Правки зупинили безмитний експорт, тому аграрію залишається везти ріпак до переробника і втрачати прибуток, — Олександр Буюклі, ПУСК

Ріпак
Джерело фото: Latifundist.com

Ріпаково-соєві правки набрали чинності минулого тижня. Ринок підготувався до змін, проте з 4 вересня митниця зупинила експорт ріпаку, анулювавши всі періодичні митні декларації агровиробників, навіть звільнених від сплати мита. Такого розвитку подій експортери не очікували, тому ми уточнили ситуацію на митниці в бліцінтерв'ю з виконавчим директором кооперативу «ПУСК» Олександром Буюклі. 

Latifundist.com: Пане Олександр, правки набрали чинності 4 вересня. Spike Brokers написали про проблеми з експортом 7 вересня. За період 4-7 вересня аграріям вдавалось експортувати ріпак та сою? 

Олександр Буюклі: Проблеми з експортом цих олійних культур почались одразу після початку їх дії, з 4-5 вересня. Причому експорт ріпаку продовжується, але тільки по гривневих контрактах, з яких вираховується 10% мита. Ті партії, яку були проторговані по валютних контрактах — всі зупинилися після 4 вересня.

Latifundist.com: Тобто трейдер і зараз може експортувати ріпак, сплативши 10% мита?

Олександр Буюклі: Ні. Механізм також неврегульований, трейдери чекають. Але чи є сенс заплатити додаткові 10% мита і працювати собі в мінус, коли всі чекають робочого механізму продажу без мит? Я його не бачу. 

Latifundist.com: Вже відомо, які документи вимагає митниця для безмитного експорту? 

Олександр Буюклі: В тому і проблема, що ні. Які документи додавати? Невідомо. Ми відправили до Державної митної служби лист з проханням роз'яснити, який пакет документів потрібен безпосередньо на кордоні, щоб без мита відправляти товар. Станом на зараз жодної відповіді немає. Також ВАР направив запит до Міністерства фінансів, в компетенції якого підготовка нормативних актів, що підтверджують власне виробництво. Там поки теж немає відповіді.

Latifundist.com: Хтось ще з уряду чи профільних асоціацій цим займається? 

Олександр Буюклі: Наскільки мені відомо, Мінекономіки. Нещодавно пройшла позачергова нарада під головуванням заступника міністра економіки Тараса Висоцького. Сподіваюсь, зустріч дасть розуміння, як вирішити це питання.

Latifundist.com: Тобто документи, які вимагає митниця, поки не затверджені урядом і фактично не  існують в природі?

Олександр Буюклі: Основна проблема — в законі 4536-IX не прописано механізму, щоб митниця пересвідчилась, що фермеру належить ріпак, який він експортує. У митників немає інструкції, який пакет підтверджувальних документів вони повинні вимагати у фермера. Тому вони просто заблокували весь експорт. 

Соєво-ріпакові правки прийняли з технічним прорахунком. Закон є, а механізм, як буде працювати цей закон — не прописали. Тому так, поки що нічого не зрозуміло.  

Latifundist.com: Переробники майже не приховували, що їх задача — залишити ріпак в країні. І тут в розпал сезону митниця раптово почала  блокувати експорт всього ріпаку. Чи допускаєте, що все це комусь вигідно, і зупинка експорту не випадкова?      

Олександр Буюклі: Складно відповісти. В мене немає інформації для того, щоб висувати комусь звинувачення. Але очевидно, що соєво-ріпакові правки проштовхнули в інтересах переробників, а не усіх аграріїв. Саме прибутками аграріїв і рятують свою маржу українські переробні заводи. Для звичайних фермерів від таких законів тільки шкода.

По-друге, насправді самі правки є дуже «сирими», зліпленими швидкоруч і доданими в непрофільний законопроєкт. Враховуючи швидкість і якість їх прийняття — не дивно, що механізми збору мита неправильно прописані, або взагалі не прописані. Тому і митників не варто звинувачувати. Вони мають право вимагати від експортера документи про походження ріпаку. Але зараз сама митниця не розуміє, що саме вимагати.

