Експорт сої та ріпаку виробниками під загрозою до жовтня — заблоковано близько 500 тис. тонн кожної культури, — Олександр Соловей
Ринок сої та ріпаку досі під загрозою зриву експорту: механізм підтвердження власновирощеної продукції не працює у потрібний момент, а трейдерська функція фактично зникла. До жовтня аграрії ризикують залишитися без можливості експорту, тоді як переробник отримує додаткову маржу. Уже зараз «зависли» близько пів мільйона тонн кожної культури. Про перипетії на цьому ринку говоримо з співзасновником і комерційним директором Spike Brokers Олександром Соловʼєм.
Latifundist.com: Якщо підсумувати, що ми отримали 4 вересня і що маємо зараз?
Олександр Соловей: 4 вересня виробники-експортери продовжували працювати, будучи впевненими, що їхня продукція звільнена від мита. Внутрішня переробка не давала таких форвардних можливостей, тому фермери планували логістику під експорт. Але механізм підтвердження власновирощеного зерна на митниці не запрацював.
У результаті — глобальний колапс. Контракти зависли, виробника змушують платити мито, а це удар і по бізнесу, і по репутації країни.
Latifundist.com: Уявімо, фермер-холдинг везе зерно в порт. Теоретично він може показати форму 37-СГ, підтвердити, що це його власновирощена продукція, і безмитно експортувати чи продати трейдеру на FOB чи CPT. Але фактично він цього не може зробити. Що каже митниця — платіть 10%?
Олександр Соловей: Так. Митниця каже: «Єдиний механізм сьогодні — сплатіть мито. Навіть якщо продукція власновирощена, ми цього не перевіримо і відповідальність не візьмемо». А мито — це добровільний платіж, який ніколи не повертається, ні в судовому порядку, ні в якийсь інший спосіб.
Тобто фермер, заплативши, втрачає $50–60 на тонні. Ані трейдер, ані виробник цього не потягнуть. Бо трейдер зараз живе на маржі $1–2, заробляє на арбітражах між валютами, товарами, місяцями. І тому 50 доларів на тонні — це сума, яку ніхто платити не готовий.
Latifundist.com: А чому саме $50 на тонні?
Олександр Соловей: Грубо кажучи, якщо експортна ціна зараз $520/т, то 10% — це $50. Є ще механізм із так званою індикативною ціною, яку публікує міністерство, вона може бути нижчою. Але навіть тоді це все одно $30–40/т. Для будь-якого учасника — і трейдера, і виробника — це шалені гроші.
Latifundist.com: В ідеалі, коли вже було зрозуміло, що закон ухвалять, за півтора місяця мали б підготувати механізм. У мене навіть флешбеки грудня, коли через експортне забезпечення також усе стало. Тоді було ще драматичніше.
Олександр Соловей: Цей закон унікальний тим, що він дуже складний у виконанні. І ринок, і бізнес понадіялися, що уряд і міністерства продумають механізм і врегулюють його.
Latifundist.com: Окей, скажи, що ти знаєш про обговорення, зокрема за участю Мінекономіки. Чи там якось обнадіюють?
Олександр Соловей: Так, зараз ідуть активні дискусії за участю представників Мінекономіки, Мінфіну, митниці, податкової. Можна подякувати заступнику міністра Тарасу Висоцькому — він ініціює діалог і тримає процес у контакті з бізнесом. Але видно, що цей процес лише «доганяє» те, що мало бути зроблено раніше.
На жаль, ніхто з урядовців не готовий взяти на себе відповідальність і запропонувати чіткий механізм. Хоча рішення є: за статусом сільгоспвиробника можна було б звільнити від мита, бо податкова й так перевіряє виробника. Але всі, схоже, чекають, поки у жовтні вийде Кабмін і затвердить механізм уже на рівні вищого органу — щоб жоден конкретний чиновник не ніс персональної відповідальності.
Latifundist.com: А чому ти говориш саме про жовтень?
Олександр Соловей: Бо зараз депутати у відпустках, і фактично Кабмін зможе винести механізм на голосування вже у жовтні. Це можна було б зафіксувати і раніше, але поки все зависло.
Для ринку ж це катастрофа: йде скупчення вантажу, кораблі стоять недовантажені, демередж сягає десятків чи сотень тисяч доларів на добу. Навіть простій одного потяга може коштувати $15–20 тис. Тому ми отримуємо дуже болючий удар по ринку, і прикро, що в такій ситуації опинилися саме зараз.
Latifundist.com: Які настрої трейдерів-мультинаціоналів?
Олександр Соловей: Апетити різко впали. Ніхто без впевненості в механізмі не готовий купувати. Якщо й беруть — то на відкладені поставки, десь жовтень–листопад.
У результаті виробники отримали вакуум на ринку, яким скористалися переробники. Внутрішні ціни в гривні просіли приблизно на 10%. Якщо раніше ці гроші йшли безпосередньо до виробника, то тепер вони перерозподіляються між переробними заводами. Розподіл доходу між сотнями виробників виглядав би логічніше для країни, ніж концентрація цих грошей у 10–20 великих переробників. Але саме так зараз і відбувається.
Latifundist.com: А що по сої, наскільки знизилася ціна за останній тиждень?
Олександр Соловей: По сої експортна ціна формально тримається на рівні $400/т FOB, але реальної торгівлі немає. Якщо перерахувати: $400 на експорті давало виробнику близько 18 900 грн/т з ПДВ. З урахуванням логістики до центру країни — приблизно 18 000 грн. Заводи ж сьогодні платять 16 500 грн. Це мінус 1 500 грн, або ті ж $30/т. Ці гроші замість виробника переходять у маржинальність переробки.
Latifundist.com: Тобто оптимістичних прогнозів до жовтня поки складно озвучувати?
Олександр Соловей: Так. Ми бачимо, що немає політичної волі взяти на себе відповідальність і запровадити чіткий механізм. Хоча інструменти існують. Проблема в тому, що вони розосереджені в часі.
Наприклад, податкова підтверджує, що продукція власновирощена, лише під час складання декларації. Але декларація з’являється вже після оформлення вантажної митної декларації. Тобто фактично митниця робить роботу раніше, ніж податкова, й механізм «ламається».
На момент оформлення експорту підтвердження просто немає. Інструменти є, але вони не працюють у потрібний момент.
Latifundist.com: Але фактично трейдер зараз може експортувати? Бо Олександр Буюклі з «ПУСКу» казав, що по гривневих контрактах можна, а по валютних — ні.
Олександр Соловей: Трейдер може експортувати, але тільки сплативши мито. І все.
Latifundist.com: Але ж трейдер і так мав платити мито. Це ж його особливо не зачепило по ідеї.
Олександр Соловей: Насправді зачепило. Трейдер, який виконував функцію посередника між виробником у Центральній Україні та експортним ринком, фактично ще на етапі прийняття закону був «викинутий» із цього бізнесу. Його маржинальність просто не дозволяє конкурувати, якщо платити мито. Тож функція трейдера перестала існувати.
Latifundist.com: Які обсяги зараз заблоковані?
Олександр Соловей: Точно оцінити важко, але ми говоримо щонайменше про пів мільйона тонн ріпаку й близько пів мільйона тонн сої. Це ті партії, які мали відвантажуватися у вересні, але зараз зависли.
