити в сфері продовольчої безпеки, фітосанітарної та ветеринарної політики — понад 300 актів.
Що треба зробити в 2024 році?
Продовжувати узгодження та реалізацію актів ЄС для виконання вимог Угоди про асоціацію, з акцентом на санітарно-гігієнічні та фітосанітарні заходи. Також прискорити ринкову інтеграцію з ЄС за допомогою проекту системи пілотного контролю торгівлі (TRACES) з подальшим поширенням її використання на всю країну та підвищувати боротьбу з фальсифікацією молочних продуктів. Окремої уваги потребують екологічні питання в сільському господарстві, які під час війни набувають ще більшої актуальності.
Не забувайте, що інтеграція України в ринок ЄС не дає автоматичного доступу на нього для усіх експортерів — вона лише стимулює модернізувати виробництво відповідно до європейських стандартів. Такі виробники зможуть зберегти конкурентоспроможність і відкрити нові ринки збуту. Проте, будемо відвертими, провести модернізацію під час війни буде складно, коли галузь і так на межі виживання, а будь-яка модернізація потребує додаткових коштів, тож це необхідно враховувати в достатніх перехідних періодах під час імплементації європейського законодавства до національного, щоб у бізнесу був час — виконати всі вимоги.
Чи сильно вдарило по молочникам блокування кордону?
Так, воно стало новим шоком для галузі. Ви памʼятаєте, як через заблоковані порти Чорного моря зросла вартість доставки до країн-імпортерів, для деяких маршрутів ціна зросла вп'ятеро.
Тому компанії швидко намагалися переорієнтуватися та почали вивозити продукцію через західний кордон. Так, у 2022 році Україна експортувала молочної продукції на 250,8 млн доларів у 96 країн світу.
Найбільшими імпортерами були:
- Польща (26,1%),
- Молдова (18,8%),
- Казахстан (8,6%),
- Ізраїль (5,1%),
- Нідерланди (4,7%).
Блокада кордону польськими перевізниками, а згодом словацькими та угорськими, ледь не паралізувала всю галузь. Оскільки молочна продукція є швидкопсувною, затримки на кордоні призводять до численних негативних наслідків для молочної галузі, як для бізнесу в Україні, так і для їх контрагентів за кордоном.
Змініть маршрут, в чому проблема?
Так, спочатку спостерігалася зміна маршрутів, збільшувалися черги на словацькому і угорському кордонах. Згодом і на цих кордонах почалися блокади. Бізнес вже повідомляє про дефіцит транспорту, зокрема й через небажання перевізників брати замовлення на час страйку.
Бізнес не міг виконати зобов’язання перед українськими та іноземними замовниками, це тягнуло за собою штрафні санкції, скасування подальших замовлень та втрату клієнтів. А неможливість імпортувати сировину чи комплектуючі створює ризики для українських виробництв. Все це безпосередньо впливає на доступ покупців до необхідних товарів та безперебійну роботу підприємств.
За підрахунками Асоціації, в середньому один день простою вартує одній компанії втрат у розмірі близько 1 млн грн. Варто підкреслити, при цьому однаково потерпають як імпортери, так і експортери, адже 49% компаній ввозять продукцію в Україну. Водночас 25% товарів прямують до Польщі, 15% — до Німеччини, а також до інших країн Балтії, Західної Європи, США, Канади, країн Азії та Африки.
Чи є світло в кінці тунелю?
Необхідно вчитися чути один одного, адже найкращим вирішенням проблем є взаємний діалог, особливо під час війни, бо ворог в нас один. Тож бізнес-спільнота України постійно закликає польський бізнес до перемовин задля розблокування польсько-українського кордону та вирішення спірних питань конструктивним шляхом.
Сподіваємось, що найближчим часом, ці питання будуть якомога швидше вирішені, адже це питання виживання для багатьох компаній. Дослідження Світового банку свідчать, що Україна має великий потенціал з виробництва молока, в той час як світ відчуває дефіцит молочних продуктів. Україна здатна посилити ЄС на експортних ринках, оскільки в Європі поступово скорочується виробництва молока в рамках Green Deal та скорочення викидів СО², викликаних життєдіяльністю корів.
В перспективі десятиліття Україна може наростити виробництво і переробку молока для експорту на ринки Африки та Азії, куди ця продукція активно постачалася до війни. Окрім того, Світовий банк затвердив допомогу для аграрного сектору України в обсязі 500 млн рік на 2023-2024 роки. З цих коштів 230 млн грн будуть спрямовані на гранти, 270 млн грн — на компенсації довгострокових кредитів, залучених аграріями за програмою пільгового кредитування «5-7-9», що також зможе підтримати галузь під час війни.
Тетяна Широченко, менеджерка комітетів Європейської Бізнес Асоціації