Latifundist.com: Чи були випадки успішного експорту ріпаку після 4 вересня?

Олександр Буюклі: Номінально за ці дні митницю пройшло кілька партій ріпаку обсягом на кілька тисяч тонн, дуже незначні обсяги. І весь цей ріпак заходив на термінали по гривневих контрактах. Основна маса ріпаку, яка торгується в валюті, вся зупинена. Зараз трейдер якщо і купує, то для подальшої переробки на заводах в Україні. Але купує вже з дисконтом мінімум на 10%, на розмір мита. В деяких випадках хочуть дисконт до 15%. Тому це мито безпосередньо лягає на фермера. 

Цією ситуацією вже скористалися внутрішні переробники, котрі протягом тижня почали поступово знижувати закупівельні ціни. Внутрішні закупівельні ціни переробки впали з $600/т з ПДВ на початку тижня до $585/т з ПДВ в кінці тижня. Так говорять і інші фермери — подивіться, для кого знижуються закупівельні ціни, і зрозумієте, кому це вигідно. 

Latifundist.com: Можете оцінити збитки для фермерів чи трейдерів за один день зупинки експорту? 

Олександр Буюклі: По ріпаку ми в цьому сезоні зберемо приблизно 2,9 млн т. Переробка б використала, якби не було мита, десь 0,5 млн т. Все інше йде на експорт. Врожай сої буде десь 6,3 млн т. 3 млн т повинні були б переробити, а 3,3 млн т відправити на експорт. Можете перемножити ці цифри на ринкові ціни і оцінити, скільки щодня втрачатиме фермер. Це досить великі суми.

Latifundist.com: Здавалося б: ну не експортував сьогодні, так експортую завтра, коли запрацює митниця. Чому б аграрію не почекати?  

Олександр Буюклі: За цей час, поки товар стоїть на митниці, багато хто з фермерів здасть свій ріпак на переробку за гривню і з дисконтом. У кожного фермера є постійні витрати. Йому вже потрібно збирати сою і соняшник, скоро почнеться збір кукурудзи. На все це потрібні кошти, а першими в господарство надходять кошти з продажу ріпака.

Тобто зараз аграрій змушений везти ріпак до переробника, втрачаючи свій прибуток. У когось банківські кредити, комусь треба закуповувати ЗЗР та посівмат. Всім потрібні оборотні кошти, і для цього доводиться «скидати» ріпак. Більшість фермерів не можуть довго з ним «сидіти», тому що в тебе є фіксовані витрати. Минулого тижня правки набули чинності, а ми вже отримуємо результат цієї ситуації, яка безпосередньо вплине на фінансову стабільність агропідприємств.

Latifundist.com: Які обсяги ріпаку застрягли на кордоні у членів «ПУСК» та ВАР? 

Олександр Буюклі: Конкретно в нас нічого не застрягло. Ми тимчасово призупинили експорт ріпаку, бо не розуміли, як доведеться працювати після початку роботи правок. 

Latifundist.com: Як експортери будуть обходити мито: через завищення врожайності, квазіекспорт, коли фермер по документах виступає експортером? Чи стане схема ухилення від мита масовою? 

Олександр Буюклі: В законі є два нюанси — експорт без мита можливий по валютних контрактах, що більшість і використовує, і експорт через кооперативи. Ріпак вирощують середні та крупні господарства, які можуть постачати олійні на FOB та СРТ по валютних контрактах. Тому, можна говорити як мінімум про половину угод, на які не нараховується мито. Навіть зараз більшість ріпаку проторговано саме по валютних контрактах. Таким чином аграрії намагаються обійти це мито.

Latifundist.com: Як оцінюєте вплив правок на ціни, торгівельну динаміку та площі під ріпаком та соєю?

Олександр Буюклі: По ріпаку вже є очікування, що на 10-15% площа може знизитися. У багатьох аграріїв зафіксовані сівозміни, які не можна просто так відкоректувати. По сої, скоріш за все, зниження площ буде більш значущим, оскільки її будуть сіяти весною, і в аграрія буде більше часу прийняти рішення і перепланувати площі. 

Олексій Козаченко, Latifundist.com